Усі матеріали автора
В очікуванні Трампа
Напередодні зустрічі Трампа з Путіним ми можемо лише вдаватися до здогадок і згадувати непередбачуваного американського президента незлим тихим словом. (рос.)
Теорія та практика
У теорії вибори можна пережити, не посилюючи розкол суспільства. Але на практиці чужі погляди будуть з високою ймовірністю інтерпретуватися як зрада України або зрада демократії. (рос.)
Без табу
Якщо юні українські радикали діють так само, як юні німецькі радикали на початку 1930-х, безглуздо ховатися від незручних паралелей. (рос.)
Друга Холодна
Нам близький західний спосіб життя; нам імпонують західні лідери, які розтрощили радянську імперію зла. Але фізично Україна провела всю холодну війну в іншому таборі. Не з Рональдом Рейганом і Маргарет Тетчер, а зі смутними кремлівськими бонзами. (рос.)
Скромна чарівність євроскепсису
Європа виявилася дуже різною і вже точно не ідеальною. Що краще ми її пізнаємо, то більше неприємних відкриттів обговорюється в соцмережах. (рос.)
Поза політикою
Друг перестає бути другом, мистецтво – мистецтвом, спорт – спортом. А люди, що залишилися "поза політикою", викликають обурення, здивування і гіркоту. (рос.)
Герой іншого часу
У нових реаліях Петро Порошенко – вже не герой, а звичайний український політик. Зі звичайним корупційним шлейфом, звичайними претензіями і звичайною нелюбов'ю співгромадян. (рос.)
Ізраїль 2.0
14 травня 1948 року на карті світу з'явилася держава Ізраїль. Сімдесят років по тому ця країна є для багатьох з нас джерелом натхнення і прикладом для наслідування. (рос.)
Велика Невітчизняна
Нам важко уявити війну поза стереотипним простором, обмеженим сталінським СРСР і гітлерівською Німеччиною. І в цьому сенсі наш співвітчизник з червоним маком не надто відрізняється від росіянина з георгіївською стрічкою. (рос.)
Свій сучий син
Автокефалія бачиться закономірним продовженням національної емансипації, що стартувала в 2014 році. Але в будь-якої емансипації є й інша, не вельми приваблива сторона. (рос.)
У пошуках втраченого минулого
Екскурси в українську історію столітньої давності стали родзинкою цьогорічного політичного сезону. Перед нами цікавий парадокс українського національного будівництва. (рос.)
День, коли скінчиться війна
Бенефіціаріїв гібридного конфлікту в Україні більш ніж достатньо: від чиновників і силовиків, які експлуатують військову тему; до Андрія Білецького з "національними дружинами" і Володимира В'ятровича з новою історичною міфологією. (рос.)
П'ятдесят відтінків стабільності
Упродовж 18 років стабільність залишається головним російським фетишем, що забезпечує Володимиру Володимировичу симпатії мас, – і рік за роком ця стабільність зазнає дивовижних метаморфоз. (рос.)
Австрійський Прецедент
У цьому році виповнюється 80 років анексії Судетів. Мабуть, жодну іншу сторінку світової історії не обговорюють так часто й охоче, в охопленій війною Україні. (рос.)
Чужий Сталін
Йосиф Сталін помер в березні 1953-го, а через шістдесят п'ять років його постать ділить пострадянський простір на дві протилежні частини. (рос.)
День беззахисної Вітчизни
В теорії держава, що воює, здатна оголосити солдатами всіх здорових чоловіків від 18-ти до 60-ти. Але на практиці України захищають ті, кому ухилитися від війни не дозволила власна совість. (рос)
Очима Путіна
За чотири роки україно-російського протистояння в нашому суспільстві з'явився парадоксальний тренд. Полум'яні патріоти України часто солідаризуються з кремлівськими уявленнями про Крим, про Донбас, про мову і культуру. (рос.)
Уроки польської
Різні магнітні полюси притягуються. Однакові магнітні полюси відштовхуються. Чим більше відрізняються один від одного дві моделі національної пам'яті, тим менш імовірний конфлікт між ними. (рос.)
Нацбілдінг середнього віку
Нам хочеться вірити, що безкомпромісний нацбілдінг служить майбутньому. Але, можливо, в цій бурхливій активності більше турботи все-таки про самих себе. Про «покоління В'ятровича». Про тих, хто намагається крокувати в ногу з молоддю, але накульгує все сильніше. (рос.)
Цар і бояри
2018 й – рік президентських виборів в Росії і останній передвиборний рік в Україні. У чому ж різниця "доброго царя" в українській та російській владі? Досліджуємо національний менталітет щодо "цар-бояри". (рос.)
Право на поразку
Новий погляд на історичні події, які нам належить відзначати в 2018 році. Що слід зрозуміти з уроків столітньої давності? Міркуємо про згубні міжусобиці, слабкості, про політичні помилки, які не повинна повторювати сучасна Україна. (рос.)
Симптом і хвороба
У нездоровій країні корупція виявляється неминучою прокладкою між підприємцем і економічною несвободою, між пересічним громадянином і абсурдною нормативною базою, між маленькою людиною і роздутою державою. (рос.)
Народи-небрати
Поки держава переймається минулим, українців і росіян успішно роз'єднує сьогодення. Юний росіянин прожив усе життя в світі, де Путін був завжди. А юний українець застав 4 президентів і дві революції. (рос.)
Залишаючи країну
Бідну країну можна залишити економічно, навіть не покидаючи її фізично. Зіткнувшись зі стихійним виходом своїх громадян в глобальний світ, держава намагається вичавити максимум з тих, до кого ще здатна дотягнутися. (рос.)
Її величність Емоція
По-справжньому сильні емоції породжує те, що вибивається зі сталої картини реальності; шокує не трагічне, а незвичне. І коли колективний розум відступає під натиском почуттів, відбувається успішний наступ на особисті свободи. (рос.)
Польща понад усе: маршал Пілсудський і його батьківщина
Співгромадяни шанобливо іменували його "Дідусем", висували на Нобелівську премію і складали зворушливі промови: "Великий Вождь! Надзвичайна Людина! Уособлення живої любові до Батьківщини! Маршал Юзеф Пілсудський – любов і гордість народу". (рос.)