Реванш на марші: як "слуги народу" захищають російську мову, прикриваючись карантином

56174 перегляди
П'ятниця, 20 березня 2020, 11:00
Інна СовсунInna Sovsun
народна депутатка від партії "Голос", раніше – перший заступник міністра освіти і науки України

Користуючись пандемією коронавірусу та режимом карантину, монобільшість спробувала по-тихому "пропихнути" закон, який посилює позиції російської мови в українських школах.

18 березня відбулось засідання комітету гуманітарної політики, на якому розглядали законопроєкт народного депутата від партії "Слуга народу" пана Бужанського. 

Ця ініціатива передбачає скасування переходу російськомовних шкіл на нові навчальні плани, які з 1 вересня цього року значно збільшують частку викладання українською мовою. 

Мабуть, українському депутату не подобається, що влада вирішила адаптувати учнів таких шкіл до життя в українському суспільстві та урівняти їх у праві розуміти, що відбувається у державі. Хіба що так можна пояснити, навіщо йому знадобилося відкладати давно заплановані зміни ще на три роки. 

Загалом, вся історія із засіданням комітету гуманітарної політики, в порядку денному якого несподівано з'явився розгляд освітнього законопроєкту, виглядає дуже дивно. 

Справа в тому, що я як членкиня профільного парламентського комітету (з питань освіти, науки та інновацій) бачила багато подібних законодавчих ініціатив щодо мови викладання. Усі вони розглядалися саме на освітньому комітеті, що досить логічно, зважаючи, що всі вони стосувалися мови навчання в освітніх закладах України. 

На жаль, в українському парламенті досі вистачає захисників мови агресора. Всі ці спроби проштовхнути до зали Верховної Ради законопроєкти, що посилюють позиції російської мови, закінчувалися тим, що комітет з питань освіти відхиляв їх.

Аж ось випала "чудова нагода" – пандемія коронавірусу, загроза епідемії в Україні та карантин. Всім цим, не гаячи часу, вирішили скористатися президентські "слуги". 

Мало того, що під час обговорення цього законопроєкту на освітньому комітеті чомусь було вирішено просто віддати його долю в руки членів гуманітарного комітету. Чому таке рішення було прийнято, я можу лише здогадуватись. 

Комітет очолює депутат "Слуги народу" Олександр Ткаченко, і в ньому, на жаль, взагалі немає нікого з фракції "Голосу", тому я із ще кількома колегами прийшла на засідання.  

Питання законопроєкту Бужанського у порядку денному засідання з'явилося абсолютно несподівано. Раніше комітет Ткаченка планував його обговорення на травень-червень. 

Аж раптом хтось вирішив, що питання мови викладання у школах треба розглянути негайно. Саме тоді, коли на засідання комітету не можуть прийти ані незалежні експерти, ані освітяни, ані будь-хто з журналістів – через карантин. 

Що ж, ідеальні умови, якщо потрібно по-тихому прийняти важливе рішення. 

Найцинічніше – представники партії влади навіть не намагаються вигадувати логічних пояснень таким діям. Такий поспіх із розглядом мовного проєкту Ткаченко пояснив тим, що його про це попросив голова освітнього комітету. 

У такому випадку свідчення голів двох комітетів не сходяться. Бо в освітньому комітеті ми чули, що вони не планують найближчим часом розглядати цей законопроєкт і абсолютно не наполягають, щоб його розглядали швидше. 

Отже, про що мова в законопроєкті?

Бужанський пропонує, щоби перехід для шкіл з російською мовою навчання на нові навчальні плани, які передбачають більшу частку викладання українською, відклали до вересня 2023 року.

Відповідно до чинного освітнього законодавства, ці зміни мають відбутися вже у вересні цього року. А для шкіл з мовами навчання країн Європейського союзу термін переходу – до 2023 року.

Ні я, ні партія "Голос" не підтримуємо цю позицію, про що ми з колегами і прийшли заявити на засідання гуманітарного комітету.

На мою думку, громадяни України, які розмовляють іншими мовами, повинні бути включені в українське суспільство, володіти українською мовою на належному рівні. Це дозволятиме їм бути повноправними членами нашого суспільства, розуміти, що відбувається в політиці, які приймаються рішення – адже все це комунікується державною мовою. 

Ці люди повинні мати належний рівень освіти для того, щоби продовжувати навчання в університетах. Якщо вони не володіють українською мовою на належному рівні, то гірше складають ЗНО і мають обмежені можливості до вступу у заклади вищої освіти. 

Я, безумовно, поважаю права національних меншин в Україні навчатися їхньою рідною мовою. Та давайте зважати на те, що Росія щойно внесла зміни до своєї конституції, якими визнає російськомовних українців та білорусів "носіями російської мови", яких РФ збирається "захищати" та надавати російське громадянство за спрощеною процедурою. 

У таких умовах посилювати позиції мови агресора в Україні це злочин. 

Окрім того, через такий відкат мовних змін в освіті держбюджет втратить значні кошти, а Міністерство освіти і науки опиниться у дуже складній ситуації. 

Вже замовлені підручники, проведене навчання вчителів тощо. І зараз для МОН рішення відкотити все це назад і змінити термін набуття чинності цією статтею означатиме дуже серйозну зміну в роботі закладів. Це означатиме, що потрібно буде перезамовляти підручники, знову змінювати навчальні плани. 

Підготовка до нового навчального року вже стартувала, і ми не можемо зараз брати і змінювати все тільки тому, що цього так хочеться пану Бужанському та його колегам.

Цього разу, завдяки поясненням та наполяганням від мене та небайдужих колег вдалося блокувати небезпечну ініціативу "Слуг народу" – їхній законопроєкт відхилили та повернули для "подальших консультацій". Та хай знають – ми стежитимемо дуже пильно за розвитком цієї історії.

Інна Совсун, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.



powered by lun.ua
Реклама:
Технології місцевих виборів. Загальні тенденції і регіональні особливості
Уже зараз можна сміливо говорити: "слуги народу" тотально програють місцеві вибори всього лише за півтора роки від свого тріумфу у липні 2019-го.
Всі за одного: чому важливо підтримувати людей, які змінюють світ
Лише замисліться, наскільки іншим був би світ, у якому всі не скупилися б на слова любові й захоплення людям, у чию роботу вірять і якими захоплюються.
Інавгурація Лукашенка: без радикалізації народ не переможе
Час грає на стороні Лукашенка. І поки народ з опозицією мирно скандують на вулицях, іноді вступаючи в сутички із силовиками, Олександр Григорович закріплює владну позицію і домовляється з Путіним.
Розподільчі рахунки нікому не допоможуть, якщо немає грошей
Останнім часом газорозподільні компанії змальовуються як закоренілі боржники. Що ж сталося насправді?
Ягнята не такі мовчазні?
Як білоруське повстання сьогодні змінює (чи має змінити) міжнародне сприйняття пострадянських кольорових революцій. (рос.)
Навальний і "бутерброд": прагматизм має стати основним принципом української зовнішньої політики
Ситуація з отруєнням Олексія Навального може призвести до запровадження нових санкцій проти Росії та навіть до остаточної зупинки "Північного потоку-2". Про це говорять як в Європі, так і в США. Проте Україна не використовує цю ситуацію на свою користь повною мірою.
Квоти для ІТ: що варто змінити
Ініціатива влади про квоти для імміграції 5 тис іноземних айтівців та їх працевлаштування в українських компаніях неефективна. Маю низку ідей.