Як перемогти "порожні" протоколи НАЗК?

692 перегляди
Середа, 03 квітня 2019, 17:10
Юрій РадзієвськийYuri Radzievsky
керівний партнер АБ "Радзієвський та партнери"

Замість запобігати корупції іноді агентство просто відволікає людей від роботи.

Хто б не переміг на виборах, одним із завдань нової чи "нової-старої" команди буде удосконалення механізмів, які відповідають за боротьбу із корупцією.

Одним із питань такого порядку денного є, м'яко кажучи, переосмислення роботи Національного агентства із запобігання корупції.

Адже нині замість реального запобігання корупційним ризикам цей орган може працювати просто на блокування роботи певних категорій чиновників: лише шоста частина протоколів про "коруптогенну поведінку" завершується покаранням.

Притягуючи справи за вуха

Значна зона відповідальності Нацагентства – це так звана "поведінка, що несе корупційні ризики".

Йдеться про дії чиновників, які не є карними корупційними злочинами, а тільки корупційними правопорушеннями.

За такі діяння передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафів. У випадку повторних порушень людину можуть позбавити права обіймати певні посади на строк до 1 року.

А у випадку звільнення через це порушення – в державний сектор не можна буде повернутися протягом 3 років, також відбудеться внесення до реєстру корупціонерів.

Серед вчинків, які підпадають під таку категорію – "несанкціоноване сумісництво", тобто наявність іншої оплачуваної роботи, крім викладацької, у чиновника.

Сюди ж відноситься несвоєчасне подання декларації, перевищення допустимого розміру подарунка, недекларування конфлікту інтересів і вчинення дій в умовах такого конфлікту інтересів, а також невжиття заходів щодо протидії корупції.

Фігурантами таких статей уже ставали омбудсмен Людмила Денісова, перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, народний депутат Олег Ляшко, керівник одного із відділів НАБУ Катерина Везєлєва-Борисова та інші.

Loading...

Утім, і наша практика роботи із такими справами, і статистика, зібрана профільними експертами, свідчать: більшість протоколів, які виносить НАЗК за "довколакорупційними" адміністративними статтями, виявляються "порожніми", тобто не перетворюються на реальні покарання для фігурантів. А більшість штрафів для тих, кому все ж "пощастило", – мінімальні.

Серед яскравих прикладів, коли справа закінчилась нічим – закиди співробітниці НАБУ Катерині Везєлєвій-Борисовій, що вона всупереч роботі на держслужбі ще й читала тренінги.

НАЗК вважало це порушенням, за яке виписало протокол. Суд же прийшов до висновку, що ця діяльність може підпадати під визначення викладацької, тобто такої, що нею займатися можна.

Інша історія – закиди Людмилі Денісовій, що вона нібито голосувала за себе під час голосування в Раді за призначення на пост уповноваженого з прав людини, та ще й під час виступу з трибуни заявила депутатам: "Розраховую на вашу підтримку". Суд теж визначив, що конфлікту інтересів в цьому немає.

Аналогічно "пшиком", впевнений, завершиться і справа Максима Нефьодова, якого звинувачують у невиході зі складу наглядової ради ПАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" напередодні переходу на державну службу.

Оскільки звільнення в цьому випадку залежало не від нього, а від зборів акціонерів, які не так уже й легко організувати, то в суді буде легко довести відсутність умислу в діях заступника міністра.

Ефективність на рівні 15%

Кілька місяців тому Центр політико-правових реформ оприлюднив дані двох Моніторингових звітів щодо ефективності реалізації НАЗК своїх функцій в частині протидії адміністративним правопорушенням, які пов'язані з корупцією (тут і тут).

Відповідно до звітів, із 595 протоколів, які були складені агентством і передані до суду в цих справах, винних знайшли лише в 91 випадку (рівень ефективності – 15%).

Із них рішення по 14 протоколах стосувались всього одного кейсу. При цьому у 12 випадках апеляційні суди скасували ці рішення судів першої інстанції (зокрема, справа Везєлєвої-Борисової), тобто "кінцеві" показники ефективності ще скромніші.

Решту протоколів суди або повертали назад НАЗК (27%) через неналежне оформлення чи подачу матеріалів не за підсудністю, або ж закривали (48%) через відсутність складу правопорушення (як справу Денісової), протерміновані строки розгляду справи або малозначимість самого "злодіяння".

10% судами розглянуті не були. В одному із випадків суд повернув НАЗК 37 різних протоколів, складених відносно одного й того ж чиновника.

Що насправді стоїть за 15%-вим ККД НАЗК у цих питаннях?

Міністерство юстиції, звичайно, не забезпечує чиновників власними адвокатами.

Тому, отримавши протокол Нацагентства (фактично "жовту картку", бо за другим може настати звільнення і "вовчий квиток" на повернення до держслужби), бюрократи стрімголов починають шукати адвокатів, аби в суді не отримати негативне рішення.

Витрачаючи на це власні кошти і суттєво відволікаючись від вирішення поточних робочих задач.

В результаті – у той чи інший спосіб більшість справ закриваються чи повертаються назад в НАЗК – і докладені зусилля виглядають такими, що просто нагріли повітря.

Гаманець як ефективний запобіжник

Як запобігти такій "порожній" діяльності поважного державного органу?

Відповідь уже знайшли деякі їхні колеги із "більш досвідчених" силових та контролюючих структур: посилювати відповідальність кожного конкретного інспектора.

Якщо він склав протокол, який не призводить до результату (штрафу) – то має понести відповідальність, бажано своїм гаманцем.

Наприклад, якщо в подальшому рішення податкового органу про адміністративний арешт активів платника податків буде скасовано, контролюючий орган вищого рівня проводить службове розслідування стосовно ініціатора арешту.

Крім того, механізм персональної матеріальної відповідальності за неправомірні дії було впроваджено щодо силовиків нещодавнім законом "Маски-Шоу-СТОП-2".

У разі ж запровадження подібних механізмів в НАЗК кількість "порожніх" протоколів має суттєво знизитися, а загальна ефективність роботи цього важливого органу – зрости.

Юрій Радзієвський, спеціально для УП



powered by lun.ua
Чи можна навести порядок у хаотичному русі бюджетних потоків
Закон про державну допомогу в країні почав працювати, проте без внесення змін до нього ефективного регулювання сектору не буде.
Лондонське піке Ігоря Коломойського у справі Приватбанку
Рішення Апеляційного суду Лондона і Уельсу підтвердило, що англійський суд має юрисдикцію для розгляду позову ПриватБанку щодо шахрайства з боку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Чому це важливо? (рос.)
Якби в опері співали українською, я б до неї ходив би
З колись демократичного жанру опера стає вузько елітистським. Для більшості сьогоднішніх молодих людей імена Россіні, Доніцетті, Верді та Вагнера вже не промовляють нічого, чи майже нічого.
Викривачі корупції: На старт! Увага! Руш!
Важливо почати з чогось конкретного, в даному випадку саме з викривачів корупції, і довести ці законодавчі ініціативи до гарних показових результатів, а вже потім братися за більш масштабні і, безумовно, дуже правильні речі, такі як захист всіх викривачів. 
Місце українців у польській політиці: неприємний урок виборів до Сейму
Для абсолютної більшості поляків голосування за українку – це акт заперечення домінуючої моделі польськості, яка про кров і землю, але ніяк не про рівність. Менш зрозуміла позиція української громади.
Троянські коні серед іноземних інвесторів
Чи повинна Україна в умовах військової агресії контролювати інвесторів для забезпечення власних економічних інтересів?
Психологічний аналіз публічних заяв Зеленського про США: страх або стратегія?
Зеленський намагається догодити всім – і США, і ЄС, тому використовує низку маніпулятивних прийомів і добре продуману стратегію. (рос.)