Луцький терорист. Спасибі, що не "Чорне дзеркало"

Понеділок, 27 липня 2020, 20:00

Топновина минулого тижня – це однозначно терористичне захоплення луцького автобуса. І, як зазвичай буває, будь-яка подія, яка так чи інакше стосується політики, не обходиться без яскравого шоу. Глядачі мали оцінити масштаби антитерористичної операції. 

Але навіть у цьому випадку українці поділилися на два табори: на тих, хто вважає терориста Максима Кривоша звичайним міським божевільним, який виключно за своєю ініціативою захопив заручників, і на тих, хто не вірить владі й бачить у цьому дійстві передвиборчий піар заради підняття рейтингів.

На чиєму ж боці правда?

Для початку проведемо цікаву паралель. Якщо трохи покопатися в хроніці минулих років, то простежується певний взаємозв'язок між падінням рейтингу влади і появою терористичних актів, провокацій із мінуванням тощо. А далі за класичним сценарієм відбувається успішне знешкодження терористів та очікуване підняття довіри до чинної влади.

Розберемо сценарій за прикладом президента Росії Володимира Путіна, який вкрай охочий до подібних політтехнологічних маніпуляцій із рейтингом.

Читайте також: Терорист в Луцьку. Хто взяв у заручники пасажирів маршрутки і як їх звільняли

Теракт у Луцьку: до чого можуть призвести дії президента Зеленського?

Один із подібних яскравих випадків відбувся навесні 2017 року. Документалка "Он вам не Димон" авторства Олексія Навального, що була опублікована в березні 2017 року, спричинила великий медійний резонанс. Нібито в цьому відео були оприлюднені непрямі докази можливої причетності Дмитра Медведєва до корупційних злочинів. Розкішна дороговартісна резиденція, закордонна нерухомість – у ЗМІ виникло багато запитань щодо легальності джерел доходів голови уряду РФ.

Згодом виникло рішення щодо проведення розслідування за матеріалами вищезгаданої документалки. Але, як і очікувалося, проєкт не був підтриманий, а справа згодом зам'ялася.

І, звичайно, не без допомоги іншого, більш гучного та цікавого "наративу", щоби відвести увагу росіян від скандалу з Медведєвим. Цим "наративом" став теракт, що відбувся 3 квітня у метро Санкт-Петербургу. Унаслідок вибуху загинуло 14 людей.

За результатами розслідування було затримано та засуджено всіх причетних до вибуху терористів-організаторів. Люди співчувають сім'ям постраждалих, об'єднуються заради допомоги, починають більше довіряти владі та її дієвій стратегії щодо знешкодження терористів. Увага з корумпованої влади РФ переведена, а Путін закріплює свої позиції за рік до президентських виборів.

Отже, стратегія виходу з кризової ситуації за допомогою теракту є доволі результативною. І Путін використовував її неодноразово.

А тепер повернімося до луцького терориста.

Чи можна українську владу обвинувачувати в зловживанні вищезгаданими політтехнологічними методами, які так полюбилися Путіну? Гадаю, що без об'єктивних доказів – ні. Але виникає низка логічних питань:

1. У чому цінність цього "театралізованого" дійства для самого терориста? Який взаємозв'язок між фільмом "Земляни" і поточною політичною ситуацією в Україні. І чи є він взагалі?

Якби Максим Кривош хотів дійсно вчинити акт тероризму, то, мабуть, і вимоги в нього були би більш вагомі та складні для реалізації. Однак вимога до президента з проханням прорекламувати фільм доволі проста і навряд чи може вдарити по репутації.

2. Що буде з терористом після затримання? Чи буде суд та подальше ув'язнення? Або ж усе відбудеться за сценарієм "недотерориста" з мосту Метро? Чи Кривоша просто посадять у психіатричну лікарню? Якщо не буде реального покарання, це вже свідчитиме про те, що цей акт тероризму – театралізоване  шоу людей із влади.

І трохи про можливі мотиви.

Зеленському потрібна підтримка старих і досвідчених політиків. Були моменти, коли народ очікував цю підтримку від Саакашвілі, проте процес затягнувся.

Але є при владі ще одна "провірена часом" людина з планами на міністерське крісло, яка може бути цікавою Зеленському, – Арсен Аваков. Людина із "старих облич", що міцно "тримає" всю правоохоронну систему. Але зґвалтування в Кагарлику вдарило по довірі народу до Авакова.

А після вдалого знешкодження луцького терориста люди почали скандувати "Правоохоронці – молодці!". Тобто градус агресії до Авакова очікувано знизився, "гра вартувала свічок".

Це лише один із можливих сценаріїв. Якщо це дійсно гра Авакова. Але може бути і навпаки – що не він грає, а його "грають". І це вже зовсім інша історія, просто Аваков вміло використовує ситуацію.

Висновки щодо істинних мотивів луцького "терористичного акту" робити ще рано. Так чи інакше, ініціатива президента зняти відеозвернення на прохання терориста запустила процес звільнення людей з автобуса. 

Людяність Зеленського вкотре зіграла йому на руку. Президент чудово усвідомлює цінність цієї риси свого характеру і буде частіше її використовувати напередодні місцевих виборів, щоби сподобатися електорату. І, звичайно, щоби утримати лідерство своєї команди.

Олег Петровець, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  






powered by lun.ua

Механізм відкликання депутата за народною ініціативою: як це працює

Міняй офіси або накриє хвиля провалу

15 років боротьби за права людей з інвалідністю

Нові можливості для соціальних підприємців зі сходу України

Як продати бізнес: поради фінансиста

Що вбиває головну річку України і як цьому запобігти