Хотіти в Росію та довіряти Путіну. Чи можна проводити опитування в умовах окупації

Соня ЛукашоваСоня Лукашова, Катерина РещукКатерина Рещук
19087 переглядів
Понеділок, 11 листопада 2019, 19:40

9 листопада видання "Дзеркало тижня" оприлюднило соціологічне дослідження, спільне з Українським інститутом майбутнього. Журналісти видання назвали це "непростим рішенням", адже йдеться про опитування, проведене на окупованих територіях Донеччини та Луганщини.

Цифри виявились місцями передбачуваними, часом – вражаючими. Наприклад, найбільшою довірою серед мешканців ОРДЛО нібито користується Володимир Путін, а більше 60% опитаних хочуть у Росію. Водночас більше половини донеччан і луганців назвали себе громадянами України.

Дискусії викликали не лише цифри. 

Постало питання, чи можна довіряти дослідженню, проведеному в умовах окупації. Пізніше виявилось, що і компанія, яка безпосередньо опитувала людей, має суперечливу репутацію. Харківську "Нью імідж маркетинг груп" раніше ловили на підозріло проведених дослідженнях, звинувачували у завищенні даних на замовлення окремих політиків.

"Українська правда" звернулась до керівника компанії Олега Синаюка та директора Київського міжнародного інституту соціології Володимира Паніотто. Досвідчений соціолог озвучив питання до оприлюдненого дослідження з боку професіоналів. У свою чергу його колега з Харкова відповів на претензії суспільства.

Як організувати соціологічні дослідження на окупованих територіях

 
Володимир Паніотто

Володимир Паніотто:

КМІС не проводить опитування на окупованих територіях, тому що важко контролювати якість даних. Звичайно, в ОРДЛО люди відчувають психологічний тиск. 

Навіть на неокупованих територіях спрацьовує так звана спіраль замовчування – коли респонденти не хочуть відповідати, якщо їхня думка протилежна загальним настроям у місцевості. 

Наприклад, під час політичного протистояння Тимошенко та Януковича на заході України наші дослідження показували меншу підтримку Януковича, ніж вона потім була на виборах. Частина людей просто не хотіла заявляти таку позицію. На сході відбувалося навпаки. 

В ОРДЛО зараз соціальний тиск у декілька разів більший. Люди живуть в умовах війни і хвилюються за своє життя. 

Але дослідження в ОРДЛО потрібно проводити і робити це має влада. Проте питання мають бути сформульовані більш нейтрально. І обирати потрібно більш безпечні методи, наприклад, телефонного опитування. 

Найважливіша в такому опитуванні безпека для інтерв'юерів та безпека для респондентів. У тих умовах, коли влада не проводить дослідження і має якісь ілюзії з приводу того, що відбувається в ОРДЛО, активність "Дзеркала Тижня" замінила дії, які мала б проводити влада регулярно. 

 
 
вся інфографіка: "дзеркало тижня"
 
Олег Синаюк

Олег Синаюк:

Ми не можемо максимально відкрито говорити про організацію процесу, тому що це пов'язано з безпекою людей. Інтерв'юери туди їздять час від часу, дослідження проводяться не тільки нами. І щоб не накликати на них небезпеку, ми говоримо лише про те, що можна сказати.

Люди туди виїжджали по одному, без анкет. Анкети роздруковувалися вже на місці. У кожного були свої завдання за маршрутами. Люди роз'їжджалися, були зняті приміщення, де вони ночували.

Коли інтерв'юер заходив до квартири або в будинок, дивилися на предмет того, наскільки людина адекватна. Якщо суб'єктивно інтерв'юер відчував, що люди могли після цього викликати міліцію, кудись зателефонувати, він йшов далі.

Інтерв'юери не є штатними співробітниками. У кожному місті є, грубо кажучи, якась компанія, у якої є свої інтерв'юери, вони їдуть і працюють. У нас в Харкові теж є своя команда. Частина людей їздили з Харкова, з Сум, частина команди – з Дніпра, з Полтави.

Я зараз не скажу, скільки всього людей їхало. Приблизно два десятки інтерв'юерів.

Для опитування була створена своя легенда. Я, на жаль, не можу її озвучити. Ця легенда максимально розслабляла людей. Вона була взагалі без прив'язки до будь-якої влади.

Ми відводили на проект два тижні, а робили його в підсумку три з половиною тижні, тому що багато речей пішло не за планом, довелося скорегувати таймінг.

Анкета була складена при тісній взаємодії із замовником, з Інститутом майбутнього, з їхніми експертами, на підставі їхніх цілей і завдань. 

Це досить добре продумана анкета, за якою вже проходило опитування на тому боці. Це не наша анкета, вона потрапила нам в руки.

 

Чи можна довіряти соціологічним дослідженням в ОРДЛО

Володимир Паніотто: 

На окупованих територіях у людей присутній острах, і похибка в дослідженнях набагато більша, ніж зазвичай. 

У таких дослідженнях відсоток людей, які відмовляються брати участь, як правило, більший. Респонденти, які не хочуть брати участь, скоріш за все мають думку, яка відрізняється від загальнопоширеної. 

Указана в дослідженні "Нью-імідж маркетинг груп" статистична похибка (3,2%) нереальна. Реальна похибка в декілька разів більша. Крім статистичної похибки є похибка зміщення у відповідях і похибка щирості, яку важко виміряти. 

Це дослідження так описане, що незрозуміло, чи можна йому довіряти. Головне, немає показника людей, які відповіли.

Олег Синаюк:

Відсоток відмови у нас 22,1%. Я очікував більшого. Можливо, добре легенда спрацювала. 

Сільське населення реагувало краще. Найважче було працювати в містах. Особливо у так званих обласних центрах – Луганську і Донецьку. 

Коли ми розраховували похибку, ми включали фактори, які впливають на підвищення цієї похибки, які, як ми вважаємо, включають всі ці моменти, складності роботи. 

Ми вирахували похибку 3,2%. Але був проведений логічний контроль масиву – питання з однаковим змістом, по-різному задані, стоять в різних кінцях анкети. Анкета досить велика, на 50 питань, стояли так звані "питання-пастки". Якби людина відповідала нечесно, це було б видно.

Я не став би говорити, що там люди бояться говорити. Коли ми спілкувалися з командами, які приїхали, ніхто не відзначав, що була якась заляканість.

Loading...

Ми вже проводили там дослідження, у нас були фокус-групи. І на цих фокус-групах були проукраїнські люди. І вони не боялися говорити про це. 

На групі чітко чутно, що людина вступає в суперечку, людина намагається довести, що Україна – нам не ворог, Україна – це там, де нам добре. Звичайно ж, група тисне на неї, але питання в тому, що серед 8 осіб сиділа одна проукраїнська людина, і при цьому він не боявся говорити.

І я не можу сказати, що там є якась заляканість. Можливо, у когось є. У нас теж є люди залякані. Серед моїх знайомих є люди, які проросійськи налаштовані, але вони бояться про це говорити і навіть махають жовто-блакитним прапором. Це теж свого роду заляканість.

Про репутацію соціологічної компанії "Нью-імідж маркетинг груп"

Володимир Паніотто:

Вибір компанії "Нью-імідж маркетинг груп" дійсно вкрай невдалий. Наскільки я знаю, редакція "Дзеркала Тижня" зараз намагається провести експертизу цих даних, яка покаже, наскільки їм можна довіряти. 

У КМІС і у "Демініціатив" є негативний досвід, пов'язаний з діяльністю "Нью-імідж маркетинг груп".

Наталія Королевська свого часу подала в суд на КМІС та "Демініціативи", бо соціологія цієї компанії показала, що Королевська має подолати виборчий поріг та отримати 6,7%, а наше дослідження показало 2%.

У суді просили показати дані дослідження "Нью-імідж маркетинг груп". Вони не змогли показати анкети. Виявилося, що компанія взагалі не проводила цього дослідження, просто написали такі відсотки. Королевська приїжджала миритися, забрала свою заяву, сплатила всі витрати. 

Керівник "Нью-імідж маркетинг груп" Олег Cинаюк пізніше написав мені у Фейсбук і якось так сформулював, що це були гріхи молодості і вони зараз вже працюють по-іншому. 

Після того компанія провела декілька вдалих досліджень, тому, можливо, вони вміють їх робити.

Редакція "Дзеркала тижня" не пам'ятала історію цієї компанії. Я розмовляв з Юлією Мостовою, вона нічого не знала про цю компанію, коли замовляла дослідження. Вона зараз теж дещо збентежена. 

Олег Синаюк:

Були певні помилки, ми могли їх виправити і зайнятися очищенням нашої совісті. Але на той момент ми, як трактори, працювали. У нас були компанії і команди, для яких ми працювали, і відповідно ми не звертали уваги.

І ось зараз все це спливло. Зараз я розумію, що було помилкою – не займатися питаннями свого іміджу. Хоча помилки, які допускали ми, допускала більшість компаній. 

Навіть якщо подивитися останні дані перед цими парламентськими виборами і перед першим туром президентських виборів, побачите, що відомі компанії давали цифри, які по деяких кандидатах були завищені .

У той час, як наш екзит-пол у другому турі виборів президента дав найбільш точні дані на 20:00, це визнали наші соціологічні інституції. Дані, які ми дали з досліджень перед першим туром, практично збіглися з результатами голосування.

Але про це ніхто зараз не говорить. Тому що є групи людей, яким зараз вигідно розкручувати історію 2012-го року.

Наприклад, з тією ж Королевською – ми не публікували жодних даних, це з нашим ім'ям опублікували, хоча дійсно, ми для її штабу робили дослідження. 

Це штаб виклав. Штаб подавав на КМІС до суду. Це було опубліковано через півроку після реального проведення дослідження. Я не пам'ятаю насправді по цифрах. Там у мене було питання до цифр, скажімо так, по нашій героїні.

Ми його провели чесно і правильно. Ми дали результати реальні.

Корбан теж отримав дані, які до десятих збігалися з правильними.

З Литвиним і Катеринчуком – це був початок великого плавання, і там були допущені помилки. Ми проводили тоді телефонне опитування неправильно. Це була помилка методологічна.



powered by lun.ua
Символи, які ми вибираємо
Що небезпечніше – лижі чи сноуборд?
Зе-ПАРЄ: чи зможе українська команда не програти росіянам у Страсбурзі
Давос 2020: Що обговорювали наймогутніші люди світу і чим здивувала Україна
Усі публікації