Практически катастрофа. Решение Антикорсуда, которое может похоронить идею гражданской конфискации

Пятница, 17 декабря 2021, 09:00

Понад два роки минуло з того часу, як в Україні запровадили цивільну конфіскацію незаконних активів у чиновників. Її особливістю є полегшена процедура конфіскації необґрунтованих активів порівняно з кримінальним процесом.

Перше в історії нашої країни рішення про цивільну конфіскацію ухвалили влітку цього року щодо активів проросійського нардепа від ОПЗЖ Іллі Киви. Вищий антикорупційний суд конфіскував у нього 1,25 млн грн безпідставного доходу від нібито оренди жомової ями.  

Другою справою став позов до нардепа Михайла Волинця. І вже у своїй другій справі двоє з трьох суддів колегії ВАКС обрали дуже загрозливу позицію, яка може поставити хрест на самій ідеї цивільної конфіскації незаконних активів у чиновників.

Що таке цивільна конфіскація?

Цивільна конфіскація – це особлива процедура, яка за правилами цивільного процесу визначає, коли, за яких умов і в якому порядку необґрунтовані активи чиновників можуть бути стягнуті в дохід держави. 

Різниця цивільної і кримінальної процедури полягає в тому, що у кримінальних справах прокурор повинен довести вину обвинуваченого "поза розумним сумнівом" (тобто з наданих доказів має виходити лише один обґрунтований висновок – обвинувачений винний), а конфіскація у цивільному процесі передбачає значно нижчий стандарт доказування у вигляді "переваги доказів" або "балансу ймовірностей" (коли прокурору достатньо надати більш переконливі докази, ніж в іншої сторони). 

Саме такий підхід відповідає найкращим світовим практикам боротьби з корупцією. Схожий інститут працює у багатьох країнах світу (Великій Британії, Швейцарії, Словенії тощо).

Читайте також: Цивільна конфіскація: зброя проти чиновників-крадіїв чи вибіркове полювання на незгодних?

Коли суд може конфіскувати актив?

Для того, щоб конфіскувати певний актив, суд має встановити, що він набутий чиновником під час держслужби, а його походження неможливо документально підтвердити та обґрунтовано пояснити. При цьому тягар доведення розділяють одночасно як прокурор, так і відповідач.

Щоб розпочати процедуру цивільної конфіскації в українській моделі, прокурор має подати позов до суду і переконливо довести факт того, що:

  1. актив набутий після 28 листопада 2019 року, коли ухвалили відповідний закон;
  2. між активом і чиновником є зв’язок;
  3. чиновник не мав законних доходів для набуття активу;
  4. різниця між вартістю активу та законними доходами чиновника складає від 1 млн до 6,2 млн грн. 

Якщо прокурор доведе ці факти, то тоді уже чиновник повинен буде "перебивати" докази прокурора і доводити, що актив (або фінанси, необхідні для його придбання) отриманий на законних підставах. 

Тобто цивільна конфіскація настає лише після підтвердження того, що актив не міг бути набутий за законні доходи. 

У випадку, коли для придбання активу особою були використані доходи, отримані нею до вступу на посаду, законність таких доходів необхідно перевіряти. Цей висновок можна зробити із положень статті 291 Цивільного процесуального кодексу України: "актив є необґрунтованим, якщо суд з поданих йому доказів не встановить, що актив був набутий за рахунок законних доходів". 

Європейский суд з прав людини також визначає, що для застосування цивільної конфіскації достатньою є доведеність на рівні "балансу вірогідностей" чи "високої ймовірності" у поєднанні з нездатністю власника майна надати докази протилежного.

Читайте також: Українська модель "цивільної конфіскації" необґрунтованих активів 

Що ж там зі справою про квартиру нардепа Волинця?

Михайло Волинець був народним депутатом у 2002-2012 роках, повернувся до Верховної Ради у 2019-му під прапорами "Батьківщини". Паралельно він працював у керівництві профспілок.

У листопаді 2017 року Волинець уклав попередній договір на купівлю трикімнатної квартири у Києві за понад 7,6 млн грн в елітному ЖК:

  • у грудні 2017 року Волинець сплатив 4 млн грн як перший внесок;
  • у 2018 році він сплатив ще близько 3,6 млн грн, вносячи щомісяця в середньому по 296 тисяч грн;
  • у 2019 році жодного платежу Волинець не робив, а останній платіж за квартиру в 325 грн Волинець сплатив у червні 2020 року, вже будучи нардепом.

При цьому з 2002 по 2012 роки Волинець також був народним депутатом, тобто мав владні повноваження. 

Логічно, що законність доходів за цей період, якщо вони використовувалися для купівлі квартири, треба перевірити. 

Крім того, дохід, отриманий Волинцем у час між депутатством (2012-2019 роки) також варто перевіряти на предмет законності, оскільки потенційне отримання ним непідтвердженого доходу і використання потім такого доходу на придбання квартири створювало ризики впливу на Волинця як народного депутата іншими особами, від яких він цей дохід міг отримати. 

Наприклад, у ЗМІ неодноразово згадували зв’язок нардепа Волинця з олігархом Рінатом Ахметовим. Зокрема, син нардепа з 2016 року працює у женевському офісі компанії Метінвест. 

Головний редактор видання "Бізнес.Цензор.нет" Сергій Головньов у своєму телеграмі писав про зв’язок Ахметова і Волинця в контексті причетності останнього до спроб знизити для олігарха тарифи на перевезення руди і вугілля.

Крім того, автор зазначав, що саме Волинець нібито організовував протести шахтарів у Києві, коли у 2015 році ДТЕК Ахметова вимагав підвищення тарифів на електроенергію. 

У вересні 2020 року Волинець знову знадобився Ахметову, коли той не міг поділити з Коломойським Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК). Нібито саме депутат організовував страйки на КЗРК.

До цього варто ще й додати те, що Волинець постійно плутався та суперечив сам собі, пояснюючи походження коштів на квартиру:

  • 22.04.2021 Волинець в інтерв'ю "Радіо Свобода" так пояснював походження 7,6 млн грн на квартиру: "У мене були збереження, це по-перше. По-друге, я живу з жінкою, яка також вклала свій внесок в цю квартиру";
  • у червні (24.06.2021) адвокат Волинця у відзиві до суду написав: "Волинець мав достатньо власних законно отриманих доходів та заощаджень для здійснення у 2017-2018 роках забезпечувальних платежів на загальну суму 7,6 млн грн";
  • за місяць (28.07.2021) позиція адвокатів змінилася і вони надали нову версію: "син підтримував Волинця з наявних в нього грошових заощаджень і надав йому грошові кошти на загальну суму 1 млн грн, 30 тис. доларів та 69 тис. швейцарських франків". При цьому син Волинця на судовому засіданні засвідчив, що передав батьку по 10 тисяч доларів США у січні, червні та жовтні 2018 року, але не зміг надати документального підтвердження передачі грошових коштів батьку, а у декларації Волинця за 2018 рік не були вказані жодні подарунки від сина;
  • ще за два місяці (30.09.2021) Волинець знову змінив думку і сказав у суді, що "оформив "розстрочку" на квартиру, бо платити всю суму "було складно". Але якщо це дійсно так, тоді про які "достатні заощадження" може йти мова? Крім цього, Волинець у 2016 році придбав іншу квартиру за 1 млн грн, а у 2018 році – два мотомісця за понад 380 тис. грн. Тобто реальність значних заощаджень є доволі сумнівною.

І незважаючи на такі суперечності у поясненнях та ймовірну відсутність достатніх доходів для придбання квартири, двоє із трьох суддів колегії (Андрій Біцюк та Володимир Воронько) вирішили, що перевіряти на законність потрібно лише ті 325 грн, які нардеп сплатив у 2020 році. Інші ж платежі на 7,6 млн грн перевіряти не потрібно, бо ці кошти Волинець сплатив до останнього приходу на посаду. 

При цьому в мотивуванні своєї позиції, яка може стати ключовою для усіх майбутніх справ про цивільну конфіскацію, судді Біцюк і Воронько навели всього лише один абзац, який фактично зводиться до наступного: 

"На законність перевіряються лише ті доходи, які особа отримала за час перебування на посаді. Оскільки Волинець до 29.08.2019 не був нардепом, то його доходи до цього моменту не потрібно перевіряти". 

Судді вказали, що для визначення законних доходів треба керуватися виключно пунктами 7 та 8 частини 1 статті 46 Закону України "Про запобігання корупції", які поширюються лише на суб’єктів декларування. А так як до нового депутатства Волинець сім років не був "особою, уповноваженою на виконання функцій держави", то з цієї причини його доходи не потрібно перевіряти.

Проте це чистої води маніпуляція, так як законними доходами є "доходи, правомірно отримані особою із законних джерел", зокрема (а не виключно) джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". Тому цей перелік не є єдиним і вичерпним переліком законних доходів особи.

Саме тому рішення суду в цій частині суперечить закону і меті запровадження інституту цивільної конфіскації. Адже суть її зводилася до того, щоб чиновники більше не могли пояснювати наявність дорогого майна вигаданими "виграшами в лотереї", "значними заощадженнями з минулого" чи "багатими родичами-бізнесменами". 

Натомість позиція суддів Біцюка і Воронька, яку вони виклали у своєму рішенні, дозволить багатьом посадовцям з легкістю відбивати претензії прокуратури щодо необґрунтованих активів тим, що актив нібито набуто за кошти, отримані до зайняття посади. При цьому їм навіть не потрібно буде особливо пояснювати, чи взагалі були у них якісь доходи чи ні. Що ж, дуже зручний шлях для недоброчесних чиновників показали судді ВАКС, нічого не скажеш.

До речі, суддя-доповідачка Катерина Широка не погодилася з позицією колег. 

В окремій думці до судового рішення вона вказала, що "обґрунтованність набуття активу має досліджуватися у контексті всіх внесених платежів на придбання квартири"

Суддя зазначила, що положення законодавства не вказують на те, що перевірці підлягають лише доходи, які особа отримала перебуваючи на посаді. Тому необхідно було перевіряти доходи Волинця, отримані з усіх законних джерел до набуття статусу народного депутата, а не лише 325 грн, які він сплатив за час перебування на посаді.

Слушною є також згадка судді Широкої про практику інших держав по цивільній конфіскації, де вона вже сформована роками. Зокрема, суддя згадує про використання особою, активи якої під питанням, тактику захисту "грошовий скарб" (cash hoard defence), яка полягає у поясненнях набуття активу значними заощадженнями у готівці або подарунками грошей від близьких осіб (родичів, друзів). 

Широка зазначає, що судді мають враховувати таку стратегію захисту та прискіпливо застосовувати способи встановлення фактичних обставин набуття особою грошових коштів у готівці.

***

Сама лише можливість цивільної конфіскації надсилає нечистим на руку чиновникам чіткий сигнал, що рано чи пізно їх непомірні статки будуть оцінені судом і вони не зможуть вільно користуватися незаконно отриманим. 

Якщо законні доходи і заощадження посадовців не дозволяють їм придбати коштовні активи, то суд може їх конфіскувати. Причому за спрощеною процедурою з легшим стандартом доказування у порівнянні з кримінальним процесом.

У випадку із Волинцем суд мав би перевірити законність усіх доходів, які нардеп використовував для купівлі квартири, незалежно від того, коли вони були ним отримані: до приходу в депутати у 2019 році чи після. Натомість судді обмежились перевіркою законності лише 325 грн. 

Така позиція є повним абсурдом і ставить під загрозу доцільність існування інституту "визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави".  

Виправити цю прикру помилку можуть судді апеляційної палати. Тепер саме від їхнього рішення багато в чому залежить майбутнє більшості справ про цивільну конфіскацію.

Вадим Валько

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Дождутся ли украинцы "Большого зарыбления"

Действительно ли "зимние каникулы" нардепов являются рекордными?

Не риторический вопрос: чье место на кухне и кому нельзя плакать?

Как снизить энергоемкость промышленности

Договориться с прошлым, а не преодолевать его

Антикоррупционное путешествие Украины: что показывает Индекс восприятия коррупции 2021 года?