Чи справді більшість українців за "автономію" ОРДЛО?

6286 переглядів
Понеділок, 27 травня 2019, 17:30
Олексій ГараньOlexiy Haran
професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва

16-го травня 2019-го року, тобто за 4 дні до інавгурації новобраного президента Володимира Зеленського було оприлюднено результати опитування трьох соціологічних центрів.

Серед багатьох питань в опитуванні містилося й запитання щодо ставлення українців до "автономії" ОРДЛО.

Зокрема, в результатах національного соціологічного дослідження щодо актуальних питань сьогодення "Ваша думка: травень 2019 року йшлося про наступне:

"Серед варіантів розв'язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має "Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України" (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макро-регіонах, крім Західного".

Після цього практично в усіх ЗМІ пройшла інформація про це, а також про те, що майже половина українців (48,9%) підтримує автономію ОРДЛО "заради припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту".

Оскільки опитування було оприлюднено якраз напередодні інавгурації Зеленського, то воленс-ноленс такі результати – це наче готове підґрунтя для тиску або ж створення для нового президента умов, щоб було виправдання розмовам про референдум, умови миру з Росією, компроміси на Донбасі тощо.

Але давайте розбиратися. У відповіді на питання "Який варіант розв'язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей Ви підтримуєте?" фігурують лише три варіанти відповіді:

  1. "автономія" (39,9%),
  2. "ізоляція" (18,5%),
  3. військове звільнення (17,3%).

І при такому наборі варіантів логічно, що респонденти обирають компромісне рішення.

Loading...

Якщо ж в опитуванні одразу після цього питання наступним іде "Чи підтримали б ви рішення про надання автономії в складі України непідконтрольним територіям Донецької і Луганської областей для припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту на Донбасі?", то, очевидно, що попереднє запитання підштовхує до підтримки "автономії", тим більше заради "припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту".

При цьому не було варіанту – повернення окупованого Донбасу на тих умовах, на яких він раніше перебував у складі України, тобто на таких самих, які мають інші регіони.

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва і Центр Разумкова регулярно ставлять це питання у своїх опитуваннях (на Донбасі опитування здійснювали "Демніціативи" та Ukrainian Sociology Service). І половина опитаних постійно говорять, що Донбас має повернутися на тих же умовах, на яких функціонують й інші регіони в умовах децентралізації.

 
Варіанти політичного майбутного територій так званих ДНР/ЛНР
клікніть на таблиці, щоб відкрити у більшому форматі

На питання "Демініціатив" та Центру Разумкова "Які компроміси ви вважаєте прийнятними для припинення війни на Донбасі?" у грудні 2018 року 48,4% вважали, що "особливий статус" для ОРДЛО є неприйнятним і 29,6% – прийнятним.

Це підтверджується також опитуваннями Gfk Ukraine для Кальміуської групи навесні 2018 року. Тоді 77% вважали, шо ОРДЛО мають бути в складі України на тих же правах, що й інші регіони.

Ще одне підтвердження – міжнародне дослідження Social Cohesion and Reconciliation (SCORE) Index за підтримки UNDP та USAID. Останнє показало (cторінка 38), що у січні 2018 року тільки 34% українців вважають "особливий статус" першим кроком до повної реінтеграції, у той час як 48% вважали це першим кроком до остаточного відділення ОРДЛО від України.

Але при цьому зробимо два застереження:

  1. Можливо, після обрання Зеленського з'явилися нові тенденції у ставленні українців, тому ми повторимо наші запитання в найближчих опитуваннях. Ризикнемо висловити припущення, що протягом півроку (якщо брати дані нашого опитування у грудні 2018-го) навряд чи могли відбутися такі радикальні зміни у ставленні до "автономії" ОРДЛО. Радше, це залежить від формулювань і варіантів відповідей.
  2. "Демократичні ініціативи" також потрапляли в ситуації, коли наші соціологічні результати цитувалися навіть поважними виданнями з помилками.Так, наприклад, частина ЗМІ за результатами нашого, спільного з Центром Разумкова, грудневого опитування 2018 року вийшла із заголовками, у яких ішлося про те, що "майже 70% українців готові піти на компроміс з Росією заради миру на Донбасі", але забували додати, що "не на всі і не за будь-яку ціну".

А це зайвий раз говорить про відповідальність і соціологів, і журналістів, для яких важливо не просто довіряти заголовкам інформстрічок, а завжди перевіряти інформацію.

Коли ж йдеться про соціологічні опитування, перевіряти формулювання опитувань і варіанти відповідей і порівнювати їх з іншими опитуваннями.

Олексій Гарань, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Гра на "посилення": що насправді ховається за президентськими змінами до Конституції
Законопроекти від Зе справляють двояке враження. З одного боку, вони прагнуть задовольнити очікування суспільства, проте з іншого – намагаються посилити президентську владу та послабити роль парламенту.
Червоні лінії переговорів щодо транзиту газу, або Як не потрапити в пастку "Газпрому"
Тривають переговори між Росією та Україною щодо укладання угоди про транзит газу. Якими повинні бути стратегія і тактика Києва?
Президенти змінюються. Струковщина в судах forever?
Гарантовано увійде в історію України тільки той державний діяч, який усвідомить: країні потрібен не слухняний владі суд, не інструмент для вирішення поточних проблем, а суд незалежний, що керується виключно Законом.
Чи можна навести порядок у хаотичному русі бюджетних потоків
Закон про державну допомогу в країні почав працювати, проте без внесення змін до нього ефективного регулювання сектору не буде.
Лондонське піке Ігоря Коломойського у справі Приватбанку
Рішення Апеляційного суду Лондона і Уельсу підтвердило, що англійський суд має юрисдикцію для розгляду позову ПриватБанку щодо шахрайства з боку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Чому це важливо? (рос.)
Якби в опері співали українською, я б до неї ходив би
З колись демократичного жанру опера стає вузько елітистським. Для більшості сьогоднішніх молодих людей імена Россіні, Доніцетті, Верді та Вагнера вже не промовляють нічого, чи майже нічого.
Викривачі корупції: На старт! Увага! Руш!
Важливо почати з чогось конкретного, в даному випадку саме з викривачів корупції, і довести ці законодавчі ініціативи до гарних показових результатів, а вже потім братися за більш масштабні і, безумовно, дуже правильні речі, такі як захист всіх викривачів.