Виктор Янукович прогрессирует

Пятница, 18 марта 2011, 09:46

Віктор Янукович в черговий раз продемонстрував неабияке бажання зазирнути в реальність. В четвер президент вдруге за своє президентство публічно заговорив про Інтернет.

Уперше в липні минулого він публічно продемонстрував наркотики, які йому вдалося купити через інтернет-магазини. А цього четверга під час засідання гуманітарної ради він запропонував розпочати створення єдиного інтернет-ресурсу про культурну спадщину України, активно закликаючи використовувати для цього гранти.

Іронія ситуації полягає в тому, що за минулий рік влада та медійний простір – в особливості інтернет – настільки віддалились один від одного, що будь-які прагнення здатися друзями виглядають як бажання похилої людини з хоспісу розпочати нове життя з участі у чемпіонаті з легкої атлетики.

"Діти і онуки", до яких намагався апелювати Віктор Янукович, інформаційно та ментально живуть у настільки іншому житті мережі Інтернет, що сигнали з Банкової не мають навіть теоретичного шансу стати інформацією, якій повірять.

І символічно, що саме в цей день президент нарешті призначив собі прес-секретаря. Новий "голос глави держави" за усіма ознаками – біографічними, обставинами призначення та відгуками про самого Віктора Януковича нагадують вже звиклий образ Ганни Герман.

Зустрічаючи членів громадської ради, Ганна Герман усім своїм видом демонструвала, хто в домі хазяїн. Особливо важливих гостей пані Герман особисто проводила до їх місць, іншим в присутності співробітників адміністрації натякала, що за столом не повинно бути пустих крісел. Їх і не було – прийшли майже всі: в новій системі взаємовідносин с главою держави вважається за честь побачити президента або поспілкуватись з людьми навіть з другого ешелону з його оточення.

Віктора Януковича зустрічали стоячи. Розіграна по нотах вистава почалась з промови президента про провали гуманітарної політики впродовж 20 років незалежності.

Поки глава держави вчитувався в написаний текст, Ганна Герман гордо вдивлялась в обличчя присутніх. Вона пишалась тим, що змогла зібрати таку громаду, вона пишалась своїм текстом, який читав Віктор Янукович, пишалась собою, що сидить поруч з першою особою держави.

На засіданні громадської ради. Всі фото Михайла Маркова 

Перша частина виступу була присвячена намаганням запевнити присутніх у модернізації поглядів адміністрації на розвиток культурної спадщини. Шлях був обраний точно і без апеляцій – треба рухатись в бік новітніх технологій, уособленням якого в очах чиновників Банкової є Інтернет.

- В умовах жорсткого ліміту часу в нас просто немає іншого вибору, аніж зосередитися на новітніх технологіях. Ні для кого не секрет, що наші діти та внуки значно більше інформації беруть в Інтернеті, аніж у книжках та підручниках.

Крокуючи словами написаної крупним шрифтом промови, Віктор Янукович дедалі ступав на невідому йому територію.

- Знаю і вірю, що саме Інтернет, саме нові технології в перспективі не лише дадуть поштовх розвитку книговидання, кіно, музиці, театру, музейній справі, а й сприятимуть розвитку громадянського суспільства загалом….

Члени громадської ради з розумінням дивились на президента. Дехто кивав головою, дехто робив помітки і кидав схвальний погляд на усміхнену Ганну Герман… Втім, поза регаліями будь-який пересічний користувач Інтернету мав би обірвати пафосну промову президента гучним сміхом.

Про розвиток культурної спадщини України в інтернеті говорили люди, які усіма своїми діями роблять все, аби інформація з мережі не потрапляла до традиційних засобів масової інформації.

Все той же пересічний мешканець світової мережі з подивом би сприйняв слова Віктора Януковича, який за рік президентства жодного разу не зустрівся з блогерами, колективний вплив яких в мережі на ставлення до голови держави визначальний.

Та й сам Віктор Янукович не представлений у мережі, його офіційний сайт досі пропонує віртуальні екскурсії у вигляді застарілих слайд шоу, а у адміністрації президента немає жодного альтернативного каналу інформації в жодній з соціальних мереж.

- ...Давайте створимо ресурс, на якому у відкритому доступі буде представлено все найважливіше, що створене на нашій землі впродовж віків. Давайте доповнимо його тим, що впродовж 20 років продукувалося науковими інститутами та театрами, видавництвами і студіями звукозапису, - закликав президент.

Під час промови пролунала і крамольна пропозиція використати... гранти для просування культурної спадщини України в Інтернеті. Історія дивна, адже деякий час тому одним з членів Партії регіонів на прикладі історії з "чикагськими хлопчиками" була висунута теорія про те, як "корпоратократія через гранти і фонди набуває контроль над цілими державами".

 
 

ВОДІЙ ЗАМІСТЬ ІНТЕРНЕТУ

Ще більш дивною видалась би мешканцям мережі друга частина громадської ради, присвячена збереженню національних пам’яток.

- ...Закликаю громадськість активно повідомляти про всі випадки порушень законів у цій сфері та незаконного будівництва. Для цього існують відповідні структури, зокрема, служба з охорони національної культурної спадщини, що зобов’язана оперативно реагувати на всі порушення…

В інтернеті є тисячі публікацій з цього приводу, на які, згідно із законом, правоохоронні органи мають реагувати самостійно. Не завжди така інформація потрапляє до традиційних ЗМІ. А адміністрація президента все ще чекає сигналів від "відповідних структур", голова одної з яких – керівник СБУ Валерій Хорошковський – може мати особисте відношення до знесення, наприклад, історичної садиби архітектора Казанського у столиці.

Емоційний виступ одного з членів ради завершився закликом до президента, щоб були названі прізвища та імена чиновників, які давали дозволи на руйнування пам’яток архітектури. У відповідь Віктор Янукович видав досить оригінальну тираду про своє бачення роботи правоохоронних органів.

- Я вам скажу так: частини з них немає, дійсно вони втекли, але прізвища залишились. Сьогодні йдуть суди, йде слідство по всім напрямкам. Є намагання, як кажуть, називати це політичними переслідуваннями. Дехто каже, що будемо шукати політичний притулок.

Так Янукович зіскочив з однієї теми на іншу.

...От мені сьогодні доповідали… Я задаю питання одному з керівників правоохоронних органів. Кажу: ви знаєте, де він знаходиться? Знаю! І що? Ви не можете привезти його в Україну? Чи ви не знаєте, як це робиться?

Дехто з присутніх здивовано зітхнув. Що саме мав на увазі глава держави, коли казав про можливість привезти людину з іншої країни, невідомо. Втім, президент продовжив.

- Вони кажуть мені: Вікторе Федоровичу, не дай боже, хтось дізнається, що ми послали туди людей за ним в цю країну, одразу будуть підстави по всім міжнародним правилам дати йому політичний притулок. Він знаходиться під слідством! Певна частина людей вже сидить! А він каже про політичний притулок! Кажу, а що тоді можна? Каже: виконати всі норми і закони міжнародні, - зі сміхом завершив голова держави.

Ще більш іронічними виглядали скарги членів громадської ради з приводу стану справ у столиці. Найбільш красномовним був виступ Михайла Резніковича, художнього керівника театру імені Лесі Українки.

- Знаете, Виктор Федорович, отдельное внимание надо уделить проблеме тротуаров и проезжей части. Из-за этих джипов невозможно пройти по городу! Они стоят на тротуарах, везде…

Зал притих, Віктор Янукович уважно слухав Резніковіча. На словах про джипи він кинув красномовний погляд на голову КМДА Олександра Попова.

- Я вот вам расскажу, я недавно шел по Крещатику и вот стоят джипы. Я иду, а рядом медленно идет пожилой человек. Я огибаю джип, и он огибает джип. И я вдруг слышу, как этот человек подошел к джипу и тихо спрашивает: "Я вам не мешаю?!". Вы представляете?

Президент захитав головою. Очевидно він розумів і похилу людину, що мала огинати джипи на тротуарі, і інтелігентне обурення Михайла Резніковича, і проблему кількості автомобілів в центрі міста. Але все це десь далеко – поза межею життя голови держави. В той же день, за кілька годин після засідання гуманітарної ради, тисячі машин по місту мали огинати джипи супроводу та кортеж самого Віктора Януковича. І обурення водіїв навряд чи було таким же стриманим і інтелігентним, як промова художнього керівника драматичного театру.

Системність роботи влади та відірваність глави держави від суспільства, а тим більше – Інтернету, доволі комічно проілюстрував сам Віктор Янукович.

- Попов от не каже, що я його декілька днів тому викликав. У мене з’явилась інформація. Ну… яка інформація… Я вам відверто скажу. Один з моїх водіїв живе там в районі, в якому почали вирубувати дерева. І він вранці приїхав, я тільки сів в машину, і він каже: "Віктор Федорович, а у мене в районі дерева рубають отакий ліс, так жалко!".

Хтось в залі тихо засміявся. Янукович з жалістю вдарив кулаком по столу.

– Я кажу "Де?! Поїхали!". І ми поїхали. Я подивився – дійсно: ну отакі дерева – президент виставив руки, ніби охоплюючи стовбур дерева. – Сльози на очах у людей! Ми вийшли з машини: люди стоять, а дерева лежать! А люди… діти виросли біля цих дерев, це їх життя! Знайшовся якийсь негідник і…

Засмученню Віктора Януковича не було межі. Він передзвонив Олександру Попову, негайно викликав його до себе, і в той же день з ситуацією під будинком водія президента зайнялася прокуратура.

Почувши таке, будь-яка людина, що проводить в мережі більше двох годин на добу, залилася б у гомеричному реготі. В мережі існують сотні ресурсів, присвячених знесенню пам’яток архітектури, незаконним забудовам та знищенню зелених насаджень, які поповнюються новими даними. Ще тисячі блогерів на своїх аккаунтах, не приховуючи, називають імена та прізвища забудовників та чиновників, що цьому сприяють.

Мабуть, все, що їм потрібно – сконтактувати з водієм глави держави. Іншого каналу зв’язку поки немає. Але в оточенні самого президента абсурдність ситуації ніхто не помітив.

Тут же поряд, позаду від усіх журналістів, за подіями стежила вже інша людина, яка найближчим часом має рекламувати прогресивність та відкритість Віктора Януковича. В четвер його указом було призначено нового прес-секретаря президента, якою несподівано стала колишній менеджер "5 каналу" - головного медіаопонента Віктора Януковича в останні п’ять років – Дарка Чепак.

ГАННА ГЕРМАН 2.0

Призначення Дарки Чепак прес-секретарем президента стало гідним продовженням кулуарного конфлікту між главою адміністрації Сергієм Льовочкіним і його заступницею Ганною Герман.

Враховуючи, що вплив Герман на політику загалом і президента зокрема будується на трактуванні політичних подій, вона всіляко блокувала появу прес-секретаря президента. Просто через ризик, що ця людина перебере на себе її хліб.

Конкурс на заміщення посади речника було оголошено понад рік (!) тому, 1 березня 2010-го, але робоче місце на Банковій весь цей час залишалося вакантним.

Більше того, негласною умовою Герман було призначення на цю посаду особи чоловічої статі, що їй як жінці давало би додаткові важелі впливу.

Призначивши прес-секретарем Януковича Дарку Чепак, Сергій Льовочкін знайшов єзуїтський спосіб витіснення Герман з теми політичного коментування.

В цьому ракурсі на поверхню спливають аналогії з 2004 роком, коли Ганна Герман стараннями надзвичайно впливового тоді Едуарда Прутніка стала прес-секретарем Януковича. Цей жест містив у собі очевидну політичну складову - до проросійського і автократичного кандидата в президенти іде працювати людина з західної України та досвідом роботи на "Радіо Свобода" та "5 каналі".

За ці роки Герман перетворилася на окрему політичну фігуру, доволі впливову в деяких питаннях, але не завжди компетентну, що не могло не викликати роздратування Льовочкіна.

З точки зору плетення політичної інтриги рішення Льовочкіна бездоганне. Сьогодні відбувається те ж саме, що й сім років тому, тільки тепер уже Льовочкін створює Герман-ІІ, яка має нейтралізувати Герман-І.

 

Новий прес-секретар Януковича також з західної України, що ще раз доводить анти-донецький характер Льовочкіна, і також походить з "5 каналу" та руху "Стоп цензурі", що свідчить про бажання Льовочкіна мати позитивний імідж хоча би в очах західних послів.

Призначення Чепак уже позитивно прокоментував Адріан Каратницький з Atlantic Council of the United States, який підтримує дружні стосунки з Льовочкіним: "Правильне рішення. Це можна вважати якоюсь ознакою зі сторони президента, що він буде виправляти курс".

Водночас серед значного числа колег призначення Чепак викликало приблизно таку ж реакцію, як сім років тому перехід Герман до Януковича - шок, обурення, звинувачення у зраді ідеалів.

Навіть пояснювали свій перехід до Януковича вони схожими словами.

Ганна Герман-2004: "Я хочу, щоб люди побачили Януковича таким, який він насправді. Зайняти цю посаду мені запропонували 1 травня, наступного дня після інтерв'ю з Януковичем на радіо "Свобода". Мені подзвонили і сказали, що він хоче зі мною поговорити, і він зробив цю пропозицію. Я ще не розумію, що я зробила, але думаю, що це дуже цікава робота".

Дарка Чепак-2011: "Ситуація розвивалась дуже просто: мене запросили на розмову до президента. Ми якийсь час розмовляли. І потім через місяць мене запросили ще раз. Можу сказати, що поки я слухала його, я насправді повірила в нашого президента і в те, що він справді може змінити нашу країну. І для будь-якого журналіста честь працювати на цій посаді".

На щастя, пані Чепак не додумалася, як Ганна Герман сім років тому, порівнювати Януковича з Африкою...

Призначення нового прес-секретаря додасть обертів конфлікту між Льовочкіним і Герман. Одним з останніх рішень Льовочкіна було перепідпорядкування собі сайту президента.

Сталося це після появи на ньому 13 січня 2011 дивної інформації щодо скасування указу президента про нагородження Степана Бандери званням Герой України. Для оприлюднення такого повідомлення насправді в той день не було жодних підстав.

Навіть під час брифінгу в четвер, 17 березня, журналісти були свідками щонайменше двох моментів, які на рівні деталей показували, що між главою адміністрації та його заступницею летять іскри. Спочатку Льовочкін спробував закрити рота Герман, яка почала розмірковувати на тему викрадення ізраїльським "Моссадом" в Україні палестинця.

Потім між Льовочкіним і Герман відбулася невелика суперечка щодо набору нових людей до управління з питань доступу до публічної інформації.

- ...Управління займатиметься реалізацією положень закону "Про доступ до публічної інформації". Президент зробив це першим в країні, - похвалився Льовочкін.

- Не збільшуючи при цьому кадрів, не роздуваючи... - тут же доповнила його Герман, однак її зупинив Льовочкін.

- По кадрам я з вами вимушений посперечатися, Ганно Миколаївно... - сказав Льовочкін, і усмішка зійшла з обличчя його заступниці. - Нам неодмінно треба набирати штат людей, які реалізовуватимуть цю функцію. Це буде не менше 20 осіб.

- Ми зможемо задіяти частину людей, яких маємо в прес-службі, - намагалася переконати його Герман.

Однак Льовочкін не погодився.

- Я б не хотів, щоб журналісти страждали від того, що в прес-службі буде менше людей, - безапеляційно відповів глава адміністрації.

Зазвичай такі робочі дискусії не прийнято проводити на людях - особливо в цій команді.

Але, окрім суто робочих моментів, в цій дискусіє є своє кулуарне дно. Герман запропонувала зменшити число співробітників прес-служби, тому що вона... втратила контроль над цією внутрішньою одиницею.

У день призначення Дарки Чепак Ганна Герман усіма можливим способами доводила, що це її креатура. В коментарі "Українській правді" пані Герман заявила, що Дарка Чепак призначена не керівником прес-служби, а поки що лише прес-секретарем. "Далі буде видно", - наголосила Герман.

Втім, за інформацією "Української правди", Чепак окрім посади прес-секретаря також очолила і прес-службу, поглибивши тим самим підкоп під заступника глави адміністрації.

Залишається лише сподіватись, що Ганна Герман 2.0 стане не просто продовженням старої інформаційної політики Банкової, а зможе перетворити і самого президента в Віктора Януковича 2.0.

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде