Рада ухвалила закон про КС за основу

Четвер, 22 червня 2017, 11:37

Верховна Рада ухвалила проект закону про Конституційний Суд у першому читанні.

Законопроект №6427-д за основу підтримав 231 народний депутат, хоча лунали заклики відхилити проект або відправити його на чергове доопрацювання.

Як відомо, 11 квітня парламент відхилив законопроект про Конституційний Суд, а 8 червня компромісний варіант комітету відправив на доопрацювання.

Голова комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич зазначив, що під час доопрацювання не змогли знайти консенсусу лише щодо процедури розгляду в парламенті призначення і звільнення уповноваженого з прав людини, тому комітету просить парламент самостійно прийняти рішення щодо цієї норми перехідних положень.

Загалом комітет рекомендував прийняти законопроект за основу та в цілому.

Депутат Сергій Власенко обурився, що депутати побачили доопрацьований законопроект "лише вчора", тоді як він посилює вплив президента на КС. Крім того, представник "Батьківщини" заявив, що, в разі ухвалення законопроекту, КС зможе повертатися до рішень, прийнятих раніше.

Альона Шкрум також заявила, що "президент хоче зробити ручним Конституційний Суд".

Депутати наголошували, що важливий закон приймається з порушенням регламенту, оскільки впродовж однієї сесії Верховна Рада не може розглядати законопроект, який відхиляла на цій же сесії.

Також вони вимагали виключити норму про обрання омбудсмена у спосіб відкритого голосування.

Олена Сотник назвала важливою нормою законопроекту надання звичайним громадянам можливості подавати конституційну скаргу.

"Наш законопроект, який був поданий раніше і повністю відповідає регламенту, №6426 (зміни до закону про КС щодо реалізації права громадян на конституційну скаргу – ред.), потрібно розглянути – і дати громадянину право подавати скаргу до КС. А цей законопроект після виключення руйнівних норм…, розглядати на осінній сесії", – сказала Сотник.  

Однак законопроект пройшов перше читання.

Законопроект №6427-д передбачає, що Конституційний Суд дає висновок щодо конституційності законів і норм не лише за зверненням президента, Кабміну чи щонайменше 45 народних депутатів, але й за скаргою окремої особи. КС розглядає питання конституційності рішень про референдум та щодо імпічменту президента.

З метою захисту та відновлення прав особи КС розглядає питання щодо відповідності Конституції акта (його окремих положень), який втратив чинність, але продовжує застосовуватись до правовідносин, що виникли під час його чинності.

До складу КС входить 18 суддів: президент, Верховна Рада та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів.

Президент призначає кандидатів, яких обрала створена ним конкурсна комісія (правники). У ВР кандидати проходять через комітет, до відання якого належать питання правового статусу КС. А конкурсний відбір кандидатур для З'їзду суддів здійснює Рада суддів України (шляхом таємного голосування).

КС є повноважним за наявності у його складі щонайменше 12 суддів, які набули повноважень.

Суддю КС призначають на 9 років без права бути призначеним повторно.

Повноваження судді КС припиняються у разі: закінчення строку повноважень; досягнення ним 70 років; припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави; визнання його безвісно відсутнім, померлим чи недієздатним; вироку суду.

Звільняють суддю щонайменше 2/3 складу КС у разі: неспроможності виконувати повноваження за станом здоров'я; суміщення посад; суттєвого дисциплінарного проступку; заяви за власним бажанням (до рішення на спеціальному засіданні КС суддя працює).

У складі Суду діють Велика палата (у складі всіх суддів), два сенати (у складі 9 суддів) та шість колегій (у складі 3 суддів). Якщо кількість суддів КС менша за 18, сенат є повноважним за умови участі в ньому щонайменше 6 суддів.

У I кварталі кожного року Суд оприлюднює щорічну доповідь за підсумками діяльності та фінансового забезпечення у попередньому році.

У перехідних положеннях сказано, що КС закриває відкриті до набуття чинності цим законом конституційні провадження у справах за конституційними поданнями та за конституційними зверненнями – і повертає їх авторам.

З метою надання експертної допомоги в конституційних провадженнях за конституційними скаргами тимчасово, до 1 січня 2020 року, запроваджується інститут спеціального радника (суддя у відставці іноземного органу конституційної юрисдикції або представник міжнародної урядової організації – але не держави-агресора), який надає висновок.

Крім того, у прикінцеві положення законопроекту вписано зміни до закону про уповноваженого Верховної Ради з прав людини – замість таємного голосування пропонується відкрите:

"Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою. Відповідне рішення приймається Верховною Радою відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради".

Кандидатуру омбудсмена пропонує голова ВР, профільний комітет подає своє рішення щодо кандидатів. Відомості про запропоновані кандидатури публікую "Голос України" не пізніш як за 10 днів до розгляду питання про призначення. Звільняють омбудсмена за поданням спікера за наявності рішення комітету.

Олена Рощенко, УП, доповнено



powered by lun.ua