Тимошенко: Я ще з дитинства знала, що буду керівником країни. І я навіть не жартую

1451 перегляд
Сергій Лещенко, УП
Вівторок, 20 вересня 2005, 21:18

"Українська правда" публікує інтерв’ю з Юлією Тимошенко, на яке ми чекали з січня 2005 року і яке було взято минулої суботи близько восьмої вечора. Відбувалося все в офісі партії "Батьківщини", після зустрічі Тимошенко з депутатами Степаном Гавришем і Богданом Губським.

Ми оприлюднюємо цей текст, так і не отримавши візи під ним героїні матеріалу. На вимогу Тимошенко інтерв’ю для звірки ми передали у понеділок зранку. Але, попри постійні прохання та нагадування, не дочекалися відповіді. Від помічників чули тільки, що вона дуже зайнята політичними консультаціями.

Але затягувати далі немає можливості – у середу о 12 годині лідер БЮТ дає прес–конференцію. Актуальність матеріалу зникає з кожною годиною політичного конфлікту, а ексклюзив "Української правди" перетворюється на попіл.

Тим більше прикро, що за ці два дні, які вже минули, ситуація також змінювалася, тому в інтерв’ю немає оцінки екс–прем’єра, наприклад, щодо провалу Єханурова. Втім, все одно заяви Тимошенко цікаві та промовисті, а наявний у нас аудіозапис розмови гарантує його повну правдивість.

– Давайте почнемо з вашого пам’ятного виступу на каналі "Інтер", де явно не обійшлося без акторської майстерності. У дитинстві вас не спіткали думки бути не економістом, а спробувати себе в акторській іпостасі?

– Наш політикум давно став цинічним, прагматичним і брудним. І все, що стосується нормальних людських емоцій, сприймається як щось неймовірне. Мені хотілося, щоб ви слухали не циніків, які хотіли скомпрометувати мій відвертий виступ на "Інтері", а людей, які глибоко переймаються тим, що відбувається у вищих ешелонах влади.

І я хочу сказати, що я з дитинства знала, що буду керівником країни. І я тут навіть не жартую...

– Коли ви це вперше зрозуміли?

– (Пауза.) Коли помер Брежнєв! (Сміється.)

– Але ж тоді країна була інша – Радянський Союз. Ви що, думали їхати підкоряти Москву?

– Це не має значення. Відчуття своєї долі не пов’язано з певним історичним періодом. Воно або є, або його немає. Просто є внутрішнє відчуття, яке важко чимось пояснити.

– Якби ви знову спробувати з початку розпочати політичну кар’єру, де б ви пішли іншим шляхом? Яку свою помилку ви б не повторили?

– Шлях людини не відділений від помилок. Я хочу, щоб моїми були і помилки, і перемоги, і поразки. Бо тільки це може сформувати гідний шлях. Нехай все буде зі мною.

І ця точка, в якій я перебуваю зараз, попри всі розчарування, мене влаштовує. Бо я вважаю, що з цього старту, враховуючи всі якості колишніх партнерів, ми будемо чудово рухатися вперед. І я переконана, що все, що я замислили десять років тому, ми доведемо до логічного завершення.

– Для вас мета – це очолити державу. Чи значить, що ви будете балотуватися на виборах президента?

– Ну, по–перше, у мене мета не очолити державу, а навести порядок у ній. Це можна робити з будь–якої посади: і президента, і прем’єр–міністра, і колись я це робила з місця віце–прем'єра. Просто треба мати можливість впливати на обставини.

– Коли ви дізналися про свою відставку з посади прем’єра, як це виглядало? Скільки ви тарілок розбили від обурення, скільки олівців зламали?

– (Сміється.) Про план відставити мене у вересні я дізналася з емоційних промов батька Петра Порошенка у Вінниці через тиждень після мого призначення прем’єр–міністром. Багато людей, які представляють політикум України, і я теж, знали – мета зняти мене з посади поставлена оточенням президента.

Просто були люди, які вірили, що їм це вдасться зробити і президент їх підтримає у цих намірах. А я і деякі члени моєї команди вважали, що президент не зробить цей крок, бо він межує для нього з самогубством.

Я була переконана, що це неможливо і ми разом з президентом пройдемо достатньо довгий шлях разом. І я була одним з небагатьох оптимістів. Це той випадок, коли я була поганим аналітиком. Бо у мене емоції переважали над реальним сприйняттям інформації.

Я НЕ ХОЧУ БИТИСЯ З ЮЩЕНКОМ КОМКАМИ БРУДУ

– Те, що зараз відбувається – це війна на знищення. І її автором називають вас – бо план вашого повернення передбачає компрометацію Ющенка.

– А можна у ваших питаннях не вішати ярлики? У мене велике прохання!

– Тобто ви не причетні до того, що зараз відбувається?

– Я можу сказати, що я не учасник ніяких війн і не хочу їм бути. Хоча б тому, що я підхожу до цього з раціональної точки зору – війна знищить обох політиків. Я б хотіла в цій історії пройти впевнений шлях до перемоги. І я, на відміну від президента, не самогубець. Я вважаю, що результат може дати паралельний самостійний курс.

Я готова протягнути руку президенту – а не його оточенню, до речі. Я готова пробачити всі публічні образи і обвинувачення, які він оголосив з високої трибуни в США. Я не хочу з ним битися комками бруду – а хочу гідно конкурувати позицією, ідеями, відношенням до України, і щоб ми змагалися, хто в Україні моральніший.

– Але коли Олександр Турчинов виходить на прес–конференцію і завдає удару по всім соратникам Ющенка включно з самим президентом – він же не робить це, не порадившись з вами?

– Я хочу нагадати, що Турчинов сказав – а я уважно слухала його прес–конференцію! – про загрози національній безпеці. З конкретними прикладами цього. Я вважаю, він не мав права не сказати про це, бо інакше він був би не громадянином України.

Якщо ти помітив, Олександр Турчинов не прийшов на прес–конференцію з чемоданами компромату. Він сказав про тенденції в Україні, коли все просто покривається сірим покривалом і робиться вигляд, що нічого не трапилося. Я хочу сказати – все далеко не в порядку!

– Але як ви після цього протистояння можете повернутися в команду Ющенка, коли зрозуміло, що спалено мости?

– Скажіть, ви можете згадати хоч одну мою фразу про президента, яка б його ображала?

– Добре, ви згодні з думкою, що на дворі іде політична війна?

– Війна іде зі мною! Але я в цій війні не буду відповідати тими ж методами.

– Чи правда, що ви не проти дострокових парламентських виборів, щоб політреформа вступала в дію разом з новим парламентом не в березні 2006, а восени–взимку 2005?

– Я дуже адекватно оцінюю ситуацію в країні. Дуже адекватно! Я розумію, що до політичної гармонії для прийняття необхідних країні рішень дуже далеко. Я бачу, що в країні не моїми руками почата справжня війна.

– То ви за дострокові вибори в парламент чи проти?

– Тому я б не заперечувала проти дострокових виборів. Важливо, щоб у Верховної Ради для цього була політична воля. Я сьогодні розмірковую, яка концепція є гірше – конституційна реформа чи збереження того хаосу, який є сьогодні.

Тимошенко перериває інтерв'ю, щоб одночасно поговорити по двох телефонах

Ти знаєш, я була послідовним противником, щоб неконтрольована влада переносилася з президентського палацу в будинок парламенту. Я була переконана, що у президента є характер, який дозволить на базі пошуку гармонії провести реформи. Сьогодні ми бачимо повний розвал політичного поля і хаос у організації влади. Мене це не може влаштовувати.

Питання тут не в протистояннях Тимошенко і Порошенка, а в тому, наскільки людина на найвищих шаблях влади змогла адекватно реалізувати свої конституційні права. Я не хочу, щоб колись в країні повторювався такий безлад.

– До чого ви схиляєте більше – до політреформи чи збереження нинішньої системи? У вас за стіною в кабінеті Олександра Турчинова, у його сейфі, лежать 46 підписів під поданням до Конституційного суду про незаконність змін до Основного закону. Ви будете їх подавати?

– Я поки рішення не прийняла. Ми на поточному тижні остаточно приймемо рішення. Я не виключаю, що вихід з кризи – введення інших балансів між гілками влади, що передбачено змінами до Конституції.

– Ви готові педалювати тему дострокових виборів?

– Я не буду цього робити. Думаю, події будуть розвиватися самі по собі. Тому що, знаєш, коли певні події визрівають, їх не потрібно підштовхувати. Вони просто як спілий плід падають на землю. Великий збіг обставин, час, події формують остаточні рішення.

БРОДСЬКИЙ НЕ БУДЕ ВИКИДАТИ ГРОШІ В СМІТТЄВУ УРНУ

– Правда, що після вашої відставки під час чисельних нарад ви готувалися до варіанту другого Майдану?

– Я ніколи не порушу стабільність у країні своїми руками. Якщо це робить президент, то це його вибір! Я буду діяти виключно методами в межах Конституції. І я вважаю, що близькі вибори і перерозподіл повноважень у Конституції достатньо для того, щоб готуватися до виборів і перемагати на них.

– Тобто ви проти другого Майдану чи за?

– Я вірю в те, що люди прийшли б на Майдан і багато чого б зараз змінили. Але я не хочу, щоб це виглядало як започаткування нестабільності в державі. Тому я не можу собі цього дозволити, навіть якщо мені дуже хочеться звернутися до Майдану. Щоб це не було сигналом світу, що в Україні знову почалися дестабілізаційні дії. Я вірю, що через нормальні вибори і політреформу можна відновити гармонію і порядок.

– Єхануров пройде чи ні на посаду прем’єр–міністра?

– (Сміється.) Я думаю, те, чи пройде він, чи ні – це нічого не змінить. Ця подія "нічтожно мала". Я навіть не аналізую розклад сил, в ночі при свічах не рахую "голос вправо – голос вліво". Це голосування абсолютно ніяк не вплине на подальший розвиток подій, це я кажу впевнено.

– Чому? Якщо не буде сформовано новий уряд, тоді буде привід вимагати дострокових виборів?

– Не пройде Єхануров – вони внесуть іншу кандидатуру. Але, я думаю, уряд буде формуватися на справжній коаліційній основі.

– Водночас багато людей говорять, що Михайло Бродський за вашим дорученням перекуповує голоси по 30 тисяч доларів, щоб депутати не голосували за Єханурова. І не кажіть, що ви таких чуток не чули.

– Я навіть не знаю, як це коментувати! Я знаю, що Михайло Бродський – дуже прагматична людина. І він в сміттєву урну гроші викидати не буде. А давати по 30 тисяч доларів за голос проти Єханурова – це абсолютно безглузда справа. Нас абсолютно не цікавить, пройде він чи ні, бо це не вплине на розвиток подій надалі.

– Яка матриця майбутніх подій у вашій голові?

– Справжня матриця дуже проста. Можливий перерозподіл між гілками влади і сильні парламентські вибори, коли народ буде обирати народного прем’єр–міністра.

– Тепер передвиборче гасло: "Юлія Тимошенко – народний прем’єр–міністр"?

– Це той випадок, коли я вірю, що вибір людей буде втілено в життя. Наше суспільство довело, що вони не статисти на виборах. Тому я з великою зацікавленістю спостерігатиму, як люди оцінюють ситуацію. Але, за будь–яких обставин, люди мають знати, що всім загалом вони обиратимуть народного прем’єр–міністра.

– У вас на виборах буде мега–блок чи блок з двох–трьох партій?

– Буде мега–блок.

– Там буде, наприклад, партія "Єдина Україна" Богдана Губського?

– Ми відкриті до діалогу, сьогодні ще блок остаточно не сформовано. Але ми розглядаємо цю партію як партнера.

– "Реформи і порядок" ідуть з вами?

– Не потрібно забігати наперед. Ми ведемо переговори по всьому фронту.

Я НЕ ЗБИРАЮСЯ ЗМІНЮВАТИ СВІЙ ВИГЛЯД

– Олександр Зінченко буде задіяний у вашому блоці чи піде на вибори окремо?

– Я б мріяла про те, щоб Олександр Зінченко пішов на вибори разом з нашою політичною силою. Але, наскільки я знаю, Олександр Олексійович ще не визначився. Хоча нашу пропозицію він уже має.

– Зінченко узгоджував свої дії перед відомою скандальною прес–конференцією? Наскільки я знаю, у вас була тривала зустріч за два дні до того?

– Ні, у мене не було за два до того тривалої зустрічі. Й узагалі, я переконувала Олександра Олексійовича не подавати у відставку і спробувати щось змінити, знаходячись при владі. Бо там значно більше можливостей у людини.

Тому я сама ніколи б не зробила такого кроку, як самій піти у відставку. Але сьогодні, аналізуючи ті події – чесно кажучи, слава Богу, що у нас в Україні є Олександр Зінченко. Бо не дай Боже, якби ми призвичаїлися до того, що хлопці в оточенні президента знову хотіли зробити акціонерне товариство з України. Я йому вдячна як громадянка – я навряд чи була б здатна на такий крок.

– Ситуацію в Україні у Росії намагаються показати як кризу помаранчевих подій та ілюстрацію для тези, що революції ні до чого доброго не призводять. Ви не відчуваєте, що можете у цьому підігравати?

– Ставити підсумки, що дала помаранчева революція, можна буде тільки після парламентських виборів, коли сформується більшість і коаліційний уряд. І цей уряд дасть Бог, буде продовжувати справу, яку замовили на помаранчевому і блакитному майданах. Бо люди виходили за себе, а не за політиків.

– Ваш прогноз на вибори, скільки набере мега–блок Юлії Тимошенко? Тільки не кажіть – "хочу якнайбільше". Назвіть цифру. Ну – 40 відсотків чи 30 чи 20?

– Хто б про мене що не говорив, я не можу говорити такі волюнтаристські прогнози! (Сміється.)

– Але ціну Криворіжсталі ви ж наважилися прогнозувати?

– Так. І якщо там не буде корупції – вона буде такою, як я кажу.

– А тепер спрогнозуйте свій результат на виборах?

– Думаю, він буде вражаючий!

– Чи на парламентські вибори ви йдете в тому ж іміджі? Коса залишається?

– Це не є імідж! Це я! Мені здається, ви багато уваги приділяєте технологіям. Я не збираюся змінювати ні свої думки, ні свій вигляд.

З 1997 РОКУ Я АБСОЛЮТНО НЕ МАЮ НІЯКОГО ВІДНОШЕННЯ ДО "ЄЕСУ"

– Чи дійсно в схемі постачання туркменського газу до України через "РосУкрЕнерго" є фінансовий інтерес особисто президента.

Біля кабінету Тимошенко: подарунок часів ЄЕСУ

– Я відчуваю дуже велику відповідальність за кожне своє слово. Тому, не займаючись слідчими діями, я не можу кидати обвинувачення, як це роблять інші політики. Я просто думаю, що в системі забезпечення України газом є дуже великі ризики, і вони пов’язані з роботою "РосУкрЕнерго".

– Якщо там є чиїсь приватні інтереси, то чиї?

– Море приватних інтересів. Але, я думаю, всі документи є в прокуратурі та СБУ. Я не хочу запобігати слідству.

– Якщо голова СБУ є людиною Порошенка, як про це кажуть, то яким чином ця справа може бути розслідувана?

– Я думаю, що все, що відбувається з зайняттям певних посад, є тимчасовим. І я просто по–дружньому порадила би президенту прибрати цю комбінацію з "Нафтогазу України".

– Що ви відчули, коли президент сказав у інтерв’ю, що через партнерство з вами на його адресу лунало багато критики і що всі, хто стояли з ним поруч на Майдані, через якийсь час покращували свій рейтинг?

– Будь–якій людині, коли вона досягає успіху, слід цінити тих людей, які допомагали на цьому важкому шляху... Такі оцінки навіть для тих, хто стояв з ним на майдані, також говорять про певну невдячність і людям, і обставинам, які сприяли тому, щоб президент Віктор Ющенко міг керувати державою. Чоловіки, навіть якщо вони політики, мають спробувати залишитися моральними людьми. І, як мінімум, джентльменами.

– Ющенко ще згадував справу про списання 8 мільярдів боргів "Єдиних енергетичних систем України". Ви кажете, що це було зроблено за рішеннями суду. Коли вони були ухвалені?

– Половина рішень була прийнята за часів Кучми з великими репресіями по відношенню до суддів, і половина рішень була прийнята в післякучмовський період. Мені здається, рішення суду треба виконувати всім. Я дійсно з 1997 року абсолютно не маю ніякого відношення до "ЄЕСУ". Це мертва організація, яка не має ніякого шансу на життя. І в мої цілі не входить її реанімація. Бізнес з мого життя пішов давно і однозначно.

– Як у "ЄЕСУ" опинилися векселі "Нафтогазу" для погашення боргів перед Міноборони Росії, про що стверджував голова компанії Олексій Івченко?

– Я не знаю, про що він говорить. Об’єктивно не знаю! І не ставлю собі мети розібратися. Бо ці хлопці мають сумбур в голові, такий саме сумбур у них в роботі. І такий же сумбур у викладенні своєї позиції. Я навіть не звертаю увагу на такі незначні заяви...

КРІМ БРЯЦАННЯ ЯЗИКОМ "ЗАМАХИ" НА МЕНЕ НІЧИМ НЕ ЗАКІНЧАТЬСЯ

– Історія з Березовським: в ефірі ICTV він сказав, що знає вас довго і навіть захоплюється вами. Коли ви з ним познайомилися і яка історія ваших відносин?

– Це ще з часів, коли він був виконавчим секретарем СНД, офіційним політиком... У мене не було з ним ні бізнес-, ні політичних справ. Мені приємно, що він дає високі оцінки, бо в нього є час спостерігати...

– Але Давид Жванія каже, що гроші Березовський давав під ваше ім'я, а не під їхнє...

– Будь–яка тверезомисляча людина розуміє, що це були не президентські вибори Тимошенко. І навіть якщо б я захотіла зібрати під свої ім'я гроші, навряд хтось би їх дав. З іншого боку, мені дуже подобається, як це оцінив один з наших політичних партнерів. Він сказав: "Коли нормальним людям страшно, вони кричать "мама!" А коли погано нашоукраїнцям, вони кричать "Тимошенко!". По поводу і без нього. Тому їм треба навчитися жити без мене. (Сміється.)

– У вас немає авторського права на використання свого імені?

– Сподіваюся, що є. Але якщо їм так легше, коли їх хапають за руку, кричати "Тимошенко!" – я не заперечую.

– Ви були другою особою у виборчій кампанії Ющенка. І ви не можете не знати, давав Березовський гроші чи ні?!

– Я знаю, що у Жванії та Безсмертного були дуже тісні відносини з Березовським. Вони неодноразово їздили туди на переговори. Але якщо ви згадаєте, я в штабі не працювала жодного дня. Це був момент, коли президент дуже сильно захворів – і я вимушена була проводити виборчий тур за нього.

– І у вас ще яйцем у Конотопі кинули...

– Не одним! (Сміється.) Я жодного дня не проводила в штабі. Фінансами займався Третьяков і ніхто не був долучений до цих процесів. І я не знаю, хто і як фінансував вибори.

– Як загалом пояснити активізацію Березовського на цій темі?

– Я можу долучитися до думки Давида Жванії. Команда Віктора Андрійовича Ющенка обійшлася дуже жорстко не тільки зі своїми політичними партнерами, але так само нечесно і з тими, хто допомагав помаранчевій революції.

– В чому ця нечесність полягала?

– Якщо вірити Березовському, то він допомагав подіям революції. Думаю, могли існувати якісь домовленості, які не були виконані. Але я прогнозую це як політолог. З іншого боку, Борис Березовський живе своїм досить цікавим життям. Не він же звертався і надав цю інформацію про рахунки, а його просто дьорнули за вуса і запитали. І він сказав.

– Ви з ним зустрічалися в Лондоні?

– Ніколи. Це легко перевірити, бо, думаю, багато спецслужб не спускають з Березовського очей.

– Минулого тижня ваш заступник Михайло Бродський заявив з посиланням на Березовського, що на вас готували замахи, зокрема, той же Жванія з Безсмертним? Чи попереджав вас тоді Березовський?

– Мене про це попереджають щотижня. Замахи стали невід'ємною частиною мого життя. Але я вірю, що жоден з них не реалізується.

– Це справжні замахи?

– Думаю, кішка тонка крім бряцання язиком довести їм справу до кінця.

Я ТЕРМІНОВО ЇДУ В РЕГІОНИ

– Якщо ви ідете на вибори, щоб перемогти, для цього треба створити коаліцію. Очевидно, це доведеться робити з найпотужнішими фракціями, серед яких буде і "Народний Союз Наша Україна". Зрозуміло, що вони будуть висувати своїх міністрів. І як тепер ви зможете співіснувати з тим же Жванією, який багато чого порозповідав неприємного для вас?

– Я дуже сподіваюся, що в новому уряді після парламентських не буде людей, у яких не співпадають світогляди, які прийшли зробити на політиці свій бізнес. Я не виключаю, що вони можуть бути в списках. Якщо бізнес в нормальному дозованому вигляді присутній в парламенті, це дає врахувати їх погляд при напрацюванні законів. В цьому я не бачу катастрофу. Але я бачу катастрофу, коли бізнесмени приходять на виконавчі посади, не залишаючи бізнес.

Мені важливо, щоб моїм політичним партнером був народ України. Без посередництва. Я відразу після того, як визначиться ситуація з політичною кризою, я просто терміново їду в регіони. І мене ніхто в Києві не побачить аж до виборів!

– Що ви маєте на увазі під словами "визначиться ситуація з політичною кризою"?

– В Україні немає уряду. Якщо він буде сформований, я відразу вирушаю в тур. Якщо уряд не з'явиться, то треба буде пропонувати якість стабілізаційні дії, і я буду учасником всіх цих процесів.

– Ви не виключаєте повернення в уряд ще до парламентських виборів? Це те, про що писала в останньому числі "Дзеркала тижня" Юлія Мостова – взяти і відіграти ситуацію назад, скасувати указ про відставку Кабміну?

– Для того, щоб стабільність в Україні народилася, я готова обговорити будь–які красиві варіанти.

– Чи правда, що зараз з вами зблизився генпрокурор Піскун? Раніше у вас був з ним відкритий конфлікт, згадати лише історію з дорогим годинником "Вашерон Константин", коли ви вхопили його за руку прямо в парламенті. Потім він, як каже, слухав вас на Майдані та очищався. А зараз в останні місяці ви уже з ним були однодумці?

– Я можу говорити лише як споживач роботи Генпрокуратури на посаді прем’єр–міністра. Все, що ми робили за допомогою Генпрокуратури – аналізували стан справ з особливо нечесно приватизованими об’єктами, ухиляння від сплати податків через офшорні зони, виявляли паразитування на державних фінансах – прокуратура була для мене дуже надійною опорою в очищенні суспільства.

І генеральний прокурор, і його заступник Тетяна Корнякова, яка була закріплена для роботи в уряді, показала унікальний результат, як може працювати людина для національних інтересів України.

– Давайте парі, що Піскун буде у вашому виборчому списку?! Ви кажете, що не буде, а я – що буде?

– Треба просто буде подивитися, як складатимуться політичні обставини. В списку будуть всі люди, які готові будувати чесну Україну.

– Ви під час нічних переговорів напередодні відставки казали, що Піскун буде у вашому списку?

– Я тільки один раз вночі проводила переговори, коли президент подав пропозиції щоб зберегтися уряду. А так вночі я або працювала в уряді, або спала. І ніяких кулуарних переговорів не проводила.

– Під час тієї ночі?

– Під час тієї ночі я для себе ухвалила рішення, що в політиці повинні залишатися не тільки крісла, але і мораль. А про списки ніхто не говорив.

ДЕКЛАРАЦІЯ МОГО ЧОЛОВІКА ЗА 2005 РІК ДАСТЬ ВІДПОВІДІ НА ВСІ ПИТАННЯ

– Питання про ваші гроші: де ви їх зберігаєте, якщо ви кажете, що вони є, але при цьому вони не відображені в декларації про прибутки ні в розділі акції підприємств, ні рахунки в банку, ні цінні папери?

– Вони сьогодні вкладені в бізнес мого чоловіка.

– Станом на минулий рік, за який ви показали декларацію, ваш чоловік бізнесом не займався.

– Як правило, це були обігові кошти підприємств, які працювали. І там не настільки багато грошей, щоб про це говорити. Це суми, зрозумілі для кожного пересічного громадянина Україна.

– Але…

– Все, що потрібно читати – ви можете прочитати в моїй декларації.

– Такі питання особистих фінансів перших осіб – це одна з причин нинішньої кризи. Якщо ми кажемо, що в політиці ми чесні, то вказуємо всі свої статки в декларації. Коли Юлія Тимошенко вказує 60 тисяч гривень і квартиру в Дніпропетровську площею 32 квадратних метри, а у чоловіка на рахунку три тисячі доларів – то у це складно повірити. І ви потім виходите на прес–конференцію і кажете: так, у мене є гроші, зароблені в ЄЕСУ…

– Я не сказала "в ЄЕСУ". Я сказала, що ми займалися бізнесом багато років, і це трансформувалося в бізнес, яким займається мій чоловік. Крапка! Мені нема чого до цього додати!

– Чому ви не дасте відповідь, яка б зняла питання раз і назавжди?

– Думаю, декларація мого чоловіка за 2005 рік дасть відповідь на це питання.

– Чи є ваша донька акціонером якихось підприємств?

– Вона самостійна доросла людина, і я буду вітати, якщо вона займатиметься бізнесом.

– Те, що кажуть, що вона є власником гранітного кар’єру – це правда чи ні?

– Всі питання, які вона хоче висвітлювати – вона буде висвітлювати. І я б хотіла, щоб члени моєї родини мали можливість спокійно жити і займатися бізнесом.

– Чи правда, що однією з претензій, яка спричинила нинішню кризу, були звинувачення оточення Ющенка на вашу адресу, що скандал з сином президента був організований вами?

– Я в таких випадках згадую не дуже приємне українське прислів’я: хто у всьому винен? Невістка.

– Я знаю, що ви не до чого у цій історії. Але чи звучав такий аргумент?

– Ні. Але я втомилася бути невісткою. Я хочу, щоб президент подивився, що у нього є багато "синів" у лапках, яких треба адекватно оцінити. Я маю на увазі не Андрія, а президентське оточення.



powered by lun.ua
Порахувати українців. Як проходитиме перепис населення-2020?
Facebook відповідає на незручні запитання. Про підслуховування, перегляд повідомлень і використання особистих даних
СЕО Satalia Даніель Хульм: Супеpінтелект може бути останнім, що створить людство
Ще один Орбан: як корупційні скандали скинули румунський уряд
Усі публікації