Требуем чести хозяина своей земли, а не подачек нищему

11 просмотров
Суббота, 18 июня 2011, 08:52
Петр Каминь
общество "Малый Круг", для УП

Розглядаючи період української незалежності через призму діяльності політичних партій, дивуєшся одноманітності основної ідеї, навколо якої обертаються всі гасла.

"Стабільність і реформи", "Дамо народові пенсії!", "Повернемо народу заощадження!", "Піднімемо рівень заробітної плати!" – ось те, що пропонували найчастіше Партія регіонів, "Батьківщина", Народна партія та інші.

І всі обіцянки практично ж виконані! В країні – стабільність і продовжуються реформи. Інша річ – яка стабільність і чого реформи?

Але це вже не суттєві деталі.

Що об’єднувало і стирало границі між всіма партіями – від крайньо лівих до радикально правих? Величезне бажання дати народові, "джерелу влади", все, чого забажає. Життя доброго, будинків, машин закордонних, грошей, відпочинку, круїзів на яхтах і по відрові пташиного молока.

Обіцяли дати, скромно замовчуючи, де ж візьметься оте "пташине молоко"? У кого збиралися відбирати (адже не створювали нового і власного), щоб таки комусь віддати?

І народу сподобалося слухати такі улесливі і приємні партійні обіцянки. Епітети в свій бік, мовляв, "працелюбний, великий, мудрий...", остаточно нівелювали різницю між працьовитим і лежнем, розумним і дурним, господарем і рабом, володарем свого життя – і нікчемним батраком за шматок хліба.

Продовжувалося загравання і після приходу до влади. "Працюємо ми. А ти, народе наш великий, лежи, відпочивай". Так говорили всі президенти та уряди, активно починаючи жити в борг, виконуючи роздані передвиборчі обіцянки.

Здаючи в металобрухт побудовані потом і кров’ю заводи і фабрики, розганяючи як неефективне колективне сільське господарство, кооперацію, віддаючи під виглядом "інвестицій"нові і нові стратегічно важливі для країни напрямки промисловості та науки.

Дійшли вже до приватизації землі та ракетобудівного і літакобудівного комплексів.

Що далі? Повна національна люмпенізація, вмирання села і батракування на чужих заводах?

Ми – нація, що спить і обслуговує худобу на чужому господарстві?

Нація, яка не хоче власної державності і краще працює під зовнішнім управлінням?

Хто дав мандат від українського народу на оприлюднення такого висновку в "братській" Москві академіку НАН України Юрію Пахомову – питання окреме.

Як і те, чому радник Азарова (Пахомов) ще до сьогодні перебуває на утриманні народу, якого прагне лишити державності?

Але зрадливої, безнаціональної інтелігенції народ вкраїнський мав завжди з надлишком. Не про неї сьогодні мова.

Повертаючись до "партійної" тематики, задам питання самому собі : яку партію я б підтримав на виборах? Які ідеї підтримав би в реальному житті?

Я б підтримав партію або організацію, яка б перестала говорити людям те, що вони хочуть чути. Яка б сказала гірку правду.

Що ми втратили за 20 років незалежності величезний науковий, людський, технічний, гуманітарний, сільськогосподарський, національний, генетичний і інші потенціали через нерозуміння історичних законів розвитку держави і боягузтво Народного Руху, Української Республіканської партії, Конгресу Українських націоналістів та інших патріотичних організацій в питаннях взяття повної відповідальності за долю народу.

Що політично і сьогодні ми продовжуємо гратися в політичні партії замість реальної і серйозної політичної роботи з плануванням і творенням майбутнього.

Що у нечесної і, головне, неефективної приватизації є конкретні батьки: Леонід Кравчук і Леонід Кучма. І з "батьків" ніколи не пізно запитати про їхні гріхи. Хоча б моральні.

Що жити у борг можуть тільки безвідповідальні і жадібні вороги – поважні батьки не передають свої борги дітям.

Заявить: "Ми починаємо жити на власний кошт. Власним розумом. В радості і горі – зі своїм власним народом. Як одне ціле.

Ми маємо власне бачення розвитку української нації, яке не співпадає з баченням Америки чи Європи. Однак і російський варіант – не є нашим шляхом!

Ми не підтримуємо бездумний стрибок у високоінтелектуальний вир комп’ютерних технологій хоча б через те, що не достатньо вивчили природу цього явища і загроз, які несуть більш розвинуті науково і технологічно країни для більш відсталих.

Наша сила – у традиційному веденні сільського господарства з отриманням екологічно чистих харчів і збереженні екологічної чистоти землі...

Для свого народу.

Через це – у здорових і генетично сильних дітях і онуках. Яких вже давно не вистачає більшості країн Європи та Росії.

Тільки нагодувавши найкращими в світі продуктами власний народ, можемо продати "золотий" хліб сусідам.

Для цього Україна повинна мати сильне село. Незалежне фінансово, організаційно самостійне, чисельно велике. Найкраще – родового укладу життя, де хліборобські знання не пропадатимуть після виїзду онуків до міста.

Де умови життя будуть не гірші, а можливо, кращі, чим у місті.

Де земля передаватиметься від батьків до дітей без будь-який податків і зборів.

І кошти державні вкладатимуться (на першому етапі) не в нікчемний для бідняків і фінансових боржників футбол. А в галузь, яка забезпечує саме Життя нації".

Ця партія повинна проголосити курс на підтримку будь-якого громадянина, який береться за власне, потрібне людям виробництво. Підтримку реальну з вкладанням державних коштів у Програму створення підприємця і власника. Програму створення в Україні середнього класу як основи-основ держави.

Адже наслідки вивезення господаря до Сибіру треба залікувати…

У приватному секторі – розвиток малого і середнього бізнесу для забезпечення себе всім необхідним для повноцінного життя людей.

В сферу держави віднести енергетику, газове господарство, природу та копалини, космічну галузь та літакобудування.

Окремо до державної проблеми – майбутнє України, напрямки розвитку та місце у світі.

Однак у всьому, що така партія має пропонувати зробити людям, є одна основа: власні сили. Власні ресурси. Власне бачення. Власний хліб.

Адже тільки так може відродитись Українська Нація.

Петро Камінь, Товариство "Мале Коло", для УП



powered by lun.ua
Что нам стоит перенять у кинотеатров Польши
Ноу-хау, это возможность смотреть фильмы людям с инвалидностью – помимо помостов для коляске, которые есть на каждом шагу, в кинозале предусмотрены специальные места для таких зрителей. (укр.)
Реформа спорта: кому нужны изменения и кто их боится
Мы, как прогрессивное общество, должны определить, что для нас первично: медали, массовость или безопасность государства? (укр.)
Планирование перед арестом: место совпадения интересов АРМА и бизнеса
От планирования перед арестом выиграют все: прокуроры, суды, АРМА, госбюджет, владельцы арестованных активов и новые управляющие. (укр.)
Украинский парад в столице России
Бытует мнение, что в нашей истории мало светлых страниц и побед. Грандиозный украинский военный парад в столице России: как это было? (укр.)
Советы для чайников. К чему надо быть готовыми новым чиновникам
С какими реалиями придется столкнуться новым чиновникам и как по дороге не потерять желание изменить страну – рассказывает бывшая заместитель министра здравоохранения Украины по вопросам евроинтеграции. (укр.)
Прививка от схем на таможне: как победить прерванный транзит и почтовую контрабанду
Убытки госбюджета от контрабанды достигают невероятных размеров. Нужны радикальные изменения, прежде всего — законодательные. (укр.)
Ложь Нетаньяху, но не "зрада" Украины: Киев не будет открывать посольство в Иерусалиме
Ложь израильского премьера не снизила важность его первого за 20 лет визита в Украину, но должна стать важным маркером для тех, кто доверяет действующему руководителю Израиля. (укр.)