Дело Стерненка: Объясняем позицию защиты
15 червня Шевченківський райсуд продовжив розгляд клопотання Генпрокуратури про обрання запобіжного заходу для колишнього лідера одеського "Правого сектора" Сергія Стерненка.
Від самого ранку до будівлі суду почали стягуватись колони вантажівок та автобусів Нацгвардії. А поки силовики поступово брали під контроль периметр суду, подвір’я заповнювалось активістами і депутатами.
Перша частина суду відбувалась у п’ятницю, 12 червня. Тоді прокуратура озвучила версію слідства у справі про загибель нападника на Стерненка.
У понеділок слово отримала сторона захисту.
Засідання тривало більше 10 годин, в ході яких п’ять захисників та сам Стерненко детально висловили свою версію подій.
Дія суду відбувалась двома треками: в залі йшли активні дебати, на вулиці – не менш гострі сутички силовиків і прихильників Стерненка з файерами та гучномовцями.
Кількох організаторів акції затримали і побили, при тому дісталося від силовиків навіть депутату "Голосу" Роману Лозинському.
Кілька його колег по парламенту із "Голосу" та "Європейської солідарності" висловили бажання взяти Стерненка на поруки.
Однак замість того, щоб пристати на їхнє прохання, після багатогодинного засідання суддя Володимир Бугіль постановив відправити колишнього лідера одеського ПС під домашній арешт. При тому прокуратура просила про арешт за місцем проживання, а суддя в ухвалі вписав адресу прописки Стерненка.
Одразу ж в залі активіст заявив, що виконати ухвалу Бугіля неможливо. Виявилось, що зареєстрований Стерненко в Одесі у військовій частині.
"Мене туди не пустять, я ж не військовослужбовець", – обурювався активіст, підозрюваний в убивстві.
Тож як Стерненку виконувати ухвалу суду, не зрозуміло. І він зі своїми прихильниками пішов шукати відповідь під вікнами квартири генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
"Українська правда" детально описувала оновлену підозру, в якій ОГП підозрює одесита в умисному вбивстві та носінні холодної зброї.
Тепер ми публікуємо основні пункти лінії захисту, озвучені в ході понеділкового засідання.
Головний пункт обвинувачення тримається на висновках кількох експертиз. У них ідеться, що Стерненко наніс летальне поранення нападнику Івану Кузнецову не в ході бійки. А коли нападники кинулись втікати.
Тобто слідчі СБУ та прокурори ОГП дотримуються версії, яка уже стала у чомусь сталим виразом: "догнал и добил".
На спростування цієї версії обвинувачення були покладені основні зусилля захисту в понеділок.
Адвокати запросили у свідки двох знаних медичних експертів Олександра Лінчевського, який був заступником Уляни Супрун у МОЗ, та Олександра Данилюка, який у МОЗ відповідає за невідкладну медицину.
Обидва експерти відповідали на запитання захисту, головне із яких було, чи може людина із колотою раною серця пробігти 99 метрів. Саме стільки, за версією захисту, зумів подолати загиблий нападник Кузнецов перед тим, як впав на асфальт.
Олександр Лінчевський озвучив кілька наукових тез, які можуть просвітити теоретичну частину питання.
Але весь свій виступ експерт просив пам’ятати, що у кожному окремому випадку все відбувається індивідуально, тому просто трансполювати його тези на справу буде некоректно.
Процитуємо кілька ключових тез Лінчевського з його відповідей:
- Є травми, які передбачають миттєву втрату свідомості і смерть. Наприклад, перетин спинного мозку. Пошкодження, скажімо, спинного мозку в шийному відділі миттєво призводить до загибелі.
Травма серця до таких травм не відноситься. Пацієнт при травмі серця завжди залишається певний час у свідомості, притомний і навіть може активно рухатись.
- Якщо узагальнювати міжнародний досвід, то є публікація 2017 року, яка стверджує, що 12% пацієнтів з пораненням лівого шлуночка серця (саме таке було у Кузнецова – УП), через годину після отримання травми, уже будучи в лікарні, не виявляли жодних значних ознак порушення свідомості, вони не перебували у шоці.
- Жоден експерт не може визначити, скільки мілілітрів крові має витекти, щоб настала втрата свідомості. Є стандартні, приблизні цифри, при яких пацієнт матиме проблеми зі свідомістю. Є пацієнти, які втрачають 2 літри крові і залишаються при свідомості, але є пацієнти, які втрачають свідомість, втративши 1,5 літри крові.
- Якщо в лікарню привозять пацієнта з літром-півтора крові у грудній клітці, то його порятунок не є викликом. Майже завжди, якщо їх вчасно привозять в лікарню, їх можна врятувати.
Це має показати, що умислу убивати Стерненко не мав. Навпаки, лікарі в одеській клініці, куди привезли Кузнецова, теоретично мали всі шанси врятувати йому життя.
- У військовому навчанні ми орієнтуємо службовців на те, що під час критичної кровотечі у них є до 2 хвилин, за які слід надати першу допомогу собі чи побратиму, який отримав поранення. За цей час людина ще має залишатись при свідомості.
УП: за версією слідства Кузнецов втратив свідомість через приблизно 20 секунд після отримання удару у серце. З цього слідчі роблять висновок, що летальне поранення мало бути завдане або на бігу, або уже коли загиблий упав за 99 метрів від місця сутички.
Захист доводить, що кремезний нападник, отримавши поранення, цілком міг і пробіг згадану відстань, і не втратив свідомість навіть коли упав. Під час свого стріму з місця події Стерненко ще розмовляє з лежачим нападником і той йому відповідає.
- Певна частина крові витікає з отриманого пошкодження, поки людина залишається притомною.
Далі людина непритомніє, але серце продовжує працювати. Тож ще якась кількість крові витікає і після знепритомнення.
Навіть після повної зупинки серця певна невелика частина крові теж продовжує витікати з рани. Але оцінити ці три об’єми витікання ретроспективно, маючи ті дані, які зараз є, я не зможу.
УП: цей пункт важливий для захисту. В ході проведення судової експертизи був проведений експеримент.
Експерти використали певну технічну "модель серця", в якій зробили різаний отвір такого розміру, як у серці Кузнецова. Таким чином вони порахували, скільки часу минуло до того моменту, поки загиблий втратив критичний об’єм крові.
Однак захист стверджує, що розрахунки експерименту неточні, бо були використані неточні вхідні дані.
Експерти взяли в розрахунки весь об’єм крові, який втратив Кузнецов. Тобто і той, який витік ще при свідомості, і той, який витік з моментів знепритомнення і смерті.
Олександр Данилюк із МОЗ так само розповідав про фізичні можливості організму залишитися при свідомості і рухатись після поранення в серце:
- Коли є поранення серця, все залежить від ділянки поранення. Серце продовжує битись. Розмір отвору, з якого кров виходить із серця у нормальних фізіологічних умовах, має діаметр 2,5-3 см. Скільки потрапляє крові в отвір поранення, сказати важко. Але фізичну активність зберегти можна.
- Поранення серця дуже рідкісне. Згідно з дослідженнями, одна третина пацієнтів перебуває у стані важкого шоку після поранення і швидко втрачає свідомість. Решта пацієнтів перебували при свідомості. Деякі пацієнти з пораненням серця у київські лікарні поступали через кілька годин, або навіть днів.
- В дослідженнях зафіксовано багато випадків, коли люди навіть зі сторонніми предметами в тілі пересувались і залишались активними. Теоретично, пройти 99 метрів з пораненням серця людина могла.
- Якщо відбувається вогнепальне поранення, то кров може активно із нього виходити. Якщо мова про лінійне поранення між ребрами, то я не знаю випадків, щоб назовні відбувалась інтенсивна кровотеча крові із серця. Шкіра кровить. Але кров із серця потрапляє у внутрішні порожнини.
УП: Це твердження експерта важливе для захисту – воно пояснює, чому при пораненні серця і великій внутрішній кровотечі на асфальті не було рясних слідів крові. Усі нечисленні свідки вказували, що слідів крові на фатальних 99 метрах не бачили або не пам’ятають.
Підсумувати цю частину засідання в перерві вийшов до прихильників сам Стерненко. Він заявив: Кузнецов після поранення в серце міг залишатися при свідомості і пробігти 99 метрів.
У другій частині засідання захисники Стерненка почергово розбирали різні аспекти звинувачення і докази слідства.
Адвокат Віталій Коломієць виклав контраргументи до головних доказів слідства.
Він проаналізував три протоколи огляду місця подій та допиту свідків.
Перший протокол описує місце, де лежав Кузнецов, у другому оглядалось місце сутички, а у третьому зафіксований огляд маршруту Кузнецова і Стерненка від місця бійки до місця падіння загиблого.
Саме до останнього протоколу у захисту найбільше питань. Огляд маршруту проводився без криміналіста і без жодного очевидця чи учасника подій, які б могли показати маршрут.
Крім того, після звірки протоколів з'ясувалось, що двоє понятих, які оглядали маршрут, буквально у ці самі хвилини мали бути в іншому місці, адже вказані понятими у протоколі огляду місця падіння Кузнецова, який відбувався паралельно.
Коломієць також проаналізував висновки чотирьох експертиз, проведених у ході розслідування.
Адвокат показав, що на головне питання "Чи міг Кузнєцов пробігти від місця нападу до місця падіння з раною в серці?" різні експертизи давали різні відповіді.
За словами адвоката, перша експертиза, зроблена через місяць після подій, якщо перекласти її зміст на загально зрозумілу мову, давала ствердну відповідь – Кузнецов міг.
Однак друга експертиза, проведена більш як через рік 29.08.2019 вісьмома експертами із Одеси, стверджувала протилежне. Експерти були переконані, що пробігти 99 метрів з раною серця було неможливо, а значить Стерненко не просто наздоганяв нападника, а доганяв, щоб убити.
У цій експертизі вперше прозвучала теза про нанесення ударів Кузнецову, який уже перебував у горизонтальному положенні.
Третя експертиза була уже київська і проводилась третього квітня 2020 року. Київські експерти відкинули тезу про добивання лежачого.
Столичні судмедексперти встановили, що всі рани були завдані у вертикальному положенні.
Крім цього, вони провели згаданий вище експеримент з "моделлю серця" і встановили, що Кузнецов міг бігти 20 секунд. При цьому вони зазначили, що оскільки на його шляху було багато різних перешкод, паркан, дерева тощо, то "все це не дозволяє стверджувати про можливість" подолання загиблим 99 метрів.
Остання, четверта, експертиза київських експертів також розглядала питання "Чи міг добігти?", і вирішила, що не міг.
Окремо захист зробив акцент на епізоді з порізом правого плеча загиблого Кузнецова. З незначної рани відбувся незначний витік крові в бік зовнішньої сторони біцепса.
Експерти стверджують, що це означає, що рана була завдана лежачій жертві. Адвокати захисту переконують, що коли б Кузнецов прикривав правою рукою рану серця, то ефект витоку крові із незначної рани на плечі був би таким самим.
Інший адвокат Микола Ореховський намагався показати, що слідство умисно ігнорує психологічний стан самого Стерненка під час нападу та обставини цієї події, щоб штучно розділити ситуацію на дві частини: напад на Стерненка і смерть Кузнецова.
Адвокат Масі Найєм зупинився на тому аспекті, що Сергію Стерненку насправді можна інкримінувати не умисне вбивство, а хіба перевищення меж необхідної оборони.
В такому випадку особа не несе відповідальності, якщо напад на неї здійснюється групою осіб або зі зброєю. А вручені самими ж прокурорами підозри нападникам на Стерненка, на його переконання, є доказом того, що це був груповий озброєний напад.
Крім того, він акцентував увагу на тому, що жоден зі свідків, яких допитали слідчі, не сказав, що бачив, як Стерненко наносив удари Кузнецову в ході переслідування.
Найбільш ефектним моментом серед виступів захисту стала промова адвоката Писаренка.
Відомо, що Стерненку інкримінують умисне вбивство і носіння холодної зброї. Адвокат купив точно такий ніж, яким його підзахисний вбив нападника, і віддав його на експертизу у ту ж експертну установу, послугами якої користувалось слідство.
Писаренко отримав висновок експерта, що ніж, який він купив цілком легально у звичайному магазині, не є зброєю, а відноситься до категорії ножів побутового використання. Тобто слідство має або перекваліфікувати підозру Стерненку, або відкрити справу на адвоката. Бо ножі у них однакові.
Фінальним етапом висловлення позиції захисту став програмний виступ самого Стерненка, де він спробував помістити ситуацію з третім нападом на нього у контекст переслідування активістів в Одесі.
Після завершення судового засідання суддя Бугіль швидко зник із зали. Але залишились питання, викликані його неоднозначним рішенням.
І поки Стерненко із прихильниками шукав відповіді на ці питання під вікнами будинку президента Зеленського, до Шевченківського суду приїхав його голова.
Він пообіцяв, що уже 16 червя вранці визначать суддю для перегляду справи і видадуть пояснення, як Стерненку виконувати творіння Бугіля.
Гарячий понеділок під Шевченківським райсудом має шанси перейти у не менш гарячий вівторок.
Роман Романюк, УП
