Рада повернула повноваження НАЗК 

Вівторок, 15 грудня 2020, 11:41

Верховна Рада підтримала за основу та в цілому законопроєкт, який відновлює повноваження Національного агентства з запобігання корупції після рішення Конституційного суду. 

Джерело: голосування парламенту за проєкт закону №4470

Деталі: Проєкт закону про внесення змін до закону "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції за основу підтримав 321 народний депутат, а в цілому – 300 нардепів. 

Представляючи законопроєкт робочої групи, внесений тиждень тому, Денис Монастирський сказав, що представники усіх фракцій та груп намагалися "відновити функціональність антикорупційної інфраструктури" і врахувати положення, які були в рішенні КС від 27 жовтня.

Голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що проєкт закону №4470 відповідає нещодавно оприлюдненому висновку Венеційської комісії, і комітет пропонує підтримати його за основу та в цілому. 

За її словами, цей закон відновлює "ті повноваження НАЗК, щодо яких КС не навів правової позиції щодо їх неконституційності", як і радила Венеційська комісія. Для суддів передбачено гарантії щодо невтручання у діяльність суддів у вигляді скарги до Вищої ради правосуддя або Конституційного суду, які вже проситимуть НАЗК усунути правопорушення. 

Згідно з пояснювальною запискою, із внесенням змін до закону "Про запобігання корупції" буде забезпечено повноцінне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції, яке отримає повноваження й права виявляти ознаки корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень.

Буде відкрито цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Закон передбачає деякі особливості реагування НАЗК на діяння суддів або суддів Конституційного суду, зокрема особливості повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів КС.

Окремо Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4471, який визначає особливості складання адмінпротокола про порушення суддів, у тому числі і суддів КС. 

Сергій Власенко із "Батьківщини" заявив, що конституційної кризи немає і рішення КС потрібно поважати, але запропонований "компроміс" варто підтримати.  

Натомість Ярослав Юрчишин із "Голосу" сказав, що Україна щодня втрачає кошти через корупціонерів, що "закрито справ на 30 мільйонів гривень – це ціна рішення Конституційного суду, напевно неповна", а парламентарі не можуть прийняти "просте рішення" вже другий місяць.

Передісторія: 

  • 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу. Рішення КС розцінили як скасування електронного декларування, скасування повноважень НАЗК на повну перевірку та моніторинг способу життя, декриміналізацію недостовірного декларування.
  • У КС запевнили, що з цієї норми ККУ треба лише прибрати "навмисне недекларування" та скорегувати повноваження НАЗК. Судді також запевнили, що рішення КС не вимагало закриття реєстру електронних декларацій.
  • Президент Володимир Зеленський пропонував припинити повноваження суддів КС, визнати його рішення про декларування "нікчемним", залишивши без правових наслідків, відновивши дію закону "Про запобігання корупції". Його ідею розкритикували.  
  • 4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – за брехню про статки передбачили штраф і обмеження волі.

Знати більше: Вбити боротьбу з корупцією. Як Конституційний Суд повертає бандитські 90-ті

Корупційний суд України: чому скандальне рішення КС руйнує не тільки безвізовий режим