Батя без пам'яті: про що "забув" і що "згадав" Янукович на допиті

Роман РоманюкRoman Romaniuk, Роман КравецьRoman Kravets
ТАСС
43344 перегляди
Вівторок, 29 листопада 2016, 13:47

Зранку понеділка біля будівлі Святошинського райсуду Києва було людно. Працівники поліції припарковували автомобілі й патрулювали перед входом.

Компанію їм складали оператори та журналісти, які включалися на прямі ефіри та записували стендапи з вулиці.

Довга черга з людей вишикувалась і всередині суду. Усі намагалися потрапити у залу №3 на першому поверсі.

Саме в ній мали проводили допит колишнього українського президента Віктора Януковича.

Правоохоронці пропускали всередину лише операторів, які мали транслювати це дійство онлайн. Усіх решту попросили до маленької зали з плазмовим екраном, на якому транслювався весь перебіг судового засідання.

Серед цього натовпу сновигав радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк. Він зазирав у різні кутки й "перевіряв порядок".

"Ну як це, допитувати Януковича "у якості свідка"? Він має бути підозрюваним",– обурювався він кореспонденту УП.

Схожої думки були й поранені під час подій на Майдані та родичі Небесної сотні. За годину до початку допиту вони зібралися перед будівлею суду з аркушами паперу в руках, на яких було написано "Вимагаю: зека – на нари!"

 

До Святошинського райсуду обіцяли прибути також представники "Правого сектору".

25 листопада вони блокували виїзд з Лук'янівського СІЗО, через що обвинувачуваних "беркутівців" не привезли до суду, і Януковичу довелося їхати з Ростова недопитаним.

Однак у понеділок цих активістів ПС помітно не було.

Ближче до початку відеодопиту до суду почали прибувати прокурори: Яніс Сімонов та Олексій Донський, який згодом ставитиме незручні запитання екс-президенту.

Після них в суд зайшли присяжні та судді. Головуючий суддя Сергій Дячук – статурний чоловік, з акуратною борідкою і міцним голосом. Своєю зовнішністю він нагадує класичного суддю з американського вестерна.

За кілька хвилин до початку засідання прес-секретар генерального прокурора Лариса Сарган написала у соцмережах, що Юрій Луценко також буде присутній у суді.

Рівно о 13.00 його автомобіль заїхав у бокові ворота суду. Але для чого генпрокурор приїхав, ніхто не знав.

 

Тим часом Дячук відкрив засідання й почав встановлювати з'єднання з обласним судом Ростова.

За кілька секунд проектор вивів на великий екран зображення сконцентрованого і серйозного Януковича.

По залі пішов притишений невдоволений гул.

Суд вирішив, що захист і обвинувачення отримають по годині на допит президента-втікача, і прокурор Донський одразу попросив про перерву. Представники ГПУ вирішили узгодити стратегію допиту.

Однак поки прокурори радились, на сцені цього "театру" несподівано з'явився їхній шеф Юрій Луценко.

До цього він тихо сидів із якоюсь папкою на першій лавці, але тільки-но суд оголосив перерву, генпрокурор заговорив.

"Як генеральний прокурор я звертаюся до Януковича Віктора Федоровича у відповідності до вимог статей 111 і 278 і глави 11 Кримінально-процесуального кодексу й повідомляю, що ви, Янукович Віктор Федорович, підозрюєтеся у вчиненні державної зради, пособництва представникам владі Російської Федерації в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України, порушення порядку, установленого Конституцією України, та ведення агресивної війни", – заявив Луценко.

Читайте також
Підозра Януковичу у державній зраді. ПОВНИЙ ДОКУМЕНТ
Рівним обуреним голосом генпрокурор зачитував звинувачення Януковичу. Але чи чув Луценка адресат його послання, ніхто не знав – щойно він почав говорити, трансляція з Ростова зникла.

"А тепер не як генеральний прокурор. Я звинувачую Януковича як українець у тому, що він відкрив двері агресивній війні проти нашої держави. У тому, що він зруйнував суверенітет держави, якій присягав на Конституції. У тому, що в результаті було вбито 2.263 військовослужбовців України, 8.394 – поранено, 1 мільйон 700 тисяч біженців… На все настане час розплати ", – заявив Луценко і пішов із зали суду.


"У мене є довідка, що з'єднання було, і Янукович чув підозру", – запевняв Луценко журналістів, залишаючи будівлю суду.

Крім того, він натякнув, що головному "спасатєлю України в Москві" Миколі Азарову теж варто уникати навіть віртуальних зустрічей з представниками ГПУ, бо така ж підозра готується і йому.

Після перерви у судовому засіданні Янукович знову з'явився на екранах.

Ніхто не міг зрозуміти, чи знав він, що його щойно звинуватили у держзраді. Але кількаразове згадування "радикала Луценка" в ході допиту натякало, що звинувачення у державній зраді він все ж таки почув.

– Ваша національність? – запитував суддя.

– Українець, – відповів колишній президент.

– Чи притягалися ви раніше до кримінальної відповідальності?

– Ні, – не змигнувши оком, відповів Янукович, знову "забувши" про гріхи молодості.

Після цього Янукович почав зі звичних для нього "радикалів", які "провели сплановану операцію зі зміни демократично обраного уряду", та подяки силовикам, які його "захищали".

А далі "легітимний утікач" несподівано звернув на "докази".

"Я хотів би передати Хронологію заходів, які вживав для врегулювання подій осені 2013 – зими 2014 років. Я скористався тими можливостями і тими даними, які зміг відновити у пам'яті. Якщо треба буде прокоментувати будь-який день, чи будь-який захід, я готовий буду це зробити. Особисто. Я підготував докази порушення закону і вбивств людей на Майдані під час подій 2013-2014 року. Це три томи. Десь за тиждень буде готовий четвертий, і я його передам суду",  заявив Янукович.

Захист "Беркуту" – захист Януковича

Адвокат "беркутівців" заявив, що його питання будуть стосуватись вбивств людей і подій на Майдані до 22 лютого, і почав чомусь з того, чому ж Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС.

На це питання президент-утікач охоче й розлого відповів.

За останні майже три роки життя в Росії нічим іншим, крім коментування цієї теми, йому особливо й не доводиться займатися. Але навіть попри це, нічого нового Янукович не вигадав.

 

"Уряд визначив, що Україна багато втрачає й не має ніяких компенсаторів. Ми звернулись до європейців, щоб доопрацювати й пошукати компенсатори… Ми були зорієнтовані на ринок СНД, і якщо ми не домовимось у трикутнику Україна-Росія-ЄС, то ми, як кажуть, сядемо на шпагат. Але ми не олімпійські чемпіони, щоб на шпагат сісти", – пояснював Янукович.

Загалом, починаючи з першого ж питання, захист "беркутівців" дав Януковичу кілька годин для того, щоб "пояснити свою логіку":

"…ЗМІ некоректно доводили інформацію щодо подій у Вільнюсі…

…Я весь час ішов мирним шляхом, я створював різні моделі урегулювання ситуації. А різні провокації тільки загострювали ситуацію…

…Люди, які стояли на Майдані, у цьому не винні були. А винні радикали, які ними маніпулювали. Якби не вони, то не було б ситуації такої і в Криму, не було б і на Донбасі.

…У мене не було думок щодо моєї кар'єри. У мене була одна думка і одна ціль: Я не повинен погано зробити для своєї країни і людей…

…Мій кортеж кілька разів обстрілювали… Я вважаю, що такі жахливі факти, як замах на життя глави держави, мають розслідуватись. Будь-яка влада має їх розслідувати. Інакше ми ніколи не вийдемо з цього кола…

…Це була спланована провокація. Студентів на Майдані 29 листопада уже не було, були одиниці. Але прийшли радикали, яким не сподобалось, що там відбувалось. Вони почали провокувати "Беркут". "Беркут", на мою думку, перевищив свої повноваження…

…Я від самого початку був проти застосування зброї. Я не міг таких наказів віддавати…

…Я проводив зустрічі навіть з радикалами. Я хотів їх зрозуміти. Я працював цілодобово. Ми зустрічались пізно вночі. Але мої зустрічі з лідерами опозиції приводили до того, що вони піднімали руки, мовляв, ми нічого не можемо зробити з радикалами. І після цього почались заклики на застосування зброї зі сторони Майдану. Їх робив і Юрій Луценко, який, як мені доповіли, теж в суді.

…Після підписання мирової угоди 21 лютого влада почала її виконувати... Але сталось так, що спочатку ці радикали захопили владу, будинки влади, потім вночі резиденцію в Межигір'ї. А потім підготувались, щоб нахилити населення Сходу, Півдня, яке не було згодне з тим, що відбувалось. Так і почалась війна. Але війну почала діюча влада України.

…Я казав ще на першій конференції, що не дай Бог застосовувати ваші принципи до Сходу і Донбасу, почнеться громадянська війна. Так і сталось…

…Правоохоронні органи працювали в рамках тих повноважень, які їм надані законом... Їх вбивали, їх палили, а вони робили зусилля, щоб навести порядок в Києві…

…Я нічого не чув про план проведення АТО в Києві 18 лютого…

…З Майдану ніхто не попав в уряд. Їх відкинули від цього пирога, від цього корита, як кажуть в народі..."

Часом скидалось, що це ніякий не допит, а дивна прес-конференція, організована командою "легітимного", де питання заздалегідь узгоджені, а відповіді сумлінно вивчені.

У зал для журналістів час від часу заходили прості люди, яким було цікаво почути, як там виправдовується Янукович.

"Не пам'ятаю… Радикали…"

Після двох годин "миротворця Януковича" слово для допиту перейшло до сторони обвинувачення. Журналісти жартували, що це дуже символічно, що "ростовського утікача" допитує прокурор з прізвищем Донський.

 

Питання прокурорів були більш предметними.

 Як відбувалась комунікація із керівниками силових відомств? Чи був якийсь штаб?

 Усе відбувалось у звичайному режимі. У формі телефонного опитування керівників, у будь-який час. Чи я був на роботі, чи я знаходився вночі вдома, я всім дозволяв мені телефонувати.

З 18 лютого загострилась ситуація, почалися вбивства й поранення. Що вам доповідали і як ви реагували як гарант Конституції, щоб це зупинити?

Я вживав усіх заходів у рамках Конституції. 19 лютого доручив керівнику робочої групи Клюєву прискорити пошук мирного рішення. Я провів зустріч з представниками опозиції, і ми домовились про перемир'я.

 Це були єдині заходи, яких ви вжили у зв'язку з інформацією про вогнепальні поранення і вбивства?

 Треба підняти протоколи зустрічі з опозицією і подивитись, які рішення приймались і скільки на це йшло часу…

 Чи приймали ви рішення про припинення вогню?

 Мені доповідали, що вогонь вівся з будівель, які контролювались опозицією. І давати команди, щоб припинити вогонь з цих будинків, мені не було кому…

 Слідством здобуті докази, що 18 лютого правоохоронцям видали вогнепальну зброю. Що вам відомо про це?

Мені нічого не відомо з цього питання.

І з цього моменту почалися "проблеми з пам'яттю".

Прокурори ставили конкретні запитання про те, що робив, кому телефонував і з ким говорив Янукович 20 лютого і кілька наступних днів. Але у Януковича відповідей на ці питання не знайшлось – забув.

Як ви провели ранок 20 лютого, це день, коли відбувались розстріли на Інститутській?

Мені важко відновити в пам'яті. Але нічого надзвичайного в моєму робочому дні не відбулося… Я отримав інформацію, що в Київ приїде делегація трьох міністрів з ЄС, і я в звичайному режимі готувався до цієї зустрічі…

Тим часом прокурор продовжував допит.

Звідки ви дізнались про події на Інститутській та біля Жовтневого палацу?

З різних джерел. У мене цілодобово працювала прес-служба. Коли я бачив щось важливе, то завжди уточнював. Тому, скоріш за все, я мав розмову з генпрокурором, з главою СБУ та МВС. Але о якій годині, коли, я зараз не можу згадати.

Що конкретно ви вимагали від керівників правоохоронних органів, щоб зупинити кровопролиття?

Я завжди вимагав з'ясувати, чому гинуть люди, хто це зробив. Моя вимога була тільки одна – зробити все для того, щоб зупинити кровопролиття.

Що конкретно вони мали зробити? Що ви вимагали?

Я можу вам це повторити стільки раз, скільки ви будете це запитувати. Я вимагав зупинити кровопролиття.

Далі прокурор перейшов до цікавого.

 

 Які стосунки вас пов'язували у цей час з Віктором Медведчуком?

– З Медведчуком у мене були дуже обмежені контакти. Ми зустрічались, тільки якщо він був на якихось заходах, які проводились. Особистих стосунків у нас з ним не було. Ніяких контактів не відбувалось.

 Але слідством встановлені численні телефонні контакти з номерів Медведчука – і телефоном керівника вашої охорони Кобзарем. Встановлено 54 контакти. Це було з приводу Революції Гідності?

У мене не було таких численних контактів ні з ким. У мене не було часу.

Далі прокурор Донський провів цілий каскад питань про те, кому дзвонив і про що говорив Янукович з російськими абонентами, Медведчуком, силовиками впродовж кривавих днів кінця лютого 2014-го.

Натомість на всі ці питання в Януковича була одна відповідь: "Не пам'ятаю".

У мене особистих мобільних телефонів як таких не було. Вони були завжди в моїх помічників чи охорони. Тому ці контакти, якщо й були, то я не пам'ятаю їх.

– Але це номер, з якого ви завжди телефонували вашому сину Олександру!..

"Амнезія" Януковича мала дуже специфічну властивість: він пам'ятав, скільки людей було у його кортежах і що йому казали прикордонники – але навідріз нічого не міг згадати щодо того, чому й для чого дзвонив Медведчуку, помічнику Путіна Суркову чи й самому російському президенту.

Про те, для чого 18 лютого Азаров зі своїм сином і державною охороною на чартері літав на зустріч до Путіна, і мови не було.

– Я вперше про це чую. Я за Азаровим не слідкував. Він тоді вже не працював в уряді, – заявив Янукович.

– Але ж його політ координував і супроводжував начальник вашої охорони, – не погоджувався прокурор Донський.

 Ніяких доручень я йому таких не давав.

 У ніч з 18 на 19 лютого вам двічі по спецзв'язку телефонував Путін. Можете розказати про зміст цих розмов?

 Не пам'ятаю.

Пам'ятав Янукович, і в деталях, – лише про те, як він виїхав з Києва у Харків, яка тоді була погода, як і про що він тоді говорив із Добкіним та Азаровим, навіть майже всю свою промову для "з'їзду депутатів Південного Сходу" переказав.

Зміг Янукович згадати, як його в Донецькому аеропорту намагались затримати прикордонники, як він "по дорозі" заїхав до Ахметова, і там же зустрівся зі своїми синами, як почув печальну звістку про своє відсторонення від влади, і навіть як телефонував Яценюку.

У пам'яті Януковича знайшлося місце для зведення рахунків з Льовочкіним, Тігіпком і Фірташем, довжелезної розповіді гостросюжетного трилера "доїхати із Донецька до Криму" – із засідками, кулеметами, переслідуваннями і пораненим охоронцем.

Однак уже в Криму, де мала зайти мова про "російських рятівників", – пам'ять Януковича знову давала збій.

 

На кількаразові спроби прокурора з'ясувати, як саме Янукович потрапив з півострова до Росії, – той жодного разу не відповів, нікого з російських генералів не знав, і чому йому телефонував Сурков, "не пам'ятав".

Така дивна поведінка пам'яті президента-втікача занепокоїла навіть представників Небесної сотні. Адвокат Євгенія Закревська мусила поцікавитись, чи все у Януковича гаразд.

"Чи немає у вас будь-яких хвороб, які можуть впливати на пам'ять?" –запитала адвокат.

Але головуючий дозволив Януковичу не відповідати. Все одно не згадає.

*   *   *

Після допиту прокурор Донський, який ще кілька днів тому лякався камер, гордо вийшов до журналістів на вулицю.

"Наше завдання було показати нікчемність його свідчень. Я думаю, що нам це вдалося. Звичайно, що я не задоволений допитом, тому що на більшість питань він не відповів", – говорив Донський, вбраний у класичну "прокурорську" дублянку.

У залі ж суду поступово ставало порожньо.

Коли допит закінчився, чоловіки, чиї діти загинули на Майдані, вийшли на перекур.

– І як вам допит? – запитує в нього кореспондент УП.

– Я думаю, що місце в камері біля "беркутівців" йому вже зарезервоване, відповідає один із чоловіків, затягнувшись цигаркою.

– А ви вірите, що він може повернутися в Україну?

– Вірю. Але за яких обставин, складно сказати.

– Ми хочемо, щоб Януковича судили в Гаазькому суді, а не десь у Росії, – приєднується до розмови Микола Тарасюк, чий син Іван загинув на Майдані 20 лютого. – Що він у Ростові виступає? Хай в Гаазькому суді виступить, якщо він такий демократичний!

Роман Романюк, Роман Кравець, УП



powered by lun.ua
Як проголосувати не за місцем прописки і знайти себе у списку виборців?
Екскурсія Адміністрацією президента: кабінет Зеленського, безкінечні коридори та буфет
Нові правила на валютному ринку: що це значить і кого стосується
Як Філарет пішов від Епіфанія і що тепер буде з ПЦУ
Усі публікації