335/115. Модель для складання
Четвер, 7 червня 2001, 20:32
Депутати зробили чергову спробу переписати правила виборів 2002 року. У новій редакції закону "Про вибори народних депутатів України", прийнятій у четвер, вирішено відмовитися від чистої пропорціоналки і запропонувати Кучмі на підпис нову консистенцію парламенту: 335 депутатів будуть обиратися за партійними списками, а 115 депутатів - по мажоритарних округах.
За прийняття закону проголосували 289, проти - 14, утримався - 1, не голосували - 79 з 383 депутатів, зареєстрованих у сесійному залі.
У новій редакції закону для партій і блоків також збережений 4-процентний бар'єр для проходження до Верховної Ради. Партія або блок повинні зібрати на свою підтримку не менше 500 тисяч підписів, в тому числі не менш, ніж по 17 тисяч в кожному з 2/3 регіонів України.
Обраним в одномандатному окрузі вважається депутат, що отримав просту більшість голосів. Якщо в бюлетень було включене тільки одне прізвище, то кандидат вважається обраним, у випадку, коли кількість голосів, поданих за нього, перевищує кількість виборців, що не підтримали жодного з кандидатів в депутати у одномандатному окрузі.
Однак найтонше місце в новій редакції закону, через який він ризикує бути не підписаним – це пропорція мажоритарки і пропорціональщини. Весь останній час "гарант" визнавав тільки нинішню схему – 50% на 50%. Політолог Михайло Погребинський прогнозує, що Кучма новий закон не підпише.
"Президент демонструє високе почуття відповідальності – він вважає, що його роль - не пущать комуністів". На думку Погребинського, нова редакція "очевидно на користь комуністів, їм чим вище [частка парламенту, яка буде обиратися за партійними списками], тим краще". "Тому Кучма і чинить опір. Зараз немає ясності, як підуть на вибори центристи і праві. Багатьом гравцям, які виступають за партійні списки, аж ніяк не гарантована сильна роль". Однак, вважає політолог, Кучмі "можна було б аргументувати, що співвідношення 300 до 150 – це безпечно".
Загалом посилення пропорційного представництва в парламенті, на думку Погребинського – це підтвердження тенденції: "чим далі, тим більшу роль буде грати парламент". Аргумент на користь пропорціональщини від Погребінського: при такій системі, коли є кілька основних сил, парламенту простіше "робити колективну гру". За мажоритаризм – якісне підвищення депутатського корпусу за рахунок сильних людей: "Сильні люди обираються самостійно".
У четвер за збільшення ролі партій у парламенті висловився і прем'єр-міністр України Кінах: "Як громадянин України я підтримую напрям, який повинен привести до якмога більш швидкої політичної структуризації суспільства і парламенту, як метод відповідальності влади перед суспільством за результати своєї діяльності".
Задоволення новою редакцією закону в четвер висловив і лідер комуністів Петро Симоненко, якому саме життя велить отримати найбільші дивіденди від впровадження нової пропорції. У інтерв'ю Інтерфакс-Україна перший секретар ЦК КПУ назвав прийняття нового виборчого закону "кроком уперед до пропорційної системи, яка найбільш прогресивна". У той же час Симоненко не виключив можливості ветування закону, хоч "мотивацій до цього немає".
Лідер НРУ Геннадій Удовенко також задоволений: "Нам весь час кажуть, що український народ не готовий до введення пропорційної системи. Український народ готовий".
Керівник фракції СДПУ(О) Олександр Зінченко думає, що в законі відсутні "ті очевидні недоліки", які існують в чинному законі – щодо представництва партій у виборчих комісіях і на виборчих дільницях, а також представництва зарубіжних спостерігачів. У законі, за яким проводилися вибори до парламенту в 1998 році, зазначив Зінченко, була значно звужена можливість об'єднань громадян брати участь у виборчому процесі. На думку лідера фракції, в ухваленому законі, безумовно, є "шорсткість", але він "набагато краще, ніж діючий".
Зінченко вважає "абсолютно невипадковим" те, що за закон проголосували 289 депутат, що, на його думку, свідчить про здатність Верховної Ради подолати вето, якщо воно буде.
А про те, що новий закон Кучма може загальмувати, дав зрозуміти його представник в парламенті Роман Безсмертний. Він нагадав, що Кучма неодноразово висловлювався про необхідність збереження діючого співвідношення пропорціонально-мажоритарної системи 50% на 50%.
Відповідаючи на питання журналістів, він зазначив, що йому складно говорити, чим керувалися народні депутати, ухвалюючи рішення про відповідне співвідношення пропорційної і мажоритарної системи.
На думку депутата, це є оцінкою партій, присутніх в парламенті, себе як політичних сил. "У одних вона [оцінка], здається, дуже завищена з точки зору можливості перемоги тієї або іншої політичної сили, у інших - занижена", - сказав він.
Безсмертний вважає, що в підході до концепції закону "дуже мало об'єктивності" з боку політичних сил, представлених в парламенті і за його стінами. У тому, що депутатам вдасться подолати вето, не упевнений і Михайло Погребинський.
За прийняття закону проголосували 289, проти - 14, утримався - 1, не голосували - 79 з 383 депутатів, зареєстрованих у сесійному залі.
У новій редакції закону для партій і блоків також збережений 4-процентний бар'єр для проходження до Верховної Ради. Партія або блок повинні зібрати на свою підтримку не менше 500 тисяч підписів, в тому числі не менш, ніж по 17 тисяч в кожному з 2/3 регіонів України.
Обраним в одномандатному окрузі вважається депутат, що отримав просту більшість голосів. Якщо в бюлетень було включене тільки одне прізвище, то кандидат вважається обраним, у випадку, коли кількість голосів, поданих за нього, перевищує кількість виборців, що не підтримали жодного з кандидатів в депутати у одномандатному окрузі.
Однак найтонше місце в новій редакції закону, через який він ризикує бути не підписаним – це пропорція мажоритарки і пропорціональщини. Весь останній час "гарант" визнавав тільки нинішню схему – 50% на 50%. Політолог Михайло Погребинський прогнозує, що Кучма новий закон не підпише.
"Президент демонструє високе почуття відповідальності – він вважає, що його роль - не пущать комуністів". На думку Погребинського, нова редакція "очевидно на користь комуністів, їм чим вище [частка парламенту, яка буде обиратися за партійними списками], тим краще". "Тому Кучма і чинить опір. Зараз немає ясності, як підуть на вибори центристи і праві. Багатьом гравцям, які виступають за партійні списки, аж ніяк не гарантована сильна роль". Однак, вважає політолог, Кучмі "можна було б аргументувати, що співвідношення 300 до 150 – це безпечно".
Загалом посилення пропорційного представництва в парламенті, на думку Погребинського – це підтвердження тенденції: "чим далі, тим більшу роль буде грати парламент". Аргумент на користь пропорціональщини від Погребінського: при такій системі, коли є кілька основних сил, парламенту простіше "робити колективну гру". За мажоритаризм – якісне підвищення депутатського корпусу за рахунок сильних людей: "Сильні люди обираються самостійно".
У четвер за збільшення ролі партій у парламенті висловився і прем'єр-міністр України Кінах: "Як громадянин України я підтримую напрям, який повинен привести до якмога більш швидкої політичної структуризації суспільства і парламенту, як метод відповідальності влади перед суспільством за результати своєї діяльності".
Задоволення новою редакцією закону в четвер висловив і лідер комуністів Петро Симоненко, якому саме життя велить отримати найбільші дивіденди від впровадження нової пропорції. У інтерв'ю Інтерфакс-Україна перший секретар ЦК КПУ назвав прийняття нового виборчого закону "кроком уперед до пропорційної системи, яка найбільш прогресивна". У той же час Симоненко не виключив можливості ветування закону, хоч "мотивацій до цього немає".
Лідер НРУ Геннадій Удовенко також задоволений: "Нам весь час кажуть, що український народ не готовий до введення пропорційної системи. Український народ готовий".
Керівник фракції СДПУ(О) Олександр Зінченко думає, що в законі відсутні "ті очевидні недоліки", які існують в чинному законі – щодо представництва партій у виборчих комісіях і на виборчих дільницях, а також представництва зарубіжних спостерігачів. У законі, за яким проводилися вибори до парламенту в 1998 році, зазначив Зінченко, була значно звужена можливість об'єднань громадян брати участь у виборчому процесі. На думку лідера фракції, в ухваленому законі, безумовно, є "шорсткість", але він "набагато краще, ніж діючий".
Зінченко вважає "абсолютно невипадковим" те, що за закон проголосували 289 депутат, що, на його думку, свідчить про здатність Верховної Ради подолати вето, якщо воно буде.
А про те, що новий закон Кучма може загальмувати, дав зрозуміти його представник в парламенті Роман Безсмертний. Він нагадав, що Кучма неодноразово висловлювався про необхідність збереження діючого співвідношення пропорціонально-мажоритарної системи 50% на 50%.
Відповідаючи на питання журналістів, він зазначив, що йому складно говорити, чим керувалися народні депутати, ухвалюючи рішення про відповідне співвідношення пропорційної і мажоритарної системи.
На думку депутата, це є оцінкою партій, присутніх в парламенті, себе як політичних сил. "У одних вона [оцінка], здається, дуже завищена з точки зору можливості перемоги тієї або іншої політичної сили, у інших - занижена", - сказав він.
Безсмертний вважає, що в підході до концепції закону "дуже мало об'єктивності" з боку політичних сил, представлених в парламенті і за його стінами. У тому, що депутатам вдасться подолати вето, не упевнений і Михайло Погребинський.
