Обираючи "менше зло" на українських виборах, ви так і не дізнаєтеся, хто з фаворитів був порівняно меншим злом. Довгоочікуваний момент істини не настане – країна побачить лише імітацію моменту істини. (рос.)
Неважко помітити, що наша публічна повістка все сильніше архаїзується. До 2019-го в ній стало набагато більше консервативного, ніж три або чотири роки тому, коли Україна марила модернізацією. (рос.)
2018-ий приніс Україні безліч суперечливих і болючих тем: "євробляхи" і медична реформа, атаки праворадикалів і мовне законодавство, Катерина Гандзюк і Сергій Семочко, військовий стан і активна участь Банкової у створенні помісної церкви. (рос.)
Черга знаменних столітніх ювілеїв, котрі супроводжували 2018 рік, добігла кінця. 14 грудня Україна відзначила останній з них – річницю повалення гетьмана Скоропадського. (рос.)
Восьмого грудня історичним Біловезьким угодам виповнюється 27 років. І цілком природно, що імперські відгомони у нашому житті, як і раніше, сильні – попри незадоволення багатьох українських патріотів, які намагаються забути СРСР, немов страшний сон. (рос.)
Практично будь-яка суперечка про долю нинішньої України виливається у зіткнення двох світоглядів. Одні з нас розглядають людей як власність держави. Інші розглядають людей як господарів власного життя. (рос.)
11 листопада – саме той день, який відштовхує нас від дружнього Заходу, зате ріднить з нашим ворогом. Це нагадування про історичну розвилку, коли і Росія, і Україна пішли іншим шляхом, все більше віддаляючись від решти світу. (рос.)
У телевізорі – Путін, "Кримнаш", вставання з колін і брязкання ядерною зброєю. У холодильнику – санкції і контрсанкціі, знецінення рубля, падіння життєвого рівня і підвищення пенсійного віку. (рос.)
У нас люблять розмірковувати про "уроки Мюнхена"; нас регулярно лякають "новим Мюнхеном"; а західних політиків, готових домовлятися з Кремлем, порівнюють з Чемберленом і Даладьє. (рос.)
Війна міцно увійшла в наше життя, і чергові президентські вибори ставлять перед країною низку делікатних питань. Як визначити межу, за якою критика першої особи починає бити по Україні, яка бореться? (рос.)
Нам страшенно не пощастило з народом. Він примітивний, інфантильний, невдячний і егоїстичний. Він нічого не навчився і не дозрів для демократії. Він голосує не розумом і навіть не серцем, а шлунком! (рос.)
Головна війна ХХ століття почалася не 22 червня, а 1 вересня. Українське суспільство насилу, але все-таки прийшло до усвідомлення цього факту. Складніше усвідомити, що головна війна ХХ століття закінчилася не 9 або 8 травня, а 2 вересня. (рос)
Вважається, що завдяки колапсу СРСР і позиції місцевих партократів Україна легко знайшла незалежність. Але насправді в 1991 році Україна знайшла плоть, позбавлену душі. (рос.)
Ти хочеш змін, ти мрієш про перетворення своєї країни, ти сповнений надій. Але раптово всі надії розтоптує чужий чобіт: лише тому, що те, що відбувається, не сподобалося кремлівським бонзам, котрі вважають твою Батьківщину власною сферою впливу. (рос.)
У серпні 2008-го з'ясувалося, що Росія XXI століття готова використовувати не тільки soft power, газовий вентиль і підкуп корумпованих національних еліт, а й реальне військове вторгнення. (рос.)
Напередодні зустрічі Трампа з Путіним ми можемо лише вдаватися до здогадок і згадувати непередбачуваного американського президента незлим тихим словом. (рос.)
У теорії вибори можна пережити, не посилюючи розкол суспільства. Але на практиці чужі погляди будуть з високою ймовірністю інтерпретуватися як зрада України або зрада демократії. (рос.)
Нам близький західний спосіб життя; нам імпонують західні лідери, які розтрощили радянську імперію зла. Але фізично Україна провела всю холодну війну в іншому таборі. Не з Рональдом Рейганом і Маргарет Тетчер, а зі смутними кремлівськими бонзами. (рос.)