Кучма втратив козир у "Іракгейті"
П'ятниця, 12 липня 2002, 12:11
Зруйновано ще один аргумент захисту Кучми у причетності до незаконного продажу зброї. Всі, напевно, пам'ятають, про лист генсека ООН, де він повідомляє, що жодних доказів зловживань у відносинах України та Іраку не знайдено. МЗС, який активно і з пафосом поширював цю охоронну грамоту, посилався на "розслідування, проведене ООН" після прохання української сторони.
Виявляється, розслідування в загальноприйнятому розумінні даного слова – з виїздом до Іраку оонівських експертів – не було. Можливо, вони навіть не залишали стін будівлі ООН в Нью-Йорку. Цим "розслідуванням" виявився "тільки внутрішній циркуляр ООН, що розпитував чиновників різних відомств ООН, які отримали цей звіт, – чи не мають вони якихсь конкретних свідчень" порушення санкцій, повідомив в інтерв'ю радіо "Свобода" кореспондент "Файненшл Таймс" у Києві Том Ворнер. Він був співавтором статті "Ірак шукає зв'язків з Україною в питаннях озброєння", де розповідається про бажання Саддама придбати військові технології у Києва.
За словами Ворнера, генсек ООН Кофі Аннан "не казав, що свідчень немає" – він просто повідомив, що "ООН не має свідчень у своєму розпорядженні". При тому, що ООН не було проведено "з’ясувань чи розслідування фактів".
Гнівний лист до "Файненшл Таймс" тимчасового повіреного посла України у Лондоні Ігоря Прокопчука не дуже злякав кореспондента британської газети:
"Свідчень того, що Ірак шукає озброєнь і технології, які використовуються для виробництва зброї масового знищення, є дуже багато. І контактів між українськими компаніями, які виробляють такі товари, та урядовцями ірацької влади теж чимало. Так що це не така вже й дуже суперечлива заява: говорити, що Ірак хотів би дістати таке від України.
По-друге, говорити про те, що такий продаж до Іраку принаймні обмірковувався чи до якоїсь міри планувався, – в цьому теж немає нічого незвичного. Є численні випадки – задокументовані – постачань зброї українськими компаніями до країн, що перебували під ембарґо, включно з Ліберією й країнами колишньої Югославії, і ці справи якраз зараз розглядаються в італійських судах, і про це офіційно повідомлялося в комісії ООН".
За словами Ворнера, Організація Об'єднаних Націй "здійснила розслідування і таки подала докази" до звинувачень щодо продажу української зброї до Ліберії і Сьєрра-Леоне. А як же аргумент української влади, яка каже, що законно продавали зброю до Буркіна-Фасо й Кот-д’Івуару, які не підпадали під режим санкцій? І, мовляв, те, що вона опинилася у Ліберії і Сьєрра-Леоне, не є провиною України? А дуже просто. За словами Ворнера, "це не цілком прийнятний арґумент".
"Було цілком очевидно, що зброя йде до Сьєрра-Леоне. Із самого початку вони (українці - УП) мали справу з торгівцями зброєю, які вже неодноразово перед тим продавали її країнам-відступникам, – такими, як Авіатренд, московська фірма-торгівець зброєю, яка також постачала її до Югославії, – ну, і цей Леонід Мінін був затриманий, власне, як шеф банди, і зараз він в ув’язненні в Італії".
На думку кореспондента "Файненшл Таймс", аргумент українських чиновників виглядає смішним: "А ми собі думали, що коли в країні йде війна, то ми постачаємо мільйон куль до сусідньої мирної країни для законних цілей".
Про те, що тема незаконного поширення зброї і технологій з України по-серйозному зацікавила "Файненшл Таймс", свідчить і такий факт: у п'ятницю в газеті вийшло невелике повідомлення у три речення про створення у парламенті слідчої комісії. При тому, що про це написали навіть не всі українські ЗМІ. Щоправда, сам Ворнер в інтерв'ю "Свободі" прогнозує проблеми у діяльності цього органу.
"Ця комісія не має жодних повноважень втілювати свої рішення, не має повноважень діставати інформацію від влади чи від прокуратури. Вона може нагромаджувати свідчення, збирати їх, – так що певною мірою щось вона може зробити. Було ще одне повідомлення кілька років тому, де було обчислено кількість зброї, яка, на думку парламентської комісії, зникла – це було, мабуть, років із шість тому, – і ця цифра вийшла в понад 30 мільярдів доларів. Так що я не назвав би цю комісію марною, – але повноважень втілити свої рішення вона таки не має за нинішньої системи в Україні".
Читайте також:
Ірак шукає зв'язків з Україною в питаннях озброєння
Багато галасу недаремно
"Іракгейт" все ще свербить українським дипломатам
Виявляється, розслідування в загальноприйнятому розумінні даного слова – з виїздом до Іраку оонівських експертів – не було. Можливо, вони навіть не залишали стін будівлі ООН в Нью-Йорку. Цим "розслідуванням" виявився "тільки внутрішній циркуляр ООН, що розпитував чиновників різних відомств ООН, які отримали цей звіт, – чи не мають вони якихсь конкретних свідчень" порушення санкцій, повідомив в інтерв'ю радіо "Свобода" кореспондент "Файненшл Таймс" у Києві Том Ворнер. Він був співавтором статті "Ірак шукає зв'язків з Україною в питаннях озброєння", де розповідається про бажання Саддама придбати військові технології у Києва.
За словами Ворнера, генсек ООН Кофі Аннан "не казав, що свідчень немає" – він просто повідомив, що "ООН не має свідчень у своєму розпорядженні". При тому, що ООН не було проведено "з’ясувань чи розслідування фактів".
Гнівний лист до "Файненшл Таймс" тимчасового повіреного посла України у Лондоні Ігоря Прокопчука не дуже злякав кореспондента британської газети:
"Свідчень того, що Ірак шукає озброєнь і технології, які використовуються для виробництва зброї масового знищення, є дуже багато. І контактів між українськими компаніями, які виробляють такі товари, та урядовцями ірацької влади теж чимало. Так що це не така вже й дуже суперечлива заява: говорити, що Ірак хотів би дістати таке від України.
По-друге, говорити про те, що такий продаж до Іраку принаймні обмірковувався чи до якоїсь міри планувався, – в цьому теж немає нічого незвичного. Є численні випадки – задокументовані – постачань зброї українськими компаніями до країн, що перебували під ембарґо, включно з Ліберією й країнами колишньої Югославії, і ці справи якраз зараз розглядаються в італійських судах, і про це офіційно повідомлялося в комісії ООН".
За словами Ворнера, Організація Об'єднаних Націй "здійснила розслідування і таки подала докази" до звинувачень щодо продажу української зброї до Ліберії і Сьєрра-Леоне. А як же аргумент української влади, яка каже, що законно продавали зброю до Буркіна-Фасо й Кот-д’Івуару, які не підпадали під режим санкцій? І, мовляв, те, що вона опинилася у Ліберії і Сьєрра-Леоне, не є провиною України? А дуже просто. За словами Ворнера, "це не цілком прийнятний арґумент".
"Було цілком очевидно, що зброя йде до Сьєрра-Леоне. Із самого початку вони (українці - УП) мали справу з торгівцями зброєю, які вже неодноразово перед тим продавали її країнам-відступникам, – такими, як Авіатренд, московська фірма-торгівець зброєю, яка також постачала її до Югославії, – ну, і цей Леонід Мінін був затриманий, власне, як шеф банди, і зараз він в ув’язненні в Італії".
На думку кореспондента "Файненшл Таймс", аргумент українських чиновників виглядає смішним: "А ми собі думали, що коли в країні йде війна, то ми постачаємо мільйон куль до сусідньої мирної країни для законних цілей".
Про те, що тема незаконного поширення зброї і технологій з України по-серйозному зацікавила "Файненшл Таймс", свідчить і такий факт: у п'ятницю в газеті вийшло невелике повідомлення у три речення про створення у парламенті слідчої комісії. При тому, що про це написали навіть не всі українські ЗМІ. Щоправда, сам Ворнер в інтерв'ю "Свободі" прогнозує проблеми у діяльності цього органу.
"Ця комісія не має жодних повноважень втілювати свої рішення, не має повноважень діставати інформацію від влади чи від прокуратури. Вона може нагромаджувати свідчення, збирати їх, – так що певною мірою щось вона може зробити. Було ще одне повідомлення кілька років тому, де було обчислено кількість зброї, яка, на думку парламентської комісії, зникла – це було, мабуть, років із шість тому, – і ця цифра вийшла в понад 30 мільярдів доларів. Так що я не назвав би цю комісію марною, – але повноважень втілити свої рішення вона таки не має за нинішньої системи в Україні".
Читайте також:
Ірак шукає зв'язків з Україною в питаннях озброєння
Багато галасу недаремно
"Іракгейт" все ще свербить українським дипломатам
