Як пранкери спричинили самогубство, змусили матюкатися Фіделя Кастро і встряли в гібридну війну

Пранк, або телефонне хуліганство, існує стільки ж, скільки існує телефон. Усе починалось досить невинно, та згодом це явище стало загрожувати міжнародній безпеці і навіть людським життям.

Так, у 2012 році пранк радіодіджеїв призвів до самогубства людини. А днями посол України в США Валерій Чалий розповів, що пранкерські напади проти України в Сполучених Штатах почастішали, і їхнє джерело, ймовірно, міститься в Москві.

Та все по порядку – кого називають "батьком" пранку, що ця людина розповіла "Українській правді", як такі жарти регулює закон, та навіщо пранкери взагалі намагаються когось розіграти?

З чого все почалось?

Встановити найпершого пранкера в нинішньому значенні цього терміну – завдання нереальне.

Наприклад, ним міг бути кожен, хто мав телефонний довідник і вирішив озвучити декілька масних жартів, подзвонивши на номер обраної зі списку жертви. Також пранкерами можна вважати додзвонювачів на радіо, які перевіряли реакцію звукорежисерів, лаючись у прямому ефірі.

Але часто "батьком" пранку називають американського художника Джої Скеггса. Основним об’єктом його жартів були відомі ЗМІ.

Чим відомий "батько" пранку Джої Скеггс?

У 1976 році в розділі оголошень у газеті The Village Voice він повідомив про відкриття в Нью-Йорку "борделю для собак" з "пікантним вибором гарячих сучок".

Паралельно з цим ЗМІ отримали не менш провокаційний прес-реліз.

"Якщо ваш собака щойно закінчив школу дресирування, сьогодні його день народження, або він просто збуджений, то всього за 50 доларів він може отримати сексуальне задоволення", – писав Скеггс.

Ця інформація спричинила справжній ажіотаж серед журналістів – про "бордель для собак" двічі за два тижні писала газета SoHo Weekly News, сюжет зняв WABC TV.

Після цього "бізнес" Скеггса потрапив під нищівну критику захисників прав тварин, релігійних організацій, на нього звернула увагу влада Нью-Йорка, і згодом було порушено кримінальну справу через "жорстоке поводження із тваринами". На тлі скандалу Джої скликав прес-конференцію в офісі генерального прокурора штату і зізнався, що це – розіграш.

Представники WABC TV так і не повідомили своїм глядачам, що інформація про "бордель для собак" у Нью-Йорку є неправдою. Ба більше, за словами продюсера каналу, Скеггс назвав "бордель для собак" пранком виключно для того, аби уникнути відповідальності.

Пранкер припускає, що це сталося через номінацію сюжету WABC TV на премію "Еммі" в категорії "гострий репортаж", який у підсумку переміг.

І то був лише початок. Пізніше Скеггс під вигаданим ім’ям Джузеппе Скагголі повідомив журналістам про нібито відкриття банку сперми відомих людей, який викрали грабіжники і вимагають за нього викуп. У розіграш повірили, зокрема, журнали Record World та Ms Magazine.

А в 1977 році представники ЗМІ отримали запрошення на останній день роботи такого собі Джозефа Бакса – чоловіка, який чистив брокерам взуття на Уолл-Стріт. Він нібито слухав розмови гравців на біржі і завдяки цьому шалено розбагатів. В останній робочий день він чистив взуття всім охочим за п’ять доларів (стандартна ціна цієї послуги в той час коштувала 25 центів) і давав поради, які акції варто купляти. Здогадаєтесь, хто грав Джозефа Бакса?

Цього разу журналісти не купилися на пранк Скеггса, чого не скажеш про простих людей. Вони долучалися до черги, яку спочатку організували друзі Джої, бажаючи отримати фінансові поради.

Скеггсу 73 роки. Він і досі займається пранками?

Так, він продовжує свої витівки в США і донині, ставши справжнісіньким гуру пранку й акціонізму. За його словами, своїми діями він хоче акцентувати увагу на гонитві журналістів за сенсаціями, через що вони не перевіряють інформацію, часто брешуть і взагалі мало повідомляють про дійсно важливі речі.

"Мої ранні роботи були заявами проти хайпу, лицемірства і зловживань владою. Вони були конфронтаційними, часом гумористичними, але завжди провокаційними. Це почалося, звичайно, задовго до появи соцмереж. Протягом багатьох років моя думка не ослабла. Я вважаю, що нам постійно брешуть з боку уряду, представників бізнесу, релігії і самих ЗМІ, кожен з яких створює новини для своїх цілей", – розповів Скеггс у коментарі для "Української правди".

Пранкер запевнив, що його головна мета – показати людям, наскільки вони вразливі перед дезінформацією, і наскільки важливо критично мислити. Тому після пранку він завжди розкриває правду і наміри, з якими його задумував.

"Мене цікавить не момент "тебе піймали". А момент, коли люди розуміють, що вони повелись на те, що не відповідає дійсності", – додав він.

Більше про Скеггса, його акції та філософію можна дізнатись у фільмах "Мистецтво пранку" і "Афери, схеми і негідники".

Але зараз пранки більше асоціюються з політикою, ніж з медіа...

Починаючи з 1990-х висміювання певних суспільних проблем змінилось на жарти щодо конкретних персон. Аби отримати якомога більший розголос, пранкери обирали своїми жертвами відомих людей, найчастіше політиків.

Наприклад, у 1995 році британській королеві Єлизаветі ІІ зателефонував нібито прем’єр-міністр Канади Жан Кретьєн і попросив її записати спіч на підтримку єдності Канади перед референдумом у Квебеці. Згодом виявилося, що в Букінгемський палац дзвонив канадський комедійний актор П’єр Брассард.

У 2003 році американська радіостанція Radio El Zol розіграла спершу президента Венесуели Уго Чавеса, подзвонивши йому від імені Фіделя Кастро, а згодом зробила дзвінок у зворотньому напрямку. Пранк настільки роздратував кубинського лідера, що він нецензурно вилаявся в прямому ефірі.

Усі ці пранки досить "травоїдні". Коли почалися нинішні провокаційні розіграші?

Це сталося з ростом популярності соціальних мереж і одночасним усвідомленням недобросовісними "журналістами", що за допомогою пранків можна отримати сенсаційну інформацію, яка в інший спосіб недоступна.

Деякі пранкери йдуть ще далі й після запису розіграшу монтують його таким чином, щоб пересмикувати факти в заявах своїх жертв. Поширення цих новин, як правило, з резонансною цитатою в заголовку в соціальних мережах і стало одним із чинників появи епохи пост-правди та fake news.

До прикладу, в листопаді 2016 року російський пранкер Володимир Кузнєцов (Вован) опублікував запис розмови, на якій він, представившись тогочасним президентом Киргизстану Алмазбеком Атамбаєвим, поспілкувався з Петром Порошенком.

Пізніше прес-секретар українського президента Святослав Цеголко заявив, що аудіо змонтували.

"Те, що вони оприлюднили, – змонтована копія, де повністю вирізано звинувачення Росії в окупації частини України і небажанні виводити свої війська з нашої землі, будь-яке згадування Путіна і невиконання ним взятих на себе зобов’язань за Мінськими домовленостями…", – сказав він.

Вован та його напарник Олексій Столяров (Лексус) свого часу телефонували Рінату Ахметову, Степану Полтораку, Ніккі Хейлі, Душко Марковичу, Реджепу Ердогану, Ігорю Коломойському, Джону Маккейну, Єнсу Столтенбергу, Віталію Кличку, Елтону Джону, Олександру Лукашенку, Міхеілу Саакашвілі та багатьом іншим.

Часто "жертви" Вована та Лексуса звинувачують їх у роботі на ФСБ.

Тобто пранк уже став інструментом гібридної війни, а пранкери можуть дискредитувати цілі країни?

Так, принаймні вони намагаються.

Про спроби російських пранкерів негативно вплинути на імідж України в Сполучених Штатах розповідав посол Валерій Чалий. Нещодавно посадовцям семи штатів США зателефонували нібито від імені офіційних осіб України. А американським чиновникам надходили електронні листи від "уряду України".

Перед цим пранкери від імені Чалого надіслали запити на телефонну розмову майже всім американським губернаторам і частина з них погодилася поговорити з людиною, яка видавала із себе українського посла.

"Ця людина каже, що є дві підстави для розмови. Одна – економічна співпраця і туризм, і друга тема – по Голодомору. Після вступу та загальних фраз про економіку звертається [до губернатора], мовляв, пам’ятаєте, я вас просив [про визнання Голодомору геноцидом на рівні штату]? Так от, це не на часі, давайте перенесемо", – розповів Валерій Чалий, назвавши організаторами фейкових переговорів "добре відомих російських пранкерів".

На думку посла, пранкери мають три цілі:

• Ускладнити роботу посольства, відволікти від "досягнення важливих для двосторонніх відносин завдань України й Америки".
• Зробити токсичним і по можливості зашкодити іміджу України, посла і посольства.
• Отримати якомога більше інформації, у тому числі чутливого характеру, і, можливо, вплинути на політичне рішення.

На заяву українського посла вже відреагував російський пранкер Олексій Столяров (Лексус).

"Coming soon... :) Это, пожалуй, лучший анонс! Записей ещё нет, а к ним уже подогревают интерес!" – написав він на своїй сторінці у Facebook.

А в Україні є відомі пранкери?

Так. Наприклад, у березні 2018 року ви мали чути про Микиту Кувікова, більш відомого як Євген Вольнов. Він записав низку пранків щодо подій навколо пожежі в торговому центрі "Зимняя вишня" в російському Кемерово.

Слідчий комітет Росії звинуватив Вольнова в розповсюдженні інформації про 300 загиблих під час пожежі, коли офіційно повідомлялося про 64 жертви.

Дійшло навіть до того, що відносно українського пранкера порушили кримінальну справу через "Розпалювання ненависті або ворожнечі", заочно заарештували й оголосили в міжнародний розшук. Вольнову загрожував штраф у розмірі від 300 до 500 тисяч рублів (від 137 до 228 тисяч грн) або позбавлення волі на строк до п'яти років. Щоправда, в Генпрокуратурі України заявили, що не видадуть Вольнова Росії.

Сам пранкер пояснив свої дії помстою Росії за бойові дії на Донбасі: "Вже четвертий рік росіяни вбивають українців, практично щодня. Я не вважаю, що громадяни країни, яка творить таке, заслуговують якогось жалю".

У розмові з "Українською правдою" Вольнов пояснив, що готовий зайти значно далі.

"Якщо б у мене була можливість зателефонувати кудись, і це спричинило якісь катаклізми в Росії, можливо, навіть жахливі для пересічних громадян, я б це зробив. Тому що ситуація вже давно вийшла з-під контролю, і я вважаю, що з того боку є якась кількість людей, які це розуміють, але відповідальність на них є також. Не можна сказати, що винні лише Путін, його друзі і ті, хто поїхав в Україну", – сказав він.

Тобто пранки можуть обернутися проблемами із законом?

Так, і не лише в російській системі правоохоронних координат. Окремої статті щодо покарань за телефонні розіграші в українських нормативних актах немає, але відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення пранки можна кваліфікувати як порушення статті 173 "Дрібне хуліганство", тобто "образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян".

Покарання за це правопорушення може бути різним: як накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 119 грн), громадські чи виправні роботи, так і адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Хоча, безумовно, кожен пранк треба розглядати окремо, адже був мінімум один випадок у світовій історії, коли телефонний розіграш закінчився самогубством жертви пранку. А це вже кримінальне правопорушення.

Хтось справді вчинив самогубство після пранку?

На жаль, так.

4 грудня 2012 року, коли стало відомо про вагітність і госпіталізацію герцогині Кембриджської Кейт, у лондонську лікарню імені короля Едуарда VII подзвонили діджеї австралійської радіостанції 2Day FM Мел Грейг і Майкл Крісчен.

Вони представилися королевою Єлизаветою II та її чоловіком принцом Філіпом і поговорили з медсестрою Жасінтою Салданою. Вона не помітила обману і з’єднала "королівських осіб" з черговою медсестрою в палаті Кейт, яка розповіла інформацію про стан здоров'я герцогині.

Після цього спричинився скандал. Представники лікарні засудили пранк, назвавши його "дурним", і вибачились перед королівською родиною.

8 грудня 2012 року Жасінту знайшли мертвою в гуртожитку в центрі Лондона. Поліція повідомила, що медсестра повісилась, попередньо порізавши собі зап’ястя. Також були знайдені три передсмертні записки жінки, у яких вона пояснила причину самогубства.

Це сталося через сам пранк та цькування з боку колег після події. Поліція ж назвала смерть Жасінти "такою, що неможливо пояснити".

Розслідування британських правоохоронців відносно радіодіджеїв продовжувалось до лютого 2013 року. У підсумку прокурори вирішили не висувати їм звинувачень, бо "їхній телефонний дзвінок спочатку задумувався як пранк, що не нестиме шкоди".

Щоправда, їхнє спільне радіошоу Hot30 Countdown, в ефірі якого і відбувся злощасний пранк, закрили. Власники 2Day FM заплатили сім’ї Салдани (у неї залишилися чоловік та двоє дітей) 525 тисяч австралійських доларів.

Тобто пранки вже призводять до самогубств і впливають на імідж країн. Що далі?

Пранки продовжують набирати популярність, і це триває не перший рік.

Зокрема, у 2013 році YouTube порахував, що ролики з топ-10 каналів з пранками на відеохостингу сумарно мали 3,5 мільярдів переглядів. Вже у 2016-му компанія з аналізу відео в інтернеті Tubular Labs зафіксувала, що за рік відео з розіграшами подивилися більше 7 мільярдів разів.

Враховуючи шалений попит на пранки, їхні автори часто вдаються до жорстоких і радикальних способів та ідей, щоб шокувати глядача. Наприклад, до інсценування нападів ісламістів.

Останній такий випадок трапився 13 листопада у Філадельфії. Там у заклад "Terakawa Ramen" забіг чоловік у заплямованій кров’ю футболці, за яким нібито гнався терорист-ісламіст. Місцева поліція жарт не оцінила і тепер розшукує чоловіків із відео.

Але навіть у США законодавча база для покарань пранкерів працює лише в окремих випадках. Так, у Штатах можна понести відповідальність за телефонний розіграш однієї зі служб екстреної допомоги, інші випадки може захищати Перша поправка до Конституції США, яка гарантує свободу вираження поглядів.

У свою чергу, в Австралії пранк 2Day FM розслідували лише як порушення норми закону про те, що записаний дзвінок не можна публічно транслювати без згоди іншої сторони.

Така законодавча невизначеність і затребуваність пранків свідчить про одне – у найближчому майбутньому розіграші будуть продовжуватися.

"Пранк – це social engineering, який використовують з давніх-давен у найрізноманітніших сферах діяльності. Ми бачимо, що Кремль використовує його на повну, і нічого його не зупиняє, тому використання пранків як зброї ми ще точно побачимо в майбутньому. Думаю, всіма сторонами. Я не думаю, що це якийсь "низький" метод, це – елемент війни, високоточна зброя", – сказав "УП" Вольнов.

У свою чергу, Скеггс пов’язує майбутнє пранку з розвитком технологій.

"Мистецтво завжди буде розвиватися разом з технологіями. Те ж саме можна сказати і про інформаційну війну. З Інтернетом брехня стала всюдисущою. Лабораторії фейкових новин качають пропаганду і дезінформацію через соціальні мережі", – відзначив він "УП".

Як результат, на думку "батька" пранку, людям стало надзвичайно складно відрізняти правду.

"Медіаграмотність і незалежний критичний аналіз завжди були важливі, але сьогодні це ще більш важливо, оскільки світ заповнений брехнею і брехунами, які не зацікавлені в зміні сприйняття й обізнаності на конструктивний лад", – підсумував Скеггс.

Олександр Іванческул, для УП