На виборах у США переміг Буш: що це означає для світу й України?
Четвер, 4 листопада 2004, 10:30
Другого листопада у США відбулися президентські вибори, на яких впевнено переміг діючий президент республіканець Джордж Буш. Європейські столиці в шоці. Прогресивна Америка плаче, а одна з моїх знайомих навіть вийшла сьогодні на роботу в чорному. Буш набрав 286 електоральні голоси проти 252, отриманих демократом Джоном Керрі.
У виборчій кампанії демократи зосередилися на помилках Буша в Іраку, на проблемах безробіття й медичного страхування. І помилилися самі, тому що, як тепер стає зрозумілим, головною темою цих виборів стали так звані "моральні цінності", нав'язані кампанією Буша, а саме тема заборони абортів, подружніх стосунків гомосексуалістів, медичних досліджень із використанням людського зародку тощо.
Що ж перемога Буша означатиме для світу й України?
Найперше це те, що війна в Іраку буде продовжуватися до "переможного кінця". Наївні спроби американського президента за рік збудувати демократію там, де її ніколи не було, нагадує гасло радянських часів про розвиток республік Середньої Азії: "із феодалізму прямо в соціалізм".
Війна буде продовжуватися до тих пір, поки американським платівникам податків не обридне за неї платити, тобто, беручи до уваги результати голосування 2 листопада, ще довго.
По-друге, адміністрація Буша буде і надалі намагатися зберегти бутафорську антитерористичну коаліцію, до якої зараз належить і Україна. У зв'язку з чим будуть закриватися очі на порушення Києвом прав людини, свободи слова, тощо.
Якщо у другому турі виборів в Україні переможе Віктор Янукович, йому достатньо буде залишити в Іраку українські війська, щоб і надалі спокійно отримувати американські візи. Ну, вважається ж Узбекистан одним з найважливіших партнерів Америки у боротьбі з тероризмом, незважаючи на те, що там тортують політичних опонентів. Чому б і Україні Януковича не залишатися стретегічним партером США?
По-третє, продовження війни в Іраку призведе до кінця євроатлантичної єдності, до поглиблення кризи у стосунках між Сполученими Штатами і Європою, зокрема, між США з одного боку та Німеччиною із Францією з іншого. Любові між ними й так не було, а зараз не буде й дружби. Антиамериканізм у світі досягне свого апогею і з політичних поглядів тисяч переросте в релігію для мільйонів.
Присутність України в Іраку ще більше відсторонить її від Європи, так і не наблизивши до Америки. І буде як у тій приказці: "Вихожу із рєсторана, замуж позно, сдохнуть рано".
По-четверте, концентрація США на проблемі Іраку відсуне Україну на маргінали американської зовнішньої політики. Якщо президент Росії Путін буде вести себе чемно і далі підтримуватиме США у "боротьбі із тероризмом", адміністрація Буша закриє очі на імперські зазіхання Росії. Україна сповзе у сферу впливу "мого друга Владіміра".
По-п'яте, війна в Іраку коштує дорого. Зовнішня допомога України, яка за перший термін Буша в Білому домі і так зменшилася майже на 100 мільйонів доларів, скоротиться ще більше. Це означатиме менше обмінів між студентами, вчителями, військовими, депутатами тощо.
Залишки ж коштів через АМР США будуть розподілятися між так званими "бандитам з окружної дороги" (beltway bandits) – великими американськими консалтинговим фірмами, які левову частку допомоги витрачають на оплату свого американського персоналу.
Перемога Керрі, звичайно, не припинила б миттєво війну в Іраку, але, напевно, пом'якшила б імідж Америки у світі, позитивно відбилася на стосунках між Європою і США. Друзям Америки у світі стало б набагато легше без "моральних цінностей" Буша. Але маємо те, що маємо.
Якщо в Україні переможе Янукович, він буде намагатися, те що американці називають, "одночасно доїти двох корів": з одного боку вводити подвійне громадянство з Росією, щоб зробити добре Росії, а з іншого - тримати українські війська в Іраку, щоб зробити добре Америці.
Віктору Ющенко ж, у разі перемоги, потрібно якнайшвидше вивести українські війська з Іраку, поки там не стало зовсім "жарко".
Щоб вчити демократії інших – спочатку потрібно розібратися з демократією у себе вдома.
Це не наша війна і нам там робити нема чого.
У виборчій кампанії демократи зосередилися на помилках Буша в Іраку, на проблемах безробіття й медичного страхування. І помилилися самі, тому що, як тепер стає зрозумілим, головною темою цих виборів стали так звані "моральні цінності", нав'язані кампанією Буша, а саме тема заборони абортів, подружніх стосунків гомосексуалістів, медичних досліджень із використанням людського зародку тощо.
Що ж перемога Буша означатиме для світу й України?
Найперше це те, що війна в Іраку буде продовжуватися до "переможного кінця". Наївні спроби американського президента за рік збудувати демократію там, де її ніколи не було, нагадує гасло радянських часів про розвиток республік Середньої Азії: "із феодалізму прямо в соціалізм".
Війна буде продовжуватися до тих пір, поки американським платівникам податків не обридне за неї платити, тобто, беручи до уваги результати голосування 2 листопада, ще довго.
По-друге, адміністрація Буша буде і надалі намагатися зберегти бутафорську антитерористичну коаліцію, до якої зараз належить і Україна. У зв'язку з чим будуть закриватися очі на порушення Києвом прав людини, свободи слова, тощо.
Якщо у другому турі виборів в Україні переможе Віктор Янукович, йому достатньо буде залишити в Іраку українські війська, щоб і надалі спокійно отримувати американські візи. Ну, вважається ж Узбекистан одним з найважливіших партнерів Америки у боротьбі з тероризмом, незважаючи на те, що там тортують політичних опонентів. Чому б і Україні Януковича не залишатися стретегічним партером США?
По-третє, продовження війни в Іраку призведе до кінця євроатлантичної єдності, до поглиблення кризи у стосунках між Сполученими Штатами і Європою, зокрема, між США з одного боку та Німеччиною із Францією з іншого. Любові між ними й так не було, а зараз не буде й дружби. Антиамериканізм у світі досягне свого апогею і з політичних поглядів тисяч переросте в релігію для мільйонів.
Присутність України в Іраку ще більше відсторонить її від Європи, так і не наблизивши до Америки. І буде як у тій приказці: "Вихожу із рєсторана, замуж позно, сдохнуть рано".
По-четверте, концентрація США на проблемі Іраку відсуне Україну на маргінали американської зовнішньої політики. Якщо президент Росії Путін буде вести себе чемно і далі підтримуватиме США у "боротьбі із тероризмом", адміністрація Буша закриє очі на імперські зазіхання Росії. Україна сповзе у сферу впливу "мого друга Владіміра".
По-п'яте, війна в Іраку коштує дорого. Зовнішня допомога України, яка за перший термін Буша в Білому домі і так зменшилася майже на 100 мільйонів доларів, скоротиться ще більше. Це означатиме менше обмінів між студентами, вчителями, військовими, депутатами тощо.
Залишки ж коштів через АМР США будуть розподілятися між так званими "бандитам з окружної дороги" (beltway bandits) – великими американськими консалтинговим фірмами, які левову частку допомоги витрачають на оплату свого американського персоналу.
Перемога Керрі, звичайно, не припинила б миттєво війну в Іраку, але, напевно, пом'якшила б імідж Америки у світі, позитивно відбилася на стосунках між Європою і США. Друзям Америки у світі стало б набагато легше без "моральних цінностей" Буша. Але маємо те, що маємо.
Якщо в Україні переможе Янукович, він буде намагатися, те що американці називають, "одночасно доїти двох корів": з одного боку вводити подвійне громадянство з Росією, щоб зробити добре Росії, а з іншого - тримати українські війська в Іраку, щоб зробити добре Америці.
Віктору Ющенко ж, у разі перемоги, потрібно якнайшвидше вивести українські війська з Іраку, поки там не стало зовсім "жарко".
Щоб вчити демократії інших – спочатку потрібно розібратися з демократією у себе вдома.
Це не наша війна і нам там робити нема чого.
