Похована правда про обрання Литвина спікером
Понеділок, 25 листопада 2002, 19:14
Цей випадок має бути уроком, що рано чи пізно історія ставить все на свої місця. У понеділок відкрилася таємниця обрання колишнього "сірого кардинала" Кучми Володимира Литвина головою Верховної Ради. Учасником його перемоги був… член фракції соціалістів, який за це не зазнав жодних санкцій з боку материнської структури.
Повернімося на півроку тому. Після двох тижнів спікеріади, 28 травня, Литвин набрав рівно 226 голосів, необхідних для взяття влади у парламенті. Враховуючи критично низький показник довіри, кожен голос при обранні цього спікера був вирішальним.
Оскільки голосування відбувалося таємно (тобто бюлетенями), відтворити картину, хто і скільки віддав голосів за спікера, доволі складно. Загальноприйнятою легендою є арифметика: вся "Єдина Україна" плюс позафракційні, плюс голоси семи членів "Нашої України" (відразу виключених з фракції), плюс Потебенько (так само позбавлений комуністичної прописки). Завжди було питання, чи віддала один голос Соцпартія. За неодноразовими заявами Юрія Луценка, один із членів СПУ взяв бюлетень, але не проголосував за Литвина. Таким чином соціалісти вважалися чистими.
І от у понеділок член СПУ, бізнесмен Сергій Кіроянц, виключений із фракції за підтримку Януковича, зізнався: голосування щодо прем'єра було, виявляється, не перше, коли він пішов проти рішення фракції. Він розповів, що його власна позиція проявилась у питаннях обрання голови Верховної Ради та генерального прокурора України.
Кіроянц наголосив, що з самого початку своєї участі у фракції він попереджав, що, зокрема, при голосуваннях керуватиметься "особистим політичним вибором та власним баченням політичної ситуації в Україні". При тому, що до Верховної Ради він пройшов як 11 номер списку СПУ.
Понеділкові слова Кіроянца принаймні ставить під сумнів щирість соціалістів. Як відомо, у травні напередодні голосування щодо керівництва Верховної Ради Мороз обіцяв будь-що Литвина до спікерства не допустити. Лідер СПУ твердо заявив, що зробить усе, що "від нього залежить", щоб тільки Верховна Рада не підтримала пакет "Литвин-Васильєв-Зінченко".
Було навіть спецрішення політради партії: немає жодної умови, за якої б соціалісти підтримали Литвина на посаді спікера. Наполягала СПУ на своїй позиції і після того, коли постпред Кучми у парламенті Олександр Задорожній казав перед голосуванням, що дехто з соціалістів віддадуть бюлетені за Литвина.
Після обрання Литвина Мороз заявляв, що "необхідно розібратися, звідки взялися" 226 голосів за спікера. При цьому він підкреслив, що фракція СПУ не брала участі в голосуванні за "пакет", висунений "Єдиною Україною".
Наступного ранку лідер соціалістів, щоправда, сказав мимохідь, що Кіроянц голосував за Литвина. Однак потім це неодноразово твердження спростовувалося Юрієм Луценком, який навіть показував невикористаний бюлетень нестійкого депутата.
Тепер ситуація прояснилася. Один з 226 голосів за обрання глави адміністрації Кучми спікером парламенту був відданий членом найпослідовнішої опозиції до цього ж самого Кучми. При цьому соціалісти не вчинили за прикладом "Нашої України" чи КПУ і не відрахували "зрадника" зі складу фракції. І якби не повторення ситуації у випадку з Януковичем, то всієї правди про перемогу Литвина ми би також не знали.
І хоча Литвин виявився значно більш нейтральним спікером, ніж про нього можна було подумати, це не виправдовує соціалістів. Бо, по-перше, таке голосування є політичним, а Литвин представляв силу, яка уособлювала владу Леоніда Кучми. І, по-друге, коли Литвин обирався, ніхто не міг знати, яким він буде головою Верховної Ради.
В цій історії незрозумілим залишається один момент. Чому Кіроянца виключили тільки зараз – коли його голос, відданий за донецького прем'єра, нічого не вирішував? І чому це не було зроблено тоді, коли він подарував перемогу Литвину? Чи не тому, що у спікеріаді голосування було таємним? Зараз же, у відкритому голосуванні за Януковича, приховати цей факт неможливо.
Можливо, роль Кіроянца у наповненні партійної каси переважала над політичними принципами. Можливо, у депутата-бізнесмена просто не було іншого виходу. Можливо, у політичній війні СПУ з Кучмою, голос соціаліста за Литвина є лише дрібним маневром. Можливо, це комусь здаватиметься політичним мистецтвом. Однак якщо СПУ пробачила Кіроянцу голосування за Литвина, вона виступила сама проти себе. Тому що обов'язковими умовами парламентської республіки, яку хочуть будувати соціалісти, є:
- солідарне голосування із принципових політичних питань, до яких, без сумніву, належить і обрання спікера;
- а також позбавлення депутатського мандата тих, хто залишає ряди фракції після обрання за партійним списком до парламенту.
І у випадку з Кіроянцом і Литвином політичні принципи програли. Поступившись традиціям України Леоніда Кучми.
P.S. УП зв'язалася з Юрієм Луценком. Коментуючи заяву Кіроянца, він підтвердив попередню позицію СПУ: фракція не брала участі в голосуванні, але один з бюлетенів був взятий, однак він залишився у фракції на руках. Він не став розвивати тему, зазначивши, що зараз Кіроянц не є членом фракції. Луценко додав, що цей депутат "нічим не завинив" партії.
Повернімося на півроку тому. Після двох тижнів спікеріади, 28 травня, Литвин набрав рівно 226 голосів, необхідних для взяття влади у парламенті. Враховуючи критично низький показник довіри, кожен голос при обранні цього спікера був вирішальним.
Оскільки голосування відбувалося таємно (тобто бюлетенями), відтворити картину, хто і скільки віддав голосів за спікера, доволі складно. Загальноприйнятою легендою є арифметика: вся "Єдина Україна" плюс позафракційні, плюс голоси семи членів "Нашої України" (відразу виключених з фракції), плюс Потебенько (так само позбавлений комуністичної прописки). Завжди було питання, чи віддала один голос Соцпартія. За неодноразовими заявами Юрія Луценка, один із членів СПУ взяв бюлетень, але не проголосував за Литвина. Таким чином соціалісти вважалися чистими.
І от у понеділок член СПУ, бізнесмен Сергій Кіроянц, виключений із фракції за підтримку Януковича, зізнався: голосування щодо прем'єра було, виявляється, не перше, коли він пішов проти рішення фракції. Він розповів, що його власна позиція проявилась у питаннях обрання голови Верховної Ради та генерального прокурора України.
 Сергій Кіроянц |
Понеділкові слова Кіроянца принаймні ставить під сумнів щирість соціалістів. Як відомо, у травні напередодні голосування щодо керівництва Верховної Ради Мороз обіцяв будь-що Литвина до спікерства не допустити. Лідер СПУ твердо заявив, що зробить усе, що "від нього залежить", щоб тільки Верховна Рада не підтримала пакет "Литвин-Васильєв-Зінченко".
Було навіть спецрішення політради партії: немає жодної умови, за якої б соціалісти підтримали Литвина на посаді спікера. Наполягала СПУ на своїй позиції і після того, коли постпред Кучми у парламенті Олександр Задорожній казав перед голосуванням, що дехто з соціалістів віддадуть бюлетені за Литвина.
Після обрання Литвина Мороз заявляв, що "необхідно розібратися, звідки взялися" 226 голосів за спікера. При цьому він підкреслив, що фракція СПУ не брала участі в голосуванні за "пакет", висунений "Єдиною Україною".
Наступного ранку лідер соціалістів, щоправда, сказав мимохідь, що Кіроянц голосував за Литвина. Однак потім це неодноразово твердження спростовувалося Юрієм Луценком, який навіть показував невикористаний бюлетень нестійкого депутата.
Тепер ситуація прояснилася. Один з 226 голосів за обрання глави адміністрації Кучми спікером парламенту був відданий членом найпослідовнішої опозиції до цього ж самого Кучми. При цьому соціалісти не вчинили за прикладом "Нашої України" чи КПУ і не відрахували "зрадника" зі складу фракції. І якби не повторення ситуації у випадку з Януковичем, то всієї правди про перемогу Литвина ми би також не знали.
І хоча Литвин виявився значно більш нейтральним спікером, ніж про нього можна було подумати, це не виправдовує соціалістів. Бо, по-перше, таке голосування є політичним, а Литвин представляв силу, яка уособлювала владу Леоніда Кучми. І, по-друге, коли Литвин обирався, ніхто не міг знати, яким він буде головою Верховної Ради.
В цій історії незрозумілим залишається один момент. Чому Кіроянца виключили тільки зараз – коли його голос, відданий за донецького прем'єра, нічого не вирішував? І чому це не було зроблено тоді, коли він подарував перемогу Литвину? Чи не тому, що у спікеріаді голосування було таємним? Зараз же, у відкритому голосуванні за Януковича, приховати цей факт неможливо.
Можливо, роль Кіроянца у наповненні партійної каси переважала над політичними принципами. Можливо, у депутата-бізнесмена просто не було іншого виходу. Можливо, у політичній війні СПУ з Кучмою, голос соціаліста за Литвина є лише дрібним маневром. Можливо, це комусь здаватиметься політичним мистецтвом. Однак якщо СПУ пробачила Кіроянцу голосування за Литвина, вона виступила сама проти себе. Тому що обов'язковими умовами парламентської республіки, яку хочуть будувати соціалісти, є:
- солідарне голосування із принципових політичних питань, до яких, без сумніву, належить і обрання спікера;
- а також позбавлення депутатського мандата тих, хто залишає ряди фракції після обрання за партійним списком до парламенту.
І у випадку з Кіроянцом і Литвином політичні принципи програли. Поступившись традиціям України Леоніда Кучми.
P.S. УП зв'язалася з Юрієм Луценком. Коментуючи заяву Кіроянца, він підтвердив попередню позицію СПУ: фракція не брала участі в голосуванні, але один з бюлетенів був взятий, однак він залишився у фракції на руках. Він не став розвивати тему, зазначивши, що зараз Кіроянц не є членом фракції. Луценко додав, що цей депутат "нічим не завинив" партії.
