Понад 60% українських журналістів знають цензуру в обличчя
Вівторок, 3 грудня 2002, 15:49
Практично дві третини журналістів - 64,7% - визнають існування політичної цензури в Україні.
Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Українським центром економічних і політичних досліджень 12-16 листопада. В опитуванні брали участь 727 журналістів, що представляють центральні, обласні, районні і місцеві засоби масової інформації. Опитування проводилося у всіх областях України, Криму, Києві й Севастополі.
Ще 21,5% опитаних журналістів вважають, що цензура "скоріше існує"; 6,1% схиляються до думки, що її "скоріше не існує"; 3,1% опитаних стверджує, що "політичної цензури в Україні не існує". 4,6% респондентів не визначилися з відповіддю.
Таким чином, близько 90% журналістів переконані в існуванні політичної цензури, повідомив президент УЦЕПД Анатолій Гриценко.
Гриценко вважає, що останнім часом рівень свободи слова в Україні знизився до критично низької оцінки, а влада намагається масово впровадити політичну цензуру. На його думку, такий стан справ може мати серйозні негативні наслідки як усередині країни, так і на зовнішній арені.
Більше половини (58,5%) журналістів заявляють, що вони не боролися з проявами політичної цензури. Разом з тим 41,5% працівників ЗМІ стверджують, що вони намагалися боротися з проявами політичної цензури.
Разом з тим, вважає ведучий експерт УЦЕПД Юрій Якименко, той факт, що кількість журналістів, що намагалися боротися з політичною цензурою, уже перевищила 40%, дає підстави сподіватися на подальшу активізацію боротьби проти цензури. "Якщо ситуація в сфері свободи ЗМІ не покращиться, то ряди борців з цензурою зростатимуть", - підкреслив експерт.
Більшість - 61,6% - українських журналістів особисто зіштовхувалися з проявами політичної цензури.
При цьому 38,4% опитаних не зіштовхувалися з проявами цензури.
Згідно з даними опитування, найбільш розповсюдженою формою політичної цензури є "самоцензура журналістів, викликана побоюванням негативних наслідків публікації тих або інших матеріалів". Так вважає 57,3% з тих, хто особисто зіштовхувався з проявами політичної цензури.
Крім того, опитані журналісти зіштовхувалися з такою формою політичної цензури, як "вилучення редактором небажаних з політичної точки зору фрагментів з авторського матеріалу, редагування, що істотно змінює його політичні акценти" - 54,8%.
На "проведення керівництвом "роз'яснювальних бесід" з журналістами, у яких висловлюються побажання щодо необхідного характеру висвітлення тих або інших політичних подій, діяльності державних і політичних осіб" нарікали 54,5% опитаних.
"Пряму вказівку керівникові ЗМІ або журналістові з державного органа" отримували 50,8% респондентів. "Одержання прямої вказівки керівництва щодо необхідного характеру висвітлення тих або інших політичних подій" - назвали 47,6%.
"Відмову в публікації підготовленого журналістом матеріалу через його політичні аспекти" назвали 27,7% учасників опитування. "Подання журналістам списку небажаних для згадування або цитування осіб (політиків, експертів і т.п.)" - 24,7%.
"Поширення в редакціях ЗМІ анонімних інструкцій, у яких приводиться перелік подій і осіб, небажаних для висвітлення, інструкції щодо характеру коментарів про політичні події" указали 8,4% опитаних. З іншими формами політичної цензури зіштовхнулися 5,1% респондентів.
Повністю результати опитування опубліковані в журналі "Національна безпека й оборона", № 11 за поточний рік, що спеціально підготовлений до парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні".
Інтерфакс-Україна
Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Українським центром економічних і політичних досліджень 12-16 листопада. В опитуванні брали участь 727 журналістів, що представляють центральні, обласні, районні і місцеві засоби масової інформації. Опитування проводилося у всіх областях України, Криму, Києві й Севастополі.
Ще 21,5% опитаних журналістів вважають, що цензура "скоріше існує"; 6,1% схиляються до думки, що її "скоріше не існує"; 3,1% опитаних стверджує, що "політичної цензури в Україні не існує". 4,6% респондентів не визначилися з відповіддю.
Таким чином, близько 90% журналістів переконані в існуванні політичної цензури, повідомив президент УЦЕПД Анатолій Гриценко.
Гриценко вважає, що останнім часом рівень свободи слова в Україні знизився до критично низької оцінки, а влада намагається масово впровадити політичну цензуру. На його думку, такий стан справ може мати серйозні негативні наслідки як усередині країни, так і на зовнішній арені.
Більше половини (58,5%) журналістів заявляють, що вони не боролися з проявами політичної цензури. Разом з тим 41,5% працівників ЗМІ стверджують, що вони намагалися боротися з проявами політичної цензури.
Разом з тим, вважає ведучий експерт УЦЕПД Юрій Якименко, той факт, що кількість журналістів, що намагалися боротися з політичною цензурою, уже перевищила 40%, дає підстави сподіватися на подальшу активізацію боротьби проти цензури. "Якщо ситуація в сфері свободи ЗМІ не покращиться, то ряди борців з цензурою зростатимуть", - підкреслив експерт.
Більшість - 61,6% - українських журналістів особисто зіштовхувалися з проявами політичної цензури.
При цьому 38,4% опитаних не зіштовхувалися з проявами цензури.
Згідно з даними опитування, найбільш розповсюдженою формою політичної цензури є "самоцензура журналістів, викликана побоюванням негативних наслідків публікації тих або інших матеріалів". Так вважає 57,3% з тих, хто особисто зіштовхувався з проявами політичної цензури.
Крім того, опитані журналісти зіштовхувалися з такою формою політичної цензури, як "вилучення редактором небажаних з політичної точки зору фрагментів з авторського матеріалу, редагування, що істотно змінює його політичні акценти" - 54,8%.
На "проведення керівництвом "роз'яснювальних бесід" з журналістами, у яких висловлюються побажання щодо необхідного характеру висвітлення тих або інших політичних подій, діяльності державних і політичних осіб" нарікали 54,5% опитаних.
"Пряму вказівку керівникові ЗМІ або журналістові з державного органа" отримували 50,8% респондентів. "Одержання прямої вказівки керівництва щодо необхідного характеру висвітлення тих або інших політичних подій" - назвали 47,6%.
"Відмову в публікації підготовленого журналістом матеріалу через його політичні аспекти" назвали 27,7% учасників опитування. "Подання журналістам списку небажаних для згадування або цитування осіб (політиків, експертів і т.п.)" - 24,7%.
"Поширення в редакціях ЗМІ анонімних інструкцій, у яких приводиться перелік подій і осіб, небажаних для висвітлення, інструкції щодо характеру коментарів про політичні події" указали 8,4% опитаних. З іншими формами політичної цензури зіштовхнулися 5,1% респондентів.
Повністю результати опитування опубліковані в журналі "Національна безпека й оборона", № 11 за поточний рік, що спеціально підготовлений до парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні".
Інтерфакс-Україна
