Аватар для президента

В Росії нова мода. Найсучасніший писк - книги, фільми, телевізійні передачі, радіоефіри про Україну, про роздеребанену нахабними олігархами територію, що рухається не туди, не з тими і не тим шляхом; про те, як народ бідує пригноблений тими ж олігархами.

Медіапростір повен інформації про майбутнє українсько-російських відносин, а конкретніше про те, що витає в "повітрі", у віртуальних просторах північного сусіда - про неминучий російсько-український військовий конфлікт (до речі, за будь-якого лідера).

Ось така інноваційна, нанотехнологічна думка систематично нав'язується населенню Росії про "нечуханих хохлів", яких потрібно поставити "к ноге". Пропаганда настільки потужна, що навіть на тлі економічних негараздів в наших сусідів, ідея має своїх численних сподвижників.

Зокрема у фільмі Костянтина Сьоміна та Володимира Меньшова "Україна", прем'єрний показ якого здійснило російське телебачення наприкінці 2009 року, сказано про якийсь час Х, що настав для України, і якщо зараз не скористатись моментом, то завтра вже буде пізно.

Що настало? І що буде пізно?

А про що можуть сказати звичайному російському обивателю такі назви документально-публіцистичних та фантастичних книжок, як: "Война 2010. Украинский фронт", "Независимая Украина. Крах проекта", "Эпоха мертворожденних", "Русско-украинские войны", "Поле боя - Украина. Сломанный трезубец".

Впадає у вічі те, що питання ставиться таким чином, що Україна виступає навіть не як агресор, від якого потрібно боронитися, а як Найбільше Всесвітнє Зло, яке потрібно знищити, випалити вогнем, зморити голодом.

І неважливо це - мала дитина, чи похилого віку людина. І неважливо, якою мовою на цій території розмовляють - російською, українською, польською чи болгарською.

Провідник ж неспростовного, беззаперечного Світлого Добра, який має взяти на себе таку почесну місію карати вогнем і мечем, зрозуміло хто - виключно Росія.

А тепер щодо виборів президента в Україні. Для Білокам'яної еліта української політики, навіть кандидати, які вийшли в другий тур президентських перегонів, як це випливає з коментарів політологів сусідньої держави, - все одно хохли.

Це виглядає доволі кумедно, але такий собі російський політолог Михайло Леонтьєв, ведучи мову про Віктора Януковича після першого туру виборів, заявив, що це логічне продовження помаранчевих технологій, і для Росії він може і не зло, але точно вже не добро.

А в коментарі одному з видань цей пан Леонтьєв, у день другого туру виборів взагалі видав таке своє унікальне бачення: "Украина - это составная часть России, между этими странами не может быть никаких отношений... Россия образовалась в результате слияния Малороссии и Московии. Сейчас Украина стала своеобразным проектом расчленения нашей страны. Хватит размазывать сопли по столу - государствам пора объединяться".

Про те, як саме має відбуватися об'єднання заявив високопоставлений російський політичний діяч Кадиров інформагентству Reuters: "Грузия и Украина являются болезнью России, и эту проблему нужно решить - переходить в наступление".

Такі заяви взагалі не потребують коментарів. Власне, немає сенсу повертатися і до відеозвернення президента Росії Дмитра Медвєдєва. Та беручи до уваги підписану тим ж Медвєдєвим на днях нову військову доктрину Росії, згідно якій Росія набуває широких прав використання ядерної зброї, думки приходять занадто конкретні.

Зрештою, є бажання поговорити про інше. Варто набратися мужності й поглянути правді в очі. Україна дійсно розколота, зруйнована економічно. Фактично, ми стоїмо на порозі глобальної соціальної катастрофи.

Глобальна стратегія для нового президента - об'єднати країну, стати народним, національним провідником. Фактично, це особа, яка, як міфічні Данко чи Прометей, віддасть всього себе на служіння людям, своєму народу.

І ось тут виникає аналогія з фільмом Джеймса Кемерона "Аватар", в якому Джейк Саллі, колишній морський піхотинець, будучи прикованим до інвалідного візка, здійснює космічну подорож на планету Пандора для сприяння завоювання її землянами.

Мета - за допомогою аватара ввійти в довіру до місцевих мешканців та переконати надати землянам змогу заволодіти покладами рідкісних та цінних ресурсів.

Не дочекавшись закінчення "мирної" частини свого проекту, земляни починають військові дії, вбиваючи жителів Пандори. І тоді Джейк Саллі, будучи засланим земним агентом, перевтілившись у свій аватар, рятує, об'єднавши не тільки цих істот, але й, якщо так можна сказати, ноосферу всієї планети, навіки ставши представником народу НаВі.

Ключовими фразами тут є РЯТУЄ, ОБ'ЄДНАВШИ і СТАВШИ НАВІКИ.

От особисто мені було байдуже, хто посяде почесне перше місце у українських виборчих перегонах. Лише виникає запитання: а чи є аватар для нашого президента?

Чи є внутрішня мужність у президента приміряти цей аватар на себе, щоб повести народ до свободи й захистити його? А для прем'єра? Чи може, так і зостанемося прогнутими хохлами?

Андріян Фітьо, для УП