Независимость с привкусом самообмана

25 просмотров
Четверг, 25 августа 2011, 14:04
Юрий Шеляженко
для УП

Кожен день незалежності України я зустрічаю не як свято, а як черговий копняк історії. "Пригадай! – чую її безгучний докір – Скільки мрій було, і як мало зроблено!".

Збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості. Зупинити зубожіння народу. Створити гідні умови життя людей, такі ж, якими відзначаються передові країни світу.

Все це декларувалося у зверненні Верховної Ради України з нагоди проведення референдуму про незалежність.

Це були не обіцянки, як мабуть вважали більшість халявників-колективістів – найрозповсюджений соціотип у радянській та нинішній Україні. Зараз їх старше покоління волає про цинічний обман та прагне повернутися до СССР.

Обіцянка, насправді, у цьому зверненні була одна. І то – вельми прагматична: "Іншого шляху, крім незалежності, для України немає".

Решта звернення – заклик до дії. Заклик, звернений до кожного. Держава на якусь історичну мить зцілилася від прагнення регламентувати кожен крок своїх громадян і дала людині широкий простір для особистого розвитку.

У повітрі носилися прості очевидні ідеї.

Маєш свободу – зупини своє зубожіння. Вчись, працюй, мрій, твори своє щастя.

Не дивись, що кажуть інші. Роби те, що маєш робити по правді.

Створи сам свою суверенну особистість. Реалізуй свої природні права.

Цей момент тривав недовго. Бо більшість людей не почули голосу історії. Вони стояли на місці, дивилися вгору, чекали наказу та пропускали повз вуха слова про самовизначення кожної людини.

Вони не мислили себе поза колективом, без мудрого вождя. Вони не могли дивитися в майбутнє. Це – головний недолік тої "ментальності", яка століттями культивувалася "в наших палестинах".

На жаль, придушення індивідуальності та оспівування самозречення починається з сім’ї, остаточно формується освітою та активно підтримується всіма великими інституціями суспільства, які таким чином нав’язують власний авторитет: владою, засобами масової інформації, громадськими та релігійними організаціями.

Я вірю, що Божий дар самостійно вирішувати свою долю може прокинутися у кожної людини. Однак не кожен здатен його відкрити, повірити у себе, свої права, свою правду, свою силу, свою толерантність, свою підприємливість.

Багатьом людям події 20-річної давнини допомогли відкрити в собі цей дар. Вони стали вільними людьми у вільній країні, збудували своє щастя і можуть зараз пишатися плодами своєї праці.

Багато людей зловживали цим даром. Будучи невиправними матеріалістами, вони відмовлялися від доброї волі як вищої мети та ставили собі за мету банальне збагачення. І з характерною недалекоглядністю матеріалістів хапали все, що могли схопити.

Захоплювали і людей, користувалися їх несамостійністю, очікуванням вождя. А потім вбивали один одного, втягували суспільство в конфлікти навколо розподілу захопленого, бо не знали, що робити далі.

Зараз такі самі матеріалісти з тою ж жадібністю в очах сподіваються нового перерозподілу, розкулачення, "наведення порядку", "зміни поколінь", або навіть революції. Якогось зовнішнього фактора, який би докорінно змінив життя.

Однак вони обманюють себе. Навіть якщо з неба посиплеться мана, вони не зігнуться, аби підняти її. Натомість лаятимуть останніми словами олігархів, які, поки народ дивився вгору, змели ману з-під ніг у централізовані пункти розподілу мани, і урядовців, які не забезпечили кожному бідняку справедливу соціальну порцію...

Нема правди у вічному скигленні рабів та бунтарстві халявників.

Нема правди у прагненні продати подорожче свою незалежність.

Незалежність – це можливість, якій нема ціни. І її потенціал буде реалізований, коли кожен громадянин бачитиме себе двигуном прогресу.

Юрій Шеляженко, редактор газети "Правдошукач", для УП



powered by lun.ua
Вспышка легочной болезни в США: ключевые уроки для Украины
Вспышка поражения легких в США – это кейс о том, как государственные институты не только не справились с кризисом, но и стали заложниками политической игры, проигнорировав интересы миллионов граждан. (укр.)
Оружие не убивает – СЕТАМ не продает
СЕТАМ – это инструмент, как оружие. Только от воли Продавцов зависит, как его использовать. (укр.)
Закопать коммунизм в землю
Парламент поддержал в первом чтении законопроект об отмене моратория на продажу земли. Селяне могут получить право самостоятельно распоряжаться своей собственностью.
Как Зеленскому не повторить ошибку царя Соломона
Почему мудрый царь Соломон развалил одно из первых крупных государств мира. И как президенту Зеленскому не повторить его ошибку. (укр.)
Российская энергетическая угроза: как должна реагировать власть?
Импорт электричества из России необходимо срочно остановить. Для этого не нужен закон. Это может сделать "Укрэнерго". (укр.)
Почему стоит трансформировать общественные библиотеки и во что именно
Библиотечная система – это такая священная корова, которую боятся задеть из уважения к культуре, таким образом окончательно уничтожая эту самую культуру. (укр.)
Когда ловушки мотиваций – причина страданий
Деньги – это свобода, они нужны для нашего социального мира, комфорта и качества жизни, но по какой цене и в каком внутреннем состоянии мы хотим их получать и к ним прийти? (укр.)