Іноземці та меншини в Україні: як пишеться азбука ненависті

900 переглядів
Середа, 10 квітня 2019, 08:30
Іван КрасіковIvan Krasikov
голова ГО "Неурядова медійно-адвокаційна група"

Успішне суспільство – суспільство, де кожен, незалежно від статі, расової, етнічної приналежності, релігійних та політичних переконань, соціального походження або сексуальної орієнтації, почувається у безпеці, має змогу повноцінно реалізувати та захистити свої права, має доступ до ресурсів, які потребує, аби підтримувати життя.

Ставлення до етнічних та релігійних меншин та іноземців, особливо представників так званих закритих, погано інтегрованих у суспільство, спільнот, визначає рівень суспільного добробуту.

Бо рівень толерантності у суспільстві та якість стосунків між представниками різних соціальних груп впливають на інвестиційну привабливість країни, лояльність і чутливість щодо її проблем міжнародної спільноти.

На жаль, прояви нетерпимості та насильства на релігійному й етнічному ґрунті все ще залишаються проблемою в Україні.

Головні причини – зростання праворадикальних настроїв і відсутність стійкої системи попередження та профілактики проявів ксенофобії, яка мала б підтримку також і на місцевому рівні.

Відповідно до Декларації ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань ніхто не повинен зазнавати дискримінації на основі релігії або переконань з боку будь-якої держави, установи, групи осіб або окремих осіб.

Україна як член ООН, Ради Європи та Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі взяла на себе зобов'язання вживати всіх відповідних заходів з боротьби проти нетерпимості на основі расової або етнічної приналежності, релігії або інших переконань в даній області.

Чи є ці заходи адекватними?

Влітку 2018 року країну охопила хвиля насильства щодо представників спільноти ромів. Представники праворадикальних організацій спочатку напали і розгромили тимчасове поселення ромів у Києві, а потім у Львові. В результаті постраждали десятки людей, одного з яких було вбито.

Фіксуються напади і прояви ненависті щодо іудеїв-хасидів в Умані, які щороку приїжджають в Україну для святкування Нового Року – Рош-Аш-Хана і паломництва до могили духовного лідера хасидизму цадика Нахмана.

Після кривавого теракту в Новій Зеландії і переслідувань кремлівським окупаційним режимом кримських татар-мусульман в Криму актуалізувалася проблема ісламофобії. Нагадаємо, в 2017 році праворадикали вчинили напад на кафе ліванської кухні "Linas" на Бессарабському ринку у Києві та його власника-мусульманина, вихідця з Лівану.

Loading...

В лютому 2019 року в опублікованій на сайті Єдиного держреєстру судових рішень ухвалі Бабушкінського райсуду міста Дніпро були розголошені персональні дані 12-х громадян країн Середньої Азії, Близького Сходу та Африки, а також дані про ТОВ "Світ Освіта", засновниками якої є мусульмани, вихідці з країн Близького Сходу.

Ухвала стосується кримінального провадження, відкритого щодо створення терористичної групи. Втім, доказів участі у цій групі вищевказаних фізичних та юридичних осіб, в ухвалі наведено не було.

Дані з ухвали вже передрукувало одне з інтернет-видань, інформація з неї поширюється у соцмережах. Таким чином з'явилася небезпека переслідування і нападів на цих людей. Був створений негативний інформаційний фон, який сприятиме зростанню ненависті до вихідців з Азії та Африки, що мешкають в Україні. І не тільки щодо них.

Можливі прояви насильства можуть зачепити інші етнічні та релігійні спільноти в Україні. Як результат, іміджу нашої країни на міжнародній арені може бути нанесено значної шкоди, не кажучи вже про високу ймовірність ускладнення дипломатичних відносин.

Надійним запобіжником та головним інструментом профілактики проявів нетолерантності та насильства щодо представників етнічних, релігійних меншин та іноземців є поєднання зусиль, ефективна співпраця держави та організацій громадянського суспільства.

Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть передбачати фінансування з відповідних бюджетів для закупівлі послуг неурядових організацій, що допомагають етнічним та релігійним меншинам, особливо найбільш соціально вразливим їх представникам.

Серед цих послуг можуть бути:

  • профілактика, діагностика та лікування інфекційних хвороб,
  • постійний моніторинг доступу до соціальних послуг,
  • сприяння в отриманні житла та освіти,
  • профілактика проявів насильства та нетерпимості, торгівлі людьми,
  • запобігання домашньому насильству тощо.

Інструментом, що закріпить співпрацю держави, українського громадянського суспільства та міжнародних організацій щодо захисту прав іноземців, етнічних меншин та протидії релігійно та етнічно мотивованому насильству, може стати узгоджений та затверджений на рівні уряду порядок денний (agenda).

Він окреслить сфери та стратегічні напрямки, на які будуть спрямовані зусилля держави та суспільства, служитиме дороговказом для активістів етнічних та релігійних спільнот, які мешкають в Україні.

Опрацювання та затвердження такого документа сприятиме посиленню позицій України у світі, буде позитивним сигналом для бізнесу, міжнародних компаній, які планують інвестувати в нашу країну.

Іван Красіков, спеціально для УП



powered by lun.ua
У чому логіка "земельного Задзеркалля" щодо іноземців
Заборона іноземцям купувати землю в Україні не працюватиме. Знайдеться ряд механізмів і структур в Україні та за її межами, щоб це обійти. Для кого ж іноземці становлять ризик?
Чому всім нам варто подивитися "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго"
В Україні ми не користуємось інфраструктурою як чимось зручним і корисним, не задумуючись – навпаки, ми, самі того не помічаючи, витрачаємо величезну кількість енергії, щоб компенсувати її розруху.
Синдром політичного інтелекту
То що у нас не так з політичним інтелектом? Посада президента крізь призму теорії поколінь. Та чи можна узяти віртуальний майстер-клас у американських президентів?
Етичний бізнес глобальних корпорацій
Підприємства на Заході поступово змінюють свої підходи до ведення бізнесу. Чому і як це відбувається?
"Реформа" прокуратури: дуже приємно, цар
Чому бізнесу і чиновникам варто боятися ручного управління Офісом генпрокурора. (рос.)
"Укрзалізниця" – мертвий актив чи ласий шматок для інвесторів?
"Укрзалізниця" втілює в собі парадоксальну різницю між потенціалом для приватних інвесторів і реальністю. У чому ризики та перспективи її приватизації?
Викривач корупції – не лише заявник: що не врахували законотворці
Попри загалом позитивний характер закону про викривачів корупції, законотворці обрали звужений підхід до врегулювання статусу викривача. А це матиме значення для викриття можливих корупціонерів та захисту тих, хто їх викриває.