"Слитые" дела для Венедиктовой

Пятница, 18 июня 2021, 10:00

Нещодавно генеральна прокурорка Ірина Венедіктова закликала повідомляти, якщо прокурори "зливають" справи. 

"Якщо є вас достеменна інформація, що справи "зливаються". Ті справи, у яких слідство проводилося, і воно ефективно велося до чогось, але з якихось причин прокурори не підписують підозру або не направляють обвинувальні акти до суду, мої двері в таких випадках відкриті 24/7", – сказала Венедіктова.

"Центр протидії корупції" вирішив допомогти очільниці Генпрокуратури. Нижче пані Венедіктова може ознайомитися з переліком справ які уже злили чи зливають.

Справа Татарова

Українські антикорупційні органи вважають, що заступник голови Офісу президента Олег Татаров під час роботи в "Укрбуді" разом з групою осіб дав хабар за недостовірний висновок судового експерта. 

Це робили, щоб підробити експертизи в одній зі справ НАБУ, яка стосувалася махінацій при закупівлі квартир для Нацгвардії. 

Головним фігурантом у цьому провадженні є Максим Микитась – колишній керівник "Укрбуду" та народний депутат. За допомогою підробленої експертизи збитки з 81 млн грн зменшилися більше ніж в 10 разів, до 7 млн грн. 

У грудні 2020 року Печерський районний суд Києва незаконно зобов’язав Офіс Генпрокурора передати справу від Національного антикорупційного бюро до СБУ. Це незаконне рішення оперативно виконав заступник Венедіктової Олексій Симоненко. Далі за його участі зі справи прибрали прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й призначили замість них прокурорів Офісу генпрокурора.

1 березня в справі Татарова завершився строк досудового розслідування. Впродовж п’яти днів її мали передати до суду, однак цього не сталося. Натомість наприкінці квітня заступник генпрокурора Олексій Симоненко пішов до суду і просив роз'яснити, яким же чином прокурору в цій справі приймати остаточне рішення та з якої дати відраховувати п'ятиденний строк для його прийняття. 

Важливу роль у справі відігравав прокурор Андрій Грицан. Після того, як провадження забрали в антикорупційних органів, саме Грицан з незрозумілих причин відкликав клопотання про арешт Татарова.

Для незаконного виведення справи з підсудності ВАКС прокурори змінили підозру одному з ключових фігурантів справи – колишньому власнику "Укрбуду" Максиму Микитасю. Також Грицан відкликав з Апеляційної палати Антикорупційного суду скаргу САП на рішення Печерського суду передати справу до СБУ. 

Читати більше: "Злити" справу за 90 днів. Прізвища та ролі усіх рятівників Татарова

До речі, підписати петицію про відставку Олега Татарова можна тут.

Блокування у справі Бахматюка

У 2014 році "ВіЕйБі Банк" агробарона Олега Бахматюка захотів взяти в Національному банку України 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту. Поручителем виступила "Станіславська торгова компанія", бенефіціаром якої є сам Бахматюк. 

За два роки кредит ніхто не повернув, а реальна вартість застави виявилася в 25 разів меншою, ніж в документах.

На початку 2019 року тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко незаконно та раптово передав провадження до поліції. За півроку справу закрили у зв’язку з начебто відсутністю складу злочину. 

У часи роботи генпрокурора Руслана Рябошкапки провадження відновили й знову передали до НАБУ, однак влітку 2020 року Печерський районний суд Києва зобов’язав Офіс генпрокурора скасувати відновлення справи. Венедіктова так і зробила

Врятувати ситуацію вдалося лише завдяки апеляції Антикорсуду.

Наприкінці грудня минулого року Нацполіція Авакова зареєструвала "штучне" кримінальне провадження із підміненою кваліфікацією. В рамках цієї справи Печерський райсуд Києва вже двічі накладав арешт на майно компанії Бахматюка, яке перебуває у заставі Нацбанку. Робиться це для того, що заблокувати його продаж. З клопотанням про арешт звертався прокурор Офісу Венедіктової Ростислав Коркун.

Ну і як не згадати про те, що Офіс Ірини Венедіткової вже рік блокує підписання документів для екстрадиції Бахматюка з Австрії.

Читати більше: Як Аваков, Венедіктова та Печерський суд рятують агробарона Бахматюка та його майно

Депутат "Слуги народу" Халімон

У жовтні 2020 року програма журналістських розслідувань "Схеми" повідомила, що заступник голови фракції "Слуга народу" Павло Халімон міг вимагати 40 млн грн хабара в ексдепутата, аграрного бізнесмена Олега Дмитренка. Взамін він пропонував вирішити питання з кримінальним провадженням щодо компанії Дмитренка. 

Журналісти розповіли, що Дмитренко звернувся до Антикорупційного бюро. Наприкінці липня детективи НАБУ просили Ірину Венедіктову відкрити провадження. Проте генпрокурорка відмовила, пояснивши це нібито "відсутністю підстав" для початку розслідування.  

Роттердам+

На початку травня Ірина Венедіктова призначила прокурора Дениса Демківа новим старшим групи прокурорів у справі Роттердам+. Через два тижні він вирішив закрити справу. 

При цьому прокурор з 5 по 11 травня був у відпустці. Тому залишається незрозумілим, як він зумів за тиждень вивчити 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів.

До Демківа старшим групи прокурорів у спарві був Віталій Пономаренко. Він закривав Роттердам+ тричі, хоча ініційована детективами експертиза оцінила збитки від існування схеми у 39,9 млрд грн.

Один раз провадження поновлював Вищий антикорупційний суд, ще двічі – в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максим Грищук. 

Проте ні Демків, ні Пономаренко жодної відповідальності за спробу злити справу не понесли.

***

І це ми ще не згадуємо про блокування Іриною Венедіктової підозри нардепу від "Слуги народу" Олександру Юрченку, відмову у відкритті кримінальних справ стосовно агентів російського впливу Олександра Дубінського і Андрія Деркача, саботаж будь-яких спроб ініціювати перед ВРП питання щодо затримання та арешту підозрюваного глави ОАСК Павла Вовка та інших суддів цього суду, а також спроби керівництва Офісу зірвати слідчі дії НАБУ у цій справі.

Цікаво буде спостерігати, які кроки здійснюватиме генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, щоб врятувати злиті провадження.

Вадим Валько

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної нформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  

powered by lun.ua

Предупреждая кризисы: какой будет система гарантирования вкладов завтра?

Страна-ребенок или государство-копипаст

Дело Гандзюк. 96 дней ада за 5 тысяч долларов

5 шагов к наказанию Лукашенко: как Украине реагировать на смерть белорусского оппозиционера

Украина – член Всемирной коалиции с цифровой безопасности: что это значит и что дает стране

Украина – ЕС: в процессе масштабных реформ