Донеччина – регіон зразкових вільних економічних зон. Чому?
Четвер, 27 червня 2002, 14:23
Прем'єр-міністр Анатолій Кінах повідомив, що уряд не має наміру відміняти спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку. На думку прем'єра, функціювання ВЕЗ в Україні є досить ефективним. Зокрема, показовою є робота спеціальних економічних зон у Донецькій області, де обсяги бюджетних надходжень з Донецьких ВЕЗ перевищують обсяги наданих компаніям пільг, відзначив пан Кінах. Окрім того, динаміка залучення інвестицій у цьому регіоні перевищує середній ріст інвестицій по Україні.
Разом з тим, за словами Анатолія Кінаха, "якщо яка-небуть ВЕЗ чи ТПР буде перетворюватися на "чорну дірку", куди все надходить, а звідки нічого не виходить, то уряд вживатиме відповідні заходи". Натепер працює спеціальна урядова комісія з аналізу ефективності функціювання спеціальних економічних зон.
Експерти, опитані "Контекстом", зійшлися на думці, що функціювання більшості ВЕЗ в Україні не завжди економічно виправдано. Як пояснив експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Острий, первісно утворення спеціальних зон було передбачено для залучення інвестицій - як іноземних, так і внутрішніх. В Україні існує два типа ВЕЗ: в одних пільговими умовами користуються всі підприємства, що розташовані географічно саме там; інші є територіями пріоритетного розвитку, де пільговий режим надається підприємствам вибірково. На практиці, відзначив пан Острий, не всі зони працюють однаково успішно. "У деяких зонах очікуваних надходжень до бюджету не було, нема і поки що не передбачається",- підкреслив експерт.
Справа у тім, що багато в чому ефективність ВЕЗ залежить від того, наскільки активно місцеві органи беруть участь у залученні інвестицій. До того ж, утворення низки зон було просто пролобійоване зацікавленими особами і не мало належного економічного обгрунтування, відзначила Координатор проектів Інституту конкурентного суспільства Ксенія Ляпіна.
Аналіз ефективності функціювання ВЕЗ проводила Державна податкова адміністрація України. Результати дослідження показали, що проекти ВЕЗ забезпечені інвестиціями менше ніж на третину від заявленого. Зокрема, грошовий обіг 506 ухвалених у таких зонах інвестиційних проектів складає $2,2 млрд., із яких тільки $694 млн. - інвестиції. У низки регіонів інвестиційні програми практично не відбувались, відзначають фахівці ДПАУ.
Основними критеріями ефективності вільних економічних зон, ухвалених у світовій практиці, є вузька спеціалізація, оскільки пільги надаються або регіонам зі складними природніми умовами, або потенційно слабким малорентабельним галузям, відзначають експерти. Вітчизняні ВЕЗ не є вузькоспеціалізованими. "Окрім того, не завжди використання отриманих коштів є цільовим. Так, у ВЕЗ Донецької області, куди залучаються значні суми інвестицій, кошти насправді не спрямовуються на розвиток видобутку енергетичного вугілля, як передбачалось спочатку, а залучаються на розробку родовищ коксового вугілля, видобуток якого самого по собі достатньо рентабельний",- сказала експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Ситник.
Таким чином, позиція уряду щодо збереження статусу вільних економічних зон "неконструктивна", відзначають спостерігачі. І, хоча Кабмін заявляє про те, що спеціальна комісія визначить ефективність роботи ВЕЗ і ТПР, у результаті чого пільгові умови для низки територій можуть бути скасовані, до цього часу в жодній зоні цього зроблено не було. Більш того, оскільки утворення більшості вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку було пролобійоване тією чи іншою фінансово-політичною групою, то скасування цього статусу можливе лише для тих зон, лобісти котрих втратили важелі впливу на парламент і Кабінет міністрів.
Разом з тим, за словами Анатолія Кінаха, "якщо яка-небуть ВЕЗ чи ТПР буде перетворюватися на "чорну дірку", куди все надходить, а звідки нічого не виходить, то уряд вживатиме відповідні заходи". Натепер працює спеціальна урядова комісія з аналізу ефективності функціювання спеціальних економічних зон.
Експерти, опитані "Контекстом", зійшлися на думці, що функціювання більшості ВЕЗ в Україні не завжди економічно виправдано. Як пояснив експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Острий, первісно утворення спеціальних зон було передбачено для залучення інвестицій - як іноземних, так і внутрішніх. В Україні існує два типа ВЕЗ: в одних пільговими умовами користуються всі підприємства, що розташовані географічно саме там; інші є територіями пріоритетного розвитку, де пільговий режим надається підприємствам вибірково. На практиці, відзначив пан Острий, не всі зони працюють однаково успішно. "У деяких зонах очікуваних надходжень до бюджету не було, нема і поки що не передбачається",- підкреслив експерт.
Справа у тім, що багато в чому ефективність ВЕЗ залежить від того, наскільки активно місцеві органи беруть участь у залученні інвестицій. До того ж, утворення низки зон було просто пролобійоване зацікавленими особами і не мало належного економічного обгрунтування, відзначила Координатор проектів Інституту конкурентного суспільства Ксенія Ляпіна.
Аналіз ефективності функціювання ВЕЗ проводила Державна податкова адміністрація України. Результати дослідження показали, що проекти ВЕЗ забезпечені інвестиціями менше ніж на третину від заявленого. Зокрема, грошовий обіг 506 ухвалених у таких зонах інвестиційних проектів складає $2,2 млрд., із яких тільки $694 млн. - інвестиції. У низки регіонів інвестиційні програми практично не відбувались, відзначають фахівці ДПАУ.
Основними критеріями ефективності вільних економічних зон, ухвалених у світовій практиці, є вузька спеціалізація, оскільки пільги надаються або регіонам зі складними природніми умовами, або потенційно слабким малорентабельним галузям, відзначають експерти. Вітчизняні ВЕЗ не є вузькоспеціалізованими. "Окрім того, не завжди використання отриманих коштів є цільовим. Так, у ВЕЗ Донецької області, куди залучаються значні суми інвестицій, кошти насправді не спрямовуються на розвиток видобутку енергетичного вугілля, як передбачалось спочатку, а залучаються на розробку родовищ коксового вугілля, видобуток якого самого по собі достатньо рентабельний",- сказала експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Ситник.
Таким чином, позиція уряду щодо збереження статусу вільних економічних зон "неконструктивна", відзначають спостерігачі. І, хоча Кабмін заявляє про те, що спеціальна комісія визначить ефективність роботи ВЕЗ і ТПР, у результаті чого пільгові умови для низки територій можуть бути скасовані, до цього часу в жодній зоні цього зроблено не було. Більш того, оскільки утворення більшості вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку було пролобійоване тією чи іншою фінансово-політичною групою, то скасування цього статусу можливе лише для тих зон, лобісти котрих втратили важелі впливу на парламент і Кабінет міністрів.
