Амністія на Донбасі можлива після виборів і не для всіх – заступник Пристайка

4650 переглядів
П'ятниця, 18 жовтня 2019, 11:16

Учасники злочинів на Донбасі можуть бути амністовані лише після відновлення суверенітету України на окупованій території, але це не стосується винних у воєнних злочинах.

Про це заступник міністра закордонних справ Василь Боднар заявив під час години уряду у Верховній Раді 18 жовтня.

"Є два терміни, про які ми говоримо сьогодні: недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій у Донецькій та Луганській областях у 2014 році, як це записано у Мінських домовленостях. Друге – мова йде про амністію", – сказав він.

"На виконання пункту 6-го Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року Верховна Рада проголосувала внесений президентом України відповідний закон про недопущення переслідування та покарання осіб. Але він так і залишився у статусі законопроекту, тому що не був підписаний і переданий на підпис президенту", – зазначив заступник міністра.  

"У статті 5 зазначеного законопроекту міститься вичерпний перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими не підпадають під дію закону про недопущення переслідування", – наголосив Боднар.

Заступник голови МЗС заявив: "Стосовно амністії необхідно дотримуватися наступної позиції: на сьогодні Україна вже ухвалила всі законодавчі акти, необхідні для здійснення в рамках правового поля амністії у контексті виконання Мінських домовленостей".

"Відповідно до закону про застосування амністії в Україні повне або часткове звільнення від покарання вже визнаних винними у вчиненні злочинів або стосовно яких йдуть суди, може розглядатися лише після обрання легітимних органів влади на окупованих територіях – тобто після відновлення суверенітету України", – сказав Боднар.

"Рішення про застосування амністії ухвалюється судом. І, звичайно, під амністію не попадають злочини, які є, відповідно до міжнародного законодавства, злочинами щодо геноциду і воєнними злочини. Також не підпадають під амністію особи, які вчинили злочини по збиттю малайзійського боїнга", – наголосив він

Представник МЗС зазначив: "Зараз це питання для дискусії – ми повинні його винести на обговорення, тому що воно суспільне значиме і надзвичайно дражливе для суспільства. Я мав можливість у цьому переконатися під час поїздок по регіонах України".

Передісторія:

  • 5 вересня 2014 року на переговорах Тристоронньої контактної групи між представниками України, т.зв. "ДНР" і "ЛНР" за участю ОБСЄ було підписано протокол про припинення вогню.
  • У ніч із 19 на 20 вересня 2014 року учасники ТКГ підписали Меморандум про реалізацію протоколу від 5 вересня, в якому містилося 9 пунктів.
  • Меморандум передбачав, зокрема: припинення застосування зброї ,зупинку підрозділів на тодішніх позиціях, заборону на застосування зброї та наступальні дії, відведення великокаліберної зброї на відстань не менше 15 км з кожного боку для створення "зони безпеки" у 30 км, заборону на польоти навіть безпілотників, виведення всіх іноземних збройних формувань із України.
  • 12 лютого 2015 року Контактна група підписала "Комплекс заходів, спрямований на імплементацію Мінських домовленостей". Його 5-й пункт передбачав помилування та амністію у зв'язку з подіями на Донбасі.
  • 16 вересня 2014 року Верховна Рада проголосувала законопроекти Петра Порошенка про особливий статус Луганської і Донецької області та про амністію.
  • 5 жовтня 2015 року тодішній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив, що закон про амністію учасників подій на сході від 2014 року "поширюється на один рік", тож потрібно буде прийняти новий закон.
  • 16 жовтня 2019 року голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Богдан Яременко ("Слуга народу") заявив, що не може бути безумовної амністії для всіх учасників подій на Донбасі, як це зафіксовано в Мінських домовленостях-2.

Олена Рощенко, УП

Читайте нас також у Telegram. Підписуйтесь на наші канали "УП. Кляті питання" та "УП. Off the record"



powered by lun.ua