Без громких посадок: какими были первые 100 приговоров Антикорсуда и стоит ли ждать "большую рыбу"

Понедельник, 27 февраля 2023, 14:00

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив свій 100-ий вирок. Для досягнення цієї цифри суддям знадобилося майже 3,5 роки. 

Однак з вироками щодо топпосадовців поки не склалося. Імена обвинувачених більшості людей нічого не скажуть, хоча серед них є один ексзаступник міністра, один чинний і три колишні нардепи, чотири прокурори, дев’ять адвокатів, два десятки суддів та керівники державних підприємств.

Та й загалом 100 вироків – це багато чи мало? І чи можна взагалі рахувати кількість вироків без оцінки їхньої якості? Чи потрібно звертати увагу на прізвища та посади засуджених? 

Для об’єктивної оцінки треба пригадати, для чого взагалі створювали ВАКС. Чому звичайні суди не могли впоратися із розглядом справ щодо топкорупції?

Відповідь криється у цифрах. За неповні чотири роки розгляду справ, які розслідували детективи НАБУ, загальні суди ухвалили всього 33 вироки (2016-2019). При цьому майже всі вироки були ухвалені на підставі угод про визнання обвинуваченими своєї вини. І лише у кількох справах відбувався повноцінний розгляд та було всього два (!) вироки із реальним позбавленням волі за чотири роки.

Усі більш-менш серйозні справи затягувалися судами, засідання були дуже короткими, постійно відкладалися і часто призначалися раз на місяць. Були випадки, коли протягом року судам не вдавалося провести жодного засідання.

Як тільки на горизонті замаячив ВАКС, деякі суди наввипередки почали слухати справи у турборежимі. Робилося це для того, щоб встигнути ухвалити виправдувальні вироки до початку роботи Антикорсуду. Саме так сталося у справі мера Одеси Геннадія Труханова або у справі директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК) Володимира Сивака, якого пов’язують з олігархом Фірташем. В обох цих кейсах за лічені місяці до початку роботи Антикорсуду були ухвалені виправдувальні вироки. Згодом суди вищих інстанцій визнали ці вироки незаконними і скасували їх.

До речі, перша редакція проєкту закону "Про ВАКС" не вимагала перегляду таких вироків саме апеляцією ВАКС і за це Центру протидії корупції з партнерами довелося окремо боротися.

ВАКС розпочав слухати справи з вересня 2019 року. При цьому розгляд усіх справ розпочинався із самого початку, а кількість суддів Антикорсуду є обмеженою: у суді першій інстанції працює 27 суддів, 12 із яких обрані слідчими суддями (в перший рік роботи було 9 слідчих суддів). В апеляції справи розглядають 11 суддів.

Вже у березні 2020 року суд зустрів першу серйозну проблему – пандемію коронавірусу. Спершу це дуже уповільнило розгляд справ, адже нерідко учасники прикривалися карантином, щоб не ходити на засідання. З часом ситуацію вдалося вирівняти і навіть наростити кращі темпи, ніж було до ковіду.

На початку 2022 року ВАКС, очевидно, мав пережити зміни у своїй роботі через повномасштабне вторгнення рф. Проте навіть 24 лютого судді провели засідання. Загалом за рік з початку повномасштабної війни судді змогли ухвалити 38 вироків, а на підставі рішень ВАКС на підтримку Сил оборони України перерерахували понад 1,25 млрд грн.

Візитівкою новоствореного суду також стала його відкритість, зокрема трансляції судових засідань на YouTube. Це не дивно, адже значна частина справ викликає підвищений суспільний інтерес і привертає увагу ЗМІ. Однак останнім часом судді почали частіше відмовляти у трансляціях. Дуже сподіваюся, що це лише окремі випадки, які не перетворяться на негативну тенденцію.

Ефективність мовою цифр 

 

Тобто ВАКС за рік виносить більше вироків, ніж загальні суди спромоглися ухвалити у справах НАБУ за неповні чотири роки. При цьому більшість із них були за угодами, тобто як такого повноцінного розгляду і не було. І все йде до того, що у 2023 році Антикорсуд поставить новий рекорд.

 

Цифри щодо вироків без угод говорять про те, що переважна більшість справ розглядається у загальному порядку із повноцінним дослідженням доказів. При чому більшість справ ВАКС стосується корупційних схем, для дослідження яких потрібно вивчити багато томів письмових доказів та експертиз, допитати десятки свідків і прослухати не одну годину розмов фігурантів. 

За словами судді ВАКС Катерини Сікори, у середньому розгляд одного кримінального провадження із ухваленням вироку тривав 499 днів: мінімальний строк ухвалення вироку становив 44 дні, максимальний – 1226 днів. 

Отримати виправдувальний вирок у ВАКС реальніше, ніж в інших судах. Співвідношення таких рішень до загальної кількості вироків повністю спростовує тезу про те, що ВАКС створений тільки для того, щоб саджати. 

Частка виправдувальних вироків становить 13%, тоді як у схожій категорії справ по всіх судах України цей показник декілька років тому був на рівні 7,67%.

Реклама:

Апеляційний перегляд вироків

 

Апеляція ВАКС за цей час встигла розглянути лише половину виправдувальних вироків. Із них два було залишено без змін і вони вже пройшли касаційну інстанцію, ще чотири виправдувальних вироки було скасовано.

 

Результати перегляду обвинувальних вироків в апеляційній палаті ВАКС показують, що їхнє скасування поки є скоріше винятком, ніж правилом. Однак значна частина вироків наразі перебуває на стадії апеляції, тому якісь далекоглядні висновки робити зарано.

Лише чотири вироки було скасовано, при цьому у двох випадках ухвалено нові вироки із більшим покаранням, в одному випадку суд скасував вирок і закрив провадження і ще в одному випадку суд відправив справу на новий розгляд у першу інстанцію.

Касаційний перегляд вироків Верховним Судом

У 5 випадках із 8 мова йшла про скасування вироків щодо суддів. Зокрема у 2 справах вироки скасували через формальні причини, так як КСУ скасував відповідальність за умисне неподання декларацій. За цією статтею до штрафів раніше було засуджено двох суддів із Дніпра. 

 

Ще у двох випадках Верховний суд просто прикрив своїх колег, засуджених Антикорсудом за хабарі. Подбіне мало місце зі скасуванням вироків щодо судді Івана Тулика із Закарпаття та Володимира Пономаренка із Черкас. Першого ВАКС засудив до 5 років в’язниці з конфіскацією майна, а другого – відправив на два роки до в’язниці. Верховний Суд ці вироки скасував і закрив провадження. 

Аналіз рішень показав, що ВСУ міг спеціально підлаштувати висновки у справі так, щоб придумати собі підстави для скасування вироку і зробити це всупереч своїй же попередній практиці. 

Також можна згадати, як Верховний Суд із сумнівними аргументами зупинив виконання тюремних вироків по екснардепу Руслану Сольвару або ексдиректору ЗТМК Володимиру Сиваку, що також було на руку обвинуваченим.

Будь-які сумніви щодо незаконних рішень Верховного Суду можна було б вирішити через створення окремої Антикорупційної палати. Суддів туди варто було б відбирати за такою ж процедурою, яка застосовувалася на конкурсі до ВАКС. 

Погодьтеся, якось нелогічно, коли при відборі до першої та апеляційної інстанції застосовується вищий стандарт, ніж при відборі суддів касації. 

Боюся, що без створення окремої палати у ВС результати роботи антикорупційних органів під серйоною загрозою. Особливо актуальним це стане тоді, коли справа дійде до касаційного перегляду перших топкейсів. 

Реклама:

Кого посадив ВАКС?

 
  • Геннадій Дьяченко (ексдиректор Нацпроєкту "Повітряний експрес") – 11 років з конфіскацією та Іван Радик (директор приватного товариства) – 10,5 років з конфіскацією. За що: розтрата 116 млн грн, які засуджені тепер мають відшкодувати.
  • Андрій Рачков (експосадовець Інституту титану) – 10 років з конфіскацією майна (заочно) і зобов'язанням відшкодувати збитки. За що: збитки на $1,25 млн.
  • Павло Меденцев (суддя Господарського суду Одеської області) – 9 років з конфіскацією (заочно). За що: хабар у 570 тис. грн. Суд конфіскував 250 тис. грн.
  • Костянтин Старовойт (екскерівник дочірнього підприємства "Кіровоградгазу") – 8 років із конфіскацією авто. За що: замах на розтрату 8,6 млн грн. Розкраданню вдалося запобігти.
  • Орест Фурдичко (ексдиректору Інституту агроекології та природокористування НААН України) – 8 років із конфіскацією. За що: хабар у $500 тис.
  • Андрій Новак і Олександр Білик (колишні судді Голосіївського суду Києва) – 7 та 7,5 року ув’язнення з конфіскацією майна. За що: хабар у $8 тис.
  • Андрій Винниченко (чиновника Харківської ОДА) – 7 років з конфіскацією. За що: закінчений замах на шахрайство та підбурювання до 1,32 млн грн хабаря.
  • Олександр Левківський (т.в.о. директора "Ржищівського військового лісгоспу") – 6 років із конфіскацією та Юрій Марисик (пособник) – 5 років із конфіскацією. За що: вимагання $100 тис. і отримання першого траншу у $10 тис.
  • Ганна Білик (суддя Броварського суду Київщини) – 6 років з конфіскацією авто і земельної ділянки. За що: хабар у 1 тис. євро.
  • Ростислав Харченко (колишній оперативник СБУ) – 5,5 років з конфіскацією. За що: хабар у $50 тис.
  • Анатолій Целух (суддя Малиновського суду Одеси) – 5 років з конфіскацією. За що: хабар у $2,5 тис.
  • Антон Гайдур (голова Міжгірського райсуду Закарпатської області) – 5 років з конфіскацією. За що: хабар у 15 тис. грн.
  • Ігор Буксанчук (ексдиректор об'єднання "Радон") – 5 років з конфіскацією. За що: хабар у 210 тис. грн.
  • Богдан Педченко (ексголова правління Херсонської ТЕЦ) – 5 років. За що: збитки на 8,7 млн грн.
  • Валерій Прядко (депутат Полтавської облради) та його спільник Руслан Гнєздов (посадовець КП "Полтавафарм") – по 4,5 роки. За що: хабар у 35 тис. грн.
  • Олександр Скорик (екскерівник київського залізничного підприємства) – 4 роки із зобов'язанням відшкодувати збитки. За що: збитки на 8,8 млн грн.
  • Віталій Куць (голова Требухівської сільради Київщини) – 3 роки. За що: зловживання службовим становищем та службове підроблення, що могло призвести до збитків на 8,3 млн грн.
  • Олексій Боженко (адвокат) – 3 роки та Олександр Павленко (ексслідчий прокуратури) – 2 роки. За що: хабар у $50 тис. за вплив на прокурора. 
  • Олександр Мефодій (депутат Київської облради) – 2,5 роки. За що: обіцяв підприємцю за $5 тис. вплинути на органи правопорядку.
  • Олег Василюк (екссуддя Ковельського суду Волинської області) – 2 роки. За що: хабар у 3 800 грн.
  • Олександр Матюшко (прокурору ГПУ) – 2 роки. За що: пропонував хабар у $10 тис.

Триває оскарження в апеляції (версія обвинувачення*):

  • Юрій Гримчак (заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій) – 10 років з конфіскацією. За що: шахрайство та хабарі на $1,1 млн.
  • Руслан Юхимук (суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області) – 10 років з конфіскацією майна (заочно). За що: хабар у $4 тис.
  • Сергій Олексієнко (пособник) – 10 років, конфіскація майна і спецконфіскація 1,4 млн доларів та 1,2 млн євро. За що: пособництво у отриманні хабарів на 10,9 млн євро (116 млн грн за тодішнім курсом).
  • Дмитро Сус (ексзаступник одного з Департаментів Генпрокуратури) – 9 років з конфіскацією. За що: привласнення та продаж арештованого майна на 814 тисяч грн.
  • Павло Зубов (ексголова Гвоздівської сільради на Київщини) та Олександр Шаламай (ексдепутат місцевої ради) – 9 років із конфіскацією половини майна. За що: висловлення прохання отримати 300 тисяч євро (понад 8,6 млн грн) та одержання $10 тисяч.
  • Ігор Голобородько (гендиректора ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат") – 9 років з конфіскацією (заочно) та Ігор Ведута (директор фірми "Еко-Сервіс") – 8 років з конфіскацією (заочно) та спецконфіскацією 20,8 млн грн. За що: нанесення збитків на 25,4 млн грн. 
  • Ігор Груздєв (фіндиректор субпідрядної організації КМУ) – 8 років з конфіскацією. За що: пособництво в одержанні 2 млн грн хабаря.
  • Віктор Грєков (ексголова Кілійської РДА на Одещині) та Тетяна Волкова (чиновниця РДА) – 8 років з конфіскацією. За що: хабар у $2,3 тис. 
  • Микола Харкавий (депутат Хмельницької обласної ради) – 7 років з конфіскацією. За що: закінчений замах на шахрайство та підбурювання до надання $50 тис. доларів.
  • Сергій Лазюк (суддя Дзержинського райсуду Харкова) – 7 років з конфіскацією майна. За що: хабарі у 75 тис. грн та $500.
  • Сергій Кононенко (суддя Ленінського райсуду Полтави) – 7 років з конфіскацією. За що: хабар у 500 грн (прокуратура звинувачувала у двох епізодах на 3 і 5 тис. грн.).
  • Любов Рева (в. о. директора ДП "Червоний землероб" ) та Максим Замрикот (спільник) – 7 років з конфіскацією половини майна. За що: за замах на заволодіння 3,5 млн грн.
  • Олексій Варакін (заступник прокурора Кіровоградської області) – 6 років з конфіскацією половини майна. За що: хабар у $1 тис. доларів. 
  • Михайло Кренцель (голова Козівського райсуду Тернопільської області) – 6 років з конфіскацією та Наталя Лісна (адвокат) – 5 років з конфіскацією половини майна. За що: хабар у $2 тис.
  • Михайло Дзюдзь (депутат Львівської облради та екскерівник Західного управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін’юсту) – 6 років з конфіскацією. За що: хабар у $1 тис.
  • Ігор Мінаєв (суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області) – 5,5 років з конфіскацією. За що: хабар у 6 тис. грн.
  • Олена Живцова (голова Каланчацького райсуду Херсонської області) – 5,5 років з конфіскацією майна. За що: хабар у 5 тис. грн.
  • Віктор Сиса (директор Гутянського лісгоспу) – 5,5 років з конфіскацією частини майна і спецконфіскацією хабаря. За що: передача хабаря у $100 тис.
  • Олексій Тамразов (екстопменеджер "Укргазвидобування") – 5 років з спецконфіскацією хабаря. За що: передача хабаря у $100 тис.
  • Сергій Нерух (підприємець) – 5 років з спецконфіскацією хабаря. За що: передача хабаря у $75 тис.
  • Ольга Панченко (голова Харківського окружного адмінсуду) – 5 років. За що: висловлення пропозиції та надання хабаря у $3 тис.
  • Володимир Чеботарьов (прокурор) – 5 років з конфіскацією. За що: підбурювання до хабаря у 130 тис. грн та шахрайство.
  • Віталій Тєлєгін (посадовець "Харківобленерго") – 5️ років та Роман Білик (посадовець "Харківводоканалу") – 4 роки. За що: зловживання службовим становищем, що спричинило розкрадання на 19,6 млн грн.
  • Ірина Коваль (ексочільниця ДП "Укрмедпроєктбуд") – 5 років та Ігор Кучма (ексдиректор ТОВ "Укрпрофмед") – 4 роки. Їх також зобов’язали відшкодувати 30,17 млн грн. За що: зловживання, що спричинили тяжкі наслідки у вигляді втрати понад 30 млн грн.
  • Микола Корнійчук (ексзаступник директора "Електроважмаш"), Олег Богданов (начальник управління "Електроважмаш"), Андрій Євдокімов (бенефіціар чеської фірми) – 4 роки зі спецконфіскацією 217 306 євро, а Оксана Євдокімова (директорка чеської фірми) – 3,5 роки. За що: зловживання, що спричинили понад 7 млн грн збитків.
  • Денис Антонюк (керівник Державної авіаційної служби) – 3,5 роки. За що: скасував два заплановані рейси, що спричинило збитки приватній авіакомпанії на понад 750 тис. грн.
  • Михайло Грабчук (Чорнобильський спецкомбінат) – 3,5 роки із зобов’язанням відшкодувати збитки. За що: зловживання службовим становищем, яке спричинило збитки на понад 1 млн грн.
  • Олег Ющук (ексуддя Луцького міськрайонного суду) – 3 роки. За що: пообіцяв вплинути на іншого суддю за $500.
  • Вадим Галічий (суддя Жовтневого районного суду Дніпра) – 2,5 роки. За що: пообіцяв вплинути на поліцейських за $10 тис.

Рейтинг суддів

 

Колегії із найбільшою кількістю обвинувальних вироків (без угод):

  1. Тетяна Гавриленко, Олена Танасевич, Катерина Сікора – 12;
  2. Леся Федорак, Віктор Маслов, Ігор Строгий – 11 / Олексій Кравчук, Інна Білоус, Євген Крук – 11.
 

Найбільше обвинувальних вироків як у головуючого (без угод):

Леся Федорак – 7 / Тетяна Гавриленко – 7

 

Колегії із найменшою кількістю обвинувальних вироків (без угод):

  1. Олег Федоров, Ярослав Шкодін, Лариса Задорожна – 2
  2. Олег Коліуш, Олег Ткаченко, Віталій Дубас – 2

Найменше обвинувальних вироків як у головуючого (без угод): Лариса Задорожна – 0 / Віталій Дубас – 0

 

Колегія із найбільшою кількістю вироків по угодам:

  1. Леся Федорак, Віктор Маслов, Ігор Строгий – 5 / Віталій Дубас, Олег Коліуш, Олег Ткаченко – 5;
  2. Федоров, Шкодін, Задорожна – 4.
 

Найбільша кількість вироків по угодам як у головуючого:

  1. Інна Білоус – 4;
  2. Олег Федоров – 3 / Віталій Дубас – 3.

Колегія із найбільшою кількістю виправдувальних вироків: Тетяна Гавриленко, Олена Танасевич, Катерина Сікора – 3

 

Найбільше виправдувальних вироків як у головуючого: Віталій Крикливий – 3.

Найбільша кількість скасованих вироків в апеляції: Тетяна Гавриленко, Олена Танасевич, Катерина Сікора – 3.

Реклама:

Проблеми

Відсутність вироків щодо гучних справ. У першій сотні вироків практично немає тих, кого прийнято називати "великою рибою". А без цього по-справжньому оцінити роботу ВАКС неможливо. Погодьтеся, що судді районних судів чи експрокурори ГПУ з хабарями у десятки чи навіть сотні тисяч гривень, це не зовсім те, чого всі очікували. З іншої сторони у ВАКС є своя підсудність і судді не можуть не розглядати справи, які надходять їм на розгляд. А поділ усіх справ на "топсправи" – це досить умовна і суб’єктивна річ.

Але хто б там що не говорив, одна справа ухвалити вирок щодо дрібного чиновника чи районного судді і зовсім інша, коли йдеться про багатомільйонні схеми чи оборудки олігархів, народних депутатів, міністрів, посадовців з Офісу Президента чи очільників великих держпідприємств. А вироків у справах рівня Онищенка, Насірова, Труханова, Мартиненка, Дубневича, Розенблата-Полякова, Альперіна, Микитася, Юрченка чи суддів ОАСК немає. І тривати так може ще довго, аж поки строки давності не завершаться.

Надто повільний розгляд деяких справ. У ВАКС є справи, в яких підготовче засідання не можуть провести по кілька років. Зокрема такі проблеми є у справах мера Одеси Геннадія Труханова та ексдепутатів Максима Полякова та Борислава Розенблата. Їм усім загрожує до 12 років в’язниці з конфіскацією майна. Біда в тому, що розгляд справ по суті не можуть розпочати вже багато місяців.

До прикладу, у "бурштиновій справі" Розенблата-Полякова троє обвинувачених через затягування уже уникли можливого покарання за строками давності. Якщо нічого не зміниться, то така ж доля чекає на головних фігурантів. Не набагато кращою є ситуація із деякими іншими справами (справи щодо ТЕЦ Дубневичів, Альперіна, Юрченка, Кузьміних, Мартиненка, судді ОАСК тощо).

Затягнутий розгляд справ уже має перші негативні прояви. До прикладу, у листопаді 2021 року суд визнав екскерівника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ДІФКУ) Арсена Ісаакяна винним у службовій недбалості, призначив 3,5 роки ув’язнення і одразу ж звільнив його від відповідальності за спливом строків давності.

За схожою схемою уник покарання колишній посадовець ГПУ Аполлінарій Нагалевський. Його ВАКС визнав винним у наданні хабаря у 5 000 доларів, але звільнив від відповідальності через сплив строків давності.

За даними звіту суду про оперативність розгляду справ у 2022 році, на кінець звітного періоду у 95 справах розгляд тривав понад два роки. При цьому судовий розгляд відкладався у минулому році 1778 разів: через неприбуття обвинуваченого або захисників засідання відкладалися 332 рази, через неприбуття прокурора – 4 рази. Ще понад 1300 разів розгляд відкладався з інших причин. І це вже стає певною тенденцією. 

Виконання вироків. Ще однією проблемою є виконання вироків ВАКС. Спершу засуджені ВАКС корупціонери просто зникали після вироків. Владнати ситуацію більш-менш вдалося лише після того, як судді почали активно обирати варту для обвинувачених одразу після проголошення вироку у першій інстанції.

Нещодавно з'явилася ще одна проблема, коли чиновники, яких ВАКС відправив до в’язниці, виходять на волю раніше визначеного у вироку строку. Робиться це через клопотання про заміну невідбутої частини покарання, яке подається у місцевий суд за місцем відбування покарання, а не до ВАКС. І схоже, що суди радо такі клопотання задовольняють.

Виведення потрібних справ з-під юрисдикції ВАКС. Вищий антикорупційний суд звісно далекий від ідеалу, але й практики ухвалювати свавільні рішення під політичним чи іншим впливом тут немає. Тому на допомогу потенційним корупціонерам завжди може прийти схема, за якою провадження через незаконні рішення умовного печерського суду спершу забирають від НАБУ/САП, а потім і від ВАКС.

Найпоказовішим прикладом є "кейс Татарова", коли на очах у всієї країни Офіс Президента і Офіс Генерального прокурора фактично зґвалтував правосуддя. Антикорсуду ж у цьому процесі була відведена роль стороннього спостерігача (в кращому випадку).

Необґрунтованість окремих рішень суду. Іноді рішення самого ВАКС викликали щире здивування. При цьому їх не можна було пояснити звичайною суддівською помилкою:

  • намагання позбутися справи "короля контрабанди" Вадима Альперіна через своєрідне тлумачення суддями першої інстанції правових норм;
  • виправдання судді Тетяни Денисюк зі "справи Онищенка". Апеляція визнала це рішення незаконним і відправила справу на новий розгляд;
  • спроба "зливу" справи Ощадбанку на $20 млн чи ТЕЦ Дубневичів зі збитками у 1,4 млрд грн. Обидва рішення скасовані апеляційною палатою як незаконні;
  • практика сумнівних відводів та самовідводів;
  • застосування дивних підходів, які можуть поховати ідею цивільної конфіскації;
  • відверте підігрування впливовому екснардепу Грановському та захисту експомічниці колишнього нардепа Логвинського;
  • спроба закрити справу нардепа Ярослава Дубневича на 93 млн грн;
  • скасування вироку по судді Михайлу Паку;
  • постановлення незаконної ухвали апеляцією ВАКС, за допомогою якої намагалися зберегти виправдувальний вирок по директору ЗТМК Володимиру Сиваку. Згодом Верховний Суд скасував це рішення і відправив справу на новий розгляд, після якого Сиваку дали 3,5 роки;
  • відмова слідчого судді у стягненні застави з "короля контрабанди" Альперіна і безпідставне засекречування такого рішення. Апеляція стягнула із нього 35 млн грн;
  • дивна застава у 5,5 млн грн для екснардепа Микитася, коли апеляція взяла його під варту і ще й збільшила заставу до 80 млн грн.

***

Цей список можна було б ще продовжувати. Зрештою багато помилок ВАКС були очікуваними і вони пояснюються проблемами росту нової інституції. Однак у майбутньому важливо їх не повторювати і тоді рішень суду буде більше довіри. При цьому зрозуміло, що ці рішення мають бути обґрунтованими і вмотивованим, а за потреби суд має окремо пояснювати їх.

Водночас проблеми як із затягуванням розгляду окремих справ, так і з відсутністю вироків щодо реальних топсправ нікуди не дінеш. Одним із шляхів вирішення цієї ситуації могло б стати незначне збільшення кількості суддів, а також законодавчі зміни, які б дозволили одноособовий розгляд деяких категорій справ, зокрема щодо проступків чи нетяжких злочинів. Впевнений, що тоді досягнути позначки у наступних 100 вироків вийде набагато швидше.

Вадим Валько

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Почему "клуб белого бизнеса" – очень плохая инициатива?

"Ты целый день живешь его жизнью": повседневная жизнь сиделок за ранеными ветеранами

Когда государственные банки могут продавать проблемные кредиты без проблем?

Сколько стоит создать современную оперу и за счет чего существуют независимые театры?

Россия заплатит за войну: как США сделали важный шаг к конфискации $300 млрд российских активов

Почему города не заинтересованы строить свои электростанции на своих территориях?