Іноземці та меншини в Україні: як пишеться азбука ненависті

841 перегляд
Середа, 10 квітня 2019, 08:30
Іван КрасіковIvan Krasikov
голова ГО "Неурядова медійно-адвокаційна група"

Успішне суспільство – суспільство, де кожен, незалежно від статі, расової, етнічної приналежності, релігійних та політичних переконань, соціального походження або сексуальної орієнтації, почувається у безпеці, має змогу повноцінно реалізувати та захистити свої права, має доступ до ресурсів, які потребує, аби підтримувати життя.

Ставлення до етнічних та релігійних меншин та іноземців, особливо представників так званих закритих, погано інтегрованих у суспільство, спільнот, визначає рівень суспільного добробуту.

Бо рівень толерантності у суспільстві та якість стосунків між представниками різних соціальних груп впливають на інвестиційну привабливість країни, лояльність і чутливість щодо її проблем міжнародної спільноти.

На жаль, прояви нетерпимості та насильства на релігійному й етнічному ґрунті все ще залишаються проблемою в Україні.

Головні причини – зростання праворадикальних настроїв і відсутність стійкої системи попередження та профілактики проявів ксенофобії, яка мала б підтримку також і на місцевому рівні.

Відповідно до Декларації ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії або переконань ніхто не повинен зазнавати дискримінації на основі релігії або переконань з боку будь-якої держави, установи, групи осіб або окремих осіб.

Україна як член ООН, Ради Європи та Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі взяла на себе зобов'язання вживати всіх відповідних заходів з боротьби проти нетерпимості на основі расової або етнічної приналежності, релігії або інших переконань в даній області.

Чи є ці заходи адекватними?

Влітку 2018 року країну охопила хвиля насильства щодо представників спільноти ромів. Представники праворадикальних організацій спочатку напали і розгромили тимчасове поселення ромів у Києві, а потім у Львові. В результаті постраждали десятки людей, одного з яких було вбито.

Фіксуються напади і прояви ненависті щодо іудеїв-хасидів в Умані, які щороку приїжджають в Україну для святкування Нового Року – Рош-Аш-Хана і паломництва до могили духовного лідера хасидизму цадика Нахмана.

Після кривавого теракту в Новій Зеландії і переслідувань кремлівським окупаційним режимом кримських татар-мусульман в Криму актуалізувалася проблема ісламофобії. Нагадаємо, в 2017 році праворадикали вчинили напад на кафе ліванської кухні "Linas" на Бессарабському ринку у Києві та його власника-мусульманина, вихідця з Лівану.

В лютому 2019 року в опублікованій на сайті Єдиного держреєстру судових рішень ухвалі Бабушкінського райсуду міста Дніпро були розголошені персональні дані 12-х громадян країн Середньої Азії, Близького Сходу та Африки, а також дані про ТОВ "Світ Освіта", засновниками якої є мусульмани, вихідці з країн Близького Сходу.

Ухвала стосується кримінального провадження, відкритого щодо створення терористичної групи. Втім, доказів участі у цій групі вищевказаних фізичних та юридичних осіб, в ухвалі наведено не було.

Дані з ухвали вже передрукувало одне з інтернет-видань, інформація з неї поширюється у соцмережах. Таким чином з'явилася небезпека переслідування і нападів на цих людей. Був створений негативний інформаційний фон, який сприятиме зростанню ненависті до вихідців з Азії та Африки, що мешкають в Україні. І не тільки щодо них.

Можливі прояви насильства можуть зачепити інші етнічні та релігійні спільноти в Україні. Як результат, іміджу нашої країни на міжнародній арені може бути нанесено значної шкоди, не кажучи вже про високу ймовірність ускладнення дипломатичних відносин.

Надійним запобіжником та головним інструментом профілактики проявів нетолерантності та насильства щодо представників етнічних, релігійних меншин та іноземців є поєднання зусиль, ефективна співпраця держави та організацій громадянського суспільства.

Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть передбачати фінансування з відповідних бюджетів для закупівлі послуг неурядових організацій, що допомагають етнічним та релігійним меншинам, особливо найбільш соціально вразливим їх представникам.

Серед цих послуг можуть бути:

  • профілактика, діагностика та лікування інфекційних хвороб,
  • постійний моніторинг доступу до соціальних послуг,
  • сприяння в отриманні житла та освіти,
  • профілактика проявів насильства та нетерпимості, торгівлі людьми,
  • запобігання домашньому насильству тощо.

Інструментом, що закріпить співпрацю держави, українського громадянського суспільства та міжнародних організацій щодо захисту прав іноземців, етнічних меншин та протидії релігійно та етнічно мотивованому насильству, може стати узгоджений та затверджений на рівні уряду порядок денний (agenda).

Він окреслить сфери та стратегічні напрямки, на які будуть спрямовані зусилля держави та суспільства, служитиме дороговказом для активістів етнічних та релігійних спільнот, які мешкають в Україні.

Опрацювання та затвердження такого документа сприятиме посиленню позицій України у світі, буде позитивним сигналом для бізнесу, міжнародних компаній, які планують інвестувати в нашу країну.

Іван Красіков, спеціально для УП

powered by lun.ua
Ціна Brexit: скільки коштуватиме економіці вихід Британії з ЄС
Жорсткий Brexit здатний практично позбавити єврозону незначного зростання ВВП в найближчі два роки. Нинішня невизначеність при цьому лише посилює економічні ризики для ЄС.
25 на 75: час припинити ділити
Коли результат виборів уже відомий, питання про те, як і куди каналізувати накопичену агресію, все ще залишається відкритим. Просто проігнорувати його вийде ані в переможця, ані у переможеного. У чому саме криється небезпека теперішнього розколу? (рос.)
Путін несподівано пішов на захоплення Донбасу?
У спрощенні для українців процедури прийняття до громадянства РФ можна легко помітити спробу продовження активно повзучої окупації. Адже з шаленою популяризацією української мови всередині держави, а також отриманням автокефалії ПЦУ, ясна річ, що воєнну агресію вже не виправдаєш ані захистом російськомовного населення України, ані православних московського патріархату.
Чому ми програли Майдан?
Біда в тому, що у Венесуели, на відміну від нас, багато нафти, натомість у нас, на відміну від Венесуели, навколо забагато Росії.
8 кроків до впровадження змін. На прикладі відкриття одного ліцею
Першим викликом, який постає перед реформатором є налагодження комунікації та завоювання довіри людей.
Перевірити авто чи перевізника: як відкриті дані економлять час та гроші
Публікація набору даних щодо перевізників на національному порталі data.gov.ua стала передумовою для появи додаткових сервісів. Далі буде.
Як проголосували міленіали?
Молодь вибрала Зеленського – гарний міф, але не дружить із цифрами.
Інсайдерське кредитування: що не можна забути, що не варто повторювати
Проблема кредитування пов'язаних осіб виникла недавно. Раніше складалося враження, що фінансовий сектор — зразок прозорості. Все змінилося у 2015 році.