Децентрализация или технология Москвы?

3661 просмотр
Четверг, 02 июня 2016, 14:30
Юрий Сидоренко
для УП

Чому обласні ради раптом захотіли виборності губернаторів і договірних відносин?

Вже дещо вщухли розмови про децентралізацію в Україні. Децентралізацію, яка нам обіцяє зміни на кращу владу на місцях. Де набагато чіткіше буде розмежовано владу місцевого самоврядування та центральну державну владу, державне управління.

Місцеве самоврядування вибиратиме собі сільських, селищних, міських і так далі голів, які вирішуватимуть питання місцевого самоврядування і місцевих територій. При тому обиратимуться депутати сільських, селищних, міських і так далі рад. Для кращого функціонування і ефективності місцевого самоврядування утворюватимуться громади.

Простіше кажучи, люди на місцях самі знають, як їм краще об'єднуватися і створювати нові межі громад.

Районні і обласні державні адміністрації скорочуються, натомість будуть діяти виконкоми районних, обласних рад.

А державне управління на місцях представлятиме перфект, якого призначатиме центральна влада, президент України. Функції перфекта – державний нагляд за діяльністю місцевого самоврядування.

Виконкоми рад здійснюватимуть виконавчу діяльність у межах рішень місцевих рад.

Місцеве самоврядування повністю несе відповідальність за свою діяльність, не оглядаючись на центральну владу. А перфекти слідкуватимуть за рішеннями і ухвалами місцевих рад, чи вони відповідатимуть Конституції і законам України. Якщо відбуватимуться порушення, перфекти подаватимуть до суду і оскаржуватимуть незаконні рішення.

Така європейська практика.

Усе ніби добре. Обговорення в суспільстві проходить мирно і спокійно, ідея місцевих громад сприймається...

Однак інколи відбуваються дивні речі.

Київська облрада, а за нею і Черкаська, Запорізька, Одеська та міська рада міста Дрогобич, що на Львівщині, звертаються до Верховної Ради, президента – із проханням ініціювати зміни до Конституції в частині губернаторів областей шляхом обрання їх на прямих виборах.

"Говорили балакали, сіли й заплакали"...

Якщо обирати обласного керівника загальним голосуванням, то це означає, що він не буде ні перфектом, ні головою виконкому обласної ради, ні представником президента і кабміну, а представлятиме усіх їх разом в одній особі.

Тобто, фактично, уся влада в області належатиме так званому губернатору і його адміністрації.

А що ж тоді буде з місцевим самоврядуванням? Кому воно підпорядковуватиметься?

Якщо не буде підпорядковуватися губернатору – то навіщо тоді губернатор?

Історія з обраними керівниками областей в Україні уже була на початку дев'яностих. Спочатку вони стали такими собі місцевими "князьками", які правлять в області так як їм заманеться, і чомусь стрімко багатіють. Пізніше ті "князьки" заговорили про збільшення повноважень та про федералізацію в країні.

І ще зауваження: кого ж тоді вибиратимуть в області губернатором? Простого інженера, юриста чи економіста? Адже у нас в державі згідно Конституції усі громадяни мають рівні права бути обраним на будь яку посаду. Але, чи простий громадянин зможе організувати свою виборчу кампанію? Він знайде на це гроші?

А яким буде грошовий внесок в обласну виборчу комісію? Сто тисяч гривень, чи більше?

Тож хто балотуватиметься на посаду губернатора? Йому простим виборцям можна буде довіряти, адже він стає одним із 25 "президентів" в Україні?

Завжди, коли хтось щось ініціює, до того ж щось підозріле – потрібно дивитися, кому це вигідно.

У РФ живе собі такий втікач Олійник Володимир Миколайович, називає себе кандидатом на пост президента України, нібито очолює "Комітет спасіння України". Людина, за якою в Україні "тюрма плаче", розповідає нам, що:

"Очевидно, що поки при владі будуть "патріоти", здорові пропозиції регіонів не будуть почуті, а швидше навіть будуть всіляко придушуватися. Але нині дуже важливо, щоб ці ідеї щодо децентралізації запанували в умах, а коли прийде час, регіони змогли обрати собі гідних керівників".

Але ж справа не тільки у зрадниках, які мріють на танках Путіна приїхати до Києва президентами. Справа у підготовці чергового хитрого замислу у Кремлі.

На Донбасі є куратори з Москви, які організовують провокації і дестабілізують ситуацію в регіоні. Ті ж куратори були організаторами анексії Кримського півострова.

Колись Московія платила данину кримському хану Гірею. А завоювала Крим не у відкритому бою, а посилала туди подібних до сучасних кураторів провокаторів, які давали гроші місцевим представникам шляхти, підбурювали, наштовхуючи один на одного. Лише тоді, коли кримські татари були ослаблені міжусобицею, Московії вдалося зайти в Крим. Тепер вони його називають "ісконно рускім".

Подібною роботою сьогодні займаються кремлівські куратори в Україні.

Високе військове керівництво України заявляє, що Кремль і досі не відмовився від широкомасштабного військового вторгнення в Україну. Однак у Москві розуміють, що українці навчилися давати здачі – тож думають і про інші сценарії, які колись Москва уже випробувала, щоби завоювати Україну.

Сигналом можна вважати і недавнє голосування в Одеській обласній раді: 48 депутатів з 84 за звернення до президента і прем'єра про підтримку так званого договору про розмежування повноважень між кабміном і обласними органами влади.

На подібний абсурд тут же відреагували в Москві. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова вважає, що подібний перерозподіл влади є ефективним для України, і каже, що називайте його як хочете – "децентралізація", "федералізація", не має значення, – головне, що "процес пішов". Крім того, Захарова уже знає, що подібні безглузді рішення уже прийнято Житомирською і Кіровоградською обласною радою.

Спочатку їм потрібно, аби Верховна Рада прийняла закон про обрання губернаторів областей прямим голосуванням.

Потім Москва постарається висунути своїх кандидатів у губернатори та виділить для цього великі гроші. Якщо не у всіх областях, то напевно в більшості, або там, де їм потрібні будуть саме промосковські керівники областей.

Тоді почнеться парад суверенітетів цих областей. А за тим всім – і військове вторгнення, бо буде хаос.

Можливо, нам, українцям, потрібно буде прийти до думки щодо обрання керівників областей прямим голосуванням. Але це буде можливим лише тоді, коли Росія існуватиме у межах своїх етнічних територій.

Поки існуватиме Московська імперія РФ – про вибори губернаторів треба забути.

Юрій Сидоренко, спеціально для УП



powered by lun.ua
"Укрзализныця" – мертвый актив или лакомый кусок для инвесторов?
"Укрзализныця" воплощает в себе парадоксальную разницу между потенциалом для частных инвесторов и реальностью. В чем риски и перспективы ее приватизации? (укр.)
Обличитель коррупции – не только заявитель: что не учли законодатели
Несмотря на в целом позитивный характер закона о обличителях коррупции, законодатели избрали суженный подход к урегулированию статуса обличителя. А это будет иметь значение для разоблачения возможных коррупционеров и защиты тех, кто их разоблачает. (укр.)
Газовая формула: как госпредприятиям покупать газ по честной цене
Минэкономики придумало формулу, которая позволит государственным и коммунальным организациям покупать газ по рыночным ценам. Годовая экономия составит 3 млрд грн. (укр.)
Стратегическая программа правительства: пробелы, которые ее заблокируют
Люди должны получить доступ к влиянию и принятию решений в тех общинах, на которые они фактически влияют своим проживанием в них. Без этого реформы пройдут на бумаге, но отнюдь не в реальной жизни, где жители все еще имеют две жизни: одну фактическую, а другую "по регистрации". (укр.)
Почему не стоит ограничивать эмоции и как их контролировать
Проявлять эмоции безопасно для себя и для окружающих можно разными способами. Главное, делать это вовремя, не доходя до критической точки. (укр.)
7 причин задуматься над тем, чтобы усыновить старого битого пса
Взрослые собаки ничем не уступают в дружбе и преданности молодым. укр.)
Ударит ли штрафная система по нардепам-прогульщикам?
Новый закон принципиально меняет подход к участию народных избранников в заседаниях парламента и комитета Верховной Рады. А вот подействует ли эта штрафная система в условиях современной политической ситуации – неизвестно. (укр.)