Плівки КДБ Білорусі щодо Шеремета: викривач готовий свідчити в ОГПУ 

Вівторок, 5 січня 2021, 00:35

Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який розповсюдив аудіозапис, де силовики Білорусі обговорюють можливість вбивства журналіста Павла Шеремета, повідомив про готовність свідчити у справі Офісу генерального прокурора України. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні у грудні 2020 року. 

Джерело: Макар у коментарі "Суспільному"

Пряма мова: "Ми робили усе, щоби дати розголос, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи (українським правоохоронцям ‒ УП) приблизно в грудні.

Офіційного допиту не було, але сьогодні зі мною зв’язувалися українські спецслужби. Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Генеральній прокуратурі України.

Деталі: Макар висловив готовність прилетіти до Києва, але все залежить від спецслужб України. 

"Коли буде така необхідність чи будуть якісь факти, я, звісно, буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, – я готовий", – заявив він. 

Ігор Макар, знімок екрану
Ігор Макар, знімок екрану
Суспільне

За його словами, особа, що зробила запис тих розмов та з якою розмовляє глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев, також готова свідчити у справі. Наразі цей анонімний ексспівробітник КДБ, як його називає Макар, перебуває в Євросоюзі. 

Потрапили ці матеріали до колишнього співробітника білоруського спецназу ще у 2012 році від анонімних джерел з Комітету держбезпеки Білорусі. 

Тоді, стверджує Макар, він почув на записах ім’я свого друга Олега Алкаєва, колишнього начальника Мінського СІЗО. Останній виїхав із Білорусі у 2001 році та почав критикувати режим Лукашенка, де раніше сам був керівником "розстрільної групи", яка займалась смертними вироками. Книгу Алкаєва у 2007 році видав Шеремет. 

Макар розповів, що саме через присутність у цих розмовах прізвища його друга, він спочатку передав записи американським спецслужбам, щоб врятувати тому життя. За його ж словами, залишаються живими екскомандир бригади спецназу Володимира Бородач та начальник відділу МВС Білорусі по боротьбі з корупцією В'ячеслав Дудкін, чиї імена також фігурували у обговореннях співробітників спецслужб. 

Відповідно до плівок, планувалась ліквідація ще й російського політолога Андрія Суздальцева.  

"Цей запис я оприлюднив зараз, передав для публікації на EUobserver. Там були зроблені усі можливі експертизи. Проводилась фоноскопічна експертиза, яка підтверджена. Також пізніше, якщо це буде потрібно, буде зроблена біометрична експертиза", – повідомив викривач. 

Він також пояснив, чому не зробив цього раніше. Макар вважає, що у цьому б випадку існувала б загроза його життю, проте чому він не оприлюднив записи, коли Шеремета вбили, він так і не сказав. 

"Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета.

Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні", – пояснив він. 

Наразі, вважає Макар, його дії можуть допомогти здолати диктаторський режим Лукашенка. "І я, напевно, готовий пожертвувати своїм життям, щоб для Білорусі усе це припинилося, диктаторський режим, і щоб Білорусь стала вільною", – каже колишній співробітник спецназу. 

Що було раніше: 4 січня білоруська опозиція передала "Українській правді" записи розмов глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева.

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема, обговорюється спосіб вбивства Шеремета, який у той час жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. І зробити це так, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Нацполіція у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.

Передісторія:

  • Журналіст "Української правди" та "Радіо Вєсті" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
  • 12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали 3 підозрюваних у вбивстві: лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта Андрія Антоненка, військову медсестру Яну Дугарь. 
  • Слідство вважає, що Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто разом із Антоненком.
  • 25 серпня суд взявся за справу Шеремета і призначив розгляд із присяжними.
  • Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Вони мають підтримку прихильників.

Знати більше: У справі Шеремета починається суд присяжних. Розповідаємо, як він працює в Україні

Вбивство Шеремета. Що відбувається зі справою, відкриті питання та відповіді

Робота над помилками і незняті питання. Що означає нова версія слідства у справі Шеремета

Українська правда


powered by lun.ua