Чи встанемо?

20 переглядів
Понеділок, 18 листопада 2013, 11:39
Володимир Яворівський
письменник, депутат від БЮТ, для УП

Уже котру добу з мого єства не вивітрюється дух п'ятничного Національного стадіону. Його братство, його пристрасть, його єдність.

Майже сімдесят тисяч українців, об'єднаних бажанням перемоги нашої країни бодай у футбольному поєдинку, бодай у спорті, якщо не в політиці та в економіці.

Велетенська чаша стадіону, здавалося має одне – єдине серце, одні очі, одну віру.

Я вперше почув, як в одному секторі десятки тисяч людей зворушено вигукували: "Слава Україні!", а в іншому дружньо відповідали: "Героям слава!"

Я вперше чув, щоб майже 70 тисяч українців в одному патріотичному пориві, без чиєїсь принуки починали співати на стадіоні "Ще не вмерла ..."

Я вперше бачив стільки синьо-жовтих прапорів у людських руках, яким не платили, а навпаки – вони самі за це заплатили.

Нація втомилася й виснажилася від розчарувань, злиднів, сірості, безнадії, продажності владодержців, тотальної корупції. І раптом футбольна дружина бодай на кілька днів повертає їм радість перемоги.

Я не пам'ятаю, кому й скільки разів на стадіоні та на вулицях я тиснув руки й обіймав по-братському незнайомих людей, переживаючи чуття колосальної національної солідарності й зворушення.

І я подумав:

А хіба не можуть цих 70 тисяч українців вийти 24 листопада на Хрещатик і сказати цим яничарам, бездарам, безбатченкам і злодіям: ідіть геть!

Зійдіть із дороги великому народові, який хоче жити по-людському у власному домі!

Готові?

Володимир Яворівський, спеціально для УП



powered by lun.ua
Як знизити ціни на ліки в Україні
Подолання "вічнозелених патентів" та удосконалення законодавства у сфері постачання ліків на території України – пазл, який складає вже третій Уряд в Україні після Революції Гідності.
До 30-річчя легалізації УГКЦ: похід вулицями Львова 17 вересня 1989 року
У день 50-ліття початку "Золотого вересня" понад 250 тисяч людей вийшли на вулиці Львова, вимагаючи легалізації Української Греко-Католицької Церкви.
Україна поїдання, а не розвитку. Чому нам потрібні нові технології?
Єдиним шансом для розвитку економіки України є науково-технічна політика уряду, інакше ми залишимося країною проїдання, а не розвитку.
Не лише до Трампа: чому в США Зеленський має говорити про екологію
Чи встигне новий уряд затвердити новий внесок щодо скорочень викидів, чи Володимир Зеленський поїде на саміт ООН лише з черговими обіцянками щодо посилення цієї роботи в Україні?
Чому варто вийти на Марш за клімат в Україні разом з нами
Українцям більше не потрібно уявляти далекі льодовики Ісландії, буревії на Філіппінах, чи лісові пожежі Амазонії. Кліматична криза дійшла і до нас.
Хто наступний Гонгадзе? або Чому я не вірю у Раду з питань свободи слова та захисту журналістів при президенті
Поки замовники Гонгадзе не відповідають перед законом, а у справі Шеремета не знайдені навіть виконавці, страта наступного незручного журналіста – справа часу.
Проект бюджету 2020: пожирачі бюджетних мільярдів та податкова "гетьманщина"
Новий бюджет: імперія закритих санаторіїв, лікарень, держдач, установи-пожирачі бюджетних мільярдів та абсурдні й непотрібні структури залишаються.