АРМА без голови: ризики, проблеми та причини затягування конкурсу

Понеділок, 21 вересня 2020, 09:00

Майже 9 місяців Агентство з розшуку та менеджменту активів існує без постійного керівника.

Напередодні Нового 2020 року Кабмін Олексія Гончарука звільнив тодішнього очільника АРМА Антона Янчука. Тоді ж Агентство отримало в.о. Віталія Сигидина і продовжує жити з ним вже понад 260 днів в очікуванні конкурсу на нового голову.

Як жилося Національному агентству весь цей час?

АРМА декілька раз намагалося обрати управителя активами Українського Медіа Холдингу і нарешті провело відповідний конкурс. 

Також Агентство намагалося успішно управляти пакетом акцій ПрАТ "Газтранзит", так і не вирішило ситуацію із Межигір'ям та запустило реєстр арештованих активів у тестовому режимі. А ще брало участь у підготовці та адвокації дуже потрібних змін до законодавства, особливо свого профільного – щодо менеджменту активів.

Тут варто нагадати, що саме ця державна інституція не тільки має надважливу роль у системі антикорупційних органів, а і є результатом виконання Україною міжнародних зобов'язань. 

І, мабуть, не дуже добре, що центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, інституція, яка опікується низкою дуже "гучних" і соціально важливих арештованих активів, вже скоро рік як живе без голови.

Читайте також: Що не так з управителями активів АРМА?

Як змінити закон, щоб він дійсно змінив АРМА?

Подібна ситуація вкрай небезпечна, зокрема й для низки процесів у державі. Насамперед така небезпека проявляється через нагальну потребу вибудувати стратегічно діяльність Агентства.

Звичайно, треба працювати над невідкладними проблемами та долати поточні кризи, проте у відносно нового і часто контроверсійного органу має бути план розвитку, план діяльності. І за це серед іншого має відповідати повноцінне керівництво, обране на відкритому прозорому конкурсі.

Саме керівник зможе спрямувати команду в одному напрямку, закріпити пріоритети, які він сам і буде виконувати протягом наступних 5 років. І зрештою нести повну відповідальність за результати цієї роботи або їх відсутність.

Наразі ж АРМА без голови. Причина – очевидне затягування процесу обрання нового керівника замість тимчасово призначеного. І це вже призвело до порушення положень чинного законодавства.

Наприклад, Закон України "Про державну службу" (п. 8 ст. 31) зазначає, що строк тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби не може перевищувати три місяці.

Цей строк вже пройшов тричі і триває досі.

Як добитися дочекатися призначення нового голови?

Згідно із Законом України "Про АРМА" Кабінет міністрів призначає голову АРМА за поданням прем'єр-міністра, який вносить кандидата, відібраного за результатами конкурсу.

А далі – очевидна очевидність. Для оголошення конкурсного відбору необхідна конкурсна комісія. Якраз обрання її складу і стало перешкодою для швидкого проведення конкурсу. 

Як і в інших відносно новостворених органах, така комісія формується представниками різних гілок влади та державних інституцій. По одній особі делегують міністри юстиції та фінансів, генпрокурор, директор НАБУ та очільник Фінмоніторингу.

Ще трьох має визначити Верховна Рада. І на сьогодні це єдиний інститут, який не виконав своїх зобов'язань.

Двічі Антикорупційний комітет парламенту обирав представників для голосування в сесійній залі. Кожного разу в громадськості були питання до кандидатів, процесу відбору через особливі умови для окремих осіб, несистемний підхід до співбесід та на диво низький рівень розуміння кандидатами ролі та функцій АРМА. Не дивно, що обидва рази Верховна Рада провалювала голосування – раз навесні та ще раз улітку.

Верховна Рада, очевидно, не зацікавлена долучати до конкурсу професійних і доброчесних кандидатів. А підходи, які ми спостерігаємо і на інших конкурсах, не спонукають експертів та громадськість брати участь у відборі. 

Свіже рішення щодо кандидатів у конкурсну комісію для відбору нового керівника САП є гарною ілюстрацією ситуації.

Чи буде третій підхід до формування комісії вдалим?

Антикорупційний комітет Верховної Ради втретє оголосив про прийом "заявок".

Вимоги до кандидатів загалом досить стандартні: бездоганна ділова репутація, високий суспільний авторитет, а також досвід роботи, пов'язаний з участю у формуванні та/або реалізації політики у сферах кримінальної юстиції або запобігання й протидії корупції. 

Кандидати мають подати документи до 23 вересня, після цього на них чекає співбесіда на засіданні комітету. І лише після того – голосування у сесійній залі.

Зрештою, саме після формування комісії почнеться значно важливіший, важчий і цікавіший етап.

Так, члени комісії повинні:

  •     оголосити про початок конкурсу на посаду голови АРМА,
  •     перевірити відповідність поданих кандидатами документів вимогам профільного закону,
  •     шляхом тестування оцінити професійні знання і якості кандидатів,
  •     провести співбесіди з учасниками, які здолали всі попередні етапи.

І все це – на очах в українців, адже засідання конкурсної комісії мають бути відкритими для ЗМІ та представників громадськості, а Кабмін зі свого боку також має забезпечити онлайн-трансляцію всіх засідань.

Лише дотримавшись таких умов і та виконавши всі зазначені кроки, ми зможемо отримати нового Голову АРМА.

У будь-якому разі нового очільника відомства можна чекати не раніше кінця року. 

А тим часом Національне агентство намагається повноцінно запустити реєстр арештованих активів, продовжує активно шукати менеджерів топовим медіахолдингам і силується запобігти зриву чергового опалювального сезону на Львівщині під тимчасовим керівництвом, яке не проходило спеціального відбору, гарантованого законодавством.

Чи очільник, а не в.о. зможе налагодити більш систематичну та ефективну роботу АРМА в довготривалій перспективі?  Дуже ймовірно. 

Чи доведеться новому голові вирішувати ще складніші питання? Безперечно. Бо з огляду на помітний тиск на інші антикорупційні органи така "безголовість" може спричинити додаткові ризики для роботи Агентства.

Це ще одна причина, чому АРМА потрібен голова. Кожній інституції потрібен свій чемпіон, адже ніхто не знає, що буде завтра.

Катерина Риженко, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

На ринку житлової нерухомості гряде революція

5 етапів розвитку сім'ї та як ними керувати

На шляху до страхової медицини: податкові стимули для роботодавців

Чому нам необхідна система територіальної оборони

Як у госпіталі для ветеранів лікують кримінальних авторитетів

Найкоротша історія інклюзії, та Чому вона не може обмежуватись одним днем