Почему обличители коррупции – это прорыв для Украины?

1796 просмотров
Четверг, 19 сентября 2019, 09:00
Людмила ЕвсеенкоLyudmila Yevseyenko
директор Фонда Инноваций и развития - Украина

У разі ухвалення відповідних законодавчих змін щодо викривачів корупції в Україні буде запущено найдієвіший в усьому світі інструмент боротьби з корупції – інститут викривачів.

Зараз у суспільстві активно обговорюють внесення змін до законодавства в частині, що стосується захисту та заохочення викривачів корупції.

Як директор громадської організації, чиї представники брали участь у розробці законопроекту щодо викривачів корупції, дозволю собі обґрунтувати важливість нових ініціатив, а також прокоментувати хибність уявлень про нові законодавчі зміни, що лунають від частини представників громадянського суспільства і простих людей.

Гори сарай, а моя хата скраю

Українці реально усвідомлюють, яку проблему становить корупція. Низка соцопитувань резюмує, що проблема корупції, на переконання українців, одна з найголовніших. 

Так, скажімо, українці вважають корупцію однією з трьох найсерйозніших проблем в Україні. Боротися з корупцією готові більше 36%, а реально борються через повідомлення у ЗМІ чи у соцмережах – майже 12,6%. Про це свідчать результати Національного антикорупційного опитування, проведеного у липні-серпні 2018 року Київським міжнародним інститутом соціології.

Відчуваєте, як знижуються цифри від усвідомлення проблеми до її реального вирішення? А все тому, що люди не відчувають у собі спроможності і потенціалу до змін, тому що не бачать результату і позитивних прикладів, тому що елементарно бояться, не відчуваючи захисту і зацікавленості з боку держави у тому, щоб прості громадяни включилися в боротьбу з корупцією. 

Більшість боїться повідомляти про корупційні правопорушення, оскільки на рівні держави відсутній реальний захист викривачів корупції. А дехто просто не вважає за потрібне самостійно включитися у боротьбу з корупцією, почати, як кажуть, з себе.  

Окрім того, маємо  український менталітет: сарай вже горить, але моя хата скраю. В результаті навіть ті люди, яким відомо про корупційні правопорушення, не повідомляють про них, оскільки бояться переслідувань, втратити роботу, вважають, що це не їхня справа або що промовчати буде корисніше і простіше.

Врешті, такий дієвий в усьому світі інструмент боротьби з корупцією як викривачі в Україні просто не працює. А жодне антикорупційне законодавство чи антикорупційні правоохоронні органи не можуть заповнити ту нішу у загальній боротьбі, що відведена саме громадськості – викривачам корупції. 

І ми знову повертаємось на початок кола – усвідомлення проблеми і безальтернативності її вирішення. 

Зараз Україна має унікальний шанс змінити цю ситуацію, ухваливши зміни до законодавства щодо викривачів корупції.

Мета цих змін – дати викривачу корупції чіткі сигнали і розуміння того, що повідомити про корупцію йому буде набагато вигідніше, ніж змовчати. 

Тобто новими законодавчими змінами в Україні будуть встановлені умови, коли у людини буде виникати бажання не змовчати, а розповісти про корупційне правопорушення. 

Читайте також: 

Президент вніс до Ради законопроект про викривачів корупції

10 інструментів для інноваційної боротьби з корупцією

Чи спрацює "10% за корупціонера" від Зеленського?

Тренди НАЗК для викривачів корупції

Не стукач, а свисток 

Одночасно з появою інформації про нові законодавчі зміни стосовно викривачів корупції, у ЗМІ, соцмережах та просто у дискусіях з'явилася низка маніпуляційних тез щодо недоцільності або й взагалі шкідливості запровадження таких змін. Спробую виокремити кілька і довести їхню абсурдність.

Отже, деякі громадяни, які, ймовірно, досі відчувають гіркий або, навпаки, привабливий для них смак совєтів, заговорили про павліків морозових, гулаги, стукачів на сусідів і донощиків на ворогів держави. Причому деякі просто заговорили, а інші аж заволали про повернення сталінських часів!

Крім того, "прогугливши" тему викривачів у мережі після офіційного повідомлення Офісу президента про те, що триває робота над законодавчими змінами щодо викривачів корупції, натрапила на випадки, коли регіональні ЗМІ не просто вільно трактували законодавчі ініціативи, але й відверто маніпулювали, називаючи викривачів стукачами, донощиками, агентами і сексотами. 

Для цієї групи розкрию просту істину. 

Викривач – не "стукач" і не "донощик", а свідомий громадянин, який не чекає когось, а сам включається в боротьбу з корупцією, якщо йому стало відомо про те чи інше корупційне правопорушення. 

Це людина-герой, яка розуміє небезпеку, одначе не може несвідомо стояти осторонь. І, що важливо, з агентами викривачі не мають нічого спільного – у них інша функція і місія. До речі, англомовний варіант терміну "викривач" – "whistle blower", що перекладається дослівно як "той, що свистить у свисток", по суті, той, що запобігає. 

Друга категорія зрадофілів отаборилася, як не дивно, у громадянському суспільстві. Деякі шановані громадські активісти дозволили собі кричати про "вселенську зраду", закопану в законі, навіть не прочитавши текст законопроекту. Це нагадало старезну, як світ, фразу анонімного письменника Союзу письменників СРСР стосовно Бориса Пастернака: "Не читав, але засуджую". 

Інші активісти побачили зло в тому, що викривачі і правоохоронці можуть зробити бізнес на антикорупції і "проводити" розслідування корупції через своїх викривачів, щоб отримати винагороду. 

Реклама:
Питання: а що краще – щоб вони таки викрили корупційний злочин і повернули державі мільйони чи щоб просто виявили байдужість до цієї справи? 

За кордоном юридичні компанії змагаються за викривача, оскільки знають, що матимуть прибуток у разі виграшу справи. І це благородні змагання, коли у виграші всі, а найбільше – держава. В Україні ж чомусь заробіток вважається соромним, при цьому всі реально хочуть грошей.

Крім того, я вважаю абсолютно правильним, коли ми спочатку відпрацюємо модель роботи з викривачами на викривачах корупції, а вже потім поширимо позитивну практику на всіх викривачів інформації. Навіщо? Щоб не дискредитувати ідею і мати позитивний ефект. 

Тільки завдяки тому, що рівень довіри до антикорупційних органів в Україні значно вищий, ніж до решти правоохоронних органів, інструмент викривачів корупції може реально спрацювати. І навпаки, запровадження інституту викривачів інших правопорушень може розбитися вщент через неготовність відповідних органів оперативно та ефективно реагувати на повідомлення викривачів. І в результаті, навіть попри наявність захисту і мотивації інститут викривачів може не реалізувати свій потенціал. 

Підсумовуючи

Україна зараз має унікальний шанс отримати надійний інструмент у боротьбі з корупцією, а також гарантувати викривачам корупції не лише надійний захист, але й фінансову винагороду.

І я дуже тішуся, що критиканів нових законодавчих змін набагато менше, ніж людей, які реально можуть оцінити їхній конструктив та інновацію.

Законодавство про викривачів – це точно не про повернення до минулого зі стукачами. Це – про крок у завтра на основі кращих світових практик і вже з перевіреним досвідом. 

Людмила Євсєєнко, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)