Суспільний діалог про ідентичність, символи і гуманітарну політику вимагає продовження. Не заради Ізраїлю, Польщі або Угорщини, а заради нас самих. (рос.)
Володимир Олександрович може здаватися хорошим або поганим хлопцем, перспективним реформатором чи некомпетентним популістом, але, так чи інакше, він залишається визнаним главою української держави. (рос.)
Кампанія Володимира Зеленського будувалася на чистих, не затьмарених, виставлених напоказ емоціях. А кампанія Петра Порошенка стала спробою надати емоційному видимість раціонального. (рос.)
Через сорок років афганський прецедент, як і раніше, незручний для Кремля з його реваншистськими потугами. Але парадокс в тому, що Афганістан незручний і для українців, що протистоять імперському ренесансу. (рос.)
Прибічники екс-президента Порошенка опинилися по одну сторону барикад з його давніми критиками; радикальні ненависники Зеленського – зі стриманими активістами, що бажають достукатися до нової влади. (рос.)
Радянсько-фінська історія продемонструвала, що інколи важка поразка виявляється кращою з доступних опцій. Оскільки альтернативою виступає катастрофічна поразка з втратою всього і вся. (рос.)
Енергійне "Геть від Москви! До Європи!", як і раніше, актуальне для нашого суспільства. Але за минулі роки стало очевидно, що за цією формулою можуть ховатися два різних цивілізаційних підходи. (рос.)
Епоха Порошенка продовжилася вчетверо менше радянського застою, але встигла надихнути безліч активних громадян, що, як і раніше, формують нашу публічну повістку. (рос.)
Приземлений обиватель жадає миру і не готовий десятиліттями чекати гіпотетичного краху Росії. Але, всупереч популярному з недавнього часу патріотичному стереотипу, обиватель не бажає поразки України. (рос.)
Реванш Порошенка – це не повернення п'ятого президента до влади, що видається неймовірним сценарієм. Справжній реванш Порошенка – це тотальне банкрутство Зеленського, на тлі якого ПОП буде виглядати визначною історичною фігурою. (рос.)
Нову формулу Майдану вивели і її зустріли як щось цілком очевидне. І нікого не бентежив той факт, що вона кардинально суперечить формулі, пропагованій протягом попереднього десятиліття. (рос.)
Українські національні наративи як і раніше розходяться з глобальним поглядом на Україну. І цей дисонанс не обмежується поточним скандалом у Вашингтоні – він зустрічає нас на кожному кроці. (рос.)
ВФЯ апелював до стабільності, ПОП – до війни з Москвою, Зе – до модернізації і діджиталізаціі, але весь цей час Україна спостерігає одну й ту саму тенденцію: послідовне наростання державного тиску. (рос.)
Якби машина часу перенесла нашу патріотичну громадськість у західний світ сімдесятих, то політика розрядки напевне здалася б "зрадою", ганебною капітуляцією перед комуністами. (рос.)
Сьогодні серед стійких критиків Зеленського переважають люди, для яких його курс не має вирішального значення. Вони не судять про нову владу за справами: вони оцінюють справи нової влади крізь призму власної неприязні до Зе. (рос.)
Політика пам'яті в Україні занадто часто виглядає як втеча від спільного минулого. Як намагання будь-що-будь відгородитися від колишньої метрополії, замкнувшись у своєму коконі. (рос.)
Хтось із нас вірить в президента Зе, хтось зневажає його до глибини душі. Але і тим, і іншим зручно думати, що успіх або неуспіх нової влади буде залежати виключно від її рішень і дій. (рос.)
В ході виборів прозвучало занадто багато невірних прогнозів і помилкових оцінок. Надто багато вдумливих експертів, аналітиків, журналістів, публіцистів у чомусь прорахувалися. (рос)
Петро Порошенко як лідер патріотичної опозиції об'єктивно вигідний президенту Зеленському. А чи вигідний йому одіозний лідер прокремлівської опозиції Віктор Медведчук? (рос.)
Порівнюючи себе з Прагою, кинутою західними партнерами, ми чекаємо неминучої відплати. Ми впевнені, що європейці ще поплатяться за своє загравання з Кремлем. (рос.)
Головним дискусійним майданчиком країни залишається Фейсбук. Саме там вирують суспільні пристрасті. Саме там зібралися політизовані інтелектуали всіх мастей. (рос.)
Сьогодні існує лише один загальнонаціональний критерій ганебної поразки: якщо Україна офіційно визнає анексований Крим російським. Причому цей критерій – заслуга не стільки вітчизняної, скільки кремлівської пропаганди. (рос.)