Перспективи для інвестицій всередині країни

Експропріація службових винаходів по-українськи

Четвер, 31 травня 2018, 14:00

У країні триває невидима боротьба між роботодавцями і винахідниками за службові винаходи, які створюються найманими працівниками державних і приватних підприємств.

Причиною цієї безперервної боротьби є монополія на результат творчої діяльності винахідника, яку надає патент на винахід.

Справа в тому, що тільки власник патенту має право дозволяти іншим особам використовувати запатентований винахід і отримувати за цей дозвіл винагороду.

Хочу зазначити, що мені ця проблема відома не з чуток, оскільки я є співавтором більше 40 винаходів, багато з яких були запатентовані в США, Японії та інших країнах світу.

Відлуння цієї боротьби, яка в деяких випадках може загрожувати національній безпеці України, можна знайти в листі голови комітету з питань науки і освіти ВРУ до голови Служби зовнішньої розвідки України.

"На замовлення Міністерства оборони України державними КБ, НДІ за бюджетні кошти здійснюється розробка секретного озброєння та військової техніки.

Однак реєстрацію патентів на винаходи "Укрпатент" здійснює не на юридичні особи-проектно-конструкторські організації, а на фізичних осіб (розробка модернізованого автомата "Вепр", радіокерованого снаряду "ПТУРС", спроба запатентувати розробку "Кольчуги" і т. п.)" (Біла книга – 2. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України, сторінка 99).

Не думаю, що описані приклади патентування винаходів, створених за бюджетні гроші, є ілюстрацією зловмисної експропріації інтелектуальної власності у держави. Хоча, можливо, є корупційна складова при патентування таких винаходів.

Справа в тому, що власник патенту, надаючи підприємствам військово-промислового комплексу дозвіл на використання винаходу, який називається ліцензією, буде отримувати винагороду у вигляді роялті, тобто відрахувань, наприклад, з кожного виготовленого автомата "Вепр" або радіокерованого снаряду "ПТУРС".

Для того, щоб запобігти експропріації службових винаходів, необхідно знати причини, через які така ситуація може мати місце.

Перш за все, визначимо поняття "службовий твір". Це продукт творчої діяльності найманого працівника у зв'язку з (1) виконанням службових обов'язків чи (2) дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з (3) використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва й обладнання роботодавця.

Таким чином, винахідників службових винаходів можна поділити на три групи.

До першої групи винахідників належать наймані працівники, службові обов'язки яких зафіксовані в трудових договорах, посадових інструкціях і передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу.

До другої групи винахідників належать винахідники, які створили службовий винахід відповідно до доручення роботодавця, яке видане працівникові в письмовій формі завдання і має безпосередній стосунок до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця, а також може привести до створення винаходу.

До третьої групи винахідників належать наймані працівники, у яких службові обов'язки і посадові інструкції не передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу.

Зазвичай такі працівники створюють винаходи за особистою ініціативою, проте з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва й обладнання роботодавця. Такими винахідниками, як правило, є прості робітники підприємства.

Слід зазначити, що патент на винахід може отримати особа, яка подала відповідну заявку до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент).

Цивільний кодекс України прямо не вказує на особу, якій належить право подачі заявки на отримання патенту.

Для того, щоб уточнити цю особу, необхідно звернутися до статті 9 закону "Про охорону прав на винахід і корисні моделі", відповідно до якого першочергове право на подачу заявки на отримання патенту на службовий винахід має роботодавець.

Однак за певних умов роботодавець може втратити право на отримання патенту на службовий винахід, а винахідник це право може придбати.

Слід зазначити, що право на отримання патенту на службовий винахід переходить до винахідника, якщо роботодавець протягом чотирьох місяців з моменту одержання від винахідника повідомлення про створення винаходу:

1) не подасть заявку на отримання патенту;

2) не передасть право подачі заявки іншій особі;

3) не ухвалить рішення про визнання винаходу конфіденційною інформацією;

4) не уклав з винахідником письмовий договір щодо розміру та порядку виплати винагороди.

Крім того, право на одержання патенту переходить до винахідника в разі невикористання роботодавцем винаходу як комерційної інформації більше чотирьох років.

Слід зазначити, що самі поняття "службовий винахід", "службові обов'язки", "доручення роботодавця", які наведені в статті 1 закону "Про охорону прав на винахід і корисні моделі", мають масу лазівок для експропріації в роботодавця права заявника.

Адже досить, наприклад, видати працівникові завдання в усній формі – і винахід не буде вважатися службовими.

З винахідником першої групи в роботодавця є ще й інші проблеми, які виникають з трудового договору.

Відповідно до частини 2 статті 429 Цивільного кодексу України, майнові права інтелектуальної власності на твір, створені у зв'язку з виконанням трудового договору, належать винахіднику, який створив винахід, та юридичній або фізичній особі, де або в кого він працює, спільно, якщо інше не встановлено в договорі.

Таким чином, майнові права інтелектуальної власності на винахід можуть належати роботодавцю або винахіднику, або роботодавцю і винахіднику спільно.

Все буде залежати від того, що записано в трудовому договорі про належність майнових прав на винахід, створені у зв'язку з виконанням трудового договору.

Слід зазначити, що трудовий договір може укладатися або у формі єдиного документу, який підписується роботодавцем і працівником, або у формі заяви про прийняття на роботу і наказом по підприємству.

Зрозуміло, що при другій формі трудового договору відсутній будь-який запис про належність майнових прав на службовий винахід.

Як бачимо, правове поле інтелектуальної власності на службові винаходи нагадує мінне поле, на якому роботодавець може дуже просто втратити права на продукт творчої праці найманого працівника.

У зв'язку з тим, що більшість роботодавців і винахідників слабо розуміються на законодавстві в сфері інтелектуальної власності, виникає необхідність юридичної підтримки в ухваленні рішень під час патентування службових винаходів.

Для того, щоб дізнатися, кому належить право на одержання патенту на службовий винахід, треба скористатися онлайн-тестом "Уточнення особи, яка має право подати заявку на отримання патенту на службовий винахід (корисну модель)".

Тест містить низку питань, відповівши на які можна дізнатися про особу, якій належить право на одержання патенту на службовий винахід.

Відомо, що при виникненні розбіжностей з питання приналежності права на отримання патенту на службовий винахід, останнім місцем, де можна вирішити спір, є суд.

Для звернення до суду позивачу, яким може бути роботодавець або винахідник, потрібні гроші, яких, на жаль, не завжди вистачає. Однак є вихід із фінансової скрути.

Останнім часом набули поширення сервіси, що дозволяють знайти інвесторів, які фінансують судовий процес в обмін на відсоток від суми позову або на іншу пропозицію, від якої інвестор відмовитися не може.

Думаю, що можна залучати інвестора до фінансування судового процесу, запропонувавши йому стати співвласником патенту на винахід.

Ця пропозиція дозволить не тільки знайти джерело фінансування судового процесу, а й дозволить профінансувати патентування винаходу і його впровадження.

Все буде залежати від умов договору, укладеного між особою, яка має право подати заявку на отримання винаходи, та інвестором. Інвестора можна знайти на сервісі OpenLex з фінансування судових процесів.

Володимир Коноваленко, консультант з авторського права, підприємець

Спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Наздогнати "5-7-9"

"183 дні": як статус податкового резидента власника впливає на бізнес

"Заборона Бандери" чи дозвіл на ексгумації? Що дійсно важливо для відносин України та Польщі

Якою є стратегія міністерства культури і стратегічних комунікацій? Час давати відповіді

Гривня, що генерує мільйони

Захист ґрунтів як умова євроінтеграції: до яких змін треба готуватися українським аграріям