Треба пригадати факти й результати діяльності двох монопольних владно-опозиційних груп. Зокрема, їхніх урядів: попереднього, під керівництвом Юлії Тимошенко та діючого, під керівництвом Миколи Азарова.
"Закриті" владні медзаклади фінансуватимуться на суму 2,6 мільярда, що майже дорівнює фінансуванню загальнодержавних витрат Міністерства охорони здоров'я для решти "смертних".
І в жовтні нас чекає дзеркальне відображення всього цього на українському валютному ринку, яке в нас завжди завершується однаково – обвал гривні. Здається, що сценарій дуже схожий, навіть ідентичний з 2008 роком?
Отже, "святкуємо" перший рік роботи уряду, який охрестили спочатку реформаторським, потім стабілізаційним, а взагалі — командою професіоналів. То що ми маємо за рік урядування самопроголошених професіоналів?
На початок цього року кожен українець – від немовляти до старця – був винен зовнішнім і внутрішнім кредиторам по 10 000 гривень, а на кінець року буде винен вже по 12 500.
Першим кроком: візьми свій пустий гаманець, насип у нього те, що тебе вже заставляють гризти – землю, бажано най родючішу, наш український чорнозем – і "подаруй" його партійним офісам тих, хто довів тебе до такого життя.
Відносини між Україною та МВФ побудовані за принципом наркомана і наркодилера — на короткий час відчуваємо фінансове задоволення, але фінансове здоров'я підривається назавжди, якщо не вдатися до радикального лікування.
Українська консолідована в одній політичній силі вертикально-горизонтальна влада у 2010 році могла робити все по-іншому, але робила так, як наробила. Тому тепер і в найближчому майбутньому – стабільність — стабільність кризи.
Владі абсолютно байдуже, як ставиться суспільство до її ініціатив. Вона зневажає думку українців. От і виходить – "протестуй не протестуй – отримаєш...зміни в Кабміні".
Скоро на поганому прикладі України треба буде придумувати новий термін, ще гірший за поняття диктатура і авторитаризм - можливо владовампіризм. І співавторства цього терміну у Тимошенко і Азарова ніхто не зможе відібрати.
Щодня з острахом чекаю новин. Що сьогодні здасть "український" уряд і "український" президент нашим західним чи східним "партнерам" взамін на економічні блага?
Янукович не зрозумів, що його обрали за соціальні обіцянки - не за двомовність, не за відміну ЗНО, не за антиНАТО, не за "дружбу с Рассией" аж до здачі території, а лише за "улучшение жизни уже сегодня".
Браво команді професіоналів Януковича! Їм вдалося перевершити в укладанні вигідних для РФ газових угод саму Тимошенко, здавши базування флоту! Їм вдалося перевершити у заграванні до США самого Ющенка, здавши високозбагачений уран!
Я – за обвал гривні до 100 гривень за один долар. Я – за заморожування всіх депозитів аж до повного їхнього знецінення. Я – за державний борг розміром у державний бюджет.
На 19-му році Незалежності можемо впевнено поставити собі одну громадянську оцінку – НЕУКИ. І це не від невміння писати чи читати, а від невміння вибирати що читати, що писати, що дивитись і що слухати – правдиве чи замовне, фактологічне чи компроматне, аргументоване чи надумане.
Як же спішили лузери президентської кампанії зайняти відхідну позицію опозиції, для продовження свого політичного існування, бо ж не можна щоб "ми стали ніким, і звали нас ніяк", а так будемо називатись гордим іменем "опозиція".
Що ж насправді може довести бажання і вміння нової старої влади попрацювати, врешті, для людей, то це не лише економічні призначення, а економічні дії в інтересах всієї держави, а не лише своїх бізнес-груп.
За роки незалежності в Україні прослідковується чітка тенденція надмірної централізації бюджетного регулювання. Перевершили навіть радянський централізм.
Влада йде в опозицію, уникаючи відповідальності за набрані борги і розвалену економіку. Опозиція бере владу, розводячи руками - ми не винуваті, це все вони. Чергове українське дежа вю. Останнє?
Як і кожна ефектна жінка, ВЛАДА притягує до себе всіх, хто відчуває впевненість у власних силах, і навіть тих, хто не відчуває, але сподівається на подарунок долі.