Загрози втрати Євробачення та Суспільного. Чи уникне їх Україна

Середа, 16 листопада 2016, 12:01

Заява гендиректора НТКУ Зураба Аласанії про звільнення "за власним бажанням" шокувала медійну спільноту. Багато хто покладав на нього надії у реформі державного телеканалу, більш відомого ще з радянських часів як УТ-1, на "український BBC".

Це звільнення виявило одразу три проблеми, з якими може зіштовхнутися найближчим часом Україна та медіаспільнота.

Перша – можлива втрата права на проведення Євробачення-2017. Аласанія вказував на 2-місячне відставання від графіку підготовку.

Нині керівництво НТКУ запевняє: загрозу вдалося ліквідувати. Якщо ще місяць тому європейці готові були показати Києву червону картку, то нині – жовто-зелену.

Друга – зрив реального створення Суспільного телебачення (НТСУ). Старт суспільного мовлення запланований на початок 2017-го. Реформа державного телеканалу мала б в перспективі змінити інформаційний простір країни, оздоровити його.

Проте з підготовкою відповідних документів виникли зволікання. Та й фінансування на законодавчо закріпленому рівні (0,2% видатків держбюджету попереднього року, тобто 1,2-1,3 мільярдів гривень на 2017 рік) кабмін не поспішає вносити до державного бюджету на наступний рік.

Читайте також
Третя – можливе знищення острівця свободи слова на українському телебаченні. На державному телеканалі виходить одразу три проекти журналістських розслідувань. Фігурантами матеріалів є найвищі посадовці включно з президентом. Жоден інший телеканал дозволити собі подібного не може. Тож є багато охочих у владі відібрати у журналістів можливість виходити в ефір на всю країну.

Українська правда з'ясувала, наскільки серйозні ці ризики.

Пожежне Євробачення

Українці ще не відійшли від ейфорії через перемогу Джамали на Євробаченні-2016, а в уряді вже почали думати, як приймати пісенний конкурс.

Майже одразу у колонці на Економічній правді з промовистим заголовком "Навіщо нам Євробачення" міністр фінансів Олександр Данилюк вказав на можливий завеликий бюджет Євробачення-2017 – 1 мільярд гривень. І так м'яко натякнув на можливість передати право на проведення конкурсу іншій країні. Також Данилюк заявив про створення проектного офісу при кабміні, який би займався підготовкою конкурсу.

Пізніше міністр фінансів казав про залучення донорських коштів на проведення Євробачення, а міністр культури Євген Нищук переконував, що кошти з держбюджету залучатися взагалі не будуть.

На практиці вийшло все геть інакше.

 
rbc.ua

У вересні з проекту бюджету-2017 стало зрозуміло, що уряд таки вирішив виділити на Євробачення 450 мільйонів гривень державних грошей.

Ця сума хоч і йде окремим рядком у проекті бюджету, але в Мінфіні її автоматично рахують як такі, що виділяються на потреби Суспільного телеканалу, який буде організатором пісенного конкурсу. На відповідну суму зменшили інший рядок проекту держбюджету – фінансова підтримка НТСУ. Це одразу зменшило фінансування Суспільного на третину.

Замість проектного офісу уряд ще в червні створив Оргкомітет Євробачення-2017. До нього увійшли переважно чиновники. Одразу після звільнення Аласанія у коментарі УП назвав цей Оргкомітет непрацездатним, політичним. І, за його словами, це стало однією з причин, чому відставання від графіку підготовки до Євробачення на початок листопада складало 2 місяці.

Чому попри попередні заяви усю відповідальність за підготовку попри попередні заяви уряд переклав на НТКУ, пояснити в Мінфіні автору не змогли.

Натомість міністр інформаційної політики Юрій Стець розповів: Національна телекомпанія є структурою, яка має проводити Євробачення в Києві. Це є функцією і місією НТКУ. Стець не погодився, що уряд переклав відповідальність з умовного "проектного офісу" на НТКУ.

– У всіх країнах Євробачення проводять суспільні телекомпанії, вони є членами Європейської мовної спілки (ЄМС), – нагадала голова комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар. – Оскільки ж у нас проходить процес трансформації (НТКУ перетворюється на НСКУ), то ніби Євробаченням-2017 мало займатися Держкомтелерадіо. У нас же, в силу багатьох причин, зокрема, через складнощі з тендерами, усі хочуть спихнути це на когось іншого.

Тут вже й Аласанія додає, що було б ідеально, якби Євробаченням займався проектний офіс при кабміні. Бо цьому офісу легше проводити усі процедури через уряд. Щоправда, для цього потрібно отримати згоду ЄМС.

А так керівникові НТКУ довелося зіштовхнутися з юридичними перепонами. Провести в законні терміни тендери під Євробачення фактично нереально. Провести їх за своїм підписом – це означає наразитися на кримінальну відповідальність за недотримання процедур.

 
Робоча нарада за участю представників Європейської мовної спілки (ЄМС) та НТКУ, присвячена проведенню Євробачення-2017 року в Україні. Київ, 1 червня

Так ризикувати Аласанія не захотів. Він звільнився і зробив гучну заяву – Євробачення в Україні під загрозою.

Подібні заяви нанесли репутаційну шкоду, кажуть нині в керівництві НТКУ та київська влада. Довелося докласти зусиль, щоб переконати європейців, що Україна надолужить втрачене. І вже провела певну роботу для виправлення ситуації.

– За місяць держава зробила колосальний прорив, – розповідає УП перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін. – Кабмін ухвалив три постанови, а в Раді з'явився законопроект щодо змін правил проведення тендерів в окремих випадках, як-от з Євробаченням. Тож минулого тижня Наглядова рада Євробачення-2017 поїхала з Києва з позитивним настроєм.

Однак розслаблятися поки що зарано. Остаточне рішення, чи проводити Євробачення-2017 у Києві, Європейська мовна спілка має ухвалити у грудні.

Минулого тижня Міжнародний виставковий центр, який є основною локацією Євробачення, повідомив, що досі не розпочав підготовку до конкурсу – адже так і не отримав технічне завдання. У НТКУ це пояснюють тим, що ще не визначилися з творчою концепцією Євробачення.

15 листопада в НТКУ підвели лише проміжні підсумки відповідного конкурсу. На цьому етапі з 11 креативних агенцій відібрали 5 і надали їм час до наступного тижня для вдосконалення концепцій.

Презентувати ідеї переможця включно зі слоганом та логотипом Євробачення-2017 НТКУ обіцяє на початку грудня.

Також триває конкурс концепцій дизайну сцени Євробачення-2017. Свої роботи подали 4 компанії.

Немає грошей – немає реформи

Уже за кілька годин після оприлюднення заяви про звільнення у Києві зібралися журналісти, громадські активісти та депутати-медійники. Зустрілися, щоб визначитися, як реагувати.

За словами журналіста Дмитра Гнапа, розглядали 2 варіанти розвитку подій.

Перший – просити Аласанію залишитися, бо його відхід буде програшем прихильників запуску суспільного телебачення. Якщо на посаду керівника НТКУ прийде мерзенна людина, існує загроза розвалювання усіх напрацювань щодо запуску Суспільного.

Другий – Зурабу варто піти. Бо реформу гальмують та перекривають кисень через його стійку позицію проти будь-якого тиску. Але, за цим задумом, піти Аласанія мав би під певні гарантії, що реформу суспільного мовлення доведуть до кінця.

У результаті Аласанія підтвердив своє бажання звільнитися. А на зустрічі вирішили створити коаліцію "За суспільне мовлення". І висунули кілька вимог до влади.

 
Журналісти, громадські активісти та депутати-медійники створити коаліцію "За суспільне мовлення"
FB Світлани Заліщук

Основна – припинити саботаж реформи суспільного мовлення.

– Саботує уряд, – розповів УП одразу після зустрічі журналіст Гнап. – Гроші системно не виділяються, не проходить реєстрація документів, процес застряг в міністерствах. Гальмують та саботують чиновники нижньої та середньої ланки. Але відбувається це за погодженням або за вказівками вищої ланки керівників міністерств та уряду.

З цим не погоджується Стець, якого Прем'єр Володимир Гройсман призначив відповідальним за вирішення проблем навколо запуску суспільного мовлення. Міністр переконує, що вже після першого ознайомлення з усіма документами побачив не саботаж, а бюрократичні перепони.

– Я не знайшов там саботажу. Але певна кількість документів могла би проходити набагато швидше. Це бюрократична історія, яка є наслідком нашої совдепівської системи. Будь-який клерк, наприклад, вважає за потрібне внести якісь свої поправки в якесь рішення. Це означає, що ці поправки треба розглянути й або врахувати, або не врахувати. Тобто документ повертається до першоджерела. Таких історій дуже багато. І поправки вносили навіть ті люди, які взагалі не компетентні у речах, – каже Стець.

Минулого тижня відбулася велика нарада усіх зацікавлених сторін у створенні суспільного мовника. Одразу кілька учасників цієї зустрічі запевнили УП, що результатом залишилися задоволені. Нібито надалі документи пройдуть за планом, і в грудні будуть повністю готові.

Ключовим питанням, на яке звертає увагу Харебін, залишається надання Суспільному неприбуткового статусу. У Статуті НСТУ має з'явитися відповідна згадка, над якою працюють Мінфін та Державна фіскальна служба.

Але справжнє ставлення влади до запуску Суспільного варто шукати в іншому документі – проекті бюджету-2017. На підтримку НСТУ мала б іти сума на рівні 1,2-1,3 мільярдів гривень, як того вимагає закон "Про Суспільне телебачення та радіомовлення".

У серпні голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко розповідав, що Мінфін погоджувався дати на Суспільне мовлення лише 700 мільйонів гривень. Натомість у вересні, коли проект бюджету надійшов до ВР, у ньому було вже 900 мільйонів на підтримку НСТУ. Щоправда, з них лише 23 мільйони гривень – видатки розвитку.

З таким бюджетом ніякого Суспільного не буде.

 

У доопрацьованому проекті бюджеті уряд збільшив видатки на суспільне на 73 мільйони гривень. Аласанія пов'язав це зі своїм звільненням

Перший:UA

У цьому контексті один з депутатів БПП вказував на слабкі менеджерські якості Аласанії. Мовляв, він, як гендиректор НТКУ, не зміг домовитися про збільшення видатків на Суспільне.

Про проблему в комунікаціях з представниками влади відверто говорив і сам Аласанія. Тільки причину називав дещо іншу: не виконував забаганки політиків щодо того, що і як показувати в ефірі телеканалу. "Я не чую їх, отже, вони не хочуть чути мене".

У доопрацьованому проекті бюджеті уряд збільшив видатки на суспільне на 73 мільйони гривень.

Аласанія пов'язав це зі своїм звільненням. Але Харебін назвав іншу причину – збільшення мінімальної зарплати до 3200 гривень. Через це відбулося технічне перерахування видатків на Суспільне.

Збільшення суми до 1,3 мільярдів знову заблокував Мінфін. В уряді пообіцяли додати грошей наступного року під час перегляду бюджету. Зокрема, за рахунок запланованих надходжень від проведення Євробачення.

Прихильники запуску Суспільного не втрачають надії ще до ухвалення бюджету-2017 внести в нього повне фінансування. Але вибити додатково 300 мільйонів гривень у Раді навряд чи вдасться.

Тиск на незалежне мовлення

Чи не в кожній політичній сили є особи, які незадоволені незалежною редакційною політикою НТКУ. За 2,5 роки на чолі державного телеканалу Аласанії довелося неодноразово чути вимоги та закиди на свою адресу. Це були як публічні кампанії, так і не публічні.

Навесні він відмовився давати в ефір ювілейний концерт Оксани Білозір. Нібито керівник НТКУ погоджувався транслювати виключно пісні без привітань політиків. Через це отримав порцію критики зірок естради. Нині Білозір каже, що тоді залишилася задоволеною:

– Яке то має значення, що Аласанія відмовився показувати мій концерт? Мене показали усі канали, які в Україні є. Тому я залишилася задоволеною. Але не знаю, як він.

У квітні 2016-го через Аласанію стався конфлікт у Національній спілці журналістів України. Пленум НСЖУ ухвалив рішення звернутися до прем'єра ініціювати звільнення керівника державного телеканалу. Але керівники отримали спротив членів організації. Журналісти влаштували флешмоб у ФБ: відправите звернення – вийдемо з НСЖУ.

А от порахувати непублічні випадки тиску на Аласанію неможливо. Сам він в інтерв'ю УП розповів, що чи не всі прес-служби політиків намагалися тиснути на нього.

Найбільше ворогів було у проектів журналістських розслідувань, які виходять на "UA:Перший".

 
"Покоління", Берлин, вересень 2014 г. Мустафа Найем, Дмитро Гнап, Єгор Соболєв и Зураб Аласанія 
FB МустафИ Найема

Так, ведуча проекту "Схеми. Корупція в деталях" на своїй сторінці у ФБ так відреагувала на звільнення Аласанії:

"Наша програма – про високопосадову політичну корупцію. У ній часто лунає прізвище президента, прем'єра, їхніх соратників та опонентів. Тому ворогів у програми на найвищих рівнях влади було багато з перших випусків. Весь удар протягом 2 років Зураб тримав на собі… Через принциповість Зураба, зокрема й у цьому питанні – він став занадто незручною людиною для влади".

А журналіст проекту "Слідство.Інфо" Дмитро Гнап згадує сюжет, який вони робили про офшори Петра Порошенка. Каже: Адміністрація президента невдоволена, що подібні матеріали виходять в ефір національного телеканалу. Журналістам з цього приводу ніхто не телефонує, бо бояться, що розслідувачі зафіксують подібні розмови та оприлюднять. А от Аласанія, за словами Гнапа, постійно розповідав, що йому телефонують і тиснуть.

На закиди щодо тиску на журналістів або керівників каналу відреагував екс-радник Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Антон Геращенко. В ефірі "UA:Перший" демонструвався сюжет, в якому нібито син міністра домовлявся про продаж відомству рюкзаки.

– Людина, яка каже про телефонні дзвінки та тиск, має це підтвердити. Наприклад, роздруківкою: хто й коли телефонував. Якщо цього немає, то така людина або бреше, або каже правду, але боїться, – сказав у коментарях УП Геращенко.

Про неможливість тиску на телеканали з боку АП запевнила багаторічний прес-секретар Петра Порошенка, депутат БПП Ірина Фріз:

– Коли у 2014-му році я очолила управління з інформаційної політики Адміністрації президента, мною були закладені певні стандарти для співпраці з редакторами, журналістами та медіа. Жодного разу ані тоді, ані зараз, у цьому я переконана, прямих вказівок пану Аласанії від управління інформаційної політики не поступало.

Якщо він говорить про інше, то я можу вийти в прямий ефір – і хай скаже, хто на нього тиснув. Я переконана, що такого з боку управління інформаційної політики бути не може.

Геть з іншого боку роботу з журналістами команди Порошенка знає нардеп Єгор Соболєв. Свого часу він працював журналістом "5 каналу", який належить президенту України.

– Я працював з Петром Порошенком безпосередньо. Я пам'ятаю, колись я був в студії як ведучий, і до мене зайшов Олександр Народецький (на той час шеф-редактор "5 каналу" – ред.), протягнув слухавку і сказав: це – Порошенко. Він намагався прямо по ходу новин впливати на те, що я розповідав. З того часу, боюсь, він змінився в гірший бік. Петра Олексійовича, здається, президентство остаточно зіпсувало.

Уже після звільнення Аласанії на каналі вийшло чергове розслідування, фігурантом якого став Порошенко. Журналісти знайшли на іспанському березі віллу, яку президент не зазначив у своїй електронній декларації.

Тимчасовий керівник НТКУ запевнив УП, що ані з цього приводу, ані з іншого йому ніхто не телефонував.

Чи втримається острівець свободи слова?

Наведена вище інформація – лише частина великої картини під назвою "Як влада працює з незалежними журналістами".

Якщо раніше влада використовувала темники, а політики джинсу, – то сьогодні небагатьох наявних журналістів-розслідувачів хочуть прибрати з ефіру шляхом недофінансування Суспільного телеканалу.

Журналіст Дмитро Гнап згадує: коли запускали проект "Слідство.Інфо", готові були віддавати програми будь якому каналу безкоштовно. Єдина вимога – залишити логотип проекту.

 
Журналісти проекту "Слідство.Інфо" Дмитро Гнап та Ганна Бабінець

Про такі умови всі керівники національних каналів знали. Але ніхто не захотів брати готовий продукт: ані Інтер, ані "1+1", ані канали Пінчука, ані "5 канал". Олігархи не хочуть співпрацювати з журналістами-розслідувачами. Бо це неодмінно призведе до сварок з президентом.

– Тому кілька проектів розслідувань збилися на державному телеканалі, "наче в рукавичку як у казці", – пояснює Гнап. – Суспільний телеканал може залишитися чи не єдиним національним телемайданчиком свободи слова для незалежних журналістів.

Після звільнення Аласанії для "Слідство.Інфо" є загроза втратити ефір на Суспільному. Адже на початку наступного року постане питання про продовження угоди про співпрацю – і не факт, що новий керівник телеканалу захоче пролонгувати договір.

Ще донедавна один з кандидатів у наступники Аласанії називали Вадима Денисенка. Нібито його призначення лобіював Гройсман. Але прем'єру довелося відмовитися від цієї ідеї після створення коаліції "За суспільне мовлення", каже один з депутатів "Народного фронту".

Сам Денисенко спростовує, що його готували на керівника національного телеканалу й одночасно дає сигнал журналістам:

– Три проекти журналістських розслідувань на одному телеканалі – забагато. Я б пропонував залишити одну програму. Це позитивно вплинуло б на рейтинги телеканалу.

Створення суспільного мовника є зобов'язанням України перед Радою Європи. Щоправда, нині це питання не стоїть у фокусі європейців, каже УП нардеп БПП, керівник української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв.

Тож чергове перенесення запуску Суспільного ТБ офіційному Києву нічим не загрожуватиме.

Європейці ж мають надію, що українські політики виправдають свої заяви і виконають зобов'язання. За словами прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давіда Стуліка, суспільне мовлення запроваджується в інтересах українців, це є основою демократії. Тож цьому процесу не повинно бути опору.

Не має сумніву у створенні суспільного телебачення й сам Аласанія.

Щоправда, додає: створення це лише формальна частина, зміст – в економіці. Не буде бюджету – не буде й сенсу займатися суспільним мовленням.

Якщо ж держава виділить гроші для нормального розвитку незалежного Суспільного, то Аласанія готовий брати участь у конкурсі на керівника НСТУ.

Олексій Братущак

powered by lun.ua
Головне на Українській правді