Дива ручного авторозподілу в Шевченківському суді міста Києва

923 перегляди
Понеділок, 25 лютого 2019, 15:30
Олена ЩербанОлена Щербан
юрист і заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції

Чому Шевченківський суд затягує повернення у справу екс-нардепа Миколи Мартиненка антикорупційного прокурора Андрія Перова?

Минулого тижня Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) ініціювала скасування рішення суду, яким раніше від справи екс-нардепа Миколи Мартиненка відсторонили прокурора Андрія Перова.

Підставою стало визнання протиправною догани прокурору за грюк дверима. Перов отримав догану минулого року від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). У січні цього року її скасувала Велика палата Верховного суду.

На початку розгляду справи Мартиненка в суді саме догана за грюк дверима й стала  підставою для відводу прокурора. Судді Шевченківського суду на основі догани побачили упередженість у тому, що прокурора притягнули до відповідальності за заявою одного з адвокатів Мартиненка.

Проте після того, як клопотання про скасування відводу потрапило до суду, його наче гарячий млинець перекидають між суддями.

Так, у залі суду 19 лютого прокурор САП Олексій Скибенко повідомив, що клопотання подали в канцелярію суду 15 лютого. Там же в канцелярії прокурору повідомили, що розглядатиме клопотання саме колегія суддів у справі Мартиненка – Лідія Щебуняєва, Володимир Бугіль та Олена Мєлєшак.

Проте на засіданні 19 лютого ця колегія відмовилася розглядати вказане питання, вказавши, що канцелярія помилилася, коли направила його їм. При цьому клопотання було частково оголошено головуючою у засіданні, яка взяла його з собою.

Це викликало подив прокурора Олексія Скибенка, який чітко зазначив, що за статтею 464 Кримінального процесуального кодексу (КПК) заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами дійсно передається для авторозподілу.

Разом з тим, норми підпункту 16 пункту 21 положення про автоматизовану систему документообігу суду говорить, що авторозподіл таких заяв проводиться раніше визначеному складу суду.

Тобто клопотання мало бути передане для авторозподілу і, згідно з положенням, у той же день розподілено на ту ж колегію на чолі з Лідією Щебуняєвою, яка свого часу відвела прокурора. Проте судді досить різко відмовилися від розгляду цього питання.

Ще більш дивним виглядає те, що, згідно з інформацією з порталу судової влади, 15 лютого на авторозподіл потрапило 163 документи, проте саме це клопотання чомусь відсутнє в переліку і чекало невідомо де аж до 19 лютого, поки судді у справі Мартиненка не відмовилися від нього.

Це також порушує норми положення про авторозподіл, які вказують на необхідність здійснення авторозподілу в день надходження документу.

 
Чомусь саме клопотання про скасування відводу "загубилось" десь аж до 19 лютого, поки судді у справі Мартиненка не відмовилися від нього
Клікніть на зображенні, щоб збільшити його

Ще цікавіші речі почали відбуватися згодом. Уже 19 лютого після судового засідання у справі Мартиненка і відмови в розгляді, авторозподіл усе ж таки відбувся.

З нього вже дивним чином просто всупереч уже названим вище нормам виключають суддів зі справи Мартиненка. Система визначає розгляд клопотання судді Тетяні Овсеп'ян.

 
Лідію Щебуняєву, Володимира Бугіля та Олену Мєлєшак виключили зі справи Мартиненка
Клікніть на зображенні, щоб збільшити його

Варто зауважити, що розгляд вказаного питання одноособово суперечить положенням КПК України щодо розгляду справ НАБУ, який має здійснюватись колегією з 3 суддів зі стажем роботи не менше 5 років.

І після всіх вказаних реверсів руху заяви, на порталі судової влади на сьогодні зазначено, що це клопотання розглянуть усе ж таки судді у справі Мартиненка – Щебуняєва, Бугіль та Мєлєшак.

 
Остання версія: клопотання розглянуть усе ж таки судді у справі Мартиненка – Щебуняєва, Бугіль та Мєлєшак
Клікніть на зображенні, щоб збільшити його

Досі до кінця не зрозуміло, як Шевченківський суд розглядатиме питання скасування свого сумнівного рішення. З цих перипетій зрозуміло лише одне – це питання чомусь дуже незручне для суду.

Рішення Великої палати Верховного суду підтвердило спотвореність висновків членів КДКП, які лягли в основу покарання прокурора.

Натомість це є прямою підставою і для скасування рішення суддів Шевченківського суду про відвід прокурора, адже єдиним його обґрунтуванням було вже скасоване протиправне рішення КДКП.

При цьому варто зазначити, що скасування власного рішення не є визнанням помилки суду, адже його перегляд фактично ґрунтується на обставинах невідомих суду на час розгляду, а саме – протиправність рішення КДКП та викладених у ньому доводів. Хоча це й озвучували прокурори на час слухання відводу.

А от відмова у цьому клопотанні зараз, коли єдине обґрунтування відводу перестало існувати, складно оцінити інакше як умисне порушення принципу змагальності сторін та упередженість суду. Суду, який не тільки на початку взяв до уваги сумнівні доводи, але і після їхнього зникнення продовжує стояти на позиції адвокатів Мартиненка.

Ще більш незручним повернення Перова є для головного фігуранта – колишнього впливового народного депутата Миколи Мартиненка, який виклав чималий ресурс для його усунення від справи. Адже це може стати його першою значною поразкою у цьому судовому процесі.

Саме тому найгірше, що може спіткати це клопотання – подальше перекидання між суддями та максимально можливе затягування із розглядом, аби максимально поставити на паузу це питання та фактично позбавити прокурора можливості взяти участь у більшості судових засідань.

Наступне судове засідання у справі Мартиненка відбудеться вже 26 лютого о 09:00.

Олена Щербан, спеціально для УП

Всі ілюстрації надані автором

powered by lun.ua
Я – російськомовна українка, але читаю книжки українською
Тим, що я взагалі можу більш-менш нормально писати українською та якось розмовляти, я завдячую перш за все українській літературі у школі.
Незручне МОЗ: чому до контролю закупівель допускають лише прозорих
Доступ українців до лікування є однією з причин, чому людина звертається до лікаря. І найвищим пріоритетом держави.
Як має змінитися дипломатична служба України після перемоги Зеленського
На сьогодні напрям зовнішньої політики вималювався. В його основі – намір приєднатися до Європейського Союзу і НАТО. Але це тільки частина концепції...
Інтернет-магазин в ProZorro: в закупівлях з'являться е-каталоги
ProZorro готується створити для закупівель невеликих партій типових товарів інтернет-магазин.
Новий президент, нові реформи? Удачі, пане президенте
Чим відрізняються нові президенти Словаччини та України та як українському досягнути успіху? (рос.)
Стратегічному курсу на реформу охорони здоров'я немає альтернативи, але треба зібрати РНБО
Жодна команда Міністерство охорони здоров'я, жоден міністр не зробили для пропаганди вакцинації і забезпечення вакцинами так багато, як нинішня команда. (рос.)
Євроінтеграція справжня чи фейкова: 4 питання до новообраного президента
Володимир Зеленський зазначав, що підтримує євроінтеграційний напрямок України. Проте чи буде європейська інтеграція пріоритетом у його діяльності? Чи ця обіцянка виявиться порожніми словами?
Україна, як російська мана
Поразка Порошенка кремлівські інтерпретатори описують, як системний провал. Вони не можуть прийняти, що відхід одного лідера і прихід іншого в результаті виборів каже про життєздатність системи: українці завоювали право обирати лідерів; у них є право робити помилки і їх виправляти знову-таки через вибори. (рос.)