Справа Логвинського. Як Верховний суд може розвалити розслідування НАБУ?

Понеділок, 13 вересня 2021, 11:00

Колишній народний депутат від "Народного фронту" Георгій Логвинський міг бути причетним до організації схеми, за якою українських громадян обікрали на більш як 54 млн грн. 

Однак детективи Національного антикорупційного бюро не змогли повідомити про підозру Логвинському, оскільки він є чоловіком судді Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

В ЄСПЛ пояснили НАБУ, що Логвинський як найближчий родич судді має пожиттєвий імунітет.

Після цього ексдепутат вирішив спробувати за допомогою роз’яснень ЄСПЛ поховати справу у Верховному суді. 

"Центр протидії корупції" пояснює, чому наміри Логвинського виглядають абсурдними і не мають шансу на успіх.

Суть справи

22 січня 2020 року детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили про підозру шістьом особам, яким інкримінують заволодіння та легалізацію понад 54,179 млн грн. 

Це колишня перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька, колишній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Борис Бабін, директор приватної компанії Фелікс Козаков та три особи, наближені до колишнього нардепа від "Народного фронту" Георгія Логвинського, якого слідство вважало ймовірним організатором схеми. 

Підозру планували оголосити і самому Логвинському, але зробити цього не вийшло. На заваді став Європейський суд з прав людини, але про це трохи згодом.

За даними слідства, у вересні 2013 року представниця ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" підготувала та надіслала до Європейського суду з прав людини заяву про стягнення з державного бюджету України понад 54 млн грн невиплаченої заборгованості з боку напівдержавного товариства "Київенерго" за зберігання мазуту.

У компанії заявляли, що органи виконавчої служби нібито з 2009 року не стягували борг. При цьому детективи стверджують, що "Золотий Мандарин Ойл" взагалі не звертався до виконавчої служби стосовно стягнення боргу, але повідомляти ЄСПЛ про цей факт компанія чомусь не стала. 

Пізніше Логвинський пояснював, що процвітаюча компанія була фактично пущена по світу, так як у ситуаціях, де боржником є товариства з 25-ма і більше відсотками власності за державою, діє мораторій і тому "не було сенсу ініціювати виконавче провадження". 

Так само компанія не розповіла Європейському суду, що за півроку до звернення вони втратили право вимоги боргу, так як уступили його іншій приватній компанії – "Іссахар-Зевулун Експорт-Імпорт". Її також пов’язують з Логвинським.

Слідство вважало, що колишній народний депутат домовився з керівництвом Міністерства юстиції України та урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ, за сприяння якого підготували декларацію про дружнє врегулювання спору. Про це свідчило листування, здобуте детективами в рамках розслідування, а також показання окремих свідків у справі. 

У лютому 2016 року Міністерство юстиції, ймовірно, безпідставно перерахувало "Золотому Мандарину" понад 54 млн грн.

Підозри оголосили шести фігрурантам. Вищий антикорупційний суд обрав більшості із них запобіжні заходи. Зокрема, експершій заступниці міністра юстиції Наталії Бернацькій призначили заставу у 7 млн грн, а колишній помічниці нардепа Логвинского Марії Шевкопляс (Швець) – заочне тримання під вартою, так як вона переховується в Ізраїлі і перебуває в міжнародному розшуку.

Читайте також: "Дружній вогонь" по Європейському суду. Справа Георгія Логвинського

Імунітет Логвинського

У березні 2020 року Національне антикорупційне бюро України звернулося до Європейського суду з прав людини з проханням пояснити, чи має Логвинський імунітет.

Детективи збиралися отримати дозвіл, щоб повідомити колишньому нардепу про підозру. Справа в тому, що дружина ексдепутата Ганна Юдківська – суддя ЄСПЛ, а найближчі родичі суддів цього суду захищені пожиттєвим імунітетом. 

У липні Європейський суд відмовив НАБУ в їхньому клопотанні. Судді вирішили, що детективи нібито порушили принципи неупередженого розслідування й міжнародного права.

У відповідь НАБУ наголосило, що рішення ЄСПЛ хоч і унеможливлює повідомлення Логвинському про підозру, але стосується виключно екснардепа, але аж ніяк не інших фігурантів справи, стосовно яких розслідування триває. 

Верховний суд як рятувальний круг

Однак Логвинському цього виявилось замало. Прикриваючись і маніпулюючи рішенням ЄСПЛ, він зі своїми адвокатами вирішив поховати справу через Верховний суд.

У серпні 2020 року екснардеп звернувся до Великої палати 

Верховного суду із заявою про перегляд судових рішень за виключними обставинами. Він просить скасувати низку судових рішень та ухвал, зокрема стосовно запобіжних заходів трьом підозрюваним у справі. Мова йде про 7 млн грн застави ексзаступниці міністра юстиції Наталії Бернацькій, 630 тис. грн застави своїй "довіреній особі" Олександрі Володимирській та про заочне тримання під вартою директора приватної компанії Фелікса Козакова. 

При цьому жодна із цих ухвал не була предметом розгляду ЄСПЛ, сам Логвинський не був учасником цих справ в Антикорупційному суді, а тому взагалі не має права подавати заяви про їх перегляд. 

Незрозуміло також, яким же чином скасування ухвал слідчих суддів щодо запобіжних заходів стосовно трьох підозрюваних дозволить Логвинському відновити його нібито порушений імунітет.

Серед вимог екснардепа також є прохання закрити всі кримінальні провадження, які коли-небудь були пов’язані зі справою "Золотого Мандарину". 

По-перше, суд взагалі не має повноважень закривати справи на цій стадії, так як це суперечить КПК. По-друге, незрозуміло, чому порушення імунітету щодо чоловіка судді ЄСПЛ є підставою для визнання усіх доказів у кримінальному провадженні щодо всіх підозрюваних недопустимими? 

Та й як взагалі Велика палата Верховного суду може говорити щось про допустимість чи недопустимість доказів у справі, яка все ще перебуває на стадії досудового розслідування і остаточного судового рішення в ній немає.

Подвійне дно

У рішенні ЄСПЛ та заяві Логвинського до Верховного суду може бути ще одна прихована мета. Сам факт їх існування уже намагаються використовувати інші підозрювані, щоб зменшити собі запобіжні заходи.

Так, у квітні 2021 року підозрювана Наталія Бернацька, разом зі своїм адвокатом, намагалися використати відсутність підозри Логвинському та розгляд справи Великою палатою Верховного суду, щоб змінити запобіжний захід із багатомільйонної застави на особисте зобов’язання. 

Зокрема захист посилався на листи ЄСПЛ зі справи "Bernatska проти України", у яких нібито визнається наявність обґрунтованих звинувачень на адресу Уряду у порушенні двох статей Конвенції про захист прав людини.

Однак 20 квітня 2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка у своїй ухвалі чітко роз’яснила, що ці листи взагалі не є будь-якими процесуальними рішенням ЄСПЛ, а доводи захисту у цій частині є лише спробою переконати слідчу суддю у нібито визнаних порушеннях прав людини, які наразі ніким не встановлені. 

Крім того, суддя справедливо зазначила, що рішення Європейського суду з прав людини жодним чином не стосуються кримінального провадження по суті, а ЄСПЛ розглядав лише питання позбавлення імунітету.

Широка підкреслила, що прийнятність доказів у справі не оцінюється Європейським судом з прав людини, оскільки це регулюється національним законодавством і, як правило, національні суди повинні оцінювати докази, що їм подаються учасниками процесу. 

При цьому, продовжує суддя, Європейський суд з прав людини не виносить рішень щодо того, чи якісь докази були належно визнані доказами – він лише встановлює, чи був розгляд справи справедливим, включно зі способом збирання доказів.

Більше того, слідча суддя зазначила, які рішення в розумінні Конвенції та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є остаточними. Серед цього переліку немає рішення за результатом розгляду питання про зняття імунітету з члена сім'ї судді ЄСПЛ. 

А раз так, то можемо зробити висновок, що рішення ЄСПЛ стосовно Логвинського не є "остаточним рішенням, стороною в якому є Україна". 

Фактично це означає, що ЄСПЛ ухвалював його в рамках своїх організаційних повноважень і таке рішення аж ніяк не може бути підставою для перегляду судових рішень за виключними обставинами.

В ухвалі суддя Широка також констатує, що Бернацька щонайменше причетна до дій, пов’язаних з виконанням рішення ЄСПЛ у справі ТОВ "Золотий Мандарин Ойл" та що прийняття такого рішення було пов’язане з відхиленнями від звичної процедури. 

Більше того, один із підозрюваних у справі, колишній Урядовий Уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін зазначив, що вона здійснювала на нього "управлінський тиск" у цій та інших справах і такий тиск в подальшому став підставою для його звільнення. 

Що далі?

Очевидно, що Логвинський і компанія не залишать своїх спроб поховати розслідування НАБУ за допомогою інших судових процесів. 

Так, ЄСПЛ уже розглядає одразу три скарги проти держави Україна, які так чи інакше стосуються справи "Золотого мандарину". 

Ці скарги подали Логвинський, Бернацька та ще п’ятеро осіб, зокрема вже згадані підозрювані Козаков, Шевкопляс та Володимирська. Вони скаржаться на політичні переслідування, а ЄСПЛ, серед іншого, просить Україну надати пояснення щодо того, чи мала на меті справа стосовно Логвинського підірвати репутацію його дружини Юдківської, чи мало місце злагоджене залякування юристів Логвинського і чи була зрежисованою медіакампанія проти Логвинського, яка включала заяви посадовців щодо його справи.

В уряду є час до 21 вересня, щоб надати свої пояснення, проте швидкість початку комунікації з боку ЄСПЛ вказує на те, що справа отримала найвищий пріоритет. 

Поки судові процеси тривають, Логвинський ходить в ресторани зі ще одним фігурантом справ НАБУ – головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком, який теж поскаржився до ЄСПЛ. 

Цікаво, що повноваження дружини Логвинського в Європейському суді з прав людини уже два роки як закінчилися, але вона продовжує виконувати їх до обрання свого наступника. Паралельно стартував конкурс з обрання нового представника України в ЄСПЛ, але цей конкурс оскаржують якраз у суді Вовка. Збіг обставин?

Вадим Валько

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  



powered by lun.ua

Якою буде професійна освіта-2030? 5 принципів

Україна зібрала рекордний врожай ранніх зернових. Що це означає?

Страждаю я, страждай і ти! Як подолати дитячу жорстокість щодо тварин?

Книги з історії Білорусі

Гіг-контракти для IT-спеціалістів в Україні: що важливо знати бізнесу

Проблеми авіаційної освіти: як студентам підвищити шанси на успіх у професії