Две реальности, или Как Рада не услышала "Марш достоинства"

Среда, 22 февраля 2017, 20:55
Дмитрий Ларин, УП

Легкий переполох. Саме так можна найточніше назвати стан, з яким депутати Ради готувались зустрічати під стінами парламенту десятитисячну ходу "об'єднаних правих".

Ще з понеділка кулуарами носились перегуди про десятки тисяч націоналістів, які прийдуть під Раду. У розмовах про цю подію депутати погано приховували своє хвилювання. Головною причиною були чутки про можливий "штурм".

На фракцію "Народного фронту" у понеділок ввечері прийшов секретар РНБО Олександр Турчинов і повідомив про те, що справді у заявці організаторів "Маршу національної гідності" фігурує цифра у 10 тисяч учасників.

Після цього у розмовах депутатів у Раді поступово почали звучати притишені заклики "прихопити на середу стволи".

Але коли обіцяні тисячі мітингувальників під стіни парламенту таки прийшли, стало зрозуміло, що весь переполох був даремним. У середу Рада спокійно відпрацювала свій короткий день і розійшлась на "тяжку роботу" по комітетах.

Ніякого штурму не було. Хоча тієї кількості людей, яку зібрали "Національний корпус", "Правий сектор" і "Свобода", цілком би могло для нього вистачити.

Здалося, що депутати навіть і не помітили прозорого натяку "об'єднаних правих", що в країні ще є сили, здатні швидко зібрати людей для мирних акцій.

Поки що мирних.

"Жива сила" маршу стягувалась до центру Києва з усіх боків міста. У середу вранці майже по всіх гілках київського метро можна було спостерігати, як організовані групи по кілька десятків людей з прапорами добираються до станції "Хрещатик".

Особливо кидались у вічі сотні зовсім молодих, щоб не сказати неповнолітніх, хлопців і дівчат у куртках "Національного корпусу".

 
 

Місцем збору стала та частина вулиці Інститутської, яку тепер називають алеєю Героїв Небесної Сотні. "Голова" колони розмістилась між верхнім виходом із метро "Хрещатик" та готелем "Україна", а її "хвіст" строкатою рікою стікав аж до Майдану.

Найбільше прапорів у цьому потоці були синіми з написами "Свобода", дещо менше – червоно-чорних знамен "Правого сектора" та жовто-синіх стягів "Національного корпусу".

 

Найбільше "представництво" у "Свободи" було й у перших рядах колони. Нацкорпус на чолі ходи представляв лише його лідер, депутат Андрій Білецький, ПС – керівник цієї партії Андрій Тарасенко та командир ДУК ПС Андрій Стемпіцький. Засвідчити ж участь "Свободи" зібралась найбільша компанія.

Крім лідера партії Олега Тягнибока та депутатів від цієї сили в Раді, приїхав і "сірий кардинал" "Свободи" Ігор Кривецький, відомий за своїм прізвиськом "Пупс". Але ні до кого з них не можна було наблизитись ближче, ніж на три метри, через суцільний кордон охоронців.

 
"Сірий кардинал" ВО "Свобода" Ігор Кривецький уважно роздивляється, хто його фотографує

Поки колона лише формувалась біля готелю "Україна", уздовж її маршруту до Ради вже все було готове.

На розі Банкової та Інститутської від самого ранку у кілька рядів стояв кордон із повністю екіпірованих нацгвардійців. Ще кілька автобусів силовиків виднілись у глибині вулиці під будівлею Адміністрації президента.

 

Коли мітинг дійшов до цього місця, протестувальники вирішили залишити подарунок особисто для президента.

Ним стали великий квиток на поїзд "Київ-Ліпецьк" та золота шоколадна цукерка.

 
 
"Подарунки президенту": квиток до Ліпецька й цукерка

Підготувалися до приходу мітингарів і біля будівлі Ради.

Половину площі Конституції було відгороджено залізним парканом і очеплено подвійним кільцем: у першому ряду столи поліцейські, за ними – нацгвардійці у повному екіпіруванні. Окремі групи Нацгвардії стояли просто біля стін Ради.

 
 

Контролювати ситуацію приїхав особисто начальник Київської патрульної поліції Юрій Зозуля. В гущі подій були й новопризначений заступник Авакова Вадим Троян та радник міністра Зорян Шкіряк.

"Усе спокійно, поки нормально. Думаю, все закінчиться без інцидентів", – замість привітання з УП описує ситуацію Шкіряк.

 
Юрій Зозуля особисто контролював ситуацію під ВР

Серед натовпу, який поступово заповнював площу перед Радою, простежувалася велика кількість підліткових облич прихильників "Національного корпусу" та Правого сектору. Натомість з прапорами "Свободи" прийшли відчутно старші активісти.

Вимоги маршу виявились доволі широкими: знизити тарифи, скасувати приватизацію стратегічних підприємств, не скасовувати мораторій на торгівлю українською землею та зупинити торгівлю з окупованими територіями. Передні ряди активістів кричали "Слава Україні – героям слава!", задні – "Банду геть!"

На площі наперед була заготовлена невеличка сцена з екраном, на яку піднялись Олег Тягнибок, Андрій Білецький та Андрій Тарасенко.

Уся картинка до болю нагадувала іншу опозиційну трійцю, яка колись стояла на сцені Майдану. Тільки замість Кличка і Яценюка – поруч із Тягнибоком вже інші люди.

 
Опозиційна трійця у новому складі: Білецький, Тарасенко, Тягнибок

"Нині українські націоналісти єдині у своїх прагненнях, і цього найбільше боїться влада бариг і зрадників ‒ вони бояться появи єдиної сили української нації!" – почав Тягнибок.

 

Старші чоловіки та жінки уважно слухали "лідера" й похитували головами.

"Націоналісти ‒ разом, а разом ми ‒ сила! Ми внутрішньо відчуваємо, як потрібно діяти і що робити. Влада має зрозуміти одне: ставити національні інтереси вище своїх приватних або забиратися геть. Ми виступаємо за вибори парламенту й президента, за повне перезавантаження влади. Українці більше не будуть терпіти", – не вгавав Тягнибок.

Після палкого виступу лідера "Свободи" слово передали Тарасенку та Білецькому.

"Хочу сказати владі: для вас усе тільки починається, як почалося для Януковича у 2013 році", – заявив зі сцени Білецький.

Після цих слів спікери заявили, що одразу ж підуть у Верховну Раду, щоб зачитати ультиматум націоналістів.

 
Андрій Білецький нарешті прийшов на роботу

Поки лідери націоналістів сходили зі сцени, представники "Національного корпусу" почали масово палити фаєри.

За лічені хвилини всю площу біля Ради затягнуло димом.

 
 

Як на зло, вітер раптово вщухає, і весь дим від шашок розстелився прямо над головами самих мітингуючих і правоохоронців.

"Нічого, краще цією фігнею надихатися, ніж щоб якийсь ідіот знову жбурнув гранату", – заспокоюють один одного бійці Нацгвардії перед дверима парламенту.

 

Коли заходиш у Раду після вируючого життя Маршу під її стінами, здається, що ти потрапив у якусь іншу, паралельну реальність. Звукоізолюючі вікна парламенту повністю глушать гул протестів.

Кулуарами спокійно і мляво снують журналісти і депутати, у звичній манері перекидаючись жартами й докорами.

Найвпливовіших нардепів усіх фракцій у середу майже не було. Вони з'являються у парламенті лише у "робочі" вівторки і четверги.

Про протест, що триває під стінами Ради, можна лише здогадатись хіба що по тому, як до вікон час від часу підходять фотографи й оператори, чи котрийсь із депутатів дорогою з буфета зазирне через скло на вулицю – що там відбувається.

Порядок денний засідання заповнений різними ратифікаціями й мало значущими законами.

Про мітинг– ані пари з вуст, у жодному виступі.

Однак після того, як у сесійну залу приходить Андрій Білецький, спікер Андрій Парубій дає йому слово для заяви. При цьому рядами котиться притишений смішок.

"Купка мільйонерів і мільярдерів зараз приватизували державу. Ви представляєте нашу країну на міжнародній арені, хоча народ не уповноважував вас на це… (гул в залі) Ми, українські націоналісти, єднаємо свої зусилля, щоб протистояти окупанту на Сході та фінансовому диктату Заходу. Але головне – щоб знищити цю владу", – заявив Білецький з трибуни.

"Це ти Україну знищиш!" – кидає у відповідь хтось із сектору "Народного фронту".

"Ми не допустимо приватизації стратегічних підприємств, продажу української землі, щоквартального зростання цін на комунальні послуги. Вимагаємо розірвання дипломатичних відносин з РФ, дієвого механізму імпічменту президента і відкликання депутатів", – продовжував Білецький.

"Ми об'єднані і рішучі, як ніколи. І якщо ви здумаєте не виконати цих вимог, то в нас вистачить і сил, і рішучості саморозпустити цю Верховну Раду", – додає він.

"Та ти краще на засідання ходи", – кепкує з лідера протестів хтось із депутатів БПП, натякаючи на те, що за останній рік Білецький фактичного жодного разу не приходив на роботу.

"Ми зібралися для того, що почати боротьбу за владу. Щоб вона була більше не крадійська, а українська", – закінчує Білецький і йде з Ради так само швидко, як і прийшов.

Сесійну залу накриває хвиля обуреного гулу, з якого зрозуміло, що вимог "об'єднаних правих" ніхто всерйоз не сприймає. Тим паче перед початком обідньої перерви.

А за вікном усе так само вирував протест.

Ближче до його закінчення до тих, хто залишився, почали виходити народні депутати, щоб "під шумок" побрататись з електоратом. Кореспондент УП спостерігає, як у різних місцях площі з людьми спілкуються депутати Олег Барна та Надія Савченко.

"Ану ходи, цокни (сфотографуй – УП) мене з Барною. То ж той, що Яценюка за яй...я витягав", – радісно просить один із мітингувальників свого товариша.

Але поки Барну і його прихильника встигли "цокнути", з іншого боку підійшов противник депутата.

"Та ти бандит! Сидиш у тій партії Порошенка!" – кричали кілька чоловіків, яким Барна намарно намагався пояснити свою позицію.

З іншого боку площі Надія Савченко активно спілкувалася зі старшими жіночками, покурюючи сигарету.

"Я не за свій рейтинг борюся. От мене критикують. Знаєте, моя сестра по моєму звільненню спілкувалася з Медведчуком, це правда, але це дало результат", – говорила вона, вочевидь про обмін полоненими.

 

Гурт зацікавлених у її розповідях людей поступово зростав. А мітинг – танув.

Площа під Радою з кожною хвилиною ставала усе більш порожньою. Як, врешті, і сам парламент.

Ті, хто мітингував, і ті, проти кого мітингували, одночасно розходились по домівках. Назад, до своїх паралельних реальностей, які в цей день так і не перетнулись.

Роман Романюк, Роман Кравець, Дмитро Ларін (фото), УП



powered by lun.ua
Главное на Украинской правде