Формирование большинства: цена вопроса

Четверг, 20 июня 2013, 10:48

До президентської більшості в Раді нардепів наразі зганяють диференційовано, але жорстко: кого грошима, кого кріслами, кого страхом – за життя й безпеку близьких осіб. Мовляв, якщо не ведуться на посади і мільйони з етичних міркувань, то можуть не втриматися, якщо "з їхньої вини" проблеми з’являться в чоловіків, дружин, дітей або батьків.

Ціна питання зводиться до вибору: або збереження режиму "покращень" у країні щонайменше ще на п’ять років, або нищення рідних тобі людей.

Ваша політична позиція нам була б дуже цінною… (с)

Ще в минулому скликанні в чоловіка виникали непорозуміння з податковою – моє протистояння Табачнику і його оборудкам давалося взнаки. Втім, без особливих наслідків – адже чоловік не лише створював робочі місця, але й справно сплачував податки.

Ситуація загострилася напередодні і після парламентських виборів – в листопаді 2012 року.

З одного боку, до кінця року нам із колегами вдалося захистити від розкрадання із держбюджету близько мільярда гривень. А з іншого – тоді ж довелося воювати за збереження волевиявлення і захист голосів виборців у так званих спірних округах – зокрема, в Черкасах, Одесі тощо.

Тоді ж – синхронно – відбулась і сумнозвісна атака на офіс ТОВ "Фенікс Капітал", у якій працював мій чоловік, за участі податківців-гопників. Невідомі особи вдерлися до офісу, збиваючи з ніг охоронців, із криками, нібито вони з УБОЗ, а коли відняли в працівників офісу телефони, козиряли посвідченнями з податкової – втім, не мали при собі жодної постанови на обшук. При цьому міліцію, викликану працівниками офісу, навіть не пустили за скляні двері – хоча крізь скло люди жестами показували, що їх б’ють.

Лише поява нардепа від опозиції Андрія Парубія дещо протверезила податківців – він абсолютно був упевнений, що має справу з бандитами.

Тим часом мені з прихованого номеру прямо запропонували врегулювати питання шляхом політичних переговорів – мовляв, "ваша політична позиція нам була б дуже цінною"…

Як виявилося, моя відмова співрозмовнику мала наслідки – уже "заднім числом" віднайшлася і санкція прокурора на обшук, і кримінальну справу порушили – за сфабрикованими звинуваченнями так би мовити, "за результатами документальної виїзної перевірки".

"Шито білими нитками". Епізод перший: звинувачення

За її результатами ТОВ звинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Хоча з таким же успіхом і таким самим обґрунтуванням їх можна було звинуватити і в тероризмі, і в спробі державного перевороту…

Звинувачення будувалися на кількох "документах", укладених із порушенням усіх мислимих вимог закону, тож насамперед було прийнято рішення оскаржити їх легітимність у суді.

Позиція "Фенікс Капітал" була безпрограшною – судіть самі.

Відповідно до акту перевірки податкова "дорахувала" фірмі зайвих кілька десятків мільйонів гривень доходів на підставі визнання недійсності (юридичною мовою - "нікчемності") угод ("правочинів") із придбання акцій у фірми "Окленд Холдінг Лімітед".

Мовляв, угод нібито не було, тож кошти не витрачалися.

Твердження вочевидь притягнуто за вуха. Але – погодьтеся – навіть висмоктані з пальця припущення потребують обґрунтування.

По-перше, закон узагалі не вповноважує податківців самостійно встановлювати нікчемність правочинів.

По-друге, відповідно до ст. 228 ЦК, якою податкова спробувала обґрунтовувати вказано, що недійсність правочину визначається лише в суді – але ніяк не Актом перевірки податкової!

Нарешті, Цивільний Кодекс (ст. 204) недвозначно встановлює так звану презумпцію правомірності правочину – він оголошується правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або доки його не визнано недійсним у суді.

"Шито білими нитками". Епізод другий: суд

Тобто в суду не було в цій справі іншого вибору, як зупиняти протиправні дії податківців, що перевищили власні повноваження, і визнавати безпідставність звинувачень керівників ТОВ "Фенікс Капітал" – не кажучи про інші порушені права, заламані руки та репутаційні збитки.

Тим більше, що п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України недвозначно вимагає від адмінсудівперевіряти "в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень", чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі,

2) у межах повноважень, а також

3) у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Не випадково в аналогічному позові ТОВ "ПВК "Будівельник" до ДПІ Оболонського району столиці Вищий адміністративний суд України підтримав позицію підприємців, які вимагали оскаржити податкові повідомлення-рішення, винесені податківцями на підставі Акта перевірки, в яких низка правочинів визнавалася нікчемними.

В обґрунтування задоволення касаційної скарги та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення у справі, ВАСУ наголосив - до речі, в тому ж листопаді 2012 року, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом.

Саме законом, а не Актами (мається на увазі акт про результати перевірки, проведеної органами державної податкової служби), які б факти в цьому акті не були відображені.

Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Іншими словами, виграв би суд і "Фенікс Капітал" – якби не мав справу з машиною зі штампування рішень за командою Банкової.

Немає в Україні вибіркового судочинства, кажете?

"Шито білими нитками". Епізод третій: апеляція

Столичний адміністративний суд у справі ТОВ "Фенікс Капітал" очікувано підіграв податківцям.

По-перше, продемонстрував унікальну зневагу до вимог процесуального права – "закрив очі" на без винятку ознаки протиправних дій з боку податкової. Хоча був зобов’язаний їх припинити – відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України.

По-друге, неправомірно заходився обґрунтувати "нікчемність" угод – жодним словом не згадуючи в рішенні про підстави, вказані в оскаржуваному Акті перевірки податківців.

В інтерпретації судді Арсірія, спірні угоди з "Окленд Холдінгз Лімітед" уже не відповідали вимогам ч. 3 ст. 203 Цивільного Кодексу – мовляв, особа, що ставила підпис під правочинами від імені "Окленд Холдінгз Лімітед", не мала "до діяльності цього підприємства ніякого відношення".

При цьому суд тотально ігнорував нотаріально посвідчені документи, наявні серед матеріалів справи, які 100% спростовували подібне припущення – у тому числі, довіреність "Окленд Холдінгз Лімітед" на їм’я даної особи, картку зі зразками підписів розпорядників рахунків кампанії – разом зі зразком підпису даної особи, щоквартальні Реєстри договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених "Фенікс Капітал" і "Окленд Холдінгз Лімітед", за підписами як керівників сторін, так і їхніх представників тощо.

Не випадково відразу після оголошення протиправної постанови суду "Фенікс Капітал" звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, вимагаючи її скасувати з огляду на грубі порушення судом численних норм матеріального і процесуального права, а також задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Не буду лукавити – після баченого в Окружному адміністративному суді Києва – до законослухняності апеляції ставилася скептично.

А минулого тижня в апеляційній скарзі було відмовлено – після 5-хвилинного розгляду судді зачитали вже проштамповане рішення. Потреби в щонайменших уточненнях і запитаннях у суду не виникло.

І насамкінець

Подібне рішення апеляції в резонансній справі має, насправді, декілька вимірів.

По-перше, воно напряму стосується підприємців та інвесторів. Їм знову пояснили, хто в Україні головний, і з ким треба домовлятися.

По-друге, воно адресоване мені як опозиційному політику – адже близьку мені людину, так само як і будь-кого з працівників "Фенікс Капітал", можуть арештувати будь-якої хвилини. З подальшим вибиванням свідчень, які знадобляться для "політичних переговорів" …

По-третє, бюрократи вкотре переконалися, що закон для них не писаний – у разі сумлінного реагування на команду "фас", віддану з високого крісла.

Дуже схоже на те, що сумлінні платники податків не встигають уже за потребами казнокрадів – ті крадуть швидше, ніж бюджет встигає наповнитися. Звідси ґвалт і сваволя.

Відповідно, режим уже навіть не пробує заручитися довірою людей у формуванні чесної більшості в Раді – в ціні ті ж сваволя і підкуп.

Леся Оробець, спеціально для УП

powered by lun.ua

Газовый шантаж Путина: серьезно, но Украина имеет шансы на победу

Как украинским лидерам прийти к согласию в переосмыслении национальной идентичности

Самоорганизация – наше все: как оригинально провести образовательное событие

50 млрд грн убытков — цена управления предприятий государством

Последний аргумент для изменений: какие последствия будет иметь скандал вокруг Doing Business

Когда водородные авто станут обыденностью украинских дорог?