Что пишут кандидаты в президенты об украинцах за границей

4135 просмотров
Пятница, 08 февраля 2019, 17:00
Игорь РешетнякІгор Решетняк (Igor Reshetnyak)
заместитель председателя Ассоциации "Ukraine Action"

Вже менше, ніж за два місяці в Україні відбудеться перший тур президентських виборів. Всі кандидати подали свої документи у ЦВК і, відповідно, можна аналізувати їхні програми.

Як громадянина України, що проживає за кордоном, мене передусім цікавить бачення кандидатів щодо діаспори та українців-експатів.

За офіційною статистикою Міжнародної організації з міграції, за межами України проживає майже 6 мільйонів громадян України, або 12% її населення.

Ці цифри є, вочевидь, заниженими, бо до статистики потрапляють тільки ті, хто перебуває за кордоном легально.

Для окремих категорій населення, відсотки є ще вищими. Так, за даними центра CEDOS, 25% випускників-2018, які склали ЗНО на 180 балів і вище, не вступали до українських ВНЗ і обрали навчання за межами України.

Разом із громадянами України, що проживають за кордоном, є багато нащадків попередніх хвиль міграції.

До їхнього числа входять і ті, хто вболіває за Україну і готовий допомагати її розвитку, як, наприклад, організатори Українського Дому в Давосі, чи віддати життя у війні за рідну землю, як рядовий батальйону "Донбас", американець українського походження Марк Паславський.

На жаль, половина кандидатів в президенти (Геннадій Балашов, Інна Богословська, Віктор Бондар, Олександр Ващенко, Дмитро Гнап, Василь Журавльов, Володимир Зеленський, Сергій Каплін, Юрій Кармазін, Аркадій Корнацький, Сергій Кривонос, Віталій Купрій, Олександр Мороз, Євгеній Мураєв, Валентин Наливайченко, Роман Насіров, Сергій Носенко, Володимир Петров, Руслан Ригованов, Віталій Скоцик, Олександр Соловйов, Сергій Тарута та Юлія Тимошенко) ніяк не згадують в своїй програмі поданій до ЦВК, ані про закордонних українців, ані про діаспору.

Так само, дуже чисельними є ті, хто звертає увагу на проблему еміграції громадян України, але ігнорує специфічні проблеми світового українства і обмежується обіцянкою створити робочі місця і умови для нашого повернення.

До цієї другої групи можна віднести Романа Безсмертного, Юрія Бойка, Олександра Вілкула, Олександра Данилюка, Дмитра Добродомова, Олега Ляшка, Андрія Новака, Петра Порошенка, Ігоря Смешка, Юрія Тимошенка та Ігоря Шевченка.

Трохи далі пішов Ілля Кива, який на додаток до цього обіцяє створити привабливий економічний і культурний клімат для повернення (етнічних) українців з колишніх республік СРСР.

Водночас Анатолій Гриценко та Олександр Шевченко ще обіцяють захистити українців за кордоном.

Loading...

До меншості належать ті кандидати в президенти, які підіймають питання, що турбують саме світове українство.

Так, Ольга Богомолець, Микола Габер і Руслан Кошулинський обіцяють заборонити оподатковувати гроші, зароблені українцями за кордоном.

Втім, двоє останніх висувають контроверсійні пропозиції щодо громадян України, які також є громадянами інших країн. Так, Габер пропонує позбавляти їх "прав займати державні посади, обирати чи бути обираними в будь-які представницькі органи", у той час як Кошулинський пропонує їх взагалі позбавляти громадянства України.

У свою чергу, Андрій Садовий звернув увагу на взаємовідносини між державою та світовим українством. Мер Львова пропонує запровадити (спрощений) механізм набуття громадянства для діаспори та моніторинг роботи дипломатичних представництв.

Юрій Дерев'янко обіцяє запровадити, поряд зі звичайним, електронне голосування та голосування поштою, завдяки яким закордонним українцям буде легше скористатись своїм конституційним правом – проголосувати.

Нарешті, Віктор Кривенко згадав і про культуру, яка зможе "забезпечувати зв'язок між усіма українцями світу", і про соціально-економічні потреби, зокрема про нарахування трудового стажу, набутого закордоном і нульове оподаткування переказів звідти.

А Юлія Литвиненко обіцяє залучати закордонних українців до міжнародних проектів і дозволити їм започатковувати та розвивати свій бізнес в Україні.

У кінцевому підсумку, жоден з кандидатів у президенти у своїй офіційній програмі не розглядає весь комплекс проблем українців, що проживають за кордоном.

Світове українство досі мало ким сприймається як електорат із власними, специфічними запитами. Тим часом трудові мігранти у 2018 році, за оцінками НБУ, переказали в Україну більше 11 мільярдів доларів, тим самим вирівнявши платіжний баланс країни.

Хочеться сподіватись, що під час активної фази виборчої кампанії українцям-експатам та діаспорі буде присвячено більше уваги.

Ігор Решетняк, спеціально для УП



powered by lun.ua
Ударит ли штрафная система по нардепам-прогульщикам?
Новый закон принципиально меняет подход к участию народных избранников в заседаниях парламента и комитета Верховной Рады. А вот подействует ли эта штрафная система в условиях современной политической ситуации – неизвестно. (укр.)
Как удовлетворить кадровый голод в агросекторе
К концу 2019 года общее количество вакансий в агросекторе составит 14,5%. При этом 12,9% среди всех зарегистрированных безработных в июле – из сельского хозяйства. Почему работодатели и безработные не могут найти друг друга?
Админуслуги могут быть удобными и доступными для всех
6% посетителей центров предоставления административных услуг – люди с инвалидностью. И мы способны сделать так, чтобы все без исключения получали качественный сервис. (укр.)
Кому достанутся функции Госгеокадастра
Новая власть объявила, что пятое по величине штата ведомство страны прекратит существование в нынешнем виде. Что дальше? (укр.)
Инспекция по строительству коррупции
Деятельность Государственной архитектурно-строительной инспекции - это история о неэффективности и коррупции, что порождает завышение стоимости жилья. Решить эти проблемы можно только радикально реформировав ГАСИ. (укр.)
"Мне у светофора остановитесь": что не так с нашим общественным транспортом
Система общественного транспорта в Украине требует изменений, и шанс приблизить ее к уровню развитых стран Евросоюза существует. Этому будет способствовать новый законопроект. (укр.)
Почему инновационная стратегия Украины не связана с экономическим ростом
Правительство Украины не может разработать и внедрить качественную научно-техническую политику из-за институциональной слабости. (укр.)