Голову НБУ Стельмаха Кінах прямо не чіпає
Вівторок, 12 листопада 2002, 14:20
Прем'єр-міністр України Анатолій Кінах звернувся до президента країни Леоніда Кучми з клопотанням про "термінове кадрове посилення керівництва Національного банку України".
Як повідомляє прес-служба Кабміну у вівторок, прем'єр надіслав главі держави доповідь про проблеми поточного стану банківської системи і, відповідно, діяльність Національного банку України.
Уряд звертає увагу на низьку здатність НБУ розробляти і ефективно реалізовувати грошово-кредитну і валютно-курсову політику заради досягнення довгострокових цілей постійного розвитку. Спостерігаються такі негативні тенденції, як зменшення кількості банків, зокрема, банків з участю іноземного капіталу.
Значною проблемою є високий рівень процентних ставок по кредитах банків.
Незважаючи на те, що в поточному році продовжено політику зниження облікової ставки НБУ, яка з 5 липня встановлена на рівні 8% річних, рівень ставок за кредитами комерційних банків знизився лише з 29,7% в січні до 23,5% у вересні 2002 року.
Висока вартість кредитних ресурсів визначила неприпустимо низький рівень кредитування промислового виробництва і незначну питому вагу довгострокових кредитів, яка становить лише 23% від загального об'єму. Вкладення в сільське господарство становили лише 9,7%, в будівництво - 2,4% тощо.
Для розв'язання цього питання уряд ініціював впровадження механізму довгострокового кредитування комерційними банками інноваційно-інвестиційних проектів. Усього було запропоновано 60 інвестпроектів на загальну суму понад 2 млрд. грн., при цьому умови фінансування задовольняли і підприємства, і комерційні банки, які розраховували на підтримку НБУ їх довгострокової ліквідності.
Однак рефінансування комерційних банків НБУ не здійснюється. Жодної пропозиції для прийняття рішень зі вказаного питання не представлено.
Як відзначається в доповіді прем'єра, викликає занепокоєння відсутності кардинальних змін у стратегії монетарної політики, низький рівень монетизації економіки, невизначеність відносно надходжень зовнішніх кредитів. Спостерігається динаміка зниження кредитних вкладень комерційних банків в економіку: 145% в 2001 році, 132% очікуваних в 2002 році, 128% прогнозованих в 2003 році.
Кабінет міністрів, як відзначає прем'єр, докладав зусиль для більш глибокої координації дій уряду і НБУ. Нацбанк відмовився підписувати запропонований Кабміном меморандум про узгодження дій між урядом, НБУ і комерційними банками щодо регулювання ринку банківських послуг в умовах економічного зростання.
З метою узгодженості рішень з питань проведення податкової, бюджетної і грошово-кредитної політики з ініціативи уряду було ухвалено рішення про створення відповідної міжвідомчої комісії на чолі з віце-прем'єр-міністром і головою Нацбанку.
Однак засідання комісії неодноразово зривалися, оскільки голова НБУ не з'являвся на засідання.
Такі факти дозволяють зробити висновок, що період економічного зростання, макроекономічної і фінансової стабільності не був використаний керівництвом Національного банку як об'єктивна передумова для створення принципово нових підходів до формування грошово-кредитної політики і розвитку вітчизняної банківської системи.
Інтерфакс-Україна
Як повідомляє прес-служба Кабміну у вівторок, прем'єр надіслав главі держави доповідь про проблеми поточного стану банківської системи і, відповідно, діяльність Національного банку України.
Уряд звертає увагу на низьку здатність НБУ розробляти і ефективно реалізовувати грошово-кредитну і валютно-курсову політику заради досягнення довгострокових цілей постійного розвитку. Спостерігаються такі негативні тенденції, як зменшення кількості банків, зокрема, банків з участю іноземного капіталу.
Значною проблемою є високий рівень процентних ставок по кредитах банків.
Незважаючи на те, що в поточному році продовжено політику зниження облікової ставки НБУ, яка з 5 липня встановлена на рівні 8% річних, рівень ставок за кредитами комерційних банків знизився лише з 29,7% в січні до 23,5% у вересні 2002 року.
Висока вартість кредитних ресурсів визначила неприпустимо низький рівень кредитування промислового виробництва і незначну питому вагу довгострокових кредитів, яка становить лише 23% від загального об'єму. Вкладення в сільське господарство становили лише 9,7%, в будівництво - 2,4% тощо.
Для розв'язання цього питання уряд ініціював впровадження механізму довгострокового кредитування комерційними банками інноваційно-інвестиційних проектів. Усього було запропоновано 60 інвестпроектів на загальну суму понад 2 млрд. грн., при цьому умови фінансування задовольняли і підприємства, і комерційні банки, які розраховували на підтримку НБУ їх довгострокової ліквідності.
Однак рефінансування комерційних банків НБУ не здійснюється. Жодної пропозиції для прийняття рішень зі вказаного питання не представлено.
Як відзначається в доповіді прем'єра, викликає занепокоєння відсутності кардинальних змін у стратегії монетарної політики, низький рівень монетизації економіки, невизначеність відносно надходжень зовнішніх кредитів. Спостерігається динаміка зниження кредитних вкладень комерційних банків в економіку: 145% в 2001 році, 132% очікуваних в 2002 році, 128% прогнозованих в 2003 році.
Кабінет міністрів, як відзначає прем'єр, докладав зусиль для більш глибокої координації дій уряду і НБУ. Нацбанк відмовився підписувати запропонований Кабміном меморандум про узгодження дій між урядом, НБУ і комерційними банками щодо регулювання ринку банківських послуг в умовах економічного зростання.
З метою узгодженості рішень з питань проведення податкової, бюджетної і грошово-кредитної політики з ініціативи уряду було ухвалено рішення про створення відповідної міжвідомчої комісії на чолі з віце-прем'єр-міністром і головою Нацбанку.
Однак засідання комісії неодноразово зривалися, оскільки голова НБУ не з'являвся на засідання.
Такі факти дозволяють зробити висновок, що період економічного зростання, макроекономічної і фінансової стабільності не був використаний керівництвом Національного банку як об'єктивна передумова для створення принципово нових підходів до формування грошово-кредитної політики і розвитку вітчизняної банківської системи.
Інтерфакс-Україна
