Друг перестає бути другом, мистецтво – мистецтвом, спорт – спортом. А люди, що залишилися "поза політикою", викликають обурення, здивування і гіркоту. (рос.)
У нових реаліях Петро Порошенко – вже не герой, а звичайний український політик. Зі звичайним корупційним шлейфом, звичайними претензіями і звичайною нелюбов'ю співгромадян. (рос.)
14 травня 1948 року на карті світу з'явилася держава Ізраїль. Сімдесят років по тому ця країна є для багатьох з нас джерелом натхнення і прикладом для наслідування. (рос.)
Нам важко уявити війну поза стереотипним простором, обмеженим сталінським СРСР і гітлерівською Німеччиною. І в цьому сенсі наш співвітчизник з червоним маком не надто відрізняється від росіянина з георгіївською стрічкою. (рос.)
Автокефалія бачиться закономірним продовженням національної емансипації, що стартувала в 2014 році. Але в будь-якої емансипації є й інша, не вельми приваблива сторона. (рос.)
Екскурси в українську історію столітньої давності стали родзинкою цьогорічного політичного сезону. Перед нами цікавий парадокс українського національного будівництва. (рос.)
Бенефіціаріїв гібридного конфлікту в Україні більш ніж достатньо: від чиновників і силовиків, які експлуатують військову тему; до Андрія Білецького з "національними дружинами" і Володимира В'ятровича з новою історичною міфологією. (рос.)
Упродовж 18 років стабільність залишається головним російським фетишем, що забезпечує Володимиру Володимировичу симпатії мас, – і рік за роком ця стабільність зазнає дивовижних метаморфоз. (рос.)
У цьому році виповнюється 80 років анексії Судетів. Мабуть, жодну іншу сторінку світової історії не обговорюють так часто й охоче, в охопленій війною Україні. (рос.)
В теорії держава, що воює, здатна оголосити солдатами всіх здорових чоловіків від 18-ти до 60-ти. Але на практиці України захищають ті, кому ухилитися від війни не дозволила власна совість. (рос)
За чотири роки україно-російського протистояння в нашому суспільстві з'явився парадоксальний тренд. Полум'яні патріоти України часто солідаризуються з кремлівськими уявленнями про Крим, про Донбас, про мову і культуру. (рос.)
Різні магнітні полюси притягуються. Однакові магнітні полюси відштовхуються. Чим більше відрізняються один від одного дві моделі національної пам'яті, тим менш імовірний конфлікт між ними. (рос.)
Нам хочеться вірити, що безкомпромісний нацбілдінг служить майбутньому. Але, можливо, в цій бурхливій активності більше турботи все-таки про самих себе. Про «покоління В'ятровича». Про тих, хто намагається крокувати в ногу з молоддю, але накульгує все сильніше. (рос.)
2018 й – рік президентських виборів в Росії і останній передвиборний рік в Україні. У чому ж різниця "доброго царя" в українській та російській владі? Досліджуємо національний менталітет щодо "цар-бояри". (рос.)
Новий погляд на історичні події, які нам належить відзначати в 2018 році. Що слід зрозуміти з уроків столітньої давності? Міркуємо про згубні міжусобиці, слабкості, про політичні помилки, які не повинна повторювати сучасна Україна. (рос.)
У нездоровій країні корупція виявляється неминучою прокладкою між підприємцем і економічною несвободою, між пересічним громадянином і абсурдною нормативною базою, між маленькою людиною і роздутою державою. (рос.)
Поки держава переймається минулим, українців і росіян успішно роз'єднує сьогодення. Юний росіянин прожив усе життя в світі, де Путін був завжди. А юний українець застав 4 президентів і дві революції. (рос.)
Бідну країну можна залишити економічно, навіть не покидаючи її фізично. Зіткнувшись зі стихійним виходом своїх громадян в глобальний світ, держава намагається вичавити максимум з тих, до кого ще здатна дотягнутися. (рос.)
По-справжньому сильні емоції породжує те, що вибивається зі сталої картини реальності; шокує не трагічне, а незвичне. І коли колективний розум відступає під натиском почуттів, відбувається успішний наступ на особисті свободи. (рос.)
Співгромадяни шанобливо іменували його "Дідусем", висували на Нобелівську премію і складали зворушливі промови: "Великий Вождь! Надзвичайна Людина! Уособлення живої любові до Батьківщини! Маршал Юзеф Пілсудський – любов і гордість народу". (рос.)
Українська деколонізація, делікатно звана "декомунізацією", успішно виконує свою функцію – відрив від колишньої метрополії. Але, на жаль, все це не має стосунку до, власне, боротьби з тоталітарним мисленням. (рос.)
Загострення українсько-угорських відносин змусило багатьох з нас дивитися на Будапешт з таким же побоюванням, як і на Москву. Що ж, у сучасних адептів "великої Угорщини" є приклад для наслідування. (рос.)
Силоміць видерті з природного історичного ритму, українці до 2014 року просто не знали, що таке війна з точки зору національної держави. І тепер, самі того не усвідомлюючи, ми повторюємо чужі поведінкові патерни. (рос.)
В рамках боротьби за іспанську духовність чоловікам було заборонено носити шорти, дамам - відкриті купальники і короткі спідниці, а з голлівудських фільмів вирізалися сцени з поцілунками. (рос)