Павуки в банці. Що відомо про розбірки сепаратистів у Луганську

Євген БудерацькийЄвген Будерацький
47004 перегляди
Середа, 22 листопада 2017, 10:15

Ввечері 21 листопада президент Петро Порошенко провів екстрене засідання Воєнного кабінету. Причиною позачергового зібрання стали події в окупованому Луганську.

У той час як у Києві відзначали річницю революції, в Луганську керівники місцевих бандитських угруповань влаштували в центрі міста розбірки з застосуванням військових підрозділів та техніки.

Ситуацію в місті місцеві і російські ЗМІ назвали бунтом та переворотом у так званій "Луганській народній республіці", причиною якого став конфлікт ватажка місцевих сепаратистів Ігоря Плотницького з так званим "міністром внутрішніх справ" "ЛНР" Ігорем Корнетом.

Для цих висновків були всі підстави – вдень у Луганську припинило працювати телебачення та радіо, вимкнувся мобільний зв'язок, а надвечір ситуація стала виглядати зовсім епічно, коли до міста ввійшла колона військової техніки з сусіднього Донецька.

Що саме відбувалося в окупованому Луганську, які причини конфлікту між Плотницьким та Корнетом, яку роль у ситуації відіграв Кремль, і що думають з цього приводу в Києві – відслідковувала "Українська правда".

 

Приблизно опівдні 21 листопада в мережі з’явилося відео з центру Луганська. Будівлю так званого "МВС ЛНР" заблокували люди у військовій формі з автоматами і бронетранспортером.

Схожа картина спостерігалась і під іншими адмінбудівлями, а центр міста було фактично перекрито військовими без розпізнавальних знаків.

Картинка з Луганська в цей момент нагадувала перші кадри появи "зелених чоловічків" у Криму 2014 року. Єдине, що поєднувало людей у військовій формі білий скотч на рукавах.

Кому саме підпорядковувалися ці військові – тривалий час не могли розібратися навіть місцеві.

За однією версією, це були люди ватажка луганських сепаратистів Ігоря Плотницького, за іншою відстороненого напередодні "глави МВС" "ЛНР" Ігоря Корнета.

Причини конфлікту

Конфлікт між Корнетом та Плотницьким, за даними місцевих сайтів, тривав давно, однак у гарячу фазу вийшов протягом останніх кількох тижнів.

Плотницький звинуватив Корнета у "віджимі" будинку, який належав сім’ї колишнього власника футбольного клубу "Заря" (Луганськ). Проти "міністра" порушили справу і змусили виселитися з будинку, у якому він мешкав впродовж попередніх трьох років.

Сам "голова МВС" не промовчав і у відповідь звинуватив Плотницького у вбивстві колишнього "прем’єра ЛНР" Геннадія Циплакова, якого у вересні 2016 року звинуватили в спробі "державного перевороту", а згодом знайшли повішеним у камері.

20 листопада Плотницький відсторонив Корнета від займаної "посади", посилаючись на рішення суду у зв’язку зі згаданою "кримінальною справою". Однак "міністр" з цим не погодився і забарикадувався в будівлі "міністерства" разом з колишнім "Беркутом".

За даними "Нової газети", тоді ж нібито в Луганськ із Донецька прибули перші три військових "Урали" з бійцями так званої "Республіканської державної служби охорони", яка підпорядковується так званому керівнику "ДНР" Олександру Захарченку.

Роль Кремля

Після блокування адмінбудівель у центрі Луганська на сайті так званого "МВС ЛНР" з’явилося відео звернення Корнета, у якому він спростував свою відставку і звинуватив оточення Плотницького в інсценуванні того самого "держперевороту" у вересні 2016 року.

При цьому він заявив, що вночі 21 листопада надав Плотницькому докази того, що генеральний директор "ГТРК ЛНР" Анастасія Шуркаєва, керівник "адміністрації глави ЛНР" Ірина Тейцман і начальник "служби урядової безпеки МВС ЛНР" Євгеній Селіверстов брали участь у цьому інсценуванні, а Шуркаєва працювала на українські спецслужби.

З огляду на це, начебто Плотницький віддав наказ їх усіх заарештувати, тому й було заблоковано роботу телебачення.

Плотницький виклав свою версію подій, у якій спростовував усе, що сказав Корнет.

Ватажок луганських сепаратистів заявив, що "спроби певних структур міністерства внутрішніх справ у такий спосіб оскаржити рішення суду перейшли всі межі допустимого".

При цьому ситуацію в Луганську він назвав "контрольованою" і запевнив, що найближчим часом її буде повністю вирішено.

В історії з обміном заявами примітною стала ще одна деталь, яка може бути відповіддю на багато запитань. Заяву Корнета одразу ж протранслювали сайти угруповання "ДНР" та російські телеканали.

Водночас позиція Плотницького почала з’являтися в російському інформаційному просторі лише ближче до вечора, коли в мережу вже виклали відео входу до Луганська колони військової техніки. Пізніше Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ підтвердила рух військової техніки з території ОРДО.

За деякий час російське видання РБК з посиланням на свої джерела повідомило, що Кремль у конфлікті між Плотницьким і Корнетом став на сторону останнього, хоч ватажку "ЛНР" відставка й не загрожує.

"Але йти на радикальні кроки і змінювати керівництво поки не мають наміру. Йому дали останній шанс вибудувати систему заново – але вже без внутрішніх розборок, скандальних замахів і вбивств", стверджував співрозмовник РБК.

У Кремлі це повідомлення спростували.

"Події в Луганську є внутрішньою справою "ЛНР" і за підтримкою ніхто в Кремль не звертався", повідомили у прес-службі.

Погляд з Києва

Упродовж дня в Києві не поспішали коментувати події в Луганську. У штабі АТО лише обмежились коментарем, що йдеться про "банальні розбірки між терористами".

Однак увечері президент Петро Порошенко скликав екстрене засідання Воєнного кабінету.

Президент заслухав доповідь від керівників силових відомств. Зокрема, щодо незаконного перетину російськими танками українського кордону в Краснодонському районі Луганської області та почастішання випадків провокацій з боку бойовиків.

"У зв’язку зі збільшенням кількості російських військових, а також активізацією найманців, українські Збройні Сили готові до будь-якого розвитку подій задля гарантування безпеки мирного населення", заявив Порошенко.

 
twitter Святослав цеголко

Учасники засідання офіційно відмовились коментувати його перебіг. Втім, за даними джерел УП на Банковій, на засіданні обговорювали не тільки ситуацію, що склалася в цілому, але й конкретні версії подій.

"Тут може йтися як про конфлікт Плотницького і Захарченка всередині Луганська за потоки, бажання використати це для об’єднання Луганська і Донецька, так і про суперечки між російськими спецслужбами", розповів співрозмовник УП.

До останньої версії схиляються і в правоохоронних органах. За словами співрозмовника УП в одній із силових структур, конфлікт Плотницького-Корнета можна розглядати через призму суперечок в оточенні президента Росії Володимира Путіна, де ФСБ підтримує "міністра", а за Плотницьким стоїть помічник президента РФ Владислав Сурков.

Не виключено також, що у "перевороті в ЛНР" мали місце банальні бізнес-розбірки.

Тривалий час саме Плотницький забезпечував функціонування в окупованій частині Луганської області бізнесу українського олігарха-втікача Сергія Курченка. Завдяки цьому "заступництву" Курченко став монополістом у поставках всіх енергоресурсів у так званій "ЛНР", через що між різними групами впливу вже неодноразово виникали конфлікти.

На початку листопада кілька сепаратистських сайтів повідомляли, що так зване "МВС ЛНР" Корнета та "МГБ" Леоніда Пасічника "ліквідували деякі схеми" Курченка.

"Це і могло спричинити конфлікт між Плотницьким і так званим міністром", розмірковує співрозмовник УП в українських правоохоронних органах.

Близько опівночі речник МВС Артем Шевченко, посилаючись на власні джерела, повідомив, що Плотницький втік до Росії, однак станом на ранок середи, 22 листопада, цю інформацію не підтверджено.

Втім, у Плотницького ще залишається шанс формально залишитися при владі, оскільки саме його підпис стоїть під Мінським протоколом, підписаним у вересні 2014 року.

Євген Будерацький, УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Гривня росте, облікова ставка росте, біткоїн, що ти робиш, припини
Борис Ґудзяк: У передріздвяний час важливо задуматися, як запобігти війні всіх проти всіх
Велосипедознавство, або Що пішло не так у системі освіти
Останні дні старої Польщі: як скандальна судова реформа штовхає країну далі від ЄС
Усі публікації