Деградация государственной земельной политики
Наскільки стало відомо, керівництво Держгеокадастру, яке підпорядковується Мінагрополітики, винесло на розгляд Кабміну постанову про приєднання до себе державної установи "Інститут охорони ґрунтів України", яка, своєю чергою, підпорядковується Мінекономіки.
Що може означати по суті така, здавалося б, звична рокіровка одним із інститутів для державної політики в сфері земельних відносин:
- установа, яка утворена з метою здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері охорони ґрунтів і їх родючості тощо втрачає свою незалежність та підпорядковується органу надзору, а не регулятору ринка;
- більшість функцій, що реалізує "Інститут охорони ґрунтів України", не притаманні Держгеокадастру як органу виконавчої влади, що породжує суттєві корупційні ризики через підпорядкування.
Зазначимо, що функція контролю за використанням та охороною земель віднесені до повноважень Держгеокадастру.
Одним із видів реалізації цих повноважень є функції інспекційного нагляду за використанням та охороною земель, тобто накладення штрафів на осіб, які порушують законодавство в аграрному секторі, у тому числі на підставі висновків "Держґрунтохорони".
Висновок, який надає ДУ "Держґрунтохорона" — незалежний, оскільки підпорядковується регулятору ринка, а не органу надзору.
І це саме те, що вимагає реформа державної політики впродовж останніх п'яти років, а саме: відокремлення в одній установі функцій регулятора ринка від функцій надзору.
Тим паче, що безліч інспекційних органів в процесі виконання покладених на них завдань взаємодіють в установленому порядку з іншими підприємствами та інституціями.
Читайте також: У приватну власність незаконно вивели понад 5 млн га землі – Держгеокадастр
Варто зазначити, що якщо предметом спору в суді буде акт інспекційного органу, складений на підставі висновку "Держґрунтохорони", то в процесі розгляду судової справи, у випадку передачі "Держґрунтохорони" до сфери управління Держгеокадастру, такий акт може піддатися сумніву і визнаний недопустимим доказом в кримінальному провадженні, внаслідок прямого адміністративного впливу на "Держґрунтохорону".
Як аналогію серйозності наслідків, наведемо приклад з кримінального права. Так, відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу", передбачено існування установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду.
Це значить, що будь який висновок науково-дослідних інститутів судових експертиз, проведений на замовлення органу, якому підпорядковується, можна піддати сумніву та признати недопустимим доказам через відсутність його незалежності в частині підпорядкування органу досудового розслідування.
Проте при передачі ДУ "Держґрунтохорона" до сфери управління Держгеокадастру порушується принцип неупередженості та незалежності висновків, які надає "Держґрунтохорона".
Така передача може призвести до розбалансування вибудованої системи управління, порушення єдиних підходів та рекомендованих технологій щодо проведення агрохімічної паспортизації земель та в першу чергу посилити корупційні ризики для Держгеокадастру.
Найважливіше, що передача "Держґрунтохорони" зі сфери управління Мінекономіки до сфери Держгеокадастру призведе до блокування роботи "Держґрунтохорони" на невідомий час, внаслідок відсутності правових підстав підписання бланку агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки посадовими особами "Держґрунтохорони".
Держгеокадастр завжди при виконанні функцій контролю за використанням та охороною земель співпрацював із ДУ "Держґрунтохорона" як із незалежною установою, яка йому не підпорядковується.
Тому відповідь на питання "Для чого створювати новий "велосипед", який і без псевдореформ уже працює?" залишається відкритою.
Віктор Брановицький, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
