Чи справді більшість українців за "автономію" ОРДЛО?

6188 переглядів
Понеділок, 27 травня 2019, 17:30
Олексій ГараньOlexiy Haran
професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва

16-го травня 2019-го року, тобто за 4 дні до інавгурації новобраного президента Володимира Зеленського було оприлюднено результати опитування трьох соціологічних центрів.

Серед багатьох питань в опитуванні містилося й запитання щодо ставлення українців до "автономії" ОРДЛО.

Зокрема, в результатах національного соціологічного дослідження щодо актуальних питань сьогодення "Ваша думка: травень 2019 року йшлося про наступне:

"Серед варіантів розв'язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має "Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України" (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макро-регіонах, крім Західного".

Після цього практично в усіх ЗМІ пройшла інформація про це, а також про те, що майже половина українців (48,9%) підтримує автономію ОРДЛО "заради припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту".

Оскільки опитування було оприлюднено якраз напередодні інавгурації Зеленського, то воленс-ноленс такі результати – це наче готове підґрунтя для тиску або ж створення для нового президента умов, щоб було виправдання розмовам про референдум, умови миру з Росією, компроміси на Донбасі тощо.

Але давайте розбиратися. У відповіді на питання "Який варіант розв'язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей Ви підтримуєте?" фігурують лише три варіанти відповіді:

  1. "автономія" (39,9%),
  2. "ізоляція" (18,5%),
  3. військове звільнення (17,3%).

І при такому наборі варіантів логічно, що респонденти обирають компромісне рішення.

Loading...

Якщо ж в опитуванні одразу після цього питання наступним іде "Чи підтримали б ви рішення про надання автономії в складі України непідконтрольним територіям Донецької і Луганської областей для припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту на Донбасі?", то, очевидно, що попереднє запитання підштовхує до підтримки "автономії", тим більше заради "припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту".

При цьому не було варіанту – повернення окупованого Донбасу на тих умовах, на яких він раніше перебував у складі України, тобто на таких самих, які мають інші регіони.

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва і Центр Разумкова регулярно ставлять це питання у своїх опитуваннях (на Донбасі опитування здійснювали "Демніціативи" та Ukrainian Sociology Service). І половина опитаних постійно говорять, що Донбас має повернутися на тих же умовах, на яких функціонують й інші регіони в умовах децентралізації.

 
Варіанти політичного майбутного територій так званих ДНР/ЛНР
клікніть на таблиці, щоб відкрити у більшому форматі

На питання "Демініціатив" та Центру Разумкова "Які компроміси ви вважаєте прийнятними для припинення війни на Донбасі?" у грудні 2018 року 48,4% вважали, що "особливий статус" для ОРДЛО є неприйнятним і 29,6% – прийнятним.

Це підтверджується також опитуваннями Gfk Ukraine для Кальміуської групи навесні 2018 року. Тоді 77% вважали, шо ОРДЛО мають бути в складі України на тих же правах, що й інші регіони.

Ще одне підтвердження – міжнародне дослідження Social Cohesion and Reconciliation (SCORE) Index за підтримки UNDP та USAID. Останнє показало (cторінка 38), що у січні 2018 року тільки 34% українців вважають "особливий статус" першим кроком до повної реінтеграції, у той час як 48% вважали це першим кроком до остаточного відділення ОРДЛО від України.

Але при цьому зробимо два застереження:

  1. Можливо, після обрання Зеленського з'явилися нові тенденції у ставленні українців, тому ми повторимо наші запитання в найближчих опитуваннях. Ризикнемо висловити припущення, що протягом півроку (якщо брати дані нашого опитування у грудні 2018-го) навряд чи могли відбутися такі радикальні зміни у ставленні до "автономії" ОРДЛО. Радше, це залежить від формулювань і варіантів відповідей.
  2. "Демократичні ініціативи" також потрапляли в ситуації, коли наші соціологічні результати цитувалися навіть поважними виданнями з помилками.Так, наприклад, частина ЗМІ за результатами нашого, спільного з Центром Разумкова, грудневого опитування 2018 року вийшла із заголовками, у яких ішлося про те, що "майже 70% українців готові піти на компроміс з Росією заради миру на Донбасі", але забували додати, що "не на всі і не за будь-яку ціну".

А це зайвий раз говорить про відповідальність і соціологів, і журналістів, для яких важливо не просто довіряти заголовкам інформстрічок, а завжди перевіряти інформацію.

Коли ж йдеться про соціологічні опитування, перевіряти формулювання опитувань і варіанти відповідей і порівнювати їх з іншими опитуваннями.

Олексій Гарань, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
10 перемог для пацієнтів, або "Що вона зробила, ця Супрун?"
Виявляється, можна в обов'язковому порядку змусити кожен обласний департамент охорони здоров'я викласти на сайт інформацію про наявність ліків. (рос.)
"Неконституційна НКРЕКП": як рішення суду вплине на ринок електроенергії
До врегулювання Верховною Радою правового статусу НКРЕКП, запуск ринку електричної енергії варто відкласти мінімум до 1 січня 2020 року.
Як фінансування шкіл впливає на результати ЗНО
За останній час український уряд декілька разів підвищував заробітну платню вчителям. Та чи призводять такі дії до збільшення успішності учнів?
Підтримка бізнесу з боку держави: чи можна більше?
Україні не обов'язково знижувати порівняно невисокий рівень державної допомоги, але варто оновити її структуру.
Зелене одеське море для "зеленого" міністра екології
Причини цвітіння моря в Одесі: водорості, спека, зниження солоності води і… діяльність людей. А от поява "зеленого моря" – чудовий привід повернутися до прибуткової теми "екологічних перевірок". Тим більше, що скоро лавочка закриється і чергова прибуткова артерія не буде міністру зайвою.
Післядипломна освіта лікарів: як дотримати слова перед виборцями?
Держава фінансує програму післядипломної освіти лікарів, однак чи є вона ефективною і які є альтернативи?
Справедливість як політтехнологія
Терпінню убогості й несправедливості є межа. Світова історія знає багато прикладів, коли цьому терпінню приходив край. Тоді примусово починають питати не з тих, хто створив умови для несправедливості, а з тих, хто обіцяв, але не виправив цю несправедливість. Це має знати чи принаймні здогадуватися про це нова управлінська команда на чолі з новим президентом.