Тепер Кучма готовий до суду над собою
Вівторок, 2 липня 2002, 10:45
Вісім років працював собі Кучма страх яким самовпевненим президентом. А потім узяв і видав у кінці червня актуальний указ: "гарант" прописав для органів влади план дій у разі подання судового позову проти України. При цьому поняття "Україна" включає як саму державу, так і особисто Кучму, тобто президента України, а також Кабінет міністрів й інші різнорангові державні структури.
Указ Кучми встановлює "Порядок захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах". "Порядок" підписано Медведчуком. І це перший резонансний документ його авторства під час роботи на Банковій.
Отже, згідно з указом, починаючи з 2003 року у бюджеті буде закладатися окремим пунктом фінансування витрат, пов'язаних із захистом прав та інтересів суб'єкта "Україна" (держави, Кучми, Кабміну тощо).
Моніторити появу позовів проти України доручено Міністерству закордонних справ. Правила жорсткі: у той же день, як отримано інформацію про скаргу до іноземного суду проти України або Кучми, МЗС має поінформувати Міністерство юстиції України.
Якщо про позов дізнається чиновник з якогось третього міністерства, то він мерщій, також протягом дня, має поінформувати ті ж Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції.
Якщо позов подадуть проти Кучми, то МЗС має сказати про це Медведчуку, якщо ж за кордоном хтось зажадає судитися з Кабміном, то поінформованим про це має бути й уряд.
Тільки-но МЗС дізнається про позов, у нього буде 5 днів, щоб подати Кабміну висновок "про наявність імунітету України". Однак мовчки спостерігати за наругою над Україною (державою, Кучмою…) чиновники не будуть. За ці ж 5 днів відомство Зленка разом з відомством Лавриновича має погодити пропозиції, як "забезпечити імунітет" Україні.
Після цього Кабмін має протягом тижня розглянути викладені МЗС і Мінюстом ідеї. Уряд також має право "внести відповідні пропозиції" на ім'я Кучми і визначити відповідальний орган. Якщо позов буде проти Кучми, проти держави Україна або проти Кабміну, то віддуватися доведеться Міністерству юстиції. Якщо ж за кордоном будуть судитися з українським органом нижчого рангу, то він сам і буде відповідати за власний захист.
У "відповідального органу" буде 20 днів, щоб провести "юридичну експертизу можливих результатів розгляду справи закордонним юрисдикційним органом" та підготувати пропозиції. Відповідальний орган також матиме право залучити іноземних радників.
Тепер найцікавіше. Якщо буде ухвалено негативний для України (держави, Кучми…) вердикт, і до того ж "з порушенням норм та принципів міжнародного права", то Мінюст разом з МЗС готує спільний висновок про наявність відповідних порушень. Якщо порушення тривають, то Кабінет міністрів може застосувати "відповідні заходи до іноземної держави, її майна".
Але далі Медведчук не пояснює, що він має на увазі. Тому виникає два питання. Перше: що означають зазначені в указі "відповідні заходи"? Арешт автомобіля посла, екстрадиція дипломатів чи взагалі оголошення війни? Друге: а що робити, якщо рішення проти України ухвалено "без порушень норм та принципів міжнародного права"? Змиритися, просто не виконувати його чи спробувати кудись апелювати?
Розмірковуючи над цими прогалинами, все ж варто відзначити: Кучма не просто закрив непомічену дірку в законодавстві (що само по собі добре). Але й указ він видав навдивовижу вчасно – під акомпанемент регулярних погроз засудити його на Заході.
Зазначені ж непорозуміння також варто вирішити, оскільки з Україною (державою, Кучмою…) панькатися ніхто не збирається. Два роки тому державна компанія "Нафтогаз" вже програвала суд у Москві страховій компанії Monde Re – через несанкціонований відбір блакитного палива. У 1999 "Ітера" судилася з "Нафтогазом" в Стокгольмі.
Зараз на підході обурені родичі загиблих пасажирів авіакомпанії "Сибір". Також, якщо не зраджує пам'ять, протягом останнього півріччя позови проти Кучми за кордоном обіцяли подати Олександр Єльяшкевич та Мирослава Гонгадзе. Крім того, заява про незаконні дії України через нереєстрацію Мельниченка народним депутатом вже лежить у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини. Також до цієї установи збирався апелювати і Сергій Іванченко, засуджений за кидання гранати у Наталію Вітренко.
Указ Кучми встановлює "Порядок захисту прав та інтересів України під час розгляду справ у закордонних юрисдикційних органах". "Порядок" підписано Медведчуком. І це перший резонансний документ його авторства під час роботи на Банковій.
Отже, згідно з указом, починаючи з 2003 року у бюджеті буде закладатися окремим пунктом фінансування витрат, пов'язаних із захистом прав та інтересів суб'єкта "Україна" (держави, Кучми, Кабміну тощо).
Моніторити появу позовів проти України доручено Міністерству закордонних справ. Правила жорсткі: у той же день, як отримано інформацію про скаргу до іноземного суду проти України або Кучми, МЗС має поінформувати Міністерство юстиції України.
Якщо про позов дізнається чиновник з якогось третього міністерства, то він мерщій, також протягом дня, має поінформувати ті ж Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції.
Якщо позов подадуть проти Кучми, то МЗС має сказати про це Медведчуку, якщо ж за кордоном хтось зажадає судитися з Кабміном, то поінформованим про це має бути й уряд.
Тільки-но МЗС дізнається про позов, у нього буде 5 днів, щоб подати Кабміну висновок "про наявність імунітету України". Однак мовчки спостерігати за наругою над Україною (державою, Кучмою…) чиновники не будуть. За ці ж 5 днів відомство Зленка разом з відомством Лавриновича має погодити пропозиції, як "забезпечити імунітет" Україні.
Після цього Кабмін має протягом тижня розглянути викладені МЗС і Мінюстом ідеї. Уряд також має право "внести відповідні пропозиції" на ім'я Кучми і визначити відповідальний орган. Якщо позов буде проти Кучми, проти держави Україна або проти Кабміну, то віддуватися доведеться Міністерству юстиції. Якщо ж за кордоном будуть судитися з українським органом нижчого рангу, то він сам і буде відповідати за власний захист.
У "відповідального органу" буде 20 днів, щоб провести "юридичну експертизу можливих результатів розгляду справи закордонним юрисдикційним органом" та підготувати пропозиції. Відповідальний орган також матиме право залучити іноземних радників.
Тепер найцікавіше. Якщо буде ухвалено негативний для України (держави, Кучми…) вердикт, і до того ж "з порушенням норм та принципів міжнародного права", то Мінюст разом з МЗС готує спільний висновок про наявність відповідних порушень. Якщо порушення тривають, то Кабінет міністрів може застосувати "відповідні заходи до іноземної держави, її майна".
Але далі Медведчук не пояснює, що він має на увазі. Тому виникає два питання. Перше: що означають зазначені в указі "відповідні заходи"? Арешт автомобіля посла, екстрадиція дипломатів чи взагалі оголошення війни? Друге: а що робити, якщо рішення проти України ухвалено "без порушень норм та принципів міжнародного права"? Змиритися, просто не виконувати його чи спробувати кудись апелювати?
Розмірковуючи над цими прогалинами, все ж варто відзначити: Кучма не просто закрив непомічену дірку в законодавстві (що само по собі добре). Але й указ він видав навдивовижу вчасно – під акомпанемент регулярних погроз засудити його на Заході.
Зазначені ж непорозуміння також варто вирішити, оскільки з Україною (державою, Кучмою…) панькатися ніхто не збирається. Два роки тому державна компанія "Нафтогаз" вже програвала суд у Москві страховій компанії Monde Re – через несанкціонований відбір блакитного палива. У 1999 "Ітера" судилася з "Нафтогазом" в Стокгольмі.
Зараз на підході обурені родичі загиблих пасажирів авіакомпанії "Сибір". Також, якщо не зраджує пам'ять, протягом останнього півріччя позови проти Кучми за кордоном обіцяли подати Олександр Єльяшкевич та Мирослава Гонгадзе. Крім того, заява про незаконні дії України через нереєстрацію Мельниченка народним депутатом вже лежить у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини. Також до цієї установи збирався апелювати і Сергій Іванченко, засуджений за кидання гранати у Наталію Вітренко.
