Закон про пропорційні вибори - який він є

П'ятниця, 26 березня 2004, 13:26
Кучмісти ще на крок наблизилися до завершення політреформи. У четвер було виконано фактично головну умову лівих сил, за якої вони погоджувались підтримати зміни до Конституції – ухвалено в цілому закон про вибори народних депутатів на пропорційній основі.

Щоб це зробити, депутати повторили конституційну ніч червня 1996 у мініатюрі. При цьому, як і минулого разу, найбільше постраждав Олександр Мороз – йому довелося простояти на трибуні більше десяти годин, доповідаючи по проекту та коментуючи поправки.

Засідання закінчилося о 23:30 перемогою більшості у 255 голосів.

Хоча друге читання закону тривало більше 12 годин, практично жодна поправка в четвер не набрала необхідних 226 голосів. Поправки в основному пропонувалися декількома депутатами з "Нашої України", зокрема Юрієм Ключковським, Борисом Безпалим, Іваном Зайцем, Романом Зваричем, Миколою Томенком, Володимиром Бондаренком.

Але близько 22:00 у залі відбулися два спалахи активності. Верховна Рада проголосувала за поправку до закону про вибори, якою унеможливила участь офіційних спостерігачів від громадських організацій. Її підтримали 243 депутати.

Дещо пізніше парламент проголосував поправку про зменшення прохідного бар'єру до парламенту до 3%. За це проголосували 267 депутатів, окрім фракцій "Наша Україна" і БЮТ.

Після того, як із тексту законопроекту було вилучено статтю про допуск спостерігачів від громадських організацій, в сесійній залі сталося збурення. Член "Нашої України" Роман Зварич став вимагати внести до законопроекту норму, що "склад Верховної Ради призначає президент Кучма", а ще краще – сам проект закону викинути на смітник.

Історія і зміст

Як відомо, 5 березня Верховна Рада схвалила в першому читанні 262 голосами законопроект №4285-4.

Після першого читання до конституційної комісії парламенту надійшло 925 поправок народних депутатів. З цих поправок Комісією було враховано лише близько 400, з них 49 враховано по суті, 36 – частково.

Поправка щодо зменшення виборчого бар’єру з 4%, схвалених у першому читанні, до 3% була внесена народними депутатами Рудьковським (СПУ), Задорожнім (Народовладдя), Гадяцьким ("Трудова Україна") та Калінчуком (Аграрна партія).

При цьому народний депутат Матвієнко (БЮТ) пропонував підвищити бар’єр до 5%, депутат Кульчинський з "Нашої України" – до 6%, були також пропозиції зменшити бар’єр до 2% чи 1%. Тимчасова комісія погодилась на зменшення виборчого порогу до трьох відсотків.

Крім того, представниками фракцій "Регіони України" та "Трудова Україна" пропонувалась пропорційна виборча система із загальнодержавним та регіональними виборчими списками, що була відхилена комісією.

Не була врахована Тимчасовою комісією і поправка цілої групи народних депутатів, у тому числі лідерів фракцій "Наша Україна", СПУ, "Трудова Україна", "Регіони України", СДПУ(о), груп "Демініціативи", "Народовладдя", "Народний виборів" щодо наявності в кожній п’ятірці списку представника як чоловічої, так і жіночої статті.

Цю поправку не підтримали й народні депутати під час голосування в сесійній залі – "за" проголосували лише 149 народних депутатів. Не пройшли й інші аналогічні поправки депутатів Григорович, Томенка, Ващук, Стойка.

Відповідно до схваленого законопроекту вибори народних депутатів здійснюються за пропорційною системою у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі за закритими виборчими списками кандидатів партій і блоків.

Для того, щоб отримати право брати участь у розподілі депутатських мандатів, виборчий список партії або блоку повинен отримати 3 і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніше ніж за 365 днів до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніше як за 365 днів до дня виборів.

Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 120 днів до дня виборів.

Для проведення виборів територія України поділяється на 225 територіальних виборчих округів.

Територіальні та дільничні виборчі комісії формуються за поданням партій та блоків (не більше однієї особи-суб’єкта виборчого процесу від партії (блоку).

Виборчий фонд партії (блоку) формується з коштів партії (партій, що входять до виборчого блоку), а також добровільних внесків фізичних осіб. Добровільний внесок фізичної особи до виборчого фонду однієї партії чи блоку не може перевищувати чотирьохсот мінімальних розмірів заробітних плат (або 82 тисячі грн. при мінімальній зарплаті в 205 грн.)

Внески до виборчого фонду від юридичних осіб заборонені. Законопроектом не передбачено обмеження розміру виборчого фонду партії та блоку.

Виборчий фонд партії (блоку) має один накопичувальний рахунок, на який надходять кошти для фінансування виборчої кампанії партії (блоку), а також поточні рахунки, з яких здійснюється фінансування витрат на виборчу кампанію партії (блоку). На поточні рахунки виборчого фонду партії (блоку) кошти поступають виключно з накопичувального рахунку виборчого фонду партії (блоку).

Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду партії (блоку): іноземним громадянам та особам без громадянства; анонімним жертводавцям.

Однією з умов реєстрації списку кандидатів є внесення грошової застави в розмірі 2500 розмірів мінімальних заробітних плат (або 512 500 грн.). Грошова застава повертається партіям (блокам), які подолали виборчий поріг (набрали не менше 3% голосів виборців).

Помилки і неточності, виявлені в декларації кандидата в народні депутати, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата.

Передвиборна агітація розпочинається з моменту прийняття Центральною виборчою комісією рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, внесених до виборчого списку партії (блоку). Передвиборна агітація поза строками, встановленими у цій статті, забороняється.

У цей же період забороняється проведення масових акцій (походів, демонстрацій, мітингів) від імені партії (блоку) - суб’єкта виборчого процесу, а також публічні оголошення про підтримку партією (блоком) концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач.

Законопроект визначає коло інформації, що відноситься до політичної реклами – "будь-які не заборонені законодавством України друковані, усні, звукові та аудіовізуальні види і форми ідейного впливу на людей, що мають на меті прямо або опосередковано привернути увагу до суб’єктів виборчого процесу, сформувати у суспільстві та у свідомості громадян позитивне ставлення до них або спрямувати політичну поведінку громадян і соціальних груп на підтримку суб’єктів виборчого процесу під час виборів, у тому числі інформаційні повідомлення про заходи, що проводяться або підтримуються із вказаною метою".

До політичної реклами не належать офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер), а також відео-, аудіозаписи, кінозйомки, фотоілюстрації про дії кандидатів у депутати, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України.

Засоби масової інформації не пізніше як за 130 днів до дня виборів встановлюють розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу у розмірі, який не може перевищувати відповідний середньозважений показник за останній квартал року, що передує року проведення виборів депутатів.

Цей середньозважений показник вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу визначається ЦВК разом з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення та Державним комітетом телебачення й радіомовлення.

Розцінки вартості одиниці друкованої площі та одиниці ефірного часу для проведення передвиборної агітації не можуть змінюватися протягом виборчого процесу. Засіб масової інформації не може надавати знижки на оплату окремим кандидатам чи партіям (блокам), що висунули кандидатів у депутати.

Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одній партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншій партії (блоку) – суб’єкту виборчого процесу.

Законопроектом встановлюється, що висвітлення подій виборчої кампанії у засобах масової інформації усіх форм власності у формі інформаційних повідомлень (новин) може здійснюватися лише на засадах об’єктивного, неупередженого повідомлення конкретних відомостей про події, без коментарів і оцінок.

Внесення до інформаційних теле-, радіопрограм передвиборних агітаційних матеріалів партій (блоків) або політичної реклами забороняється. Політична реклама має бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така.

Забороняється проведення передвиборної агітації у зарубіжних засобах масової інформації, що діють на території України чи за її межами, а також у зареєстрованих в Україні засобах масової інформації, в яких частка зарубіжної власності перевищує 50 відсотків.

Детальніше про законопроект, історію його проходження та результати голосування дивіться тут.

За інформацією Лабораторії законодавчих ініціатив

Читайте також:

ЗАКОН ПРО ВИБОРИ УХВАЛИЛИ ЗА ПІВГОДИНИ ДО ПІВНОЧІ. ЛИТВИН НЕ ГОЛОСУВАВ

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКИНУЛИ З ВИБОРІВ, А ПРОХІДНИЙ БАР'ЄР ЗНИЗИЛИ ДО 3%




powered by lun.ua