У новому партнерстві з ЄС Україна зіткнулася з проросійським лобі

У середу, 3 грудня, Єврокомісія офіційно презентувала проект "Східного партнерства" (СП), який передбачає новий формат взаємин Євросоюзу із низкою країн пострадянського простору, зокрема з Україною.

Як пише "Комерсант-Україна", одним із суперечливих моментів, які затримували узгодження формату СП, стало фінансове питання.

Рада Європи й Єврокомісія погодилися щорічно виділяти 600 млн євро на фінансування реформ, але схема розподілу коштів між учасниками СП у середу залишалася незрозумілою. "Відомо, що Грузія отримає 125 млн євро", - заявив президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу, відмовившись коментувати квоту України.

А голова представництва ЄК в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра уточнив, що допомога Україні буде спрямована тільки на програмні реформи, на відміну від інших країн, які, можливо, отримають кошти на створення інфраструктури.

"Немає сенсу фінансувати інфраструктурні проекти в Україні доти, доки у вас не буде необхідного законодавства, насамперед закону про держзакупівлі. Тому немає шансів, що до ухвалення цього закону вам будуть виділені значні кошти", - сказав він.

У розділі комюніке про візову політику Єврокомісія декларувала, що країни СП, які підписали угоду про полегшення візового режиму, отримають право на "зміну цих угод... шляхом введення в них норми про скасування візового збору для всіх громадян".

Підрахунки ЄК показують, що введення безкоштовних віз для всіх країн СП призведе до сукупних втрат країн-членів ЄС у розмірі 75 млн євро на рік, що не є для них критичною сумою. Однак джерела в Єврокомісії стверджують, що візовий розділ викликав запеклі суперечки серед членів ЄС, і формулювання було змінене.

"Єврокомісія пропонувала зафіксувати, що перехід до безкоштовних віз відбудеться в короткостроковій перспективі (до 1-2 років), а до безвізового режиму – у середньостроковій (до 3-5 років). Але Німеччина, Франція і низка середземноморських країн виступили проти цього", - сказав співрозмовник видання, запевнивши, що у випадку України нинішнє формулювання дозволяє розраховувати на швидке скасування візових зборів.

Ще одним суперечливим моментом стало "російське питання". У початковому проекті комюніке містилася фраза про те, що СП "є доповненням до взаємин Євросоюзу з Росією". На введенні цього пункту наполягала Німеччина. Її підтримали кілька країн Старої Європи. Однак низка держав, переважно східноєвропейських, заявили, що цей пункт є образливим для членів СП, і домігся його вилучення з фінального тексту комюніке.

Також був вилучений лобійований німцями пункт про необхідність передачі трубопроводів на території країн-членів СП "під спільне управління чи у власність країн-постачальників, транзитерів та споживачів".

Утім, інтереси України в енергетичній сфері виявилися враховані не повністю. За інформацією газети, ще декілька днів тому у проекті комюніке містився абзац, у якому мовилося про важливість нафтопроводу Одеса-Броди-Гданьськ і підтримку його будівництва. У підсумковому документі цей текст відсутній.