Недосудебная недореформа

Для нормального розвитку Україні вкрай потрібна дієва судова система. Вона має захищати права простих людей, права інвесторів, стримувати апетити представників влади, справедливо вирішувати будь-які конфлікти. Саме тому без судової реформи усі інші будуть серйозно буксувати.

Але фракція Радикальної партії утрималася від голосування за президентський варіант змін до Конституції України щодо судової реформи.

Маю пояснити нашу позицію.

По-перше, нас абсолютно не влаштовує, як поспіхом, у порушення багатьох процедур, проштовхнули судову реформу.

Вже через 3 дні після формальної реєстрації, зранку в день винесення на голосування ключового законопроекту реформи – про судоустрій і статус суддів – поспіхом, абсолютно формально схвалили його на засіданні профільного комітету. І вже за годину закон ухвалює Рада.

Заступник голови парламенту Оксана Сироїд у своєму листі апарату та головам фракцій зазначила, що порушено не одну норму регламенту.

Зокрема, не витримано 14-ти денний термін на внесення альтернативного законопроекту, не можна приймати в цілому одразу після першого читання законопроект, який містить понад 100 статей (частина 4 102-ї статті Регламенту).

І найцікавіше – фактично Оксана Сироїд зловила апарат на фальсифікації. Законопроект було офіційно зареєстровано 30 травня. А підписаний він був ініціатором лише 31 травня.

Скажете, це нічого не змінює?

Справа навіть не у тому, що деякі інші важливі проекти роками чекають на розгляд, а деякі ухвалюються в трьох читаннях і потім ховаються назавжди бюрократичною машиною. Я кажу про те, що не можна проводити реформу, спрямовану на становлення верховенства права, через такі порушення процедур.

І, найголовніше. Яка може бути при цьому якість?

Повторюю: реформування судової системи вкрай потрібне. Без цього кардинально зменшуються успіхи усіх економічних реформ.

Але, як говорили ще в античні часи, поспішати треба повільно.

З власного досвіду можу сказати, що такі серйозні документи не можуть бути ґрунтовно опрацьовані нашвидкуруч. Наприклад, у процесі підготовки законопроекту про фінансову реструктуризацію у нашому комітеті було проведено десятки засідань робочої групи. Упевнений, судова реформа потребує ще більшої уваги, аби отримати бажані результати.

Ми визнаємо, що запропоновані парламенту зміни містять певну кількість корисних новел, реалізація яких може дійсно прискорити реформування національної судової системи. І закон ще можна доопрацювати.

Інше питання – зміни до Конституції України.

Чинним законодавством забороняється змінювати Основний закон під час війни. Ухваливши зміни до Конституції в частині судової реформи, Верховна Рада тим самим автоматично визнала, що ніякої війни у нас немає, а російський агресор не окупував Крим та частину Луганської та Донецької областей.

У цьому питанні Радикальна партія продовжуватиме відстоювати принципову позицію: не варто експериментувати з національним суверенітетом заради підтримки великої геополітичної гри між Заходом та Росією, в якій Україні відводять роль пішака.

По-друге, тимчасова норма, яка дозволяє президенту України протягом двох років особисто призначати суддів, – на нашу думку, значно посилює президентські повноваження та може призвести до фактичного встановлення контролю над судовою владою.

Чи скористається президент новими можливостями, аби в ручному режимі розставити в системі більшість лояльних до нього суддів?..

Ми вважаємо, що і особисто для Петра Порошенка, і для України було б краще не створювати умов для чергового майдану та вигнання з посади чергового керівника країни. Досвід засвідчив, що повної узурпації влади українці не пробачають, однак наступного разу подібна криза може завершитися остаточною втратою державності.

Централізоване призначення голів судів Вищою радою юстиції в часи президентства Януковича призвело до тотального контролю з боку його адміністрації.

Тепер Вищу раду юстиції перейменували у Вищу раду правосуддя.

Експерти наголошують: закон дає можливість головам судів і їхнім заступникам часів Януковича, які звикли виконувати політичні вказівки, ще на шість-сім років залишитися на своїх посадах. При цьому їм посвідчення виписуватиме президент, та видаватиме його або сам "гарант", або його довірена особа. До того ж, він може гальмувати процедуру призначення незручних суддів безкінечно довго.

Реформа прокуратури "по-шокінські" яскраво засвідчила: стара система тиску на опозицію та рекетування бізнесу – залишилася. Отже, є велика імовірність і збереження старої системи впливу в судовій владі, і маніпулювання суддями через голів судів та призначених під впливом президентських "наглядачів" "нових" суддів.

По-третє, реалізація судової реформи в тому вигляді, як проголосував парламент, замість боротьби з корупцією може призвести до порушення права українських громадян на правосуддя.

Протягом часу, який минув з Другого Майдану, влада проводила непослідовну та незрозумілу політику щодо судової системи. Ті, хто ухвалював злочинні рішення, залишилися на посадах, а хто був чесним, часто були змушені залишати посади під тиском.

У результаті в країні сформувався значний дефіцит суддів, а протягом останнього року набирає обертів сумна тенденція щодо закриття судів, в яких просто немає кому працювати. І все це при тому, що суди завалені справами і просто фізично не встигають їх розглядати.

Парламент фактично відкрив "ящик Пандори" – шлях до звільнення 1800 суддів, майже третини всього суддівського корпусу. Призначення на вакантні посади, згідно чинної процедури триватиме дуже довго, як і всі процеси, які відбуваються всередині судової системи.

Масові звернення звільнених суддів в Європейський суд з прав людини стануть, цілком ймовірно, ще одним з наслідків ухвалення непродуманої реформи. Кажуть, позивачі матимуть великі шанси на успіх.

Отже, мільйони з держбюджету підуть на компенсації помилок тих, хто поспішав ухвалити реформу "під гаранта". Замість цього, ці гроші можна було б витратити на стимулювання економічного розвитку.

По-четверте, ухвалена судова реформа має багато прогалин та помилок.

Європейська бізнес-асоціація узагальнює критичні зауваження: "У запропонованих змінах відсутні ефективні інструменти громадського впливу на відбір і оцінку суддів, не передбачається оновлення складу апеляційних судів, а також відсутні ефективні механізми оновлення існуючого суддівського корпусу, наприклад, діючих голів судів та їх заступників".

Наприклад, не передбачено жодного окремого механізму добору суддів нового Верховного суду, що гарантував би неупередженість такого відбору і достатню довіру суспільства. У Вищій кваліфікаційній комісії суддів і Вищій раді юстиції немає жодного представника громадськості.

Ухвалена судова реформа передбачає також ліквідацію Вищого адміністративного суду.

Експерти Венеціанської комісії у своїх рекомендаціях наполягали, що ВАС має зберегтися в національній судовій системі, тому що саме адміністративна юстиція має захищати громадян від зловживань та несправедливості з боку влади.

Також планується створити Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

Не зрозуміло, чого вони будуть називатися вищими, адже аналогічних судів більш нижчої ланки немає?

Окрім того, не зрозуміло, навіщо потрібний Вищий антикорупційний суд. Місцеві суди можуть виконувати функцію щодо розгляду справ про корупцію, і тут немає жодних організаційних проблем. Та й один суд простіше поставити під контроль чи підкупити.

Експерти Реанімаційного пакету реформ звертають увагу, що створення цього суду відкладається на невизначений час, закон не містить додаткових гарантій незалежності цього суду (особливий порядок добору, підвищені зарплати, свій бюджет тощо). Отже є загроза того, що новий вищий суд буде просто проїдати бюджетні кошти. Для того, аби він таки запрацював, треба негайно розробити та ухвалити спеціальний закон, який би забезпечив максимальні гарантії професійності та незалежності цього суду.

Таким чином, у прийнятому вигляді судова реформа може як законсервувати негативну ситуацію у судовій системі, так і погіршити її.

Причому, як говорять експерти Реанімаційного пакету реформ, це буде відбуватися під виглядом формального "врахування вимог громадськості", "створення нових судів" і "оновлення суддівського корпусу".

Отже, розуміючи, що існує ймовірність загрози узурпації влади з боку президента, все одно закликаємо владу до виправлення помилок.

Сергій Рибалка, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності, спеціально для УП