На складах у Калинівці не працювала навіть пожежна сигналізація

3386 переглядів
Четвер, 28 вересня 2017, 11:19

На складах боєприпасів у Калинівці Вінницької області не працювала пожежна сигналізація, а також бракувало 50% технічних засобів охорони.

Про це заявив головний військовий прокурор Анатолій Матіос на брифінгу в Одесі у четвер, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

"Із недоліків, які встановило слідство, – непрацююча пожежна сигналізація, на 50% забезпеченість технічними засобами охорони", – сказав він.

На безпеку військових складів у Калинівці освоїли лише 2 мільйони гривень, хоча за поточний рік на неї виділили понад 25 мільйонів.

Матіос зазначив, що після пожежі на військових складах у Балаклії Харківської області навесні 2017 року РНБО і Кабінет міністрів виділили з резервного фонду на рахунки військової бази в Калинівці понад 16 млн грн.

"Станом на день події Кабінет міністрів виділив саме для цієї бази через резервний фонд та Міністерство оборони понад 16 млн грн живими грошима, які були на рахунку військової частини, були спрямовані саме на заходи з підвищення захищеності небезпечних об'єктів зберігання бойового запасу Збройних сил. Це дані саме по цій базі військової частини №1119", – сказав він.

"Починаючи з квітня, щомісячно ці гроші надходили. Найбільший транш коштів від Кабінету міністрів через Міністерство оборони надійшов місяць тому в розмірі 11,5 млн грн. На даний момент освоєно всього було 2 млн грн", – заявив Матіос.

"Тобто інтенсивність використання коштів для забезпечення протипожежної (безпеки – ред.), обваловочних огорож та інших заходів відбувалася дуже уповільненими темпами", – підсумував головний військовий прокурор

Він додав: "Всього на цю базу було виділено понад 25 млн грн тільки цього року".

Головний військовий прокурор зазначив, що охороною об'єкта займалися люди у віці, яким виплачувалася дуже низька зарплата, – і в них була низька мотивація до праці.

На момент виникнення надзвичайної події арсенал охороняли лише кілька постів зенітного прикриття арсеналу і 17 співробітників воєнізованої охорони, додав він.

Матіос вважає, що "за великого бажання" за виділені урядом кошти можна було не тільки значно збільшити зарплату охоронцям, а й змінити систему постів, і привести до ладу периметр бази, поставивши відповідні огорожі, щоб на її територію хоча б не заходили дикі тварини.

Раніше повідомлялося, що у 2017 році військова частина А1119 у Калинівці уклала 12 контрактів на 2,062 мільйона гривень на протипожежні послуги – велику частину тендерів виграло сумнівне ТОВ "Торгово-виробниче підприємство "Астек".

26 вересня на базі боєприпасів у Калинівці почалися вибухи. Підозрювали диверсію. За даними Матіоса, диверсійних груп не знайшли, але диверсію могли вчинити ті, хто мав доступ до складів із боєприпасами. Це одна з версій.

Слідчі називали 4 основні версії детонації боєприпасів на території арсеналу.

Міноборони взяло під посилену охорону низку військових стратегічних об'єктів.

Міністр оборони Степан Полторак повідомив, що на складах боєприпасів у Калинівці було 83 тисячі тон боєприпасів, із них лише 68 тон були готовими до застосування.

Президент Петро Порошенко закликав правоохоронців знайти і притягнути до відповідальності винних у ситуації в Калинівці.

Олена Рощенко, УП

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"

powered by lun.ua